Все про оперізуючий лишай: що це за хвороба та як її лікувати

Взагалі, це ціла група висипань плям і бляшок, які сверблять. Він оперізує тому, що виглядає як смуга або пояс навколо тулуба людини.

Чому виникає оперізуючий лишай

Захворіти може кожен, хто хворів на вітряну віспу (вітрянку). Її викликає той сами вірус герпесу. Коли людина ним хворіє та одужує, вірус все одно залишається в організмі, але в неактивному стані. Якщо одного разу ослабне робота імунної системи, трапиться рецидив – так виникає оперізуючий лишай. Найчастіше на нього хворіють люди старше 50 років.

А люди з ослабленою імунною системою входять до групи ризику. Це літні пацієнти з ВІЛ-інфекцією і ті, хто приймає ліки, які пригнічують роботу імунної системи.

Симптоми оперізуючого лишаю

Симптоми хвороби проявляються поступово і бувають такими:

• Біль або печіння – одна з перших ознак оперізуючого лишаю. Симптом виникає за кілька днів до появи висипки. Біль буває слабким або сильним, частіше різкий і немов палить шкіру.
• Висипання на шкірі – виглядає як дрібні бульбашки, розташовані вздовж нервів. Вони можуть заповнюватись рідиною. Висипання виникає зазвичай на тулубі, але може з’явитися і на інших частинах тіла.
• Слабкість та втома – ознаки того, що організм бореться з вірусом.
• Набряклість та почервоніння шкіри в області висипання.
• Підвищена температура тіла та головний біль.

При герпесі зостер висипу може і не бути. Це називається безпечним оперізуючим лишаєм: вірус вражає нерви, але шкірних проявів немає. З моменту появи симптомів до зникнення висипу може пройти від трьох до п’яти тижнів. Спочатку з’являється біль, потім висипання. Потім на місці висипань утворюються пухирі, які сохнуть і перетворюються на скоринки. Та відпадають через кілька тижнів.

До тих пір, поки висип не висох і не вкрилася скоринкою, людина вважається заразною. Від неї можна заразитися вітрянкою, але в небезпеці тільки ті, хто нею ніколи не хворів і не щеплений.

Лікування оперізуючого лишаю

Ліки проти герпесу зостер полегшують біль і пригнічують активність вірусу.

Противірусні ліки. Зупиняють розмноження вірусу, допомагають висипанням швидше зникнути зі шкіри та зменшують біль. Противірусне лікування потрібно починати якнайшвидше: його ефективність буде вищим, якщо почати приймати таблетки протягом 72 годин з моменту появи висипу. Зазвичай лікарі призначають валацикловір, ацикловір чи фамцикловір.

Знеболюючі препарати. Біль при оперізуючому лишаї буває сильним, тоді без ліків не обійтися. Зазвичай призначають препарати із групи нестероїдних протизапальних засобів, або НПЗЗ – парацетамол, ібупрофен. Якщо вони не знімають біль, пробують інші, сильніші ліки. Але вони продаються за рецептом лікаря.

Шкіра має бути чистою та сухою. Інші люди не мають торкатися уражених ділянок голими руками. І хворий, і оточуючі мають носити індивідуальні засоби захисту – маски та рукавички – при контакті.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Мазь від оперізуючого лишаю: чим мазати герпес?

Вірус герпесу назавжди залишається в людському організмі, який переніс вітряну віспу. Як правило, при відсутності проблем зі здоров’ям і міцний імунітет вірус не нагадує про себе. При активізації герпесу на шкірних покривах утворюється висип, яка носить назву оперізуючий лишай (герпес).

Захворювання характеризується вираженими больовими відчуттями по ходу ураженого нерва і формуванням численних дрібних бульбашок, наповнених рідиною.

Розпізнати хворобу можна за такими ознаками:

1. Симптоми інфекційного захворювання: повна / часткова втрата апетиту, озноб, печіння, головні болі і висока температура.
2. Шкірні ознаки: утворення плям червоного кольору (екзантем), скоро на їх місці утворюються бульбашки. Вони невеликих розмірів, розташовані близько один одному, формують суцільну лінію.
3. Далі вогнища захворювання підсихають, утворюючи скоринки. Відпадають вони через 3 тижні, залишаючи після себе світлі плями.

Незважаючи на те, що характерні прояви стосуються саме шкіри, вірус герпесу пригнічує роботу нервової системи.

Чим мазати оперізуючий лишай: огляд препаратів

Якщо своєчасно провести лікування, час купірування симптомів хвороби оперізувального герпесу можна звести до мінімуму, як і можливі ускладнення в майбутньому. Мазі при герпесі досить часто є основою лікування, доповнюється іншими засобами.

При лікуванні оперізувального лишаю недостатньо тільки приймати таблетки, тому хворим показані до застосування мазі. Існує великий вибір, ніж можна мазати оперізуючий герпес, але лікарі найчастіше призначають препарати, до складу яких входить ацикловір.

Не можна припиняти лікування після поліпшення стану, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Комплексне лікування включає використання мазей, що надають:

противірусні

У кожній аптеці можна побачити такі мазі від оперізуючого лишаю у людини на основі противірусних компонентів:

Всі лікарські препарати випускаються в тубах об’ємом по 2,5 і 10 г, за винятком Віворакс (виключно по 5 г).

Принцип дії засобів полягає в тому, що активний компонент ацикловір блокує реплікацію (розмноження) вірусних ДНК. Результат – запобігання формуванню нових бульбашок, а також ураження прилеглих тканин.

При лікуванні оперізувального герпесу на тілі дорослої людини і дитини такими мазями спостерігається швидке утворення кірочок, загоєння ран після розтину бульбашки, а також зниження больового синдрому.

Для зовнішнього застосування використовують не тільки мазі з ацикловіром, але і креми, гелі. Крем призначений для лікування слизових, він наноситься на уражені ділянки шкіри / слизових до 5 разів на добу. Курс, як правило, не більше 10 днів. При системному застосуванні гелів, кремів і мазей вдається уповільнити і зупинити поширення інфекції на внутрішні органи.

На фармацевтичному ринку існує багато препаратів, до складу яких входить один і той же компонент – ацикловір. В якості альтернативи можна використовувати один з рекомендованих засобів:

• Віролекс;
• Ацик-офталь (є дозування, які підходять для лікування очей);
• Цікловіран;
• Ацикловір Гексал;
• Ацігерпін;
• Ксоровір.

Мазі з іншими діючими речовинами – валацикловіром і пенцикловіром – також іноді призначаються при оперізуючий герпес, якщо ацикловір виявився неефективним.

знеболюючі

Для полегшення болю у людини застосовуються лікарські мазі з лідокаїном. При переході хвороби в хронічну форму болю можуть тривати роками, тому терапія повинна бути своєчасною та оперативною. Знеболювання – не лікування, воно тільки допомагає полегшити самопочуття.

Всі рецепти обговорюються з лікарем, він підбере засіб і складе індивідуальну схему прийому.

Існує кілька груп препаратів у вигляді гелів / мазей, які можна використовувати для знеболювання при оперізуючий герпес:

• нестероїдні, ненаркотичні знеболюючі, наприклад, Напроксен, Кетопрофен, Кеторолак;
• місцеві анестетики (новокаїн, Лідокаїн, Бензокаїн);
• мазі з капсаїцином (Никофлекс, Ефкамон).

Дія мазей з капсаїцином ґрунтується на подразненні нервових закінчень. До складу препаратів входить настойка плодів стручкового перцю, яка зменшує набряк, надає відволікаючу і зігріваючу дію, покращує кровопостачання в запаленої області.

МАТАРА Плюс – мазь, якою властивий широкий спектр дії. Вона може виступати в якості знеболюючого, протизапального і антибактеріального засобу. Показана до застосування не менше трьох разів на добу за призначенням лікаря.

Антисептичні і підсушують

Оперізуючий герпес на тілі доставляє людині багато клопоту. Тому необхідно підходити до лікування комплексно для зняття запалення в ураженій області і якнайшвидшого загоєння ерозій.

Шкірні покриви в місці локалізації герпесу пошкоджені, тому додатково до вірусної інфекції можуть приєднатися грибкова і / або бактеріальна. У цьому випадку призначаються антисептичні мазі, до складу яких входять антибіотики (Левомеколь).

Лікарем в залежності від особливостей перебігу захворювання можуть призначатися місцеві антисептичні препарати, до складу яких не входять антибіотики. Вони призначені для обробки шкірних висипань, що дозволяє попередити вторинне інфікування. Це, наприклад, Цинковая. Однак в лікуванні оперізувального герпесу частіше в якості антисептиків використовують рідкі розчини – Фукорцин, Діамантова зелень.

Необхідно застосовувати і ранозагоювальні мазі, які прискорюють процес загоєння при регресі оперізуючого лишаю, наприклад, Солкосерил. Солкосерил має виражену ранозагоювальну, антисептичну дію, захищає дрібні кровоносні судини, зміцнює мембрани клітин шкіри. Для забезпечення бажаного ефекту тонкий шар препарату наносять на ерозії тричі на день до повного їх загоєння. Перед проведенням маніпуляції рани повинні бути оброблені розчином антисептика.

Кілька народних рецептів

Для лікування оперізувального лишаю народна медицина пропонує відвари, мазі та настоянки на основі лікарських трав:

• ехінацея;
• підсмажені цибулини ріпчастої цибулі;
• листя алое;
• ромашка;
• кора і листя верби;
• часник;
• полин гіркий.

Народна медицина рекомендує використовувати компреси з лікарських трав для купірування симптомів хвороби. Обов’язковий компонент мазей і компресів – безсмертник. Для приготування відвару потрібно 1 ч. Л. подрібненої трави залити склянкою окропу і настоювати на повільному вогні 10 хвилин. Після охолодження, в розчині треба змочити ватний тампон і прикласти до запаленої ділянки.

Відвар перцевої м’яти допоможе зменшити дискомфорт і зняти набряклість. Для його приготування 1 ст. л. листків заливають склянкою крутого окропу і настоюють кілька годин. Далі відвар проціджують і використовують як компрес два рази в день.

діагностика

Для підтвердження діагнозу використовують ПЛР і ІФА діагностику. Мазки-відбитки висипань досліджують на наявність вірусної ДНК м допомогою ПЛР. Кров на антитіла до вірусу Варіцелла-Зостер показує наростання титру антитіл IgG, а незабаром стають позитивними і IgM.

Диференціальна діагностика проводиться з наступними захворюваннями у дітей:

1. Справжня екзема. Діагностичні помилки щодо цього шкірного захворювання поширені. Екзема відрізняється частою алергічної налаштованістю, спадковою схильністю. Зовні висип схожа за своїми морфологічними ознаками, також утворюються скориночки. Температура залишається нормальною, виражений свербіж, відсутність інтоксикації і больового синдрому – ці ознаки в основному і відрізняють оперізуючий герпес у дітей від екземи. Не менш важливою відмінністю вважається і локалізація висипу при екземі у дітей: частіше уражаються кінцівки і складки, висипання симетричні і перетинають серединну лінію тіла. Так, герпес на нозі у дитини повинен бути в першу чергу диференційований з екземою.
2. Простий герпес у диссеминированной формі характеризується частими рецидивами, локалізацією висипу у дітей хаотично, а не по ходу нервів, двостороннім ураженням тіла, менш вираженою хворобливістю. Наприклад, герпес на руці у дитини частіше є саме результатом активізації вірусу герпесу 1 типу.
3. Піодермія у дітей також має зв’язок з імунодефіцитом, висипання покриваються скоринкою. Але бульбашки, больовий синдром і одностороннє ураження відсутні.
4. Алергічні дерматити відрізняються інтенсивним свербінням, папульозний висипом без бульбашкових елементів, відсутністю болю і симетричністю ураження шкіри у дітей.

Діагностика рецидиву вітряної віспи у дітей часто ускладнюється при атиповим перебігом оперізуючого лишаю, який не характеризується висипаннями. У таких ситуаціях можуть на перший план виступати ознаки ускладнень – енцефаліту, серозного менінгіту, парезу або паралічу.

Симптоми.

Ознаки та симптоми черепиці зазвичай впливають лише на невелику ділянку одного боку тіла. Ці ознаки і симптоми можуть включати:

• Біль, печіння, оніміння або поколювання.
• Чутливість до торкання.
• Червона висип, яка починається через кілька днів після болю.
• Рідкі бульбашки з прозорим вмістом, які розриваються при сильній деформації.
• Сверблячка.

Симптоми починаються з болю, печіння, поколювання або свербіння на одній частині обличчя або тіла. Висип може з’явитися через 5 днів після цих симптомів. Висип починається з невеликих червоних плям, які перетворюються в пухирі. Блістери жовтіють і висихають. Біль може побут інтенсивної. Залежно від місця болю, її можна прийняти за симптом проблем, що впливають на серце, легені або нирки. Люди відчувають болю, без розвитку висипу. Найчастіше, черепна висип розвивається як смужка пухирів, яка обертається навколо лівого або правого боку торса. Іноді висипання черепиці відбувається навколо одного ока або з одного боку шиї або особи.

Поява хвороби частіше зустрічається на торсі і сідницях. Вона з’являється на руках, ногах або особі. Проходить черепиця через 2-4 тижні.

У дитини будуть такі симптоми, як:

Симптоми черепиці будуть схожими на інші стану здоров’я. Слід звернутися до лікаря для уточнення діагнозу.

симптоматика

При загостренні інфекції віріони переміщаються з клітин нервової системи до шкірного покриву. Ще до виникнення зовнішніх показників захворювання, хворий може відчути перші прояви патології. До них відносяться:

• • • хворобливі відчуття в районі голови;
    • розлади шлунково-кишкового тракту;
    • підвищена температура тіла;
    • Загальна слабкість.

    В районі майбутніх висипань в деяких випадках шкірний покрив свербить, виникають хворобливі відчуття поколює характеру. Дані симптоми відносяться до продромальной фазі оперізуючого лишаю.

    Через пару днів виникають невеликі набряки. Ще через 2 дня утворюються бульбашки, які супроводжуються сильними болями. Лімфовузли по всьому тілу збільшуються в обсязі. Через 7 днів все зовнішні прояви захворювання зменшуються, висипання стають суші. З’являється скоринка. Однак больові відчуття в деяких випадках залишаються колишніми. Протягом декількох днів після цього скоринки обсипаються, на шкірному покриві стає видно нову здорову тканину.

    Важливо знати! Болі можуть залишитися навіть після того, як пройшли всі інші симптоми захворювання. Хворобливі відчуття можуть мучити пацієнта протягом декількох тижнів.

    Період протікання захворювання від виникнення перших симптомів до повного відновлення шкірного покриву становить від 20 до 30 днів. У деяких випадках оперізуючий герпес може повністю зникнути через 2 тижні. Для інфекції характерні висипання з одного боку тулуба або тіла. Практично завжди все висипання розташовуються в районі тазових кісток, шлунка або грудей. Рідше оперізуючий лишай можна виявити в районі кінцівок.

    Медикаменти, що знімають свербіж

    Чим лікувати свербіж? При оперізуючий лишай люди часто страждають не тільки від болю, але і від сверблячки, який викликають висипання, що розташовуються на шкірі вздовж нервових закінчень. Терапія патології вимагає призначення відповідних препаратів.

    Як правило, такими стають гелі, креми та мазі на основі вже згаданого ацикловіру. Це такі медикаменти, як:

    У групи засобів проти свербіння входять препарати, що містять і інші біологічно активні речовини. Це Віру-Мерц серол, основою якого є гідрохлориду тромантадін, Фенистил Пенцівір з пенцикловіром і панавір з екстрактами рослинних засобів в складі.

    Механізми і захист

    Основний фактор, який дозволить патологічної мікроскопічної формі життя реактивировать – це Т-лімфоцити. Ослаблення захисної функції, пов’язаної з цими клітинами, можливо при соматичних важко поточних патологіях, онкологічних захворюваннях, ВІЛ-інфікування. Лімфоцити стають слабкішими, якщо людина змушена вживати імунодепресивні медикаменти. Схожі процеси спостерігають у тих, хто старше 55-річного віку. Якщо стримуючий фактор слабшає, розвивається хвороба. Між первинним зараженням і повторною активацією зазвичай проходить досить тривалий часовий проміжок, але бувають і виключення. Короткі паузи властиві дітям, які страждають хронічними вогнищами інфікування, недостатністю Т-клітин. Є ймовірність вродженої вітрянки.

    Якщо оперізуючий герпес у дитини повторно активується, патологічні форми життя переміщаються аксональним шляхом до шкірних покривів, вражаючи клітинні структури і розмножуючись в них. Активація можлива, якщо запалюються нервові закінчення, порушується цілісність і структура гангліїв між ребрами або черепної нервової системи, якщо вражаються задні спинномозкові корінці.

    Мазь з лідокаїном

    Дієвим комбінованим препаратом для лікування оперізуючого лишаю є мазь Герпферон. До складу ліків входять наступні компоненти:

    • ацикловір – пригнічує реплікацію вірусу в заражених клітинах;
    • лідокаїн – має знеболюючий ефект;
    • інтерферон – стимулює фагоцитарну функцію нейтрофілів в осередках ураження.

    Зазначена мазь від оперізуючого герпесу попереджає розвиток нових висипань, зменшує біль в гострій фазі, знижує можливість подальшого поширення висипу і ризик розвитку вісцеральнихускладнень, наближає термін одужання. Завдяки інтерферону забезпечується імуностимулюючу дію.

    Мазь Герпферон наносять на інфіковані ділянки шкіри рівномірно тонким шаром до п’яти разів на день. Інтервал між нанесеннями повинен бути не менше чотирьох годин. Тривалість лікування залежить від вираженості симптомів хвороби і в середньому становить 7 днів.

    Основні прояви оперізуючого лишаю

    Поперековий герпес і оперізуючий лишай будь-який інший локалізації вражає шкірні покриви і нервову тканину, що призводить до появи характерних ознак інфекційного захворювання. Лікарі-інфекціоністи вважають, що патологія протікає в кілька стадій, які послідовно переходять один в одного у пацієнтів будь-якого віку:

    1. Інкубаційний період, що триває від 7 до 14 днів, характеризується повною відсутністю скарг і зовнішніх проявів хвороби, незважаючи на активне розмноження збудника в нервовому ганглії.
    2. Період розпалу, що характеризується появою на шкірному покриві характерною герпетичної висипки. Крім самих висипань, у людини відзначаються ознаки інтоксикації.
    3. Одужання пацієнта, що спостерігається при правильному лікуванні герпес зостер. В даний період можливий розвиток ускладнень патології, наприклад, невралгії після оперізуючого лишаю.

    Клінічні прояви на шкірі мають специфічний вид, що полегшує постановку точного діагнозу в більшості випадків патології.

    Елементи висипу у вигляді плям, які поступово перетворюються на невеликі бульбашки з прозорим вмістом, розташовані на почервонілий шкірі.

    Бульбашки розташовуються у вигляді груп по ходу конкретних нервів, що пов’язано з особливостями поширення збудника. Найбільш часто, уражається шкірний покрив на животі, грудях і в області ребер.

    Інтоксикаційні прояви проявляються у вигляді підвищення температури тіла до 37,5оС і більш, головного болю, міалгія і артралгій. Інтоксикація найбільш виражена при герпес зостер у літніх пацієнтів і в дитячому віці.

    Лікування у дорослих

    Хвороба проявляється у вигляді невеликих роздулися бульбашок на шкірі, які сильно болять через уражених нервових закінчень епідермісу. Вірус цього захворювання одночасно є вірусом вітрянки, а оперізуючий лишай – це і є герпес.

    Виявити таке неприємне захворювання ніколи не складає особливих труднощів – набряклі бульбашки на губах явне тому доказ.

    А якщо під час постановки діагнозу виникають якісь складності, то тоді лікар відправляє пацієнта в лабораторію для взяття зіскрібків з шкіри. При перевірці статевих органів беруться ще й мазки.
    Герпес може триматися на шкірі від 5 до 20 днів.

    Заражаються таким вірусом, частіше похилого віку, після 60 років. Від такої хвороби не в силах захистити навіть дуже високий імунітет.

    Але все ж люди з дефіцитом вітамінів страждають герпесом набагато більше, ніж люди з нормальними показниками. Однак ні у перших, ні в тих немає гарантії, що хвороба до них не повернеться.

    Приблизно через 15 днів запалення проходить, бульбашки лопаються і місце під ними затягується здоровою шкірою.

    Але навіть після повного одужання не можна сказати, що хвороба надовго пішла з організму. Вірус герпесу тільки на час дрімає, попереджаючи про можливі рецидиви, і існуючи в організмі все життя.

    Лікувати оперізуючий лишай необхідно в перші 2-3 дня виявлення ознак. Якщо почати лікувати пізніше, то герпесні бульбашки розійдуться далі по всьому тілу.

    Для лікування фахівець часто виписує різні противірусні препарати, які прекрасно блокують поширену інфекцію і не дають можливості з’явитися небезпечних наслідків. Характер захворювання може визначити тільки лікар, тому перед використанням якихось ліків, потрібно обов’язково сходити в лікарню.

    Будь-яку стадію цього захворювання дозволяється лікувати самостійно вдома, але тільки після попередньої консультації з лікарем. Лікування полягає в знеболюванні запальних вогнищ, в захисті зараження здорової шкіри від зараженої. Так зменшується ризик розвитку ускладнень.

    Заразний чи оперізувальний лишай для дітей

    Питання, заразний чи ні для дітей оперізуючий лишай, хвилює всіх батьків і відповідь на нього неоднозначний. В першу чергу, небезпека оперізувального герпесу визначається імунологічних статусом: хворів або не хворів дитина вітряну віспу.

    інфікування плода при вагітності

    Перенесена вітрянка забезпечує циркуляцію захисного титру антитіл, тому людина, хвора на оперізувальний лишай, не представляє небезпеки для дитини .

    У той же час дитина, що має клініку оперізувального герпесу, становить небезпеку для тих, хто не хворів на вітрянку.

    Особлива увага при виявленні переліку контактних приділяють вагітним жінкам, новонародженим дітям, немовлятам до року.

    Якщо вагітна не хворіла на вітряну віспу, то хворі на оперізувальний лишай особи повинні бути ізольовані (госпіталізовано).

    Новонароджені діти і діти до року мають титр антитіл проти вірусу, переданий від матері під час вагітності, проте, їх наявність і напруженість імунітету достеменно невідомі. Тому хворий на оперізувальний лишай повинен бути ізольований.

    Види застосовуваних мазей

    Мазі від оперізуючого лишаю у людини містять противірусні компоненти, точково впливають на клітини вірусу. Лікар підбирає засіб після з’ясування того, на якій стадії знаходиться лишай, наскільки вражені шкірні покриви.

    Креми з вмістом противірусних речовин прискорюють усунення симптомів оперізувального лишаю. Компоненти в складі таких коштів:

    • уповільнюють подальший розвиток позбавляючи;
    • запобігають можливі ускладнення;
    • знижують набряклість;
    • зменшують кількість висипань;
    • знижують інтенсивність болю і дискомфорт.

    Крім того, для полегшення стану при оперізуючий лишай призначаються препарати:

    Підбирати кошти від позбавляючи за своїм вибором не слід, противірусні ліки відрізняються досить сильним ефектом, завдають шкоди не тільки клітинам вірусу герпесу, а й здоровим клітинам. Одночасне лікування таблетками та засобами для місцевого застосування прискорює одужання, зводить до мінімуму ризик ускладнень, шкіра заживає швидше, без утворення рубців.

    Мазі без таблеток ефективно допомагають тільки на початкових стадіях. Якщо хвороба запущена, застосування одних кремів неефективно і уповільнює одужання.

    Чим лікувати оперізуючий лишай у людини: препарати

    Лікарські засоби від герпесу 3 типу – це в першу чергу противірусні препарати. Їх призначають для зняття загострення захворювання (бульбашки на шкірі, свербіж, печіння) і скорочення його тривалості. Позитивний результат від прийому противірусних таблеток досягається швидко тільки в тому випадку, якщо лікування оперізуючого лишаю було розпочато протягом 3 днів після появи везикул. Медикаментозні засоби інших груп при лишаї прописують за індивідуальною схемою, враховуючи ступінь складності хвороби і наявність супутніх патологій.

    противірусні

    Зупинити активність вірусу оперізуючого лишаю допомагають такі противірусні засоби:

    • Ацикловір – містить активну речовину ацикловір, яке працює на клітинному рівні (відновлює уражені вірусом ділянки клітин ДНК). Ліки випускають у формі мазі, креми, таблеток, очних крапель.
    • Фамвір – призначається в таблетованій формі, містить противірусний компонент фамцикловир. Засіб сприяє зняттю постгерпетична невралгії. Тривалість лікування 5-7 днів.
    • Фенистил Пенцівір – ліки випускається у формі гелю, містить активну речовину пенцикловир, яке проникає в інфіковані клітини і утримується в них близько 12 години, пригнічуючи розмноження вірусу. Гель сприяє швидкому відновленню шкірного покриву.
    • Панавір – сильне противірусну та імуномодулюючу засіб, містить діючу речовину гексозних глікозид. Швидко знімає запалення, загоює шкіру. Ліки випускається у формі гелю і розчину для ін’єкцій (1 укол 1 раз на місяць). Категорично протипоказано дітям, вагітним і годуючим жінкам.

    Препарати для лікування оперізуючого лишаю у літніх людей, з сильно зниженим імунітетом і при великих ураженнях шкіри призначають в таблетках або у формі розчину для ін’єкцій. Зовнішні противірусні засоби ефективні тільки при появі перших герпетичних висипань на шкірі.

    Антисептики і антибіотики

    Лікування оперізувального герпесу на тілі не обходиться без антисептиків, які швидко підсушують бульбашки позбавляючи і не дозволяють бактеріальної інфекції проникнути в утворені ранки:

    • Діамантовий зелений (зеленка);
    • Борна кислота;
    • розчин марганцівки;
    • фукорцин;
    • хлоргексидин;
    • настій календули.

    Через 30 хвилин після обробки ураженої шкіри антисептиком на неї наносять прописану лікарем противірусну мазь (Ацикловір, Інфагель, Рятівник).

    Антибіотики (Ципрофлоксацин, Амоксициллин, еритроміцин) при оперізуючий лишай застосовуються лише в разі приєднання вторинної інфекції. Таке ускладнення може призвести до нагноєння висипань, стійкого підвищення температури тіла, менінгіту, запалення серцевого м’яза, ниркової недостатності.

    знеболюючі

    В області висипань вірус герпесу пошкоджує миелиновую (ізоляційну) оболонку нерва. В результаті нервові імпульси йдуть не тільки по нервового стовбура, а ще й розсіюються по тілу, ніж доставляють людині колючу і ріжучий біль. При оперізувальному герпесі больовий синдром ще довгий час зберігається після зникнення інфекційної висипу – до тих пір, поки не відновиться мієлін.

    З метою зняття Постгерпетична синдрому хворим призначають:

    • Ібупрофен, Німесулід, Кеторолак – нестероїдні препарати з знеболюючим, протизапальним і жарознижуючим ефектом (таблетки, сироп, порошок). Застосовують в період загострення хвороби.
    • Имизин, Амитриптилин, Кломіпрамін – трициклічніантидепресанти позбавляють від пригнобленого настрою, яке може спровокувати герпес. Ними доповнюють прийом нестероїдних засобів.
    • Габапентин, Прегабалін – протисудомні ліки, призначаються при великих герпесних ураженнях.
    • Блокада новокаїном – допомагає купірувати сильний біль і знімає спазм м’язів. Призначається епізодично. Новокаїн вводять поступово в уражені тканини і нервові освіти.

    Терпіти постгерпетична болю при герпесних лишаї лікарі не рекомендують – це може привести до хронічного больового синдрому. Знеболюючі препарати застосовують, поки болю не зникнуть.

    Медикаменти, що знімають свербіж

    При свербінні, який виникає від оперізуючого герпесу, прописують антигістамінні препарати:

    Тривалість прийому більшості антигістамінних засобів становить лише 7 днів, після чого вони самі можуть стати причиною набряку, почервоніння і свербіння шкіри. Якщо є потреба в їх більш тривалому застосуванні, то поточний протівозудний препарат замінюють іншим.

    імуностимулятори

    У комплекс ліків, який лікар підбирає індивідуально кожному пацієнту проти оперізувального герпесу, практично завжди входить імуностимулюючий препарат:

    Завдання імуностимуляторів зводиться до стимулювання організму на вироблення захисних антитіл у великих кількостях. Це дозволяє зміцнити імунітет і уникнути ускладнень у вигляді патологій життєво важливих органів (головного мозку, серцевого м’яза). При затяжному оперізуючий герпес, коли імуностимулятори не справляються зі своїм призначенням, застосовуються імуномодулятори (Лавомакс, Кипферон, Циклоферон).

    Причини оперізувального герпесу

    Найпоширенішими причинами захворювання оперізувальний лишай є:

    • Перенесення раніше вітрянки;
    • Наявність хронічних захворювань: ниркової або серцевої недостатності, ураження печінки, проблеми з легенями та інші;
    • Перенесені важкі травми, що провокують стреси для організму;
    • Перенесені складні операції. Прийом сильнодіючих препаратів і стресова ситуація сильно знижують імунітет, організм не має сил для битви;
    • Проблеми з кровоносною системою;
    • Наявність імунодефіциту або аутоімунних захворювань;
    • Важке фізична перевтома;
    • Часті переохолодження.

    У статті що таке оперізуючий лишай розглядався схоже запитання.

    Засоби, що впливають на імунітет

    Для зміцнення імунітету призначають Изопринозин . Його дія спрямована на відновлення функції лімфоцитів, збільшує продукцію імуноглобуліну G, інтерферону, інтерлейкінів 1 і 2, а також зменшує синтез цитокінів, які підтримують запальну реакцію.

    Изопринозин володіє і противірусним ефектом. Він впливає на синтез вірусних нуклеїнових кислот, не дозволяючи йому відтворюватися. При одночасному прийомі Ацикловіру і інтерферону-альфа, підсилює їх дію.

    Протипоказаний при наступних станах:

    • подагра;
    • камені в нирках;
    • порушення серцевого ритму;
    • діти до 3 років;
    • алергія на препарат.

    У вагітних і годуючих грудьми не проводилися дослідження по застосуванню, тому їм не рекомендується призначати Изопринозин.

    Приймають ліки по 6-8 таблеток на добу протягом 5-10 днів, поки не зникнуть симптоми. Тим, у кого трапляються рецидиви, призначають по 2 таблетки протягом 30 днів.

    Як вилікувати за характерними симптомами

    Лікування недуги передбачає комплекс заходів, які здійснюються паралельно.

    Перше, що потрібно робити – зміцнювати імунітет, оскільки він здатний допомогти ліквідувати симптоми хвороби якомога швидше.

    Не менш важливо подбати про шкірних покривах, щоб не запускати висип. Часто комплексна терапія включає застосування мазей противірусного впливу, зеленки в якості дезінфікуючих засобів.

    У готельних випадках можуть призначатися препарати поліпшують сон, оскільки якісне відновлення під час сну – половина успіху в боротьбі з недугою.

    Вважається, що з цим завданням успішно справляються препарати, в складі яких числиться ацикловір. Ця речовина запобігає розмноженню вірусу в організмі, блокує його вплив, а також знижує больові відчуття в місцях ураження.

    Практично завжди призначаються знеболюючі ліки іноді наркотичної природи. Для лікування постгерпетична невралгії часто використовують і антидепресанти. Але це не можна вирішувати самому, лише компетентний лікар повинен, адекватно оцінивши стан пацієнта, призначати ті, чи інші препарати.

    Раціонально підібрана індивідуальне комплексне лікування здатне прискорити одужання.

    Ефект приносять також різноманітні фізіотерапевтичні процедури (голковколювання, електрофорез, ультразвукова терапія). Стимулюючи імунобіологічні процеси, вони прискорюють одужання, і при цьому володіють характерними знеболюючі властивості.

    симптоми хвороби

    Оперізуючий лишай характеризується болем в області ураженого нерва і утворенням характерного висипання у вигляді пухирців, наповнених світлою рідиною. Згодом спостерігається підсихання бульбашок і утворення скоринки на місці ураження.

    Незважаючи на характерні шкірні прояви, при активації вірусу герпесу страждає нервова система людини. Через те, що вірус вражає нерв, пацієнти скаржиться на сильний біль в області поразки.

    Хвороба супроводжується наступними симптомами:

    • ознаки інтоксикації організму;
    • Загальна слабкість;
    • запаморочення;
    • зниження апетиту;
    • порушення сну.

    Все це свідчить про запальний процес через активації вірусу.

    Нерідко оперізуючий лишай протікає без шкірних проявів, при цьому пацієнт скаржиться тільки на біль. Така форма захворювання найбільш небезпечна, так як через відсутність видимих симптомів хворі часто нехтують консультацією лікаря і не починають лікування.

    антибіотики

    Питання доцільності застосування антибактеріальних засобів виникає у випадках, коли оперізуючий герпес викликав ускладнення. Лікар вирішить додати до схеми антибіотики, якщо з’являться ознаки:

    • міокардиту (запалення серцевого м’яза);
    • тонзиліту (запалення мигдалин);
    • пієлонефриту (запалення нирок).

    Найважчим ускладненням є менінгіт (запальний процес, що протікає в оболонках головного мозку). Його лікування починають негайно, пацієнта госпіталізують, оскільки ймовірність летального результату висока.

    Вірус активізує діяльність бактерій, в нормі присутніх в організмі людини в мінімальних кількостях. Справитися з ними тільки противірусними та імуномодулюючими засобами не можна.

    Антибіотики використовують такі:

    • «Ципрофлоксацин»;
    • «Амоксицилін»;
    • «Аугментин»;
    • «Флемоксин солютаб»;
    • «Еритроміцин»;
    • та інші.

    Вибір препарату обумовлений характером і виразністю захворювання, наявністю або відсутністю у пацієнта сприйнятливості до даного ліків. Перед призначенням важливо з’ясувати, чи немає у пацієнта алергічних реакцій і дізнатися, які ліки він приймає постійно. Не всі вони поєднуються з антибіотиками. Так, якщо жінка п’є КОК (протизаплідні таблетки), антибактеріальні препарати знизять їх ефективність.

    заходи профілактики

    Що робити, якщо в родині тобто не хворів раніше вітряну віспу дитина віком до 3 років? Якщо у кого-небудь з дорослих виявилися симптоми і лікування розпочато вчасно, досить просто ізолювати малюка на час терапії (мінімум на 7 днів з моменту останніх висипань).

    Також батькам пропонується активна імунізація дитини за допомогою вакцинації. На сьогоднішній день активно використовується вакцина Варілрікс від бельгійського виробника ГлаксоСмітКляйн. Призначення – профілактика вітряної віспи у раніше неінфікованих дорослих і дітей з 12 місяців. Препарат містить живий ослаблений вірус Varicella Zoster, забезпечує вироблення антитіл і специфічний захист від інфекції протягом 7 років від моменту вакцинації.

    лікувальна тактика

    При появі перших симптомів хвороби, необхідно звернутися до терапевта, дерматолога або інфекціоніста. Зазвичай пацієнти звертаються до дільничного терапевта районної поліклініки, який ставить попередній діагноз, при необхідності призначає додаткові методи обстеження і направляє на консультацію до суміжних фахівців. Після опитування, огляду, діагностики та консультації лікар визначить, як лікувати оперізуючий герпес. Терапію захворювання проводять відповідно до тяжкості перебігу, клінічних проявів, віку, загального стану, наявності супутньої патології.

    За рішенням лікаря в лікування включають противірусні препарати, які знижують прояви інтоксикації, згубно діють на віріони і блокують їх розмноження, активують захисні сили організму для боротьби з вірусом. Після прийому противірусних антибіотиків оперізує висип на тілі регресує швидше і захворювання тривати не більше 10-14 днів. Без застосування етіологічного лікування одужання від оперізуючого лишаю зазвичай займає 20-25 днів і може ускладнитися розвитком постгерпетична невралгії.

    Не у всіх клінічних випадках доцільно призначати противірусні лікарські засоби, які мають високу токсичність на внутрішні органи, в першу чергу на гепатобіліарної систему. При високому рівні імунітету і ефективності симптоматичної терапії противірусні препарати не включають в схему терапії. Чим лікувати оперізуючий лишай, вирішує фахівець на підставі отриманих даних діагностики. Самолікування неприпустимо, призводить до прогресування інфекції і розвитку ускладнень (ураження головного мозку, серця, печінки, очей).

    Консервативна терапія оперізувального герпесу включає противірусні та симптоматичні лікарські засоби, фізіотерапію, догляд за шкірою, ураженої висипом. Найбільш ефективно комплексне лікування, яке знижує ризик прогресування захворювання і розвитку ускладнень.

    Противірусні препарати (етіологічна терапія)

    Противірусні лікарські засоби пригнічують реплікацію (розмноження) герпесвирусов. Призначаються на стадії почервоніння шкірних покривів, хворобливості в міжреберних проміжках і свербіння, до появи везикулярного висипу і в перші дні формування герпетичного пухирця. У більш пізній період захворювання противірусні лікарські засоби недостатньо ефективні. Препарати призначають для прийому всередину у вигляді таблеток, для ін’єкційного внутрішньовенного введення, як місцевої терапії у вигляді мазей і гелів.

    Ефективні противірусні препарати:

    • ацикловір (зовіракс);
    • фамцикловир (фамвір, фамілар, мінакер);
    • валацикловир (валтрекс, валвір, валцікон);
    • мазі та гелі для місцевого застосування – виру-Мерц серол, ацикловір, Герперакс.

    У дитячому віці призначають тільки препарати ацикловіру. Гелі та мазі на основі противірусних препаратів наносять на ділянки тіла, уражені висипом, кожні 3-4 години до формування кірочок.

    Симптоматичні препарати (симптоматична терапія)

    Препарати, що полегшують і усувають клінічні ознаки захворювання, прийнято називати симптоматичними лікарськими засобами. У терапії герпетичного позбавляючи симптоматичне лікування може проводитися без призначення противірусної терапії.

    Противірусна терапія найбільш ефективна на ранніх стадіях оперізувального герпесу.

    Симптоматичні лікарські препарати для терапії оперізувального герпесу:

    • нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) для усунення больового синдрому, зменшення запальної реакції і набряку шкіри, внутрішніх органах, головного мозку, зниження підвищеної температури тіла – ібупрофен, диклофенак, німесулід, парацетамол;
    • імуномодулятори для зміцнення клітинного і гуморального імунітету – иммунал, циклоферон, поліоскідоній;
    • полівітаміни для поліпшення обмінних процесів і зміцнення імунітету – аскорбінова кислота, вітаміни групи В (В1, В6, В12), Е, А;
    • антигістамінні препарати для усунення набряклості і свербіння шкіри – супрастин, лоратодін, зодак;
    • седативні засоби для зниження нервової збудливості і свербіння – настоянка пустирника і валеріани, новопасит, персен;
    • знеболюючі засоби для місцевого застосування – мазі та гелі з лідокаїном, ацетамінофеном;
    • загоюють кошти для місцевого застосування – де-пантенол, пантенол;
    • антисептичні засоби для місцевого застосування – хлоргексидин, цинкова мазь, мірамістин.

    Дозування і тривалість прийому визначає лікар в кожному конкретному випадку в залежності від віку, тяжкості перебігу хвороби, наявності супутньої патології з боку внутрішніх органів. При виникненні потстгерпетіческой невралгії проводять новокаїнові блокади і черезшкірну електростимуляцію нервів для зниження больового синдрому.

    фізіотерапія

    Фізіопроцедури призначають з метою стимуляції імунної системи і підсушування везикулярной висипу. В першу чергу процедури проводять дітям і літнім пацієнтам. Рекомендують курси фізіотерапії протягом 7-10 днів. Призначають лазерне та ультрафіолетове опромінення, диадинамические струми, УВЧ.

    Догляд за шкірою

    Під час утворення герпетичної везикулярной висипу рекомендують приймати теплий душ 1-2 рази на день з дитячим милом. Ділянки ураженої висипу осушують м’яким теплим рушником. Накладають пов’язки з мазями для місцевого лікування. Після утворення кірок рекомендують приймати душ 1 раз в 2-3 дня. Після контакту з висипом необхідно мити руки з антисептичними засобами. Не слід розчісувати шкіру і розкривати бульбашки, щоб уникнути вторинного інфікування подряпин і ран. Ділянки ураженої шкіри повинні стикатися з одягом з натуральних тканин без тиску і тертя.

    При оперізувальному герпесі призначаються фізіопроцедури, які впливають безпосередньо на уражені ділянки тіла.

    Гіпораміновая мазь в боротьбі з герпесом

    Рослини також здатні перемогти вірус. На основі листя обліпихи синтезований Гіпорамін. Крім прямого впливу на ДНК вірусу оперізуючого лишаю, препарат активують власні імунні сили організму – інтерферони.

    Безпека активного діючої речовини дозволяє застосовувати мазі з Гіпорамін навіть у немовлят, а також у вагітних і годуючих жінок. Однак можливі алергічні реакції, тому необхідний контроль після нанесення.

    Ліки наноситься 5 раз в день тонким шаром. При необхідності можна продовжити термін лікування до трьох тижнів. Мазі з Гіпорамін застосовуються при лікуванні оперізувального лишаю у ослаблених людей, дітей, осіб похилого віку. Вартість – 200 гривень.

    П’ятірка найбільш дієвих мазей проти оперізувального лишаю

    Багатьох, які стикаються з даною патологією, цікавить, чим мазати оперізуючий лишай у людини і який засіб максимально ефективно. Лікарі відповідають, що на даний момент існує велика кількість мазей для лікування захворювання.

    Всі вони мають різну ступінь активності і вираженість дії. При зверненні до лікаря, він проведе огляд і призначить відповідне індивідуальне лікування.

    Призначати терапію самостійно – не найкраще рішення, це може привести до ускладнення захворювання (наприклад, до розвитку постгерпетична невралгії, яка приносить дуже багато проблем).

    ацикловір

    Високоефективний засіб для лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу першого та другого типів, вірусом варицелла зостер і деяких інших.

    Запобігає реплікацію вірусу і стимулює його загибель. Виробники випускають мазь двох видів: 3% для обробки слизових оболонок та 5% для шкірних покривів.

    Препарат наноситься на уражені ділянки від 3 до 6 разів на добу тонким шаром, тривалість терапії становить 7-10 днів. Дуже важливо відзначити, що лікування необхідно проходити до кінця курсу.

    Якщо припинити обробляти шкіру при зникненні симптомів, віріони відновлять своє розмноження і захворювання розвинеться з новою силою. Крім того, можливе приєднання ускладнень або розвиток резистентності (нечутливості) вірусу до препарату.

    Зовіракс

    Зарубіжний аналог Ацикловіру. Механізм дії такої ж: інгібування (гальмування) розвитку і розмноження вірусу в організмі.

    Внаслідок чого запальні прояви зменшуються, висипання зникають, активність місцевого імунітету зростає.

    Найбільш виражений ефект спостерігається при виникненні перших ознак герпесу (поколювання в майбутніх місцях висипань, свербіння і почервоніння).

    Протягом 4-6 днів невеликим шаром наносять препарат на шкіру з позитивним результатом. Необхідно пам’ятати, що людина все одно заразний для інших, навіть при використанні противірусних мазей.

    Герпферон

    Комбінована мазь з лідокаїном при оперізуючий лишай. Дуже дієвий засіб, в своєму складі містить Лідокаїн, Ацикловір і Інтерферон.

    Ліки надає переважна дію на відтворення вірусу, зменшує біль і стимулює фагоцитарну функцію імунних клітин (нейтрофілів) у вогнищі інфекції.

    Все це призводить до попередження формування нових висипань, знижує вираженість больового синдрому і прискорює одужання.

    Наноситься рівномірно на інфіковані ділянки шкіри від 3 до 6 разів на добу, з дотриманням інтервалу нанесення не менше 4 годин. Середня тривалість терапії від 7 до 10 днів.

    Мазі, що містять Пенцикловір

    Є найкращими мазями від оперізуючого лишаю. До них відносяться: Вектавір, Пенцикловір-Фітовіт, Фенистил-Пенцівір.

    Такі засоби сучасніші, легко проникають в уражені клітини, блокують процеси реплікації і призводять до загибелі вірусних частинок. Важливим є те, що дані препарати не впливають на здорові тканини.

    Отже, забезпечують швидке одужання, зниження болю і дискомфорту, зменшення набряклості і почервоніння шкіри, скорочення заразного періоду.

    Мінус препарату в тому, що до його застосування є ряд протипоказань. Необхідна обов’язкова консультація лікаря при використанні кошти.