§ 49. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО

Зміни природних комплексів у Євразії набули величезних масштабів, адже на території материка проживає понад 3/4 населення Землі. Оскільки сільське господарство здавна було найважливішим заняттям населення, освоювалися передусім зручні для землеробства райони — рівнини й плато з теплим і вологим кліматом, долини річок. Люди вирубували ліси, розорювали землі, споруджували зрошувальні канали, і природні комплекси поступово перетворювалися на поля, сади, плантації тощо (рис. 1, 2). Найвищий ступінь зміни природних комплексів спостерігається майже в усій Європі, Східній і Південній Азії. Найменше змінена людиною природа нагір’їв Індокитаю, Тибету, Сибіру, північних районів, а також пустель і напівпустель Центральної Азії.

1. Порушення природних комплексів.

Найбільших змін зазнали природні ландшафти Європи. На сьогодні європейські ліси вкривають приблизно 312 млн гектарів земель, понад половина з них — це ліси штучного плантаційного походження. Процес скорочення площ європейських лісів триває. Існує реальна загроза, що великі масиви незайманої європейської тайги будуть знищені вже найближчими десятиліттями. У хвойних лісах Півночі мешкали бурі ведмеді, росомахи, рисі, які тепер залишилися тільки на територіях, що охороняються. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів посилено полювали протягом століть. Неодноразово на межі повного винищення опинялися зубри.

У зв’язку з вирубуванням лісів і розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових просторів стали проникати степові тварини, переважно дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам.

Рис. 1. Рисові поля на Філіппінах.

Рис. 2. Чайна плантація на Цейлоні.

Через осушення боліт і забруднення водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.

В Азії також існує проблема збезлісіння, незважаючи на те що ліси займають тут величезні простори. Мусонні ліси, які колись вкривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси донедавна обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Проте зараз їхня територія освоюється швидкими темпами: в Індонезії вирубується 1,5 млн гектарів лісу на рік, тобто 2 % від загальної площі лісів цієї країни, у Таїланді — 5 %, на Філіппінах — 7 %, у Малайзії — 8 %. За таких темпів вирубування вчені прогнозують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.

Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90 % степових просторів. Негативним прикладом хижацького використання територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель, тобто таких, що виникли внаслідок людської діяльності. Це Аралкум у Центральній Азії, східна окраїна пустелі Тхар в Індії, що поширюється на сусідні райони зі швидкістю 800 м на рік, тощо.

Господарська діяльність активно насувається й на північні райони материка — лісотундру та тундру. Освоєння потужних родовищ нафти й природного газу, руд кольорових металів потребує застосування важкої техніки, яка продавлює тонкий шар ґрунту до мерзлоти. Це призводить до потрапляння повітря до мерзлих порід та їх активного танення. Тундру спотворюють сліди гусеничних тракторів, які не заростають десятиліттями.

Рис. 3. Національний парк Плитвицькі озера в Хорватії розташовується на висоті від 400 до 1200 м над рівнем моря, тому тут переважає гірська природа. У парку ростуть бук, ялина, сосна тощо. Він також цікавий із погляду вивчення карстових явищ — на його території розташовується 20 печер. Особливий інтерес становлять порожнини, що розміщені під водоспадами.

Таким чином, посилення впливу господарської діяльності людей на природу материка спричинило виникнення низки несприятливих явищ: засолення, заболочування, прискорену ерозію ґрунтів, обміління річок, замулювання водоймищ, забруднення природного середовища відходами сільськогосподарського й промислового виробництва, різке скорочення й навіть зникнення багатьох видів тварин і рослин.

2. Найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО.

Величезні розміри Євразії, різноманітність природних умов дозволяють створювати тут безліч заповідних територій — заповідників, національних парків, заказників тощо. Лише такі заходи можуть зберегти зникаючі види тварин і рослин, пам’ятки природи. Наприклад, у Бадхизькому заповіднику в Туркменистані охороняються кулани, у заповіднику Читауен у Непалі — носороги.

Багато заповідників та національних парків Євразії віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Найвідомішими серед них є найстаріший національний парк Індії Казіранга, де під охороною перебувають слони та однорогі носороги, бенгальські тигри, леопарди, буйволи, рідкісні птахи і плазуни, національний парк Комодо в Індонезії, де поширена єдина у світі популяція гігантських ящірок — «драконів Комодо», національний парк Біловезька Пуща, де охороняються зубри, національний парк Плитвицькі озера в Хорватії (рис. 3), національний парк «Три паралельні річки» в Китаї (рис. 4).

Головне

• Природні комплекси Євразії істотно змінені господарською діяльністю людей. Нераціональне використання природних багатств призвело до їхнього виснаження, загострення екологічних проблем.

• Із метою збереження природних комплексів на території Євразії створені численні національні парки й заповідники. Багато з них віднесено до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Рис. 4. Національний парк «Три паралельні річки» включає верхів’я трьох великих річок Азії: Янцзи, Меконгу й Салуїну. Це найбагатший із погляду біологічного різноманіття район Китаю. Завдяки особливостям рельєфу й розмаїтості клімату тут збереглися різноманітні види рослин давніх епох.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Які екологічні проблеми Євразії виникли у зв’язку з інтенсивною господарською діяльністю людини? 2. Чому потрібно охороняти ліси, тварин, які перебувають на межі зникнення або є рідкісними? 3. Які заходи з охорони природи здійснюються на материку? 4. Для чого потрібні заповідники й національні парки? 5. Чому розв’язання питань з охорони природи неможливе без міжнародного співробітництва? 6. Які природоохоронні території є у вашій місцевості?

Поміркуйте

Як ви вважаєте, у якій частині материка — європейській чи азіатській — екологічні проблеми особливо загострені? Чому?

Практичне завдання

Використовуючи карту атласу, позначте на контурній карті об’єкти Світової природної спадщини ЮНЕСКО в Євразії.

Працюємо самостійно Складіть перелік об’єктів на території України, які, на вашу думку, доцільно віднести до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Підготуйте доповідь з обґрунтуванням необхідності віднесення до Світової природної спадщини ЮНЕСКО одного з цих об’єктів за власним вибором.

Топ-10 заповідних місць українських Карпат. Частина 1

Українські Карпати – це не лише гори. Це заповідні території, цінні ліси і неповторна природа. А ви знаєте про усі найважливіші та наймальовничіші заповідники та ландшафтні парки рідних Карпат? Їх варто відвідати усі!

Пропонуємо вам першу частину підбірки 10 об’єктів природно-заповідного фонду «Перлини українських Карпат» від сайту carpathian.land, які варто відвідати 2015 року. Ці об’єкти розташовані у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях:

1. Галицький Національний природний парк

Окрім приємного перебування серед мальовничої природи і чистого повітря, тут можна заслухатися пташиним співом, поспостерігати за життям диких тварин. Знаходиться неподалік маленького провінційного містечка Галич – колись величної столиці могутнього королівства Галичини.

Галицький Національний природний парк було створено 2004 року в межах Галицького району Івано-Франківської області, аби зберегти унікальні ліси, водні та інші ресурси. Площа земель парку – 14 684,8 га, парк знаходиться на межі двох фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття) та південно-західної частини Східно-Європейської рівнини (область Опілля Західноукраїнської провінції Лісостепової зони). Завдяки такому розташуванню тут розвинуті цікаві ландшафти, флора та фауна.

Що подивитись: Центр реабілітації диких тварин, який проводить реабілітацію тварин і птахів, що потрапили в біду, і не можуть самостійно вижити в природі без допомоги людини, музей «Природа землі Галицької», тут представлені діорами (обємні зображення) мальовничих природних місць парку, екосистеми, рослинний і тваринний світ, рідкісні та «червонокнижні» види, багато експонатів, серед яких і столітні; екзотаріум – тут можна побачити і почути чарівний спів птахів із різних країн світу: папуги (хвилясті, розовощокі нерозлучники, корелли, какаріки), фазани, зеброві амадіни, канарейки, японські перепели та ін.; еколого-пізнавальні стежки і туристичні маршрути.

2. Природний заповідник «Горгани»

Це природний еталон недоторканої діяльністю людини центральної частини Українських Карпат. Містить єдиний в Європі і світі масив пралісу сосни кедрової європейської. Івано-Франківська область.

Горгани – це масив Українських Карпат, що тягнеться в північно-західному напрямку від долини Прута до долини Мізунки. Найбільш характерними ознаками Горган є величезні розсипи кам’яних уламків на схилах гір – «греготів» або «ґорґанів» (звідки і назва) і непролазні хащі «жерепу» – криволісся сосни альпійської. Разом з атмосферою «дикості», віддаленістю від цивілізації і неймовірними краєвидами це все стає фантастичною приманкою для туриста.

В зв’язку із великою вразливістю рідкісних видів флори та фауни туристичні маршрути по території заповідника заборонені. Оглянути природоохоронні об’єкти заповідника можна тільки з науковою метою та з дозволу керівництва заповідника у супроводі відповідальних працівників. На території заповідника практикується тільки науковий туризм. 45 демонстраційних стаціонарів пралісів утворюють 14 науково-пізнавальних стежок. Відвідування території з туристичною метою заборонено.

Що подивитись: Екскурсійні маршрути на три науково-пізнавальні стежки для проведення екопросвітньої роботи: «Над Озером», «Поленський схил», висотно-типологічний профіль «Джурджі». Туристичний маршрут є лише на гору Синячку (1402 м), з якої за гарної погоди відкриваються мальовничих краєвиди. Ранньою весною тут можна зустріти рідкісні види: шафран Гейфелів, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний та інші. Влітку луки вкриваються барвистим килимом різнотрав’я із перстача золотистого, ахірофоруса одноквіткового, арніки гірської, дзвоників персиколистих, скорзонери рожевої, волошки карпатської. Ще тут є Бункер Грома, Манявський скит, Пнiвський замок, Музей ведмедя, церква Різдва Богородиці 1620 року, дерев’яна церква та дзвіниця.

3. Карпатський національний природний парк

Національний природний парк «Карпатський» – перший і один з найбільших в Україні природних парків, який успадкував свою назву від Карпатської гірської ландшафтної країни. Загальна площа парку – 50,3 тис. га. Це перший в Україні природний парк, який був створений у 1980 році в географічному центрі Гуцульщини – Чорногорі та Горганах. Івано-Франківська область.

Тут знаходяться археологічні пам’ятки, що мають вік 15 тис. років, і пам’ятки дерев’яного народного зодчества XVI-XIX ст. Є багато джерел з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими об’єктами тісно пов’язані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристична діяльність національного парку.

У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та ін.).

Що подивитись: Говерла, озера Несамовите, Марічейка та Криве, гірські та водні траси, музей Яремча, хата-музей, флора і фауна.

4. Карпатський біосферний заповідник

Якщо Ви любите природу, активний відпочинок і туризм, цікавитеся процесами, які відбуваються в навколишньому середовищі, то Карпатський біосферний заповідник саме для Вас. Основними туристичними принадами його є унікальні природні об’єкти, захоплюючі краєвиди та неповторна атмосфера краю. Створений у 1968 році, входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Він охоплює всі природно-кліматичні пояси Карпат – від рівнини до альпійського поясу в межах висот 180-2061 метрів над рівнем моря і досить повно репрезентує ландшафтне та біогеографічне різноманіття українських Карпат.

На території Карпатського біосферного заповідника представлені недоторкані лісові та високогірні лучні екосистеми. В межах заповідника знаходиться гора Говерла (тут сходяться межі заповідника і Карпатського національного природного парку) та інші найвищі вершини Українських Карпат (Петрос, Бребенескул, Ребра, Гутин-Томнатик, Поп Іван Мармароський, Близниці, тощо), географічний Центр Європи, найбільші в Європі ділянки букових та буково-ялицево-смерекових пралісів, Долина нарцисів, найбільші карстові печери Українських Карпат. Тут зростають едельвейс та «червона рута», охороняються великі популяції карпатського бурого ведмедя, рисі, лісового кота, беркута та багатьох інших рідкісних і зникаючих видів.

Що подивитися: карстовий міст, печера Молочний камінь, заповітне урочище Кузій, долина нарцисів, Географічний центр Європи, гора Терентин, форелеве господарство, Угольсько-Широколужанський масив КБЗ, водоспад «Труфанець», Музей екології гір, Струківська церква.

5. Національний природний парк «Зачарований край»

Він ще зовсім молодий, створений у 2009 році на території Іршавського району Закарпатської області загальною площею 6101 га Мета – збереження, відтворення та ефективного використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Тут розташована більша частина водозбірної території однієї з приток найбільшої річки Закарпаття Тиси – р. Боржава, збереглися букові праліси, сформувалися унікальні скельні ландшафти… Перший раз потрапивши в «Зачарований Край» ви будете приголомшені фантастичними творіннями природи. Величезні скелі найхимерніших обрисів розкидані по урочищу.

Що подивитися: «Чорне багно», що є найглибшим торфовим болотом українських Карпат (глибина майже 7м, займає площу 15 гектарів. «Зачарована долина» – геологічний заказник місцевого значення. Площею 150 гектарів, який відзначається своєрідними рідкісними формами скельного рельєфу. Тут у результаті водно-повітряної ерозії виникли оригінальні кам’яні утвори висотою до 100 м. Окремі з них мають назви Стрімчак, Кам’яна Смерека, Кам’яний Верблюд, Руїни Замку, Тронний камінь. Букові праліси, скельні витвори, водні артерії плато у верхів’ях найвищої вершини Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта гори Бужора – 1085 метрів над рівнем моря.