§ 28. Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту. Основні типи ґрунтів

Утворення ґрунтів — складний процес, який триває сотні або й тисячі років. Ґрунти України сформувалися в результаті взаємодії різних ґрунтотвірних чинників — материнських порід, природних вод, клімату, рельєфу, рослинного покриву, життєдіяльності тварин і мікроорганізмів, господарського впливу людини (мал. 80).

Ґрунтотвірна (материнська) порода — середовище, у якому відбувається діяльність живих організмів, а також вихідний матеріал, з якого формується ґрунт. Якість ґрунту залежить насамперед від хімічного складу гірської породи. Що більше хімічних елементів у породі, то краще буде ґрунт, і навпаки. Велике значення мають механічний склад і будова породи. Від них залежать фізичні властивості ґрунту, його щільність, водний, повітряний і тепловий режими, глибина залягання ґрунтових вод. Усе це впливає на характер ґрунтоутворювальних процесів, мінералізацію і гуміфікацію рослинних решток, швидкість накопичення та переміщення речовин у ґрунті.

Мал. 80. Ґрунтотвірні чинники

Найцінніші ґрунтотвірні породи — карбонатні леей, лесовані суглинки, менш цінні — безкарбонатні суглинки. Бідними материнськими породами є кварцові піски. Ґрунти, які утворюються з порід, що містять багато солей, характеризуються великим умістом легкорозчинних солей.

Материнські породи (підґрунтя) визначають мінеральний склад, а також фізичні й хімічні властивості ґрунту. В Україні такими породами є четвертинні відклади — переважно лесові й піщані. Від них до ґрунту потрапляють дрібні тверді частки — глина й пісок, а в гірських районах до них долучаються гравій і щебінь.

Активно впливає на формування різних типів ґрунтів клімат, зокрема співвідношення тепла й вологи на певній території. За надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, у яких можуть утворюватися торфовий шар і глей — сизі плями зі сполук заліза. Натомість недостатнє зволоження ґрунту спричинює формування солончаків: до поверхні на місце вологи, що швидко випаровується, піднімається вода з глибин разом із розчиненими солями. Також клімат впливає на ґрунтоутворення через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав’яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). І навпаки, за надмірної сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, через що утворюється мало перегною, тому й ґрунти будуть менш родючими або й бідними.

Тварини, що живуть у ґрунті (дощові черви, кроти), розпушують його й подрібнюють рештки рослин, які мікроорганізми (різні бактерії) перетворюють на перегній. Вони розщеплюють органічні рештки на мінеральні речовини та хімічні елементи. Тільки в такому вигляді їх знову можуть засвоювати рослини. Крім того, перегній і кальцій склеюють тверді мінеральні частки в грудки різного розміру, між якими в ґрунт проникають вода й повітря.

Господарська діяльність людини може підвищити родючість ґрунту завдяки науково обґрунтованому його обробленню або ж знизити її через нераціональне господарювання. Важливе значення для поліпшення якості ґрунтів має внесення органічних і мінеральних добрив (мал. 81, с. 136).

Процес ґрунтоутворення дуже повільний. В Україні, яка розташована в середніх широтах помірного поясу, для утворення родючого шару ґрунту завтовшки 0,5-2 см знадобиться приблизно 100 років.

Найважливішою складовою ґрунту є гумус, тобто перегній, який утворюється з органічних решток, що постійно потрапляють у ґрунт, де розкладаються і синтезуються. Гумус у ґрунті робить його пухкішим, поліпшує повітро- й водопроникні властивості.

Мал. 81. Картосхема родючості ґрунтів України

Основною ознакою ґрунту є його родючість, що істотно відрізняє ґрунт від гірської породи, з якої він утворився. Родючістю ґрунту називають його здатність забезпечувати рослини всім необхідним для їх росту й розвитку — водою, повітрям, поживними речовинами.

Структура ґрунту. Ґрунтові горизонти. Структура ґрунту — здатність ґрунту розпадатися на окремі частини певного розміру й форми. Ґрунт буває структурним і безструктурним. Структурний ґрунт розділений на частини різної форми й величини. У безструктурном ґрунті його складові (механічні елементи) не з’єднані між собою, вони існують відокремлено або залягають суцільною зцементованою масою.

Шари ґрунтів з однаковими ознаками називають ґрунтовими горизонтами. Сукупність ґрунтових горизонтів, об’єднаних єдиним процесом ґрунтоутворення, становить ґрунтовий профіль. Будова ґрунтового профілю визначається ознаками окремих ґрунтових горизонтів, які закономірно переходять один в інший. Серед них: лісова підстилка чи степова повстина, гумусовий горизонт, горизонт вимивання, перехідний горизонт, материнська порода.

Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. В Україні поширені такі основні типи ґрунтів: дерново-підзолисті, дернові; буроземи; сірі, ясно-сірі й темно-сірі лісові; чорноземи й каштанові; коричневі; лучні й болотні; солонці, солончаки й солоді (мал. 82).

Користуючись картою, з’ясуйте, яка родючість ґрунтів у вашій області.

Мал. 82. Основні типи ґрунтів України: А — перегнійно-акумулятивний горизонт; Б — горизонт вимивання ґрунтових розчинів; В — ґрунтотвірна (материнська) порода

Під час проведення ґрунтового картографування в Україні виявлено 650 видів ґрунтів. Різні типи ґрунтів займають різну площу.

Дерново-підзолисті та дернові ґрунти поширені переважно в північній (поліській) частині України. Ґрунтотвірні породи мають переважно легкий механічний склад і представлені піщаними й супіщаними льодовиковими та водно-льодовиковими відкладами. Ґрунти формуються в умовах надмірного зволоження. Під заболоченими лісами чи на луках утворюються оглеені ґрунти. На зволожених територіях під сосновими лісами (борами), а також на піщаних терасах, формуються дерново-борові ґрунти. Потужність їхнього гумусового горизонту становить 18-24 см. Для цих ґрунтів характерні низький уміст гумусу (1,5-2 %), несприятливі фізичні властивості й невисока родючість. Вони потребують угноєння і внесення мінеральних добрив. На Поліссі в місцях виходу на поверхню відкладів крейди сформувалися досить родючі дерново-карбонатні ґрунти.

У лісостеповій зоні, а також у південних районах Полісся поширені сірі та ясно-сірі лісові ґрунти — перехідні від дерново-підзолистих до чорноземних ґрунтів. Вони сформувалися на лесовому підґрунті під широколистими лісами. У розріджених лісах утворилися темно-сірі опідзолені ґрунти. Уміст гумусу в них невеликий — 1,8-4,3 %, потужність гумусового горизонту — 26-47 см. Основні ґрунтотвірні породи — пористі леси й лесоподібні суглинки, які здатні накопичувати вологу. Регулювання водного режиму цих ґрунтів є важливою умовою підвищення їхньої родючості.

Найпоширеніші в Україні чорноземи й каштанові ґрунти. Найродючішими є чорноземи. Вони займають найбільшу площу, мають велику потужність, зернисту структуру. Чорноземи багаті на гумус (4-6 %), гумусовий горизонт має потужність 60-80 см. Вони помірно зволожені, мають темно-сіре забарвлення. Основними ґрунтотвірними породами є леси й лесоподібні суглинки.

Формування різних підтипів чорноземів підпорядковане широтній зональності. У зоні лісостепу формуються чорноземи опідзолені й типові, у північному степу — чорноземи звичайні, у центральній степовій частині й на південному заході — чорноземи південні. Звичайні, типові й опідзолені чорноземи України належать до найродючіших ґрунтів світу.

У сухому південному степу поширені темно-каштанові ґрунти, а в сухих умовах причорноморських і присиваських степів — каштанові. Вони мають менш потужний гумусовий горизонт (до 55 см), уміст гумусу в них становить 1,3-2,9 %.

На півдні в районах із субтропічним кліматом переважають коричневі й червоно-коричневі ґрунти (Південний берег Криму). Уміст гумусу в них становить 3 % і вище. Ці ґрунти формуються в умовах недостатнього (у теплий період) зволоження.

Лучні й болотні ґрунти не повною мірою підпадають під зональне розміщення, хоча найкращі природно-кліматичні умови для їх формування створюються саме в зонах достатнього зволоження, тобто в західних і північних (поліських) районах України. У степових районах лучні й болотні ґрунти засолені. Лучні ґрунти формуються в умовах значного зволоження, болотні — перезволоження.

Усі лучні й болотні ґрунти потребують осушувально-зрошувальної водної меліорації. Однак великомасштабна осушувальна меліорація, яка інтенсивно проводилася на Поліссі, не завжди давала позитивні результати. Спостерігалося пересушення земель, а в період інтенсивних опадів вода затоплювала великі площі. Дотримання виважених і науково обґрунтованих підходів щодо водної меліорації має дуже важливе екологічне значення.

У південних посушливих районах поширені солончаки, солонці й солоді. Їх площа за останні роки поступово збільшується, що призводить до зменшення площі продуктивних ґрунтів. Особливо інтенсивно цей процес відбувається поблизу великих дніпровських водойм у південній і центральній частинах України, а також на поливних землях.

Солончаки утворюються внаслідок випаровування мінералізованих ґрунтових вод, що залягають близько від поверхні. Вони поширені в південній частині України. Загалом солончаки займають порівняно невеликі території. Значну площу охоплюють в Україні солонці, які засолені менше за солончаки. У пониззі, на добре зволожених землях Причорномор’я й Приазов’я поширені солоді, що сформувалися внаслідок вилуговування засолених ґрунтів.

Бурі лісові (буроземи) і буро-підзолисті ґрунти поширені в межах лісової смуги висотних поясів Карпат, а також у Передкарпатті та Закарпатті, на північних схилах Кримських гір. Ці ґрунти формуються в умовах достатнього зволоження, тривалого теплого періоду, переважно за участю мікроорганізмів, під листяними або хвойними лісами. На вузькій смузі Південного берега Криму переважають червоно-бурі та коричневі ґрунти.

Дослідження В. Докучаєва. Василь Докучаєв (1846-1903) — відомий природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. У 1888-1894 рр. очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. За його ініціативи було складено ґрунтові карти губернії, створено в м. Полтаві природничо-історичний музей. В. Докучаєв видав монографію «Наш степ раніше й тепер», розробив методику визначення, чи були раніше ліси на південних українських теренах. Нагороджений золотою медаллю та орденом «За заслуги в землеробстві» на всесвітній виставці в м. Парижі 1889 р. Учений сформулював так званий закон зональності, що показує «найтісніший зв’язок клімату, ґрунтів, тваринних і рослинних організмів» і «співвідношення між зонами природи взагалі й усім життям, усією діяльністю людини».

Дискусійний клуб

Що, на вашу думку, означає вислів: «Ґрунт сам себе удобрює»?

Карта ґрунтів. На картосхемі ґрунтів України (мал. 83) відображено поширення типів і різновидів ґрунтів на певній території. Для складання карт проводять експедиційні дослідження — зйомку (знімання) ґрунтового покриву. Залежно від мети й призначення, ґрунтознавчі дослідження проводять в межах окремих сільськогосподарських чи лісових господарств, природних або адміністративних районів, областей, країв, природних зон, держав.

Мал. 83. Картосхема ґрунтів України

• Ґрунт — особливе природне тіло, верхній пухкий родючий шар. До складу ґрунту входять різні мінеральні (вода, повітря, мінеральні солі, пісок і глина) та органічні (перегній) речовини.
• Ґрунтотвірними чинниками є материнські породи, вода, клімат, рельєф, рослинність, життєдіяльність тварин і мікроорганізмів, господарський вплив людини.
• На рівнинній частині України сформувалися такі основні типи ґрунтів: дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи (опідзолені, типові, звичайні, південні), каштанові, лучні, болотні, солонці, солончаки, солоді.
• На рівнинній частині України поширення ґрунтів підпорядковане закону широтної зональності, а в горах — вертикальної поясності.

Основні терміни й поняття

Ґрунтовий профіль — сукупність певних ґрунтових горизонтів, що відображає їхні закономірні зміни від поверхні до материнської породи.

Ґрунтові горизонти — послідовні шари, які змінюються з глибиною.

Ґрунтотвірна (материнська) порода — середовище, у якому відбувається діяльність живих організмів, а також вихідний матеріал, з якого формується ґрунт.

Гумус — органічна складова ґрунту, яка містить велику кількість поживних речовин.

Запитання та завдання

• 1. Поясніть, під впливом яких чинників формується ґрунт. Назвіть основні типи ґрунтів України.
• 2. Охарактеризуйте дерново-підзолисті ґрунти та чорноземи. Чим вони відрізняються?
• 3. Які існують закономірності поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах? Поясніть основні причини такого поширення.
• 4. Яких заходів необхідно вжити для збереження родючості ґрунтів?

Дослідження

Проаналізуте, як діяльність людини впливає на родючість ґрунтів вашої місцевості.

• Найбільш родючими ґрунтами не тільки в Україні, а й у світі є чорноземи. Гумусовий шар у них може сягати 120 см! Про їхню родючість у народі казали: земля така добра, що посадиш голоблю, то виросте тарантас.
• Відомий англійський біолог Чарльз Дарвін написав про дощових черв’яків: «Певно, жодна інша тварина у світі не відіграє такої важливої ролі в природі. Армія цих підземних копачів на 1 га ґрунту становить 130 тис. особин. За рік вони перевертають понад 30 т землі».

Готуємося до наступного уроку

Підготуйте повідомлення про рослини, занесені до Червоної книги України.

Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для рослин, тварин і людей. Охорона ґрунтів.

Урок природознавства в 3 класі. На уроці формуються поняття “нежива” і “жива природа”, уявлення при взаємозв’язок між живою і неживою природою, поняття “грунт”, ознайомити з його складовими частинами, показати значення ґрунту для життя рослин і дрібних тварин, кругообіг речовин та енергії в природі;

ТЕМА УРОКУ : Ґрунт. Склад ґ рунту . Значення ґрунту для рослин, тварин і людей. Охорона ґрунтів.

МЕТА УРОКУ : Продовжити формування поняття “нежива” і “жива природа”, уявлення при взаємозв’язок між живою і неживою природою; формувати поняття “грунт”, ознайомити з його складовими частинами, пока ­ зати значення ґрунту для життя рослин і дріб ­ них тварин, кругообіг речовин та енергії в при ­ роді; розвивати логічне мислення, мову, дос ­ лідницький підхід до вивчення об’єктів; виховувати бережливе ставлення до природи.

ТИП УРОКУ : комбінований.

ОБЛАДНАННЯ : таблиця ґрунтів, моноліт “Ґрунтовий розріз”, макет “Жителі ґрунту”, індивідуальні матеріали для практичної роботи, колекції складу та зраз ­ ки ґрунту, склянки, скло, штатив, сухий спирт, динамічні схеми – таблиці, ребуси, кросворди.

ХІД УРОК У

І. Організація початку уроку.

ІІ. Організація спостережень.

1. Відгадування загадки. Діти уважно послухайте загадку і відгадайте її.

В санях тих садить цариця –

Рукавом махає – Сріблом все вкриває.

– Про яку царицю йде мова в загадці ?

– Чому про грудень кажуть: “Грудень рік кінчає, а зиму починає”?

2. Бесіда про зміни у живій і неживій природі.

Розкажіть про зміни в живій та неживій природі що сталися на початку зими за планом, що на картках.

ІІІ. Робота зі щоденниками спостережень .

Відкрийте щоденники спостережень і відмітимо погоду на сьогодні.

IV . Актуалізація опорних знань учнів.

Діти, як ви вже знаєте, що природа нашої планети дуже різноманітна. Є на ній рівнини і гори, маленькі і великі водойми. І є на світі чудо ­ ва комора. Покладеш у неї мішок зерна – а восени дивишся: замість одного – в коморі уже 20. Відро картоплі в коморі перетворюється у 20 відер. Жменька насіння стає великою кучею огірків, редиски, помідорів, моркви.

– Чи бачили ви коли-небудь насіннячко з двома крильцями ?

Дунеш на нього, воно й полетіло, а потрапить таке насіннячко в чудову комору, полежить, ди ­ вишся, де було крилате насіннячко, стоїть гіл ­ лясте дерево, та таке велике, що його не охо ­ пиш руками.

Це не казка. Чарівна комора є насправді.

– І що ж це за чарівна комора ?

– Вірно, ця чарівна комора – ґрунт, бо в ньому все росте.

V .Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Про ґрунт у нас сьогодні і піде розмова на уроці.

Познайомитись з планом (на дошці).

4. Утворення і руйнування ґрунту.

Ми дізнаємося що таке ґрунт, і яка його будова, дослідимо склад ґрунту його головну властивість, дізнаємось про значення ґрунту в природі і як треба його охороняти.

VI . Мотивація навчальної діяльності учнів .

Мальовнича природа нашого Поліського краю.

Згадайте, як ми з вами ходили на екскурсію до річки Сейм.

– Які шари землі ви помітили на урвистому березі?

(Демонстрація ґрунтового моноліту).

Ось такий вигляд має урвистий берег річки.

– Якого кольору верхній шар ?

(Тому що в ньому знаходяться листочки, інші рештки рослин, тварин).

VI І . Вивчення нового матеріалу.

(Верхній родючий шар Землі, на якому ростуть рослини).

– До якої природи належить грунт ?

(Ґрунти належать до неживої природи).

А щоб більше дізнатися про грунт, давайте з вами на деякий час станемо маленькими науковими дослідниками.

І так, перше завдання для дослідження. 3’ясуйте з чого складається грунт ?

(На дошці вивішую табличку – СКЛАД ҐРУНТУ)

– Що ви спостерігаєте ? Ґрунт димить).

– Що відчуваєте ? (Пахне горілим).

– Чому димить і пахне горілим шматочок ґрунту ?

(Тому, що згорають відмерлі рештки тварин і рослин).

– Що ж входить до складу ґрунту ?

(Рештки відмерлих рослин, тварин, які під дією мікроорганізмів перетворюються в перегній).

листя, коріння, черви, лічинки – перегній – запах.

– Від чого залежить колір ґрунту ?

(Від кількості перегною. Чим більше в складі ґрунту перегною, тим він темніший).

– Киньте шматочок ґрунту в склянку з водою.

/У воді з явилися бульбашки/.

– Зробіть висновок, що знаходиться у ґрунті ?

/На поверхні води з’явились бульбашки, а це свід ­ чить про наявність повітря у ґрунті/.

Молодці. Отже, другою складовою частиною є газоподібна частина

повітря у ґрунті—– бульбашки у воді

/Повітря потрібне для дихання рослин і тварин

Розмішайте ґрунт у склянці паличкою.

– Які складові частини ґрунту осіли на дні ?

– Що можна розпізнати серед частинок ґрунту, що плавають ?

Вірно, ви помітили, що до складу ґрунту входять також і тверді частини – це гірські

Давайте нагріємо на спиртівці ґрунт і потримаємо над ґрунтом скельце.

– Що з’явилося на скельці під час нагрівання грунту? /На скельці з’явились із грунту краплинки води/.

– Яке значення води в грунті?

/У воді розчиняються всі поживні речовини, які всмоктують своїм корінням всі рослини/.

А тепер давайте випаруємо воду зі скельця за допо ­ могою нагрівання.

Нагріємо скло, на якому знаходяться краплинки води, на вогні.

– Про що свідчить біла пляма на склі ? /Що в ґрунті є солі/.

Так, в ґрунті ще є мінеральні солі, які теж необхідні для росту рослин.

– Які ж складові частини грунту ми виявили в ході на ­ ших досліджень ?

/ Робота зі схемою – опорою “Склад грунту”./

З визначення ви вже знаєте, що в верхньому шарі нашої чудової планети ростуть рослини. Але в одних місцях дерева досягають десятків метрів, лю ­ ди вирощують багаті врожаї сільськогосподарських культур, а в інших – на сотні кілометрів жодного дерева і травички. Звісно, багато факторів вплива

ють на ріст рослин, але значна роль належить ґрунту.

– Яка ж головна ознака /властивість/ грунту ? / Родючість /.

/ Вивішую схему ” Будова ґрунту ” /.

Згадавши склад живої частини грунту ви зможете дати відповідь на запитання:

Як називається верхній чорний шар грунту ? / Показую на схемі /.

Так, чорний шар грунту – це перегній або гумус, чим більше перегною тим темніший і родючіший грунт. Нижче залягає світліший шар де накопичу ­ ються речовини, що вимиваються з грунту. Тут немає перегною, але є солі. А з чого вони утворилися ?

Солі утворюються із перегною. Солі розчиняються водою, яка є у грунті.

– Які організми використовують розчинені у воді солі ?

– Рослини використовують солі.

– Рослинами живляться тварини ?

– Куди потрапляють рештки тварин і рослин, коли вони відмирають ?

– Вони потрапляють у грунт, де і перетворюються на перегній, а перегній перетворюється під дією мікроорганізмів в солі, їх споживають нові рос ­ лини, а рослинами живляться нові тварини. Ось так речовини і “подорожують” в природі ніби по кругу. Із грунту – в рослини, із рослин – в тіло

тварин, а з рештками рослин і тварин – знову в грунт. Вчені говорять : проходить кругообіг речовин

Уявіть собі, що грунту раптом не стало. Кругообіг речовин зупинився. Зникнуть рослини і тварини. А значить не зможуть жити на Землі і люди.

Ось чому говорять, що ґрунт дорожчий золота. Без золота люди змогли б прожити, а без ґрунту – ні.

– Використовуючи ці малюнки, доведіть, що грунт дійсно безцінне багатство і має дуже велике значення.

– сировина для промисловості

– домівка для тварин, рослин

Тварини, що живуть у ґрунті, дуже вдячні йому за житло і як дбайливі хазяї дбають про нього.

Нам необхідно дізнатися, чи всі ґрунти однакові? Вивчав це питання відомий вчений Василь Васильо ­ вич Докучаев. Він створив науку про грунти — ґрунтознавство. Він дослідив, що грунти є різ ­ ні 1 називаються по-різному. Погляньте на таблицю. Кількість перегною збільшується з півночі на південь.

А які грунти у нас в Путивльському районі ? Відкрийте 1 відділ колекції. Який грунт знаходиться тут ?

За якими ознаками ви дізналась ?

Бо він чорного кольору, в ньому багато перегною. Це найродючіші ґрунти на яких впрошують високі врожаї.

Відкрийте відділ 2 колекції.

Який грунт на вашу думку, тут знаходиться ?

– За якими ознаками ви дізнались ?

У відділі 2 знаходиться пісчаний грунт, бо він світлий, такі грунти легко пропускають воду, швидко висихають. Вони менш родючі і потребують щорічного внесення перегною і мінеральних добрив.

– А який грунт знаходиться в відділі 3 ? / Глинистий /.

За якими ознаками ви дізнались ,? Бо цей грунт важкий, його частинки клейкі і зліп ­ люються в грудочки, він жовтувато – коричневого кольору. Ці грунти повільно пропускають воду, а коли висихають, то вкриваються сухою кіркою і тому погано пропускають повітря. Такі грунти по ­ требують дуже дбайливого обробітку.

Далі ми повинні дослідити, які умови потрібні для утворення грунту.

Верхній родючий шар грунту, який дає життя росли ­ нам і необхідний для життя людини і тварин, сам зростає дуже повільно.

– Які умови необхідні для утворення ґрунту на Землі?

Під дією сонці, вологи, повітря гірські породи збагачуються перегноєм, який утворюється із рослин

і тварин. Але для того, щоб утворився грунт, треба дуже багато часу,

1 см грунту утворюється за 250-300 років, а для утворення на полі шару товщиною в 18-20 см, тобто саме такого, на якому виростає хлібний колос, пот ­ рібно 5 000 – 6 000 років.

Отже, утворюється грунт дуже повільно, а при нев ­ мілому чи недбалому господарюванні родючий грунт може загинути швидко й безповоротно. Причин руйнування грунтів багато.

– Які причини руйнування грунтів вам уже відомі ?

Вірно, під час дощу дуже часто змивається верхній родючий шар грунту.

– Причиною руйнування грунтів також є вітер. Він піднімає і переносить грунт на великі відстані. Так знижується родючість грунту. Великої шкоди завдає грунтам і людина. Будівництво доріг, неправильна обробка землі, внесення у грунт добрив. Все це призводить до того, що руйнується рух сточної води, надмірно ущільнюється грунт і це позбавляє його повітря. У землю попадають речовини, що вбивають рослини, дрібних тварин.

Яких заходів треба вжити, щоб цього не трапилось ? Насаджувати смуги, правильно обробляти грунт, дбайливо ставитися до нього.

Закріплення вивченого

Прочитайте текст «Охорона ґрунту»

1 група готовить відповідь. Яке значення має ґрунт? 2 група. Як необхідно охороняти ґрунт ?

Відкрийте зошити. Виконайте завдання «Склад грунту»

Розв ’яжи кросворд і ти дізнаєшся про склад і ознаки грунту.

1. Одна із складових частин грунту.

2 Верхній шар землі, на якому зростають рослини.

3. Грунт повільно пропускає воду, якщо у ньому є .

4. Що ти виявиш у грунті, коли кинеш грудочку його у склянку з водою?

1. Рослинні і тваринні рештки, що перегнили. З. Рідина, що входить до складу грунту. 6. Головна ознака грунту.

Підведення підсумків. Про що ви дізнались на уроці ? В цьому вам допоможе опорна схема.

Домашнє завдання. Дослідити, який грунт у вас на городі. Підібрати прислів’я та приказки, загадки до теми « Ґрунт».

Прочитати статтю « Ґрунт». Відповісти на питання після тексту.