Приголосні, що утворюють пари «твердий-м'який»: тверді приголосні [д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз]. Наприклад: [со́нцеи] — сонце; [диети́на] — дитина; [ли́нутие] — линути. м'які приголосні [д'], [т'], [л'], [н'], [р'], [з'], [ц'], [с'], [дз'].
Приголосні звуки бувають тверді та м'які . Твердих звуків більше, ніж м'яких. Твердий приголосний звук записують так: [д], а м'який — [д'].
Таким чином, в українській мові 10 м'яких і 22 тверді приголосні. Усі м'які, крім [й], мають парний твердий приголосний.
Букви я, ю, є, і, ь позначають м'якість попередніх приголосних звуків. Якщо після приголосного звуку ідуть букви Я, Ю, Є, І, Ь, тоді попередній приголосний звук буде м'яким ([л' і с]) або пом'якшеним твердим звуком: [п а п´ і р]).
Залежно від позиції в слові деякі приголосні звуки можуть бути твердими або м'якими, а деякі — твердими або пом'якшеними. М'якими стають приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [р], якщо стоять перед я, ю, є, і, ь. М'якість у транскрипції позначається знаком ': [л'ід], [к᾿ін'].
М'які приголосні можуть подовжуватися. М'який подовжений звук на письмі позначається двома буквами: колосся, гілля, віття. Звук [Й] завжди м'який. Звуки [ДЖ], [ДЗ] позначаються двома літерами.
Приголосні звуки поділяють на м’які та тверді. В українській мові є: • 10 м’яких звуків : [д’] [з’] [дз’] [л’] [н’] [р’] [с’] [т’] [ц’] [й] , для їх позначення використовують знак’.