Антибіотики при гаймориті (Найбільш ефективні засоби і ліки для дорослих)

Гайморит – це запальний процес гайморових пазух, який можна сміливо віднести до травматичного алергічного вірусу, що ширить бактерії. Його розвиток найчастіше пов’язано з тривалою застудою або грипом. Тому найкращий спосіб вилікуватися – приймати антибіотики при гаймориті.

Основні аспекти лікування гаймориту

Перед тим як почати вживати антибіотик від гаймориту, необхідно провести діагностику:

1. Бак-посів і його збудник (щоб зрозуміти характер хвороби, а також різновид мікроорганізмів, внаслідок яких розвинувся гнійний гайморит).
2. Антибіотикограмою (нова процедура визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків). Коли діагностика буде закінчена, лікар призначить відповідний препарат від хвороби.

Лікування захворювання необхідно почати, якщо у пацієнта:

1. Больові відчуття в очницях і лобових частках.
2. Здавлює почуття у лобі і носі.
3. Висока температура тіла (мова йде про гострій формі гнійного гаймориту, оскільки від хронічної хворого не буде лихоманити).
4. Істотне кількість виробленого гною.
5. Труднощі з диханням через ніс, особливо в нічний час.
6. Систематичні мігрені, симптоми гаймориту, які не знімають навіть сильнодіючі медикаменти.
7. Нахиляючи голову на всі боки або з боків, хворому кожного разу боляче і дискомфортно. Він відчуває тиск на певні частини обличчя.

При відмові від своєчасного терапевтичного лікування захворювання може не просто стати хронічним, а й негативно позначитися на головному мозку людини. Фінал може мати незворотні ускладнення і вихід.

Через 7 днів після прояву патології, лікар вирішується призначити антибіотикотерапію. Вона проводиться, коли ні інгаляційні процедури, ні промивання носа не принесло ніякого результативного ефекту.

Призначити прийом ліків може тільки фахівець. Самолікування виключено, так як протимікробні види медикаментів можуть спровокувати розвиток побічних ефектів, таких як отит, бронхіт та інші. Їх наслідки будуть непоправними.

Будь-які способи лікування хвороби потрібно направити на те, щоб досягти:

1. Позбавлення від запалення в носових пазухах.
2. Посилення відтоку виділень з носа, які утворилися через запального процесу.
3. Зниження набряку слизової пазух і носа.
4. Зведення болю до мінімуму.

За стандартом, хвороба лікується медикаментозним методом. Лікарі вдаються до хірургічного втручання, тільки коли інші варіанти не принесли належного результату.

Якщо запалення почалося через розвиток патогенної мікрофлори, використовуються антибактеріальні лікарські препарати. Вони активно сприяють купіруванню захворювання носоглотки, але їх мінус полягає в можливому завданні шкоди шлунково-кишковому тракту пацієнта. Особливо, якщо вживати їх протягом тривалого часового проміжку.

Застосування подібного роду медикаментів має і багато інших мінусів:

1. Патогенні мікроорганізми швидко «звикають» до антибактеріальних речовин.
2. Сьогодні ринки випускають величезну кількість підробок.
3. Якщо хворий стикається з проблемою нормального кровообігу, антибіотики починають діяти не так ефективно.

Крім цього, медикаменти такої дії зазвичай не можна приймати при вагітності і годуванні груддю.

Лікування гаймориту без антибіотиків

лікувати гайморит без ліків можна і дітям, і людям більш похилого віку, адже є багато різних народних рецептів.

Коли захворювання тільки почало прогресувати, можна:

• промивати ніс за допомогою фізрозчину, морською сіллю або відваром з трав. Повторювати полоскання слід близько 4-х разів на день;

• дренаж придаткових пазух ефективний при захворюванні. Носові ходи потрібно змочити трав’яним лікарським розчином (потрібно скористатися попередньо зволоженими ватними паличками, потримавши їх у носі на 1-сантиметрової глибині 5 хвилин). Кожні 2 хвилини необхідно з легкістю провертати їх, потім знову залишати в нерухомому положенні. Коли це буде зроблено, варто насильно видути повітря з ніздрів, після – прикрити ніс і рот за допомогою рук і зробити носом сильний вдих. Для приготування трав’яного відвару береться звіробій, ромашка, кедровий і жовчний розчин в десятипроцентній пропорції;

• при відсутності порушення відтоку зеленої слизу з носових пазух, на ніч всередині носа можна змастити зігріває маззю, що містить тетрациклін.

Перераховані вище процедури в комплексі потрібно робити ввечері щодня протягом тижня.

Коли немає можливості проведення лікування медикаментами, фахівець, швидше за все, призначить драже Синупрет. Це противірусний ліки від гаймориту, яке має м’яку дію на людський організм, сприяє підвищенню імунітету.

Також сьогодні медичні клініки пропонують лікувати захворювання носоглотки без антибіотиків наступними способами:

• здійснювати терапію лазером;
• озонотерапевтіческое лікування;
• проведення носового душа;
• санація без потреби здійснення проколів;
• промивання пазух верхньої щелепи з використанням відповідного медичного дренажу.

Якщо консервативне лікування не було ефективним, навколоносових пазухи потрібно проколювати . За рахунок пункції прохідність соустя, яке є сполучною носової порожнини з пазухою верхньої щелепи, піддається відновленню.

Паралельно ін’єкції є варіант ретельно промити внутрішню сторону носа і ввести спеціальні препарати.

Коли антибактеріальні препарати необхідні?

Трапляється, що хвороба, не маючи грибкового або алергічного збудника, максимально негативно позначається на пацієнта, стрімко прогресуючи.

Тоді і варто вдаватися до застосування протизапальних антибіотиків.

При будь симптоматиці лікар може призначити той чи інший лікарський засіб?

1. Чи не припиняються гострі больові відчуття в носі.
2. Підвищення температури тіла.
3. Погіршення самопочуття людини в цілому через сильної інтоксикації.
4. Гній з носової порожнини.
5. Сильні мігрені.

Іноді антибіотики не використовуються. Але якщо стан пацієнта продовжує погіршуватися і болю не проходять, слід лікуватися сучасними різновидами медикаментів від гаймориту у вигляді драже, спреїв або пункцій.

Антибіотики при гаймориті у дітей

Ефективність таблеток від гаймориту для молодшого покоління проявляється через два дні після того, як було розпочато лікувальний процес.

Температура повинна прийти в норму, основна симптоматика – зникнути, мігрені також припиняться, і самопочуття дитини в цілому стане краще.

Зараз виробники випускають ліки різних форм випуску для дітей. Остаточне рішення приймає лікар після того, як оцінить загальний стан чада і властивості найоптимальніших варіантів антибіотиків:

1. Краплі та спреї для внутрішнього вживання (найдешевший спосіб). Вони рекомендовані до прийому при тривалому запальному процесі, коли все зводиться до того, що в кінцевому підсумку розвинеться гайморит. Дітям призначають препарат по 1 дозі в кожну ніздрю 3 рази на добу. Малюкам, які не досягли однорічного віку, спреї не призначають.
2. Капсули і драже. Використовуються, як тільки з’являються перші симптоми і скарги. Дози і тривалість прийому визначаються в залежності від того, скільки дитині років. Їх призначають з шестирічного до семирічного віку. Діти меншого віку просто не зможуть фізично проковтнути драже. Крім цього, існує ризик того, що розвинеться алергія на складові таблеток.
3. Суспензії. Ці упаковки з наявністю порошку всередині настільки ж ефективні, як і драже. У такій формі антибактеріальний засіб використовується, щоб лікувати зовсім маленьких дітей. Їх розводять теплою очищеною водою. Дозування потрібно дивитися в інструкції по експлуатації, яка додається в стандартній комплектації. Також орієнтуватися слід і на вагу чада.
4. Пункції. До їх введенню вдаються, якщо форма гаймориту сильно загострилася, і всі інші процедури бездіяльні. Медикамент всмоктується в кров, обходячи шлунково-кишковий тракт. Надає оперативне бактерицидну дію. Це настільки ефективно, що результат можна побачити вже через два дні.
5. Проведення інгаляцій дітям. Щоб провести цю процедуру, потрібно спеціальний інгалятор. Для проведення необхідний компресійний інгалятор. Використовується для лікування синуситу носа. Також його застосовують з метою проведення терапевтичного лікування легких форм гаймориту. Так батькам вдасться досягти відхаркувальний і протинабряклого ефекту.

Головне протипоказання до вживання ліків – непереносимість хворим як мінімум одного зі складових антибіотиків. Якщо у дитини спостерігається хронічна форма хвороб печінки, нирок і шлунка, педіатр зобов’язується підкоригувати дозування.

Лікарем призначається прийом антибіотиків широкого спектру дії.

Якщо до цього гаймориту ніколи не було, пацієнта лікують антибіотиками з найменшою кількістю токсинів. Йдеться про пеніцилін з розряду макролідів:

1. Діти від 6-ти річного віку приймають Ампіцилін у вигляді драже та ін’єкцій, виходячи з 100 мг на кілограм (добове дозування). Приймати препарат необхідно 4-5 разів на день. В основному ліки добре переноситься, але якщо вживати його занадто довго – може розвинутися бактеріальна флора. Згідно відгуками людей, що спробували такий метод лікування – аналогічний антибіотик Аугментин діє куди краще. Його випускають не тільки у вигляді драже, але і як суспензію.
2. Можна приймати Клацид. Його призначають як дорослим (за винятком жінок, які перебувають в положенні), так і дітям. Почитавши інструкцію по експлуатації, дорослі приймають драже по 250 і 500 мг – 1 штука. Дозування дітей розраховується виходячи з 15 мг на кілограм. Вона ділиться на 2 прийоми, інтервал між якими становить 12 годин. Побічні ефекти відмічаються вкрай рідко, тим не менш, може початися печія, розлад шлунка і напади нудоти.

Якщо ці лікарські засоби не підійшли пацієнтові, замість них, призначаються цефалоспорини. Але бувають випадки, коли захворювання протікає в досить наполегливому руслі, через що виникає потреба в призначенні лікарських препаратів серйозніше. Крайнім випадком можна назвати медикамент під назвою Цифран.

Його не можна вживати дітям до 5-ти річного віку, оскільки він надмірно токсичний. Він може привести до розвитку ускладнень нервової системи, травного тракту, кісток, а також зміни формули крові.

Виходячи з цього, його доза призначається індивідуально, лікують виключно в стаціонарі.

Які антибіотики приймати при гаймориті у дорослих?

Антибіотики при гаймориті у дорослих призначає лікар залежно від того, в якій формі протікає захворювання.

Найчастіше спосіб емпіричного лікування хвороби легкої та середньої форми починається з Амоксициліну.

Якщо через три доби нічого не покращиться, з цього препарату коштує перейти на клавуланову кислоту.

В якості альтернативи застосовують Цефтриаксон і Цефуроксим.

Якщо виявляються поліпшення, хворому призначають цефалоспорини для перорального прийому.

Якщо запалення пазух проходить не найкращим чином, їх змінюють на фторхінолони.

Якщо є ризик виникнення алергічної реакції, а також протипоказання до застосування всього вишенапісанного, використовують макроліди.

Системні антибіотики при гаймориті

Системні антибактеріальні ліки призначаються, якщо терапевтичне лікування проводиться в комплексі. Прямі показання до їх прийому (список):

1. Гостра прогресуюча форма катарального гаймориту.
2. Багато гною, коли сильно закладений ніс.
3. Сильний біль, яку супроводжують мігрені і неприємні відчуття в гайморових пазухах.
4. Інтоксикація.
5. Тривалий невщухаючий гайморит.
6. Різновиди ускладнень внаслідок хвороби.
7. Сукупність деяких симптомів.

Антибіотики пеніцилінового ряду

Такі медикаменти сприймаються як бактерицидні. Використовуються, щоб лікувати запалення.

Але є бактерії, які надають руйнівну дію на пеніциліни. Тому фармацевтами були розроблені захищені кошти з клавулановою кислотою.

У рідкісних випадках бувають і наслідки. Вони пов’язані з тим, що, якщо призначити некоректну дозування, шлунково-кишковий тракт почне погано функціонувати. Також є ймовірність виникнення алергії і т.д.

Найчастіше такі ліки вживають в таблетках. Але якщо потрібно вилікувати маленьку дитину, цілком підійдуть суспензії.

До пеніциліновий медикаментів відносяться:

• флемоксин;
• Амоксициліну клавуланат;
• Хіконцил;
• Флемоклав;
• Амоксиклав;
• Аугментин.

цефалоспорини

Їх хімічна структура схожа з пеніциліном, але цефалоспорини відрізняються більшою стійкістю до мікроорганізмів.

Дані ліки можна приймати в якості ін’єкцій, пити розчин і ковтати таблетки. Але якщо людина схильна до алергії, йому краще спробувати вживати якісь інші антибіотики.

Якщо у хворого така реакція на цю категорію препаратів, від пеніцилінів також варто відмовитися.

застосування фторхінолонів

При розвитку бактеріальної форми хвороби потрібно використовувати саме фторхінолони. Це ефективні знищувачі збудників гаймориту.

До найпоширеніших належать такі лікарські засоби проти гаймориту, як:

При гнійної формі захворювання фторхінолони особливо гарні. Але призначати їх може тільки лікар.

лікування макролидами

Лікування макролидами впливає на припинення розвитку збудників гострої форми хвороби. З усіх категорій ліків ці самі результативні, оскільки їх можна сміливо призначати алергікам.

Незаперечна перевага макролідів полягає в тому, що їх можна використовувати один раз на добу. З певною періодичністю є можливість здійснювати короткочасні лікувальні курси антибактеріальними засобами. Хронічна форма недуги як раз потребує такого лікування.

Яскраві представники цієї категорії медикаментів:

• макропен;
• Кларитроміцин при гаймориті;
• Сумамед;
• Фромилид;
• Еритроміцин.

Випуск цих ліків здійснюється в драже, порошках і капсулах.

ін’єкційні препарати

Затребуваними на даний момент вважаються такі лікарські препарати для здійснення уколів в медичних клініках:

• Біосинтетичні пеніциліни;
• цефалоспорини;
• Аміноглікозиди (наприклад, Гентамицин);
• Карбапенеми.

Протипоказання і побічні ефекти

Організм кожної людини по-своєму реагує на дію медикаментів. Для кого-то такий варіант терапевтичного лікування просто ідеальний, а у кого-то викликає побічні реакції.

До самим часто зустрічається відносяться:

• починає нудити;
• блювотні позиви;
• розлад шлунку;
• паморочиться голова;
• розвиток алергії.

Найчастіше протипоказання до необхідного препарату можна прочитати в інструкції по експлуатації. Заборони вживання антибіотиків не обмежуються проблемами з хворою печінкою, серцем і шлунком. Небажано починати їх прийом дітям, які не досягли 12-ти річного віку (за винятком деяких категорій медикаментів).

Використовувані при захворюванні ліки необхідно приймати, будучи ознайомленими з тим, за яких обставин їх вживати не можна і за яких можна. Найбільш дієвий антибактеріальний препарат – засіб від гаймориту вузької спрямованості, хоча його не у всіх випадках можна використовувати, оскільки не завжди відомий збудник запального процесу.

Антибіотики при гаймориті: лікування дорослих, назви

Гайморит – це запалення придаткових пазух, яке в більшості випадків є наслідком гострого синуситу.

Назва хвороби походить від назви верхньощелепних пазух носа, які зачіпаються при запальному процесі – гайморові.

Вперше симптоми патології були описані кілька століть назад англійським вченим на прізвище гайморит, звідси і ця назва.

Серед дорослих приблизно кожна десята людина страждає гострим або хронічним гайморитом – ці цифри дозволяють отримати уявлення про ступінь поширеності цієї патології і зрозуміти всю важливість пошуків оптимального кошти від гаймориту.

Більш ніж в 10% випадків ГРВІ в результаті діагностується гострий гайморит, викликаний приєднанням бактеріальної інфекції і відповідними ускладненнями.

З огляду на те, що доросла людина заражається ГРВІ приблизно один раз на рік, можна сказати, що гайморитом ризикує захворіти кожен. І останні статичні дані щодо гаймориту – ця патології знаходиться на п’ятому місці в списку інфекційних захворювань, які потрібно лікувати антибіотиками.

Які антибіотики використовуються – як підібрати ліки

Існують загальні принципи, якими керується лікар, підбираючи оптимальні антибіотики при гаймориті для дорослих.

Не можна сказати, що ось ці ліки – кращий антибіотик при гаймориті, і воно неодмінно допоможе всім і кожному, як і муколітики. Перш за все, оцінюються симптоми захворювання, ступінь їх вираженості, особливості пацієнта.

Всі антибіотики, якими можна лікувати гайморит у дорослих, діляться на три великі категорії.

Препарати першої лінії

Сюди входять ті антибіотики при гаймориті, які проявляють найбільшу ефективність саме при гаймориті і є препаратами вибору. Їх призначають дорослим в першу чергу. це:

Всі ці таблетки від гаймориту зазвичай добре переносяться і дають відмінний результат при своєчасному і правильному використанні, як і муколітики.

Препарати другої лінії

Лікарські засоби з цієї групи антибіотиків призначають, якщо пацієнт проживає в регіоні, в якому фіксується високий рівень захворювань ЛОР-органів, викликаних резистентними мікроорганізмами. Їх призначають дорослим, якщо симптоми гаймориту не зникли після курсу терапії антибіотиками першої лінії.

У цю групу входять такі таблетки від гаймориту:

• Амоксицилін / клавуланова кислота;
• фторхінолони;
• Цефалоспорини 2-го і 3-го покоління.

Такими препаратами можна лікувати як хронічний, так і гострий гайморит.

Уколи при гаймориті

Є окрема категорія пацієнтів з так званим внутрішньолікарняних гайморитом. У цьому випадку таблетки від гаймориту антибактеріальної дії неефективні, вводити антибіотики слід внутрішньовенно. Ін’єкційно призначають такі препарати:

1. Меропенем.
2. Имипенем.
3. Цефуроксим.
4. Цефотоксім.
5. Цефтриаксон.
6. Гентаміцин.
7. Тобраміцин.

Кожні ліки з перерахованих має свої особливості впливу на організм при гаймориті, приймати їх потрібно в різних дозуваннях і за різними схемами.

Тому варто розглянути детально кожне з них, щоб зрозуміти, коли і якими найкраще лікувати гайморит.

Пеніциліни в лікуванні гаймориту

Лікування гаймориту антибіотиками з групи пеніцилінів є самим надійним і безпечним. Зазвичай ці таблетки від гаймориту добре переносяться, їх призначають пацієнтам будь-якого віку.

Їх можна приймати під час вагітності та лактації, як і муколітики. Численні офіційні дослідження підтвердили, що ці препарати не мають негативного впливу на плід.

Амоксицилін і його похідні відносяться до лікарських засобів першої лінії при гаймориті. Але не завжди ними вдається ефективно лікувати нетипові штами. Деякі бактерії здатні виробляти бета-лактамази – речовини, здатні руйнувати бета-лактамні кільце антибіотика.

Антибіотики з групи пеніцилінів є незахищеними, і якщо гайморит викликаний патогенними мікроорганізмами, здатними продукувати бета-лактамази, пити Амоксицилін в таблетках безглуздо – симптоми не зникнуть, і хвороба прогресуватиме.

Антибіотики з групи макролідів при гаймориті

Альтернативні препарати вибору, якщо незахищені пеніциліни не змогли усунути симптоми гаймориту – макроліди. Ці лікарські засоби не мають лактамного кільця. Отже, вони будуть ефективні навіть проти тих штамів, мікроорганізми яких здатні виробляти бета-лактамази.

Макроліди за своєю активністю перевершують незахищені пеніциліни щодо бактерії моракселла. Їх можна використовувати в лікуванні гострого синуситу, якщо пацієнт страждає непереносимістю пеніцилінів. Найчастіше з цієї групи призначають кларитроміцин і азитроміцин.

Це макролід другого покоління. Він ефективний по відношенню практично до всіх мікроорганізмів, здатним викликати гострий або хронічний синусит. Приймати препарат потрібно в такому дозуванні – по 500-750 мг двічі на день.

Найбільш ефективний Кларитроміцин, якщо приймати його через рівні проміжки часу. Курс лікування триває не менше 7 і не більше 10 днів. Дозування і тривалість лікування можуть бути відкоректовані при необхідності лікарем.

Цей препарат є 15-членних макролідів. Відрізняється тривалим періодом напіввиведення. Тому схема лікування і його тривалість в корені відмінні від застосування інших антибактеріальних медикаментів.

У перший день потрібно прийняти один раз 500 мг препарату. Потім слід приймати по 250 мг щодня ще чотири дні. Загальна тривалість лікування – п’ять днів.

Лікування гаймориту антибіотиками другої лінії

Якщо і пеніциліни, і макроліди виявляються неефективними в лікуванні гаймориту, переходять до лікування антибактеріальними препаратами другої лінії. Щоб підібрати правильне ліки, спочатку проводиться посів матеріалу пацієнта, щоб встановити чутливість до різних антибіотиків.

Як можна визначити при емпіричному призначення лікарських препаратів, що штами мікроорганізму стійкі до прийнятих ліків, які симптоми вказують на це? Інфікування резистентними до антибіотиків першої лінії мікроорганізмами можна припустити, якщо не зазначено ніяких поліпшень в самопочутті пацієнта через 2-3 дні після початку терапії.

Симптоми інтоксикації організму при гострому гаймориті:

Якщо вони не зникають, а утримуються або стають сильнішими, незважаючи на прийом амоксициліну або Кларитроміцину, переходять до лікування патології антибіотиками другої лінії. Це фторхінолони і цефалоспорини.

Амоксицилін плюс клавуланова кислота

Вище було сказано про головне і істотний недолік Амоксициліну – через наявність лактамовое кільця він втрачає свою активність в разі зараження мікроорганізмами, які здатні виробляти бета-лактамази.

Тому найкраще, щоб підібрати альтернативний антибіотик, зробити посів вмісту гайморових пазух пацієнта. Це дозволить на сто відсотків точно визначити, наскільки пацієнт чутливий до тих чи інших антибактеріальних препаратів і який краще вибрати. В чому полягає складність?

Для того щоб отримати вміст гайморових пазух, необхідно робити пункцію – прокол навколоносових тканин спеціальним шприцом і паркан слизу з них. Це досить складна і серйозна процедура, що вимагає суворого дотримання стерильності. Не всі пацієнти погоджуються на неї, тому часто доводиться відразу ж перейти до підбору препаратів другої лінії.

Існує антибіотик, який зберігає всі властивості Амоксициліну, але при цьому невразливий перед пеніциліназою. Такі препарати називають захищеними пеніцилінами, це комбінації Амоксициліну і клавуланової кислоти.

Це Аугментин в таблетках, Амоксиклав, Флемоклав. Згідно з дослідженнями медиків, ефективність лікування гаймориту цим медикаментозними засобами складає більше 90%.

Дозування захищеного клавулановою кислотою Амоксициліну визначається лікарем з урахуванням характеру захворювання та ступеня його прояви. Дорослим призначають від 500 до 1000 мг один раз на добу.

Цефалоспорини в таблетках як альтернативні препарати

Цефалоспорини в формі таблеток від нежитю другого і третього покоління є альтернативними лікарськими засобами другої лінії, які також ефективні в лікуванні гаймориту. Для перорального прийому підбирають один з наступних препаратів:

В аптеках найчастіше цей антибіотик другої лінії з групи цефалоспоринів пропонується від трьох різних виробників – цефоруксім Сандоз від німецької фармацевтичної компанії, Зіннат від виробника Глаксо і препарат Аксеф від компанії Медокеми, що знаходиться на Кіпрі.

Речовина Цефуроксим активно проти більшості відомих штамів мікроорганізмів, здатних викликати гострий гайморит. Він також не схильний до пеніцилінази. Стандартне дозування препарату – по 250 мг два рази на добу через рівні проміжки часу.

Ці таблетки відносяться до антибіотиків третього покоління. Головна відмінність препаратів цієї групи цефалоспоринів – ефективність проти грамнегативної патогенної мікрофлори. Цефподоксим в рідкій формі для ін’єкцій виділяється дуже високим рівнем біодоступності. Але в таблетках це ж речовина, навпаки, всмоктується кишечником погано.

В аптеці його можна знайти як таблетки різного дозування Цефодокс від йорданської фармацевтичної компанії – по 100 і по 200 мг в одній таблетці. Рідше зустрічається препарат Цеподем індійського виробництва. Він більш доступний за ціною, але по ефективності медики віддають перевагу Цефодоксу.

Кишечник всмоктує Цефодокс в таблетках трохи більше ніж на половину. Це досить низький показник, тому ні в якому разі не можна змінювати дозування і графік прийому препарату, призначені лікарем.

Зазвичай показано по 200 мг ліки два раз на добу. Тривалість лікування – до 10 днів.

Препарат відноситься до антибактеріальних засобів третього покоління на напівсинтетичній основі. Має істотний недолік – низьку активність по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів. Наприклад, золотистий стафілокок, часто є збудником гострого і хронічного гаймориту, до цефіксиму резистентний.

Препарат погано всмоктується кишечником, йогобіодоступність ще нижче, ніж у цефподоксимом – всього лише 40-50%. В якості альтернативного медикаментозного засобу може розглядатися антибіотик Супракс, який має ту ж ефективність, але всмоктується краще завдяки диспергованій формі випуску.

Менш поширені, але теж можуть застосовуватися в якості аналогів індійський препарат Іксім і таблетки від македонської компанії Панцеф.

Антибактеріальні ін’єкції при гаймориті

Чи потрібні дійсно уколи антибіотиків при гаймориті – це питання все ще залишається спірним для вітчизняних отоларингологів. Звичайно, потрапляючи відразу в кров, антибіотик в кілька разів швидше, ніж таблетки, починає діяти, усуваючи симптоми гаймориту. Але чи є в цьому необхідність?

З одного боку, доктору простіше відразу призначити антибіотик для парентерального вживання, який точно подіє, ніж підбирати таблетки, ефективність яких лише може бути. З іншого боку, пацієнт теж тільки радий скоріше позбутися від непроходячій закладеності носа, гнійних виділень, головного болю і нарешті нормально дихати, в цьому випадку часто допомагає прокол при гаймориті .

Тому, коли отоларинголог виписує рецепт антибіотиків в рідкій формі для ін’єкцій, запевняючи, що це єдиний спосіб боротьби з змучила хворобою, пацієнт без роздумів погоджується, бере рецепт і слухняно йде в аптеку.

Тривалість курсу лікування за допомогою ін’єкцій така ж, як і терапія антибіотиками в таблетках – від 7 до 10 днів. І результат зазвичай помітний. Але при цьому побічні явища в більшості випадків настільки великі і серйозні, що після лікування синуситу доводиться перейти до лікування інших внутрішніх органів і відновленню повністю зруйнованого імунітету.

Так чи потрібні ін’єкції антибіотиків при гаймориті? Так, є ситуації, коли без них дійсно не обійтися. Парентерального вживання антибактеріальних препаратів показано при внутрішньолікарняному гаймориті гострої форми. Збудниками запального процесу є переважно грамнегативнімікроорганізми з високою стійкістю до антибіотиків.

Активність до бактерій такого виду виявляють аміноглікозидні антимікробні засоби. В цьому випадку емпіричні призначення недоцільні, в обов’язковому порядку потрібно зробити посів культури на виявлення чутливості бактерій, а потім вже за результатами підбирати антибіотик.

У висновку пропонуємо пізнавальне відео про антибіотики при гаймориті.