Аналіз «Доктор Живаго» Пастернак

Початок ХХ століття стало періодом суворих випробувань для Росії: Перша Світова війна, революція, громадянська війна зруйнували мільйони людських доль. Непрості взаємини людини і нової епохи з пронизливим драматизмом описані в романі Бориса Леонідовича Пастернака «Доктор Живаго».

Короткий аналіз

Рік написання – 1945-1955 роки.

• Історія створення – Роман писався протягом десяти років, і приніс письменникові Нобелівську премію з літератури. Однак доля твору була зовсім непростий: довгий час воно знаходилося під забороною на батьківщині, а проти Пастернака розгорнулася справжня травля.
• Тема – У творі в повній мірі розкрита проблематика багатьох насущних соціальних питань, але центральною темою є протиставлення людини і історії.
• Композиція – композиція твору дуже складна і заснована на сплетінні доль головних дійових осіб. Всі характери центральних героїв розглянуті крізь призму особистості Юрія Живаго.
• Жанр – Багатожанровий роман.
• Напрямок – Реалізм.

Історія створення

Роман створювався протягом цілого десятиліття (1945-1955 роки). І це не дивно, оскільки в творі описана найважливіша епоха в історії Росії і підняті глобальні проблеми суспільства.

Вперше ідея написати такий грандіозний роман відвідала Бориса Леонідовича в 17-18 роках, проте на той момент він ще не був готовий до цієї роботи. До реалізації свого задуму письменник приступив лише в 1945 році, витративши на це 10 років наполегливої ​​праці.

У 1956 році в Радянському Союзі були зроблені спроби публікації роману, проте вони не увінчалися успіхом. Пастернак був підданий жорстокій критиці за антирадянський зміст роману, в той час як весь західний світ буквально аплодував російському генію за його блискучий твір. Світове визнання «Доктора Живаго» призвело до того, що Борису Леонідовичу була присуджена Нобелівська премія, від якої його змусили відмовитися на батьківщині. Вперше роман був опублікований в Радянському Союзі лише в 1988 році, відкривши широкій публіці неймовірної сили літературний дар Пастернака.

Цікаво, що Борис Леонідович далеко не відразу зміг визначитися з назвою свого дітища. Один варіант змінювався іншим ( «Смерті не буде», «Свіча горіла», «Інокентій Дудоров», «Хлопчики і дівчатка»), поки, нарешті, він не зупинився на остаточній версії – «Доктор Живаго».

Сенс назви роману полягає в зіставленні головного героя з милосердним і всепрощаючим Христом – «Ти є син Бога живого». Письменником не випадково була обрана старослов’янська форма прикметника «живий» – так в творі червоною ниткою проходить тема жертовності і воскресіння.

Тема

Проводячи в «Докторі Живаго» аналіз твору, варто відзначити, що автор розкрив в ньому безліч важливих тем: життя і смерть, пошук себе в оновленому соціумі, вірність своїм ідеалам, вибір життєвого шляху, доля російської інтелігенції, честь і борг, любов і милосердя , стійкість ударам долі.

Однак центральною темою роману можна назвати взаємовідношення особистості і епохи. Автор упевнений, що людина не повинна жертвувати власним життям заради боротьби із зовнішніми обставинами, так само як і не повинен пристосовуватися до них, втрачаючи своє істинне «я». Основна думка, яку Пастернак хоче донести в своєму творі, полягає в здатності залишатися самим собою за будь-яких життєвих умовах, якими б складними вони не були.

Юрій Живаго не прагне до розкоші або задоволення власних амбіцій – він просто живе і стійко переносить всі труднощі, які підносить йому доля. Ніякі зовнішні обставини не здатні зломити його дух, втратити почуття власної гідності, змінити тим життєвим принципам, які були сформовані у нього в юні роки.

Не менш важливе значення автор надає темі любові, якою пронизаний буквально весь роман. Це сильне почуття у Пастернака показано у всіх можливих проявах – любов до чоловіка або жінки, до своєї сім’ї, професії, батьківщині.

Композиція

Головна особливість композиції роману – нагромадження випадкових, але при цьому доленосних зустрічей, різноманітних збігів обставин, збігів, несподіваних поворотів долі.

Уже в перших розділах автор вміло сплітає складний сюжетний вузол, в якому незримими нитками зв’язуються долі головних героїв: Юрія Живаго, Лари, Михайла Гордона, Комаровського і багатьох інших. Спочатку може здатися, що всі сюжетні хитросплетіння зайве надумані і складні, проте в ході роману з’ясовується їх істинний сенс і призначення.

Композиція роману заснована на знайомстві діючих персонажів і подальшому розвитку їх відносин, а на перетині незалежно розвиваються людських доль. Головні герої, немов рентгеном, просвічуються автором, і всі вони, так чи інакше, замикаються на Юрія Живаго.

Цікавим композиційних ходом Пастернака можна назвати зошит Живаго з його віршами. Вона символізує собою вікно в нескінченність буття. Втративши справжній інтерес до життя і морально опустившись на саме дно, головний герой помирає, але душа його залишається жити в прекрасних віршах.

Жанр

Точно визначити жанрову приналежність роману вкрай складно, оскільки він являє собою багатий сплав різних жанрів. Даний твір можна сміливо назвати автобіографічним, оскільки в ньому відображені основні життєві віхи Пастернака, наділив головного героя багатьма особистими якостями.

Також роман є філософським, так як в ньому приділено багато уваги роздумів на серйозні теми. Великий інтерес твір представляє і з історичної точки зору – в ньому докладно, без прикрас описаний цілий історичний пласт в історії великої країни.

Не варто заперечувати і той факт, що «Доктор Живаго» – це глибоко ліричний роман у віршах і прозі, в якому багато місця займають символи, образи, метафори.

Жанрова своєрідність твору вражає уяву: в ньому дивно гармонійно переплетено безліч літературних жанрів. Це дає підставу зробити висновок, що «Доктор Живаго» відноситься до багатожанрова роману.

Також складно сказати, до якого саме напрямку належить роман, але, здебільшого, це реалістичний твір.

“Доктор Живаго”: аналіз. “Доктор Живаго” – роман пастернаку

Роман Б. Пастернака «Доктор Живаго» часто називають одним з найскладніших творів у творчості письменника. Це стосується особливостей відображення реальних подій (перша і Жовтнева революції, світова і громадянська війни), розуміння його ідеї, характеристики персонажів, ім`я головного з яких – доктор Живаго.

Аналіз твору про роль російської інтелігенції в подіях початку XX століття, втім, так само непростий, як і його доля.

Творча історія

Перший задум роману відноситься ще до 17-18 років, але серйозну роботу Пастернак почав тільки через майже два десятиліття. 1955-му позначено закінчення роману, потім були публікація в Італії і присудження Нобелівської премії, від якої радянські влада змусила опального письменника відмовитися. І лише в 1988-му – роман вперше побачив світ на батьківщині.

Кілька разів змінювалась назва роману: «Свіча горіла» – назва одного з віршів головного героя, «Смерті не буде», «Інокентій Дудоров». Як відображення одного з аспектів авторського задуму – «Хлопчики і дівчатка». Вони з`являються на перших сторінках роману, дорослішають, пропускають через себе ті події, свідками і учасниками яких є. Підліткове сприйняття світу зберігається і в дорослому житті, що доводять думки, вчинки героїв та їх аналіз.

Доктор Живаго – Пастернак уважно ставився до вибору імені – так звуть головного героя. Спочатку був Патрикий Жівульт. Юрій – швидше за все, Георгій-Змієборець. Прізвище Живаго найчастіше пов`язують з образом Христа: «Ти є син Бога живого (форма родового відмінка в давньоруській мові)». У зв`язку з цим у романі виникає ідея жертовності і воскресіння, червоною ниткою проходить через весь твір.

Образ Живаго

У центрі уваги письменника історичні події першого-другого десятиліть XX століття та їх аналіз. Доктор Живаго – Пастернак зображує все його життя – в 1903 році втрачає матір і опиняється під опікою дядька. У той час, коли вони їдуть в Москву, гине і батько хлопчика, який ще раніше залишив сім`ю. Поруч з дядьком Юра живе в обстановці свободи і відсутності усіляких забобонів. Він вчиться, дорослішає, одружується з дівчиною, з якою знайомий з дитинства, отримує професію лікаря і починає займатися улюбленою роботою. А ще в ньому прокидається інтерес до поезії – він починає писати вірші – і філософії. І раптом звична і налагоджене життя валиться. На дворі 1914 рік, а за ним ідуть ще більш страшні події. Читач бачить їх крізь призму поглядів головного героя та їх аналіз.

Доктор Живаго, так само, як його товариші, жваво реагує на все, що відбувається. Він відправляється на фронт, де багато що йому здається безглуздим і непотрібним. Повернувшись, стає свідком того, як влада переходить до більшовиків. Спочатку герой сприймає все із захопленням: в його уявленні, революція є «чудової хірургією», яка символізує саме життя, непередбачену і стихійну. Проте з часом приходить переосмислення події. Не можна зробити людей щасливими крім їх бажання, це злочинно і, щонайменше, безглуздо – до таких висновків приходить доктор Живаго. Аналіз твору підводить до думки, що людина, хоче він того чи ні, виявляється втягнутими в історичний процес. Герой Пастернака в даному випадку практично пливе за течією, відкрито не протестуючи, але й не приймаючи беззастережно нової влади. Це-то найчастіше і ставили в докір автору.

Під час громадянської Юрій Живаго потрапляє в партизанський загін, звідки збігає, повертається до Москви, намагається жити при новій владі. Але працювати, як колись, він не може – це означало б пристосуватися до виниклих умов, а це огидно його натурі. Залишається творчість, в якому головне – проголошення вічності життя. Це покажуть вірші героя та їх аналіз.

Доктор Живаго, таким чином, виражає позицію тієї частини інтелігенції, яка з побоюванням поставилася до пригоди в 1917-му перевороту як способу искуственно змінити життя і затвердити нові порядки, спочатку чужі будь гуманістичній ідеї.

Смерть героя

Задиханий в нових умовах, яких не приймає його сутність, Живаго поступово втрачає інтерес до життя і душевні сили, по-думці багатьох, навіть деградує. Смерть застигає його несподівано: в задушливому трамваї, вибратися з якого відчув нездужання Юрію немає ніякої можливості. Але герой не зникає зі сторінок роману: він продовжує жити у своїх віршах, про що свідчить їх аналіз. Доктор Живаго і його душа знаходять безсмертя завдяки великій силі мистецтва.

Символи в романі

Твір має кільцеву композицію: починається сценою опису похорону матері, а завершується його смертю. Таким чином, на сторінках розповідається про долю цілого покоління, представленого, головним чином, Юрієм Живаго, і підкреслюється унікальність людського життя взагалі. Символічно поява свічки (її, наприклад, бачить у вікні молодий герой), яка уособлювала життя. Або хуртовини та снігопаду як передвісника негараздів і смерті.

Присутні символічні образи і в поетичному щоденнику героя, наприклад, у вірші «Казка». Тут «труп дракона» – потерпілого в поєдинку з вершником змія – уособлює казковий сон, що перетворився у вічність, таку ж нетлінну, як душа самого автора.

Поетична збірка

«Вірші Юрія Живаго» – всього 25 – були написані Пастернаком в період роботи над романом і складають з ним одне ціле. У центрі їх виявляється людина, що потрапила в колесо історії і виявляється перед складним моральним вибором.

Цикл відкриває «Гамлет». Доктор Живаго – аналіз показує, що вірш є відображенням його внутрішнього світу – звертається до Всевишнього з проханням полегшити призначену йому доля. Але не тому, що він відчуває страх – герой готовий до боротьби за свободу в навколишньому його царстві жорстокості і насильства. Цей твір і про відомого героя Шекспіра, вартому перед складним моральним вибором, і про жорстоку долі Ісуса. Але головне – це вірш про особистості, яка не терпить зла і насильства і сприймає відбувається навколо як трагедію.

Поетичні записи в щоденнику співвідносні з різними етапами життя і душевних переживань Живаго. Наприклад, аналіз вірша доктора Живаго «Зимова ніч». Антитеза, на якій побудовано твір, допомагає показати сум`яття і душевні муки ліричного героя, що намагається визначити, що є добро і зло. Ворожий світ в його свідомості руйнується завдяки теплу і світлу палаючої свічки, що символізує трепетний вогонь любові і домашнього затишку.

Значення роману

Одного разу «. прокинувшись, ми . не повернемо втраченої пам`яті» – ця думка Б. Пастернака, висловлена на сторінках роману, звучить як попередження і пророцтво. Що трапився переворот, що супроводжувався кровопролиттям і жорстокістю, став причиною втрати моральних цінностей і заповідей гуманізму. Це підтверджують наступні в країні події та їх аналіз. «Доктор Живаго» ж відрізняється тим, що Борис Пастернак дає своє розуміння історії, не нав`язуючи його читачеві. У результаті кожен отримує можливість побачити події по-своєму і як би стає його співавтором.

Сенс епілогу

Опис смерті головного героя – це ще не фінал. Дія роману на короткий час переноситься в початок сорокових, коли зведений брат Живаго зустрічає на війні Тетяну, дочка Юрія і Лари, працюючу медсестрою. Вона, на жаль, не володіє не одним з тих духовних якостей, що були властиві її батькам, що показує аналіз епізоду. «Доктор Живаго», таким чином, позначає проблему духовного і морального збідніння суспільства як результату відбулися в країні змін, якому протистоїть безсмертя героя в його поетичній щоденнику – завершальній частині твору.

Аналіз твору Доктор Живаго, План

Пастернак – автор чудової роботи під назвою Доктор Живаго, яку ми вивчили на уроці. Цей твір за жанром вважається філософським і зачіпає історичні моменти. Тут автор згадує такі події, як життя людей на початку двадцятих років, згадує війни, в тому числі російсько-японську, громадянську, а також революцію 1917 року. Сьогодні, вивчивши Доктор Живаго, нам доведеться зробити короткий аналіз роману.

Роман Доктор Живаго, чий аналіз по главах ми зараз розглянемо, автор написав у 1957 році. Проте в нашій країні його опублікували минуло понад тридцять років, у 1988 році.

Якщо дивитися в сюжет, то Пастернак у своєму романі зобразив життя і долю російської інтелігенції в роки революції. В центрі роботи історія життя Юрія Живаго, починаючи з підліткового віку, коли він ховав мати і завершуючи періодом 1929 року, коли герой вмирає від розриву серця. Через призму життя героя, ми бачимо світ, де доводилося жити інтелігенції того покоління, до якого належав і Пастернак. Спочатку революцію всі чекали з захопленням, уявляючи її досить віддалено, але потім все вони побачили реальність з її конфліктами, зіткненнями, коли придушувалася індивідуальність і вимагалося повне підпорядкування.

Аналіз роману ” Доктор Живаго коротко

Письменник не описує хід історичних подій, він представляє читачеві суперечки і роздуми героїв твору, де вони міркують про призначення людства.

Доктор Живаго не встав на боротьбу з історичними подіями, він не бореться з обставинами, але і не пристосовується до них. Він залишається особистістю, перш за все.
Юрій Живаго ріс сиротою і отримав освіту медика. На прохання вмираючої Тоніно матері, в чиїй родині жив Юра, він одружується на Тоні. Зустрінеться йому на шляху і Лара Гішар, яку він полюбить. Їх не один раз буде зіштовхувати доля. Дві жінки, як два символи епохи. Тоня – ніжна і надійна, Лара – символ змін, що з’являється і тут же зникає.

Сам Живаго завжди з натхненням брав історичний хід подій. Вірив, наприклад, в революцію, але через деякий час розуміє, влада ввела всіх в обмежені рамки, нав’язуючи свою «свободу». Такий герой не сприймає, тому з родиною їде подалі від того, що відбувається. У Юрятине він знову зустріне Лару і вони полюблять один одного. Герою доведеться битися між вибором, але тут його відправлять в якості доктора в загін партизан. Однак Живаго завжди залишав за собою право вибору. Наприклад, він не стріляв у ворога, а в дерево, виконуючи свої обов’язки і займаючись лікуванням партизан, він лікує також пораненого колчаковца.

Далі ми дізнаємося, що Живаго тікає з партизанського табору. Він повертається до Скрині, в той час як його дружина вирушає до Європи. Але не залишається Юрій з Ларою, що уособлювала короткочасне щастя, адже щоб її не переслідували, він просить її їхати з Комаровським, сам же Живаго їде в Москву. Він опускається на саме дно. Він деградує, не стежить за собою. Не знаходить Живаго задоволення ні в роботі, ні в поезії, втрачаючи свої навички. І ось настає день кінця, Живаго помирає в задушливому вагоні, а з ним помирає і його мрії.

1. Знайомство з Живаго. Юра сирота.
2. Вдова Гішар в Москві. Комаровський відчуває почуття до Скрині – дочки Гішар.
3. Страйк робітників.
4. Юра живе в москві в будинку Громеко. Перша зустріч з Ларою.
5. Закінчення університету. Ялинка у Светницких.
6. Лариса слідує за чоловіком на Урал. Весілля Живаго і Тоні.
7. Юрій на фронті. Живаго з сім’єю їдуть на Урал.
8. Відносини Юрія і Лари.
9. Юрій в полоні у партизанів. Живаго біжить.
10. Тоня з батьком за кордоном, Живаго живе з Ларою.
11. Лара з дітьми їде разом з Комаровським.
12. Стрельников застрелився, Живаго їде в Москву.
13. Живаго і Марина. Смерть Юрія.
14. Таня – дочка Юри Лари на піклуванні брата Живаго Євграфа.

• аналіз доктор живаго коротко
• аналіз роману ” доктор живаго коротко
• доктор живаго аналіз коротко
• доктор живаго аналіз коротко по главам