Аміачна селітра — для чого і як використовувати

Базове, доступне за ціною азотне добриво, без якого важко уявити собі традиційне садівництво – саме такою залишається репутація аміачної селітри вже більш як півстоліття. Це і справді просте у застосуванні і ефективне класичне добриво. Що не робить його простим у використанні і повністю безпечним. З аміачною селітрою важливо продумати час, пропорції та не забувати про правила безпеки.

Аміачна селітра — для чого і як використовувати

Для чого використовують аміачну селітру

Аміачна селітра – азотне добриво, білі або жовтуваті, сипкі гранули солей азотної кислоти діаметром від 1 до 4 мм, що містять від 32 до 34,4% азоту. Завдяки простій, формулі 1NH4:1NO3 (рівні частки «повільної» амонійної та «швидкої» нітритної форми) забезпечується доступність азоту для рослин, рухливість і висока ефективність у всіх кліматичних зонах, типах ґрунтів та напрямках застосування.

Задоволення потреб рослин в азоті як основному мікроелементі, що забезпечує вегетацію та розвиток, активний синтез білків та хлорофілу – головна мета внесення аміачної селітри.

На практиці за допомогою цього азотного добрива вирішують цілий ряд завдань:

• збільшують густоту посівів;
• стимулюють, пришвидшують ріст;
• покращують кущування;
• збільшують масу листя;
• підвищують декоративність рослин;
• посилюють здатність протистояти негативним факторам та захворюванням, зокрема при передпосівній обробці картоплі та замочуванні насіння;
• подовжують цвітіння;
• підвищують врожайність, лежкість та транспортабельність плодів.

Це добриво підходить для всіх видів рослин, крім схильних до накопичення нітратів представників родини Гарбузових (від огірків до кабачків і баштанних культур). Аміачну селітру можна використовувати для плодоовочевих, зернових, ягідних і декоративних рослин, чагарників, дерев чи трав’янистих культур.

Завдяки вмісту половини «повільного» азоту аміачна селітра вважається ідеальним азотним добривом для рослин з тривалою вегетацією (від цвітної капусти до цибулі та буряку).

Читайте також наші статті:

Коли і як застосовують аміачну селітру

Це ефективне азотне добриво, половина азоту в якому міститься в доступній та рухливій нітратній формі, що не лише починає відразу засвоюватися рослинами, але й легко вимивається опадами. Тому аміачну селітру краще використовувати не під зиму чи восени, а в першій половині сезону.

Найефективніша аміачна селітра напровесні, зокрема при підготовці до посівів та висадки.

Аміачна селітра водорозчинна, з нею швидко готують робочі розчини. Та за методами використання вона абсолютна універсальна.

Добриво можна вносити:

• в ґрунт на глибину в 10-15 см;
• по мерзлій землі чи по снігу на початку відлиги;
• безпосередньо в рядки та лунки;
• у вигляді водних розчинів для підживлення вегетуючих рослин, розчиняючи у теплій воді.

При «сухому» застосуванні аміачну селітру важливо розсипати рівномірно і забезпечити рясний полив, а при поливі розчинами – уникати контакту добрива чи розчину зі стеблами та листям.

Мінімальний інтервал для повторного внесення цього добрива – 3 тижні.

Норми використання

Аміачну селітру використовують у кількості від 10 до 50 г на квадратний метр насаджень або 10 л води для поливу. Стандартні норми підживлення аміачною селітрою:

• для газонів, декоративних багаторічників – 25-30 г;
• для декоративних кущів та дерев – 40-50 г;
• для плодових дерев та ягідних кущів – 15-30 г;
• для однорічних квітів та овочевих культур – 20-30 г;
• під суницю та інші дрібні ягідники – 10-15 г.

Якщо ви сумніваєтеся у нормах використання, запам’ятайте «середній» стандарт у 30 г. Для виснаженого ґрунту норму добрив збільшують не більше, ніж на 20%.

Чи можна поєднувати аміачну селітру з іншими добривами

Аміачна селітра чудово змішується з усіма видами класичних мінеральних добрив (калієва та натрієва селітри, хлористий та сульфатний калій, фосфоритне борошно, суперфосфат).

Її можна вводити як азотовмісний компонент до сумішей з калійними та фосфорними добривами за умови змішування безпосередньо перед застосуванням.

Не варто одночасно застосовувати аміачну селітру з кальцієвмісними, вапняними добривами, сульфатом амонію та органікою, в тому числі компостом, перегноєм, золою, торфом. Між внесенням органічних добрив та застосуванням аміачної селітри доречно витримувати паузу не менше як у 3 тижні.

Правила безпеки

Половина нітратного азоту в аміачній селітрі вимагає ретельного прорахування доз і врахування ризиків накопичення нітратів у плодах при надлишковому внесенні.

Аміачна селітра – добриво кисле, і для певних декоративних та овочевих рослин після його внесення ефект підкислення може бути суттєвим. Обов’язково враховуйте вплив добрива на реакцію ґрунту для рослин, що вимагають лужного рН. Компенсувати внесення селітри можна за допомогою карбонату кальцію та вапнякового борошна.

Для уникнення самозаймання варто обмежити використання органічної та сухої мульчі (соломи, тирси).

Дрібні, деформовані квітки, надмірний ріст «жирної», водянистої зелені замість цвітіння та плодоношення, в’янення, погіршення стійкості рослини до хвороб та шкідників – ознаки надлишкового підживлення аміачною селітрою. За їх появи потрібно спробувати «вимити» азот з ґрунту рясними поливами і збалансувати живлення рослин внесенням калію та фосфору.

Аміачна селітра дуже легко накопичує вологу. При межі гігроскопічності у 65%, вона вимагає зберігання у сухих приміщеннях та щільній, бажано пластиковій тарі, що унеможливлює проникнення вологи.

Це добриво вогне- та вибухонебезпечне, але лише при контакті з відповідними реагентами та нагріванні вище 30°C. Транспортується та зберігається аміачна селітра цілком безпечно за дотримання елементарних правил, які ретельно прописує виробник. Його рекомендацій потрібно неухильно дотримуватися.

При роботі з аміачною селітрою завжди захищайте шкіру та органи дихання, уникайте потрапляння в очі, не допускайте дітей та домашніх тварин. При потраплянні аміачної селітри на шкіру чи слизові, рясно промийте їх водою. У випадку появи будь-яких ознак подразнення терміново зверніться до лікаря.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Аміачна селітра: застосування та властивості

Аміачна селітра – це ефективне добриво для вашого саду та городу, відоме також як нітрат амонію, азотнокислий амоній чи амонійна сіль азотної кислоти. Важливо відзначити, що це добриво має властивість бути пожежо та вибухонебезпечним (реагує на температуру вище 32,5°C).

Різновиди аміачної селітри

Ще однією цікавою альтернативою є азотосульфат, відомий також як селітра аміачна з сіркою. Його хімічна формула H12N4O7S. Це добриво доступне у декількох варіантах з різним вмістом азоту та сірки, таких як NS 26-14, NS 28-11, NS 32-5, NS 33-3, NS 30-6, 30-7 NS.

Отже, вміст азоту в азотосульфаті може варіюватися від 26% до 33%, а вміст сірки – від 3% до 14%. Гранульована форма цього добрива представлена коричневими або бежевими гранулами, причому сірка присутня у водорозчинній формі, що робить її доступною для рослин.

Таке поєднання діючих речовин підвищує ефективність використання рослинами інших поживних речовин, особливо азоту і фосфору.

Аміачна селітра марки Б – це чисто азотне добриво, яке не містить сірки та інших елементів.

Хімічна формула: NH4NO3. Вважається одним з найбільш ефективних азотних добрив, і саме це добриво виробляється в самому великому масштабі. Нітрат амонію в порошку – білого кольору, як добриво випускається в гранульованому вигляді, в залежності від добавок для зменшення злежуваності може бути жовтуватого або червонуватого кольору. Вміст азоту в аміачній селітрі не менше 34% — у нітратній та амідній формі. Добриво швидко і повністю розчиняється у воді.

1 столова ложка вміщає 17 г аміачної селітри, сірникову коробку – стільки ж, а в склянці близько 170 г азотнокислого амонію.

Аміачна селітра – застосування

Аміачна селітра, як і Азотсульфат, містить азот у двох формах – швидкодіючій нітратній формі і повільній амонійній. Тому добриво можна застосовувати як при посіві (працює по холодній землі), так і для підживлення.

Наявність азоту в амонійній формі повільної дії гарантує тривалу доступність азоту для рослин, що особливо важливо для культур з довгим вегетаційним періодом (наприклад, цвітної капусти, ріпи, гороху, цибулі).

Селітра на різних типах ґрунтів

На кислих грунтах внесення аміачної селітри і азотсульфату викликає деяке підкислення субстрату, щоб усунути цю дію, потрібно провести вапнування ґрунту вапном або доломітовим борошном, або нейтралізувати мінеральні добрива.

На грунтах, нейтральних або лужних (чорноземи і сіроземи), у вигляді високою насиченістю основами (ґрунти містять стані іони Са2+, Мд2+, К+ Nа+,NН 4+) відбувається утворення кальцієвої або магнієвої селітри і підкислення ґрунтового розчину не відбувається.

• Під коренеплоди та ін. овочі, плодово-ягідні, квітково-декоративні культури навесні при перекопуванні грунту внесення 30-40 г на 1 кв. м землі;
• Якщо ділянка запущена, добрива давно не вносилися, можна збільшити норму до 40-50 г на 1 кв. м;
• При посадці овочів, квітів та декоративного чагарника, азосульфат вноситься до ями і лунки в трохи меншому дозуванні: 25-30 на 1 кв. м;
• Під суницю і полуницю при посадці розсади ягід — 10-15 г на погонний метр грядок.;
• Для підживлення плодових дерев на початку вегетаційного сезону — по 40-50 на 1 кв. м пристовбурового кола;
• Для підживлення ягідних чагарників (малина, смородина, аґрус) на початку вегетаційного періоду по 20-30 г на кв. м землі або 15-20 г на кущ.

Норма витрати аміачної селітри

При садінні коренеплодів або розсади овочів (крім баштанних) і ягід селітру вносити 20-30 г на 1 кв. м землі – добриво закладається в грунт (перемішати із землею) на глибину 15-20 см.
Якщо ділянка запущена, добрива давно не вносилися, можна збільшити норму до 40-50 г на 1 кв. м.
Для підживлення овочів і ягід на початку вегетації розвести 20-30 г нітрату амонію на 10 л води або 8 — 10 г на одну рослину.
Підживлення багаторічних квітів – навесні до початку вегетації – 25 г аміачної селітри на 1 кв. м.
Підживлення плодових дерев – сухим добривом 15-20 г на 1 кв. м (як можна глибше або засипати в лунки 20-40 см глибиною), або 20-30 г на 10 л води для поливу в пристовбурні кола.
Для фруктових дерев у сухому вигляді аміачну селітру використовують одноразово, в рідкому (у вигляді розчину) двічі за сезон. Для плодових дерев і чагарників перша через 5-6 днів після цвітіння, друга-через місяць. Баштанні овочі: огірки, патисони, кабачки, гарбузи, а також дині, кавуни аміачною селітрою підгодовувати не рекомендується, як і іншими добривами, що містять азот в нітратній формі.

Аміачна селітра для картоплі

Добрива відіграють важливу роль у підготовці картоплі перед посадкою. Замочування бульб в поживному розчині в суміші з фунгіцидом дозволяє знищити збудників хвороб і підвищити схожість.

• 50 г аміачної селітри;
• 30 г суперфосфату;
• 50 г калій магнезії;
• 5 г мідного купоросу;
• 2 г борної кислоти;
• 2 г марганцівки;
• 1 г янтарної кислоти.

Ці компоненти потрібно розвести в 10 літрах води в пластмасовому або емальованому відрі (не можна користуватися залізною тарою). Вимочуємо одну партію картоплі, потім другу, вистачає розчину на 4 відра картоплі, не більше. Суміш для розчину не зберігати!

Після замочування бульби потрібно глибоко надрізати в декількох місцях і покласти на пророщування в сухе тепле місце при 12-14°C. Крім замочування бульб картоплі, нітрат амонію застосовується для підгодівлі при посадці картоплі.

Відомий метод Мітлайдера застосовуваний на всіх овочах, картоплі передбачає три підживлення:

• Під час посадки: 5 кг доломітового борошна і 40 г борної кислоти перемішати і витрачати на 100 г суміші на 1 кв. м.
• Коли висота бадилля картоплі відросте до 15 см – друга підгодівля з 600 г амофосу, 500 г сульфату магнію, 5 м молібденової кислоти, 5 г борної кислоти, 1,4 кг аміачної селітри, 1,1 кг сульфату калію. Витрата суміші по 50 г на 1 кв. м.
• Перед бутонізацією третя підгодівля цією ж сумішшю.

Сумісність аміачної селітри

Аміачну селітру можна змішувати для тривалого зберігання з сульфатом калію, хлористим калієм, фосфоритним борошном, натрієвою та калієвою селітрою, карбамідом.
Безпосередньо перед внесенням у грунт нітрат амонію можна змішувати з суперфосфатом. Аміачну селітру неприпустимо змішувати з золою, гноєм, вапняними добривами, кальцієвою селітрою, сульфатом амонію. Азотні добрива можна вносити в грунт як мінімум через місяць після внесення золи. Аміачну селітру можна змішувати з торфом, сухою тирсою, соломою, листовим опадом, так як може бути самозаймання.

Умови зберігання

Для дотримання техніки безпеки, аміачну селітру потрібно зберігати в сухих приміщеннях, захищених від вогкості, добре вентильованих і обов’язково прохолодних (постійний контроль температури). Вологість повітря не вище 50%, температура не вище 30°C. Неприпустиме зберігання поблизу від легкозаймистих предметів і рідин. Якщо у вас залишається зайве добриво, пересипте його в герметичну тару, наприклад, скляну банку з щільною кришкою. Обов’язково підпишіть і збережіть інструкцію.

Аміачна селітра або сечовина, що краще

Сечовина (карбамід) і аміачна селітра (нітрат амонію) — два азотних добрива, трохи відрізняються за кількістю діючої речовини азоту в сечовині до 46%, в селітрі до 34%, тому за вагою сечовини треба брати менше. Крім того, сечовина містить азот в амідній формі, селітра – половину в нітратній, половину в амідній. Амідна форма вивільняється приблизно через тиждень після внесення, але діє довше, але селітра включається в роботу по живленню рослин відразу після внесення.

Обидва добрива застосовують на всіх видах грунтів, але якщо на ділянці земля занадто сира, сечовина краще аміачної селітри, так як азот з неї краще закріплюється грунтом і менше вимивається з дощами та снігом, на відміну від нітратної частини селітри, яка просто пропадає.

Також сечовина краще для позакореневих підживлень – в порівнянні з нітратом амонію вона менше обпікає листя рослин. В цілому карбамід та аміачна селітра взаємозамінні добрива (карбамід дещо дорожче за ціною), але якщо у вас є вибір враховуйте і такі факти: Аміачна селітра може бути вибухонебезпечною, карбамід – ні.
Аміачна селітра підкислює грунт, карбамід – ні. Сечовина менш гігроскопічна при тривалому зберіганні і менш токсична – її можна використовувати і для підживлення огірків, кабачків, гарбузів.

Аміачна селітра

 На сьогоднішній день, найпопулярнішим азотним добривом в Україні є аміачна селітра. І це не дивно, адже кожен господар на своєму полі хоче максимально реалізувати потенціал сільськогосподарських культур та отримати максимальний прибуток. Тому обсяги виробництва цього важливого добрива в світі з кожним роком все зростає. А чому це відбувається, з’ясуємо в даній статті.

Аміачна селітра – представляє собою кристалічний порошок або гранули білого кольору з жовтуватим відтінком, сіль азотної кислоти. Відкриття цієї речовини датується 1659 р. і належить Глауберу. Гранульовану аміачну селітру застосовують у сільському господарстві в основне внесення, при посіві культур і для всіх видів підгодівлі. Містить до 35% азоту в амонійній і нітратної формах, обидві форми азоту легко засвоюються рослинами.

У менших масштабах її використовують для виробництва вибухових речовин. Аміачна селітра – являються сильним окислювачем, у сухому вигляді може вибухає від детонаторів. До механічних впливів (удар, тертя) не чутлива. При дії вогню та іскри на аміачну селітру загоряння не відбувається. При пожежах вона розкладається, виділяючи кисень, що підсилює горіння легкозаймистих предметів. При сильних пожежах складів, що містять велику кількість селітри, можливі вибухи внаслідок її бурхливого термічного розкладання та інтенсивного газоутворення.

Характеристика добрива

Щільність 1,725 г/см³. Температура плавлення – 169,6°C, температура кипіння – 235°C, температура розкладання – 210° C. Хімічна формула: NH 4 NO 3

Масова частка гранул розміром від 1-4 мм, не менше

В тому числі від 2-4 м, не менше

Менше 1 мм, не більше

Гідроскопічна точка при відносній вологості повітря і t=200 C, %

Аміачна селітра добре розчиняється у воді і має велику гігроскопічність (здатність поглинати вологу з повітря). Це може бути причиною того, що гранули добрива розпливаються, втрачають свою кристалічну форму, відбувається злежування добрив – сипучий матеріал перетворюється на тверду монолітну масу.

За фізіологічними властивостями аміачна селітра належить до кислих добрив. Якщо у ґрунту реакція рН нормальна, то він не буде окислюватися. Кислі ґрунти додатково вимагають внесення карбонату кальцію. На кожних 100 кг селітри беруть 75 кг карбонату кальцію. На кислих ґрунтах також необхідно поєднувати аміачну селітру і вапнякове борошно у рівних пропорціях.

Виробництво аміачної селітри

Це добриво роблять у такий спосіб – азот пов’язують з воднем. У результаті реакції, що відбувається утворюється аміак. Згодом аміак окислюється до азотної кислоти, і якщо з’єднати аміак з азотною кислотою, то вийде нітрат амонію тобто аміачна селітра. Така сполука вміщуватиме азот у двох формах: амонійній та нітратній (17,2 % амонійного та 17,2 % нітратного азоту, в сумі 34,4 % азоту).

Подальше виробництво аміачної селітри полягає у випаровування цього розчину за допомогою високої температури, поки концентрат добрива в суміші не досягне 95 – 99%. Потім аміачна селітра гранулюється, висушується, охолоджується і упаковується. Випускається у формі гранул, оброблених поверхнево-активною речовиною, що забезпечує хорошу сипучість і не дає злежуватись продукту при зберіганні.

Застосування аміачної селітри

Головна особливість аміачної селітри — це наявність азоту в двох формах: нітратній і амонійній, де його концентрація досягає до 35%. Завдяки своїй рухливості, азот з аміачної селітри чудово підходить для внесення по мерзлоталому ґрунту, адже здатний одразу потрапляє до рослини. Селітра є швидкодіючим добривом, тому її краще вносити весною для підживлення озимих культур.

Даний вид добрив є абсолютно універсальним та може використовуватися на будь-яких типах ґрунтів. Але варто пам’ятати, що за нестачі кальцію на кислих підзолистих ґрунтах внесення аміачної селітри може викликати підкислення ґрунтового розчину. На ґрунтах, багатих основами (сірих лісових і чорноземах), навіть систематичне внесення високих доз аміачної селітри підкислення ґрунтового розчину не викликає. Місцеве підкислення – явище тимчасове, але може негативно впливати на рослини на початку росту. Амонійна форма аміачної селітри піддається процесу нітрифікації, що також призводить до тимчасового підкислення ґрунту. Проте подальша денітрифікація призводить до переходу частини нітратного азоту в газоподібний стан, що є негативним ефектом.

Використання аміачної селітри покращує забезпеченість рослин нітрогеном, що сприяє активному синтезу білків і органічних речовин у рослинах та наростанню їх вегетативних органів, тим самим забезпечуючи підвищення врожаю сільськогосподарських культур та його якісних показників, подовження терміну зберігання, транспортабельності та лежкості продукцiї. Найбільша ефективність досягається при використанні аміачної селітри для ранньовесняного підживлення, а також для внесення поверхнево чи локально до посіву або при посіві ярих культур та підживлення технічних. А ось до внесення на овочеві та баштанні культури потрібно ставитись з обережністю, тому що вона може сприяти накопиченню нітратів.

Підживлення озимої пшениці аміачною селітрою

Способи внесення аміачної селітри можуть бути різними:

• Внесення розкидачем по мерзло-талому ґрунті чи під очікувані опади;
• Розкидання по поверхні ґрунту з подальшою заробкою;
• Внесення сівалкою при посіві в рядок;
• Внесення сівалкою по вегетуючій пшениці по методу Бузницького.

Ранньовесняне внесення азоту (регенеративне) пришвидшує процес кущіння, підвищує густоту посівів, збільшує кількість члеників колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення залежить від двох чинників — стану посівів і часу відновлення весняної вегетації. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 80-120 кг аміачної селітри. Особливо ефективне внесення цього азотного добрива по мерзло-талому ґрунті.

Друга підгодівля (продуктивна) — найбільше впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку. До підгодівлі зазвичай вносять гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами. Якщо ранньою весною вносилося 20% загальної норми азоту, то під час другої підгодівлі вносять 120-250 кг селітри. Норма добрив визначається першої підгодівлею.

Третя підгодівля (якісна) — вноситься решту азоту 100-200 кг аміачної селітри в період від початку фази колосіння до наливу зерна. Це збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен, підвищується врожайність і якість насіння.

Зберігання та транспортування

Упаковка селітри проводиться у зварні поліетиленові мішки або у чотиришарові паперові мішки з поліетиленовим вкладишем масою 50 кг, також спеціалізовані контейнери – біг-беги, масою 500-800 кг. Горловини відкритих поліетиленових мішків (після їх заповнення) повинні бути запаяні, а відкритих паперових мішків – зашиті машинним способом.

Транспортувати можна як в підготовленій тарі, так i насипом. Упаковану у мішки селітру дозволено перевозити усіма видами транспорту, крім повітряного (через підвищену пожежну небезпеку), в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажу.

Неупаковану селiтру для промисловості транспортують насипом у залiзничних вагонах типу мiнераловоза або хопперцементовоза та автотранспортом з укриттям. За погодженням iз споживачем неупакованих селітру для сільського господарства транспортують у залiзничних вагонах саморозвантажних та автотранспортом з укриттям. Аміачна селітра є небезпечним вантажем класу 1 «Вибуховi речовини та вироби, № ООН 0222» і перевозиться також під належним відвантажувальних найменуванням «Нiтрат амонію». Аміачну селітру зберiгають у закритих складських примiщеннях, що захищають продукт від попадання атмосферних опадiв. При зберiганні продукту насипом не допускати змiшування з iншими видами добрив. Не допускати змiшування з карбамiдом.