Солодко й смачно — як годувати свиней ефективно і вигідно

Як стверджують науковці Національного університету біоресурсів та природокористування, 75% ферм у всьому світі обирають годування свиней сухим кормом. Комбікорм економить час, забезпечує гігієнічність, збалансоване харчування і стабільний приріст ваги. А найголовніше — сухі корми зменшують терміни відгодівлі на чверть і гарантують економічну ефективність. Проте правильний підбір корму криє в собі десятки нюансів.

Тому сьогодні разом з головним технологом компанії «Крамар» Оксаною Яценко ми розповідаємо, які корми потрібні свиням, до чого тут запах вишні та як уникнути помилок у вигодовуванні.

1. Свині можуть їсти все, але люблять солодке

Дуже поширена думка, що свині можуть їсти буквально все. Ці тварини справді всеїдні, але якщо годувати їх за принципом «нехай їдять те, що інші не зʼїли», то це не принесе жодного доброго результату. Ба більше — тільки хвороби, стрес у тварин і зменшення набору маси.

Тому для годівлі свиней на фермах використовують повнораціонні кормосуміші або комбікорми, які балансують необхідними елементами. Але навіть виготовлений самостійно чи заводський корм, не гарантує, що свині його охоче їстимуть. Як не дивно, але важливий смак корму та аромат.

«У свиней дуже розвинені органи нюху і вони охоче поїдають їжу, яка смачно пахне. Зокрема, свині найбільше полюбляють солодкуваті запахи, а також запахи м’яса та риби», — зазначила головний технолог компанії «Крамар» Оксана Яценко.

Наприклад, у свої корми компанія-виробник додає натуральні ароматизатори та смакові додатки, аби корм мав апетитний запах.

«Залежно від віку свині та потреб, ми додаємо аромати вишні, цукерок, барбарису. Для найменших поросят створюємо корм із запахом топленого молока», — додала технологиня.

2. Що повинно входити до складу кормів?

Балувати свиней делікатесами — це другорядна справа, а головна — забезпечити їх якісним кормом. Як зазначає Оксана Яценко, корми для свиней повинні бути повнораціонними, збалансованими, відповідати за показниками певної вікової категорії та технологічним вимогам годування породи.

Фахівчиня розповіла, що до складу кормів для свиней мають входити:

1. Якісна зернова група. Вона складає основу корму, є головним джерелом калорій і корисних речовин. Зокрема сюди можуть входити у різних кількостях кукурудза, пшениця, овес, ячмінь, горох, висівки. Залежно від віку тварини, частку кожного зерна коригують. Наприклад, за 2 місяці до забою рекомендується зменшити кількість кукурудзи, оскільки це впливатиме на зернистість, м’якість сала, воно може швидко жовтіти.

«Кормове борошно не повинно перевищувати 30%, в іншому випадку у свиней може виникнути виразка шлунку», — розповіла Оксана Яценко.

2. Амінокислоти. Обов’язково повинні бути присутніми у складі раціону свиней, наступні: лізин, треонін, метіонін (цистин), триптофан, лейцин, ізолейцин, гістидин, валін, аргінін та фенілаланін (тирозин). Нестача навіть однієї з амінокислот призводить до зниження швидкості росту, погіршення репродуктивної здатності, підвищення витрат кормів на одиницю продукції. Зернові корми містять обмежену кількість лізину, метіоніну, треоніну, триптофану. Отже, при оцінюванні поживності кормів ці амінокислоти, особливо лізин, найбільш важливі для встановлення якості протеїну.

Натуральні корми рідко містять всі незамінні амінокислоти у правильному співвідношенні та високодоступній формі. Тому їхні норми коригуються за допомогою преміксів.

3. Макуха соєва і соняшникова. Зі слів фахівчині, вони повинні бути тільки найвищої якості. Соняшникова макуха з неочищеного насіння містить 32-34% білку, 17-19% клітковини і високий показник засвоюваності. Соєва макуха включає 44-46% білка, і має найвищий вміст протеїну серед кормів рослинного походження.

4. Вітамінна і мінеральна група. Раціон свиней повинен містити вітамін А або каротин, D, Е, В1-3, В5 і В12. Додатково слід контролювати склад кальцію, фосфору, натрію і хлору (кухонної солі) та основних мікроелементів. Їхня нестача компенсується кормовими добавками (крейдою, фосфатами, кухонною сіллю, фосфогіпсом тощо). Необхідно контролювати вміст вітамінів у преміксах та комбікормах, оскільки у процесі зберігання йде втрата їхньої активності.

5. Допоміжні кормові добавки (ферменти, антиоксиданти, підкислювачі, ароматизатори кормові).

3. Чим не можна годувати свиней?

В господарствах, особливо з власним овочівництвом та рослинництвом, намагаються давати свиням коренеплоди, траву. Мовляв, це не нашкодить тваринам, адже всі так годують. Навіть формуючи раціон самостійно, потрібно знати, які продукти в жодному разі не можна давати свиням. До таких продуктів належать: проросла картопля, молочай, жовтець, жабрій, хліб, риба і зіпсовані продукти. Додавання в корми заборонених продуктів може спричинити отруєння та інфекції, а в деяких випадках й смерть тварин.

Також не рекомендується давати варені продукти або ж сильно подрібнювати корм. Останнє може стати причиною появи шлункових виразок. При цьому остерігайтесь й корму грубого помелу. Згодовування зерна грубого помелу свиням у порівнянні з дрібним призводить до зниження продуктивності тварин на 15-20%. Оптимальний розмір частинок подрібненого зерна наступний: для поросят-сисунів – 0,4-0,6 мм, для відлучених – 0,6-0,8 мм, для інших груп – 0,8-1,4 мм.

4. Не вистачає вітамінів — зустрічайте хвороби

Якщо ви помітили дивну поведінку стада, ознаки хвороб чи відставання у розвитку, то перше, на що потрібно звернути увагу — це чи правильно збалансований у вас корм. Насамперед йдеться про норму вітамінів та амінокислот. Наприклад, нестача вітаміну D та кальцію, або ж навпаки високий вміст фосфору у кормі може провокувати рахіт у свиней. Нестача біотину чи цинку — лущення шкіри чи хворобу копитець, вітаміну Е та селену — «бананову хворобу» чи некроз спинних мʼязів.

Неякісний корм, наявність мікотоксинів, застарілий жир, погане зберігання можуть провокувати блювоту у тварин, нестача заліза — відставання поросят у рості, авітаміноз А та Е — бородавчатий ендокардит чи порушення репродуктивної функції.

5. Види кормів за віком

Корми для годівлі свиней діляться за віковими категоріями: престарт, старт, гровер, фініш. Тобто для кожного віку свиням необхідний корм, де різнитимуться складові. Нехтувати віковими вимогами щодо кормів не можна.

Престарт поступово вводять в раціон поросят віком від 5 днів до 2 тижнів. Приблизно на 3 тиждень, коли поросят відлучають від свиноматки, цей вид корму стає основним. Престарт відрізняється від інших кормів збалансованим складом з вмістом лактози та заліза, високою енергетичною цінністю, що забезпечує швидкий ріст тварин, але не травмує систему травлення. Цей корм дають упродовж 40 днів або поки порося не набере 10 кг.

«За нашими підрахунками, при годівлі СК-11 від «Крамар», в середньому приріст становить 0,27 кг/добу і загалом потрібно всього 5,25 кг престартового корму на голову. В 1 кг комбікорму міститься 14,1 МДж обмінної енергії та 20% сирого протеїну», — зазначила Оксана Яценко.

Стартовий корм. Його дають поросятам від 10 до 25 кг або у віці від 40 до 60 дів. На відміну від попереднього, цей вид корму містить більше протеїнів і вуглеводів. Додатково використовують мультиензимну групу, яка сприяє кращому засвоєнню білків і мінеральної групи.

«Чому для цього періоду необхідний інший вид комбікорму? Тому що, потрібно забезпечити інтенсивний ріст молодняку, імунітет, стійкість організму до захворювань, формування потужної опорно-рухової системи. Оптимальні показники для цього виду комбікорму: обмінна енергія — 13,6 МДж/кг та 18% сирого протеїну», — додала технолог.

Гровер — це корм для молодняка віком від 61-100 днів. Він має покращенні смакові властивості, високий рівень засвоювання та має близький склад до фінішного корму.

Фінішний корм — це корм для відгодівлі свиней перед забоєм. Його дають тваринам вагою понад 50 кг або у віці 100-180 днів. На цей період необхідна найбільша кількість кормів. І якщо в попередні періоди життя свиней годівля мала більше фізіологічний характер, то на відгодівлі на перше місце виходить економічні показники. В середньому на цей період потрібно до 225 кг/гол корму СК-31 Крамар, а середній приріст складає майже 1 кг/добу.

«Знаю з власного досвіду, що якщо дотримуватись технології годівлі і утримання свиней, годувати згідно з віковими вимогами, то на наших кормах за 180 днів свині набирають 120-140 кг живої маси, а, можливо, і більше. Кожна компанія-виробник чи зоотехнік, який складає рецептуру, мусить розраховувати власні витрати корму та приріст», — підсумувала Оксана Яценко.

6. Чим страшний фальсифікат?

Надзвичайно важлива якість корму. Наприклад, недобросовісні виробники, щоб здешевити виробництво, перекуповують зерно, яке містить плісняву або ріжки. Останні продукують небезпечні для тварин кормові токсини.

Деякі фірми фальсифікують вміст сирого протеїну, амінокислот, пишуть несправжню поживність. Також на якість корму впливають спосіб обробки продукції (грануляція, екструдація) та технологія зберігання кормів. Саме тому потрібно довіряти тим виробникам, які мають власні лабораторії та сертифіковану продукцію.

«При купівлі готового комбікорму завжди вимагайте сертифікат. Наприклад, на підприємстві «Крамар» є атестована лабораторія, яка веде контроль якості вхідної сировини на підприємство і контроль готової продукції. Через певний проміжок часу ведеться контроль за продукцією, яка знаходиться на зберіганні. Дотримуючись технології зберігання і контролюючи якість продукту, ми гарантуємо безпеку кормів для свиней. Тому не соромтесь, а розпитуйте виробника про сировину, контроль якості та зберігання», — зазначила представниця «Крамар».

7. Найпоширеніша помилка при виборі кормів

Часто навіть досвідчені свинарі не враховують особливості кормів для певних порід. Зі слів Оксани Яценко, при племінному вирощуванні існують корми для кнурів, ремонтантних свиней, свиноматок холостих, супоросних чи лактуючих.

До того ж кожна порода має свої вимоги щодо годування. Тому для правильного балансування раціону технолог повинен розуміти для кого він планує раціон, яку базу сировини має господарство і як воно зберігається, який ветеринарний фон господарства. Опираючись на ці знання, технолог розробляє корма, які повність задовольняють усі потребі організму свиней.

8. Імпортний корм не завжди кращий

Як розповіла технолог компанії «Крамар», на ринку України представлено багато кормів відомих закордонних марок. Вони мають високу якість, але і високу ціну. Часто українські фермери все ж надають перевагу їм, вважаючи, що закордонний дорогий корм кращий за вітчизняний.

Насправді вітчизняні виробники за якістю не відстають від закордонних і мають велику перевагу, бо використовують сировину з внутрішнього ринку. А це позитивно впливає на ціну продукту.

«Зернові, бобові, олійні культури в Україні мають високу якість і низьку ціну, тому корми вітчизняного виробника дешевші, але за якістю не поступаються закордонним. Треба додати, що комбікормові заводи мають хороших спеціалістів, які навіть в такий тяжкий час навчаються, розвиваються, проходять тренінги і конференції. А це підвищує професіоналізм фахівця і якість продукту. І до речі закордонні корми також не застраховані від фальсифікацій», — додала Оксана Яценко.

Позитивний вплив жита на відгодівлю свиней

Андреас фон Фельде точно знає, як визначити добре самопочуття свиней. Андреас притуляється до цегляної стіни кормосховища, яке знаходиться відразу за рогом свинарника та прислуховується. «Зараз ми стоїмо десь в 20 метрах від приміщення, де утримуються 500 свиней на відгодівлі, – пояснює фермер з Хармелінгена, розташованого на Люнебургській рівнині на південь від Гамбурґа. – І там абсолютно тихо».

Така тиша серед стада свиней – зовсім не миттєва, як свідчить фон Фельде. Його хата розташована так близько до загороди, що з спальні можна легко почути тварин. Незважаючи на це, довгі роки сон фермера ніщо не тривожить. «Так було не завжди», – каже він. Свині легко піддаються нервовому збудженню і в цьому випадку навіть відкушують одна одній хвости. Щоб уникнути цього, на багатьох свинофермах хвости купірують. Однак, основною причиною такої поведінки є не агресивність тварин, а голод. І жито може його втамувати.

Все спокійно: жито знижує почуття голоду та агресивність свиней Андреаса фон Фельде, який також очолює міжнародний відділу управління продуктами в KWS.

При відгодівлі свиней Андреас фон Фельде робить ставку на збільшення частки жита в кормах на фініші.
Контроль якості відгодівлі: Андреас фон Фельде в своєму офісі.
Андреас фон Фельде: «Якщо проводити багато часу з тваринами, то можна помітити багато цікавого».

Успішний фермер: Андреас фон Фельде, володіє докторським ступенем в селекції тварин, успадкував ферму в 2000 році.

Природня ситість завдяки житу

Ця зернова культура містить складні вуглеводи, які повільно та рівномірно розчіплюються до глюкози в тонкому кишківнику тварин. В результаті виникає тривале та природнє почуття ситості. Ці та інші переваги використання жита при відгодівлі свиней описані в недавньому дослідженні, яке було проведене Ганноверським університетом ветеринарної медицини (TiHo) разом з компанією KWS та товариством по збуту домашньої худоби Walsrode. «Існують дані, які свідчать про сприятливий вплив жита на поведінку тварин», – каже Йозеф Камфус, керівник дослідження та професор Інституту харчування тварин при Ганноверському університеті. В дослідженні брали участь 18 господарств, включаючи 10 які вирощують кнурів; загальна чисельність тварин на відгодівлі перевищила 45 000 голів. При цьому використовувалась кормова суміш, в якій доля жита складала 5% на стадії підготовки до відгодівлі, 25% в процесі відгодівлі та 40% на його заключному етапі.

Така кількість жита в кормі є безпрецедентно висока, оскільки зазвичай для відгодівлі свиней її використовують в значно меншій кількості. Однак результати дослідження показують, що є вагомі підстави змінити відношення до жита. І справа не тільки в кращій ситості свиней. «Ми більше не можемо застосовувати добрива в то му ж об’ємі, в якому їх застосовували в минулому десятиріччі, – пояснює Камфус. – Завдяки житу вдається віднайти нові агрономічні рішення».