Хоста: опис вирощування, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 26 серпня 2023 Опубліковано: 25 лютого 2019 Перша редакція: 25 травня 2014 🕒 11 хвилин 👀 79142 рази 💬 5 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за хостою
• Квіти хости – опис
• Вирощування хости з насіння
  • Як виростити хосту в горщику
  • Коли садити хосту
  • Як посадити хосту
  • Як доглядати за хостою в саду
  • Хвороби хости
  • Шкідники хости

  Часто садівники вважають хосту невибагливою рослиною, що не потребує особливого догляду. При цьому справді ефектні, не «фонові» екземпляри виростають лише у тих, хто готовий приділяти квіткової Королеві Тіні достатньо уваги.

  Найпоширеніші помилки догляду за хостами пов’язані з поливом: поквапний (волога просто не потрапляє до коріння рослини), поверхневий (вода стоїть в розетках листя, провокуючи гниль та грибкові захворювання), денний (загрожує опіками та хворобами), вечірній (привабить слимаків!).

  • Як же правильно поливати хосту?
  • Коли і навіщо потрібно виламувати квітконоси?
  • Як підготувати кущі хост до зимівлі?
  • У чому небезпека рідких добрив для хост?

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за хостою

  • Посадка: навесні або в кінці серпня-початку вересня.
  • Цвітіння: переважно декоративно-листяні рослини, квітконоси яких рекомендовано виламувати до настання цвітіння, але деякі види та сорти приваблюють однобокими гроноподібними суцвіттями різного забарвлення, що з’являються в середині-кінці літа.
  • Освітлення: яскраве світло, притінок, затінок.
  • Ґрунт: будь-який, окрім сухого й піщанистого, а також глинистих необроблених ґрунтів. Оптимальний ґрунт – поживний, багатий на гумус, добре зволожений і дренований суглинок із реакцією від слабкокислої до слабколужної (pH 6,5-7,5).
  • Полив: під корінь рано-вранці. Ґрунт навколо кущів має бути весь час трохи вологим.
  • Підживлення: при вирощуванні в родючому ґрунті після посадки не підживлюють 3-4 роки. Упродовж сезону за потреби до середини липня – розчинами мінеральних комплексних добрив один раз на два тижні, після цього підживлення припиняють. Восени – мульча з перегною або компосту.
  • Розмноження: насінням, поділом куща, живцюванням.
  • Шкідники: слимаки.
  • Хвороби: філостиктоз, сіра гниль, склеротініоз.

  Хоста (лат. Hosta), або Функія – це рід трав’янистих багаторічників родини Спаржеві, хоча раніше його зараховували до родини Лілійні. Свою першу назву хоста отримала на честь австрійського ботаніка і лікаря Н. Хоста, а другу (функія) – на честь німецького ботаніка Г.Х. Функа. Всього існує близько 40 видів рослини. Історичний ареал хост – Східна Азія (Корея, Китай, Японія), південний захід Далекого Сходу, Сахалін і Курильські острови. Вологолюбні хости ростуть біля берегів річок і струмків, на схилах гір, на лісових галявинах. Японці вважають квітку хоста священною рослиною, а черешки листя використовують в їжу як делікатес. З’явившись в Англії, хоста відразу не змогла справити враження на місцевих жителів, але, потрапивши до Нового Світу, дуже скоро стала популярною рослиною. Настільки, що її популярність поширилась і на інші континенти.

  Квіти хости – опис

  Рослина хоста багатолика. Саме тому впишеться в будь-яку садову композицію. Це декоративна кореневищна рослина, здатна дуже швидко розростатися в цілі плантації. Головна прикраса хости – її велике листя, що існує у всіляких варіаціях залежно від виду і сорту хост. Хоста універсальна і невибаглива, холодостійка і посухостійка, прекрасно росте в затінку і є гідним тлом для інших рослин. Піку своєї краси хоста досягає на п’ятий рік зростання.

  Незважаючи на різноманіття видів і сортів, всі хости безстебельні, трав’янисті, рослини, потовщені компактні і короткогіллясті кореневища яких мають безліч шнуроподібних коренів, що дозволяють рослинам міцно закріпитися в ґрунті. Синюваті, білі, рожеві та фіолетові квіти хости, прості й махрові, зібрані в грона, ефектно піднімаються на високих, майже безлистих квітконосах над листовою розеткою. На відміну від усіх інших тіньолюбних рослин, квіти яких зазвичай є жалюгідним видовищем, квітки хост справді красиві: воронкоподібні або воронкоподібно-дзвіночкові, зібрані в однобокі суцвіття. Плід хости – шкіряста тригранна коробочка з численним насінням, яке зберігає прорісність близько року.

  Листя хост, прикореневе, ланцетове і серцеподібне, довгочерешкове, загострене, має помітні прожилки та вражаюче своїм кольоровим різноманіттям, є все ж таки головною їхньою окрасою. Кольори листя варіюються залежно від виду і сорту хост: від зеленого кольору всіх відтінків, блакитного всіх відтінків до білого і жовтого. Причому варіантів поєднання цих кольорів на одному листі теж безліч: штрихи, плями, смуги і так далі. Фактура листя хости також різноманітна: «жмакана», зморшкувата, воскова, з металевим відливом, просто глянцева або матова. Висота рослин у середньому 50-80 см, але в культурі зустрічаються як карликові сорти, котрі не перевищують 15 см, так і гіганти вище 120 см.

  Вирощування хости з насіння

  Як виростити хосту в горщику

  Хости розмножуються поділом куща, насінням, а також методом живцювання. Для тих, хто віддає перевагу розведення хости насінням, слід знати, що вирощування хости таким способом залежить від передпосівної обробки матеріалу стимуляторами росту (замочування на півгодини в епіні, корневіні, Цирконі або сокові алое), оскільки прорісність у насіння хости слабка – 70-80 %. Деякі квітникарі для поліпшення прорісності радять вдаватися до методу стратифікації (витримуванню насіння протягом місяця в холоді). Другий дуже важливий фактор успіху – стерильність субстрату, в якому не повинно бути грибків та інших мікроорганізмів, інакше сіянці можуть вирости хворими, тому субстрат найкраще купувати в спеціалізованих магазинах. До складу субстрату повинні входити перліт, торф і вермикуліт.

  У квітні-травні в попередньо оброблений медичним спиртом або розчином марганцівки горщик кладуть шар дренажу, насипають субстрат і добре його зволожують. Потім розсипають на поверхні насіння хости, присипають його зверху шаром субстрату 5-7 мм завтовшки, злегка ущільнюють його і, щоб зберегти вологу, накривають горщик склом або плівкою. Під час проростання температура ґрунту повинна бути 18-25 ºC, і тоді сходи з’являться вже за два чи три тижні. Бережіть сіянці від прямих сонячних променів, забезпечте їм помірний полив, вчасно видаляйте конденсат. Насіння не потребує яскравого освітлення, тому тримайте його у легкому затінку до появи сходів, але потім помістіть на добре освітлене місце.

  Пікірувати сіянці в окремі горщики слід після появи пари листків: сходи переносяться в ґрунт, на чверть покритий піском. Для зволоження сіянців після пікірування використовується нижній полив: хоста в горщику поміщається в глибокий піддон з водою і перебуває там доти, доки не «промокне» верхній шар ґрунту. Тепер сіянці потрібно гартувати: знімайте на кілька годин плівку або скло. За тиждень приберіть покриття зовсім, а хосту виставляйте ненадовго на свіже повітря за умови, що температура буде не нижче +18 ºC. Майте на увазі, що сіянці хости розвиваються дуже повільно, і взагалі хоста, вирощена з насіння, часто втрачає сортові ознаки.

  Посадка хости в саду

  Коли садити хосту

  Перед тим, як садити хосту, потрібно вибрати ділянку, на якій їй буде комфортно. Пам’ятайте, що хоста може рости без пересадки на одному місці до двадцяти років, і з кожним роком буде тільки красивішою. Оптимальні показники – притінок із захистом від протягів, але запам’ятайте: що яскравіший листок хости, що більше на ньому білих і жовтих фрагментів, то світлолюбніший сорт. Строкатим хостам бажано рости на місці, затіненому опівдні, але освітлюваному сонцем вранці і ввечері. Блакитні сорти потрібно садити тільки в затінку, їм буде достатньо двох сонячних годин на день. Що густіша тінь, то повільніше росте хоста, але тим крупніше листя і вищий кущ.

  Земля хостам потрібна волога, багата на гумус, нейтральна або слабкокисла, з гарним дренажем. Не люблять хости тільки пісок і важкий суглинок. Найкраще підготувати ґрунт до весняної посадки восени: по відведеній ділянці розподіліть шар органічних добрив завтовшки 10 см і перекопайте землю на глибину штикової лопати. Навесні ґрунт на ділянці буде готовий до посадки. Посадка хости в ґрунт здійснюється тоді, коли мине загроза заморозків. У наших широтах це кінець квітня – середина травня.

  Як посадити хосту

  Ямки для розсади розташовують на відстані 30-60 см, залежно від сорту висаджують рослини. Для гігантських хост відстань між кущами має бути 80-100 см. Якщо ви висаджуєте в ґрунт розсаду з горщиків, полийте її за кілька годин до посадки. Якщо ж ви поєднуєте посадку з поділом кущів хост, то видаліть у розділених частин підсохлі, підгнилі або пошкоджені корінці. У підготовлені ямки кладуть розсаду з горщика з грудкою землі (або частку поділеного куща) на 2-3 см нижче рівня землі, коріння хости акуратно розправляють, засипають землею, приминають і рясно поливають. Ділянку навколо кореня мульчують подрібненою корою.

  Догляд за хостою

  Як доглядати за хостою в саду

  Якщо хоста росте в родючій землі, то її можна не підживлювати три-чотири роки. Основне підживлення для хост – перегній і компост, які вносять восени у вигляді мульчі. Мінеральними добривами захоплюватися не варто, але якщо ви вирішили, що вони потрібні, розсипте навколо хост гранульовані добрива після дощу або рясного поливання. Рідкими добривами (кореневими і позакореневими) підживлюють рослини раз на два тижні до середини липня, а потім припиняють, інакше хоста продовжуватиме нарощувати нове листя і не встигне підготуватися до зими. Земля навколо рослин має бути весь час вологою, особливо навколо молодих хост, тому дуже важливо вчасно поливати рослини, причому полив необхідно проводити рано-вранці і під корінь, а не по листю, яке псується від потрапляння на нього води. Крім того, струмінь води не має бути сильним, щоб ґрунт не ущільнювався, а, навпаки, міг насититися водою якомога глибше. Сигналом про те, що рослинам не вистачає води, служить потемніння кінчиків листя хости.

  Якщо ви зацікавлені в тому, щоб кущ хости виглядав акуратно, вам доведеться виламувати молоді квітконоси, інакше після цвітіння хоста «розвалиться». Розпушувати і прополювати хосту потрібно тільки на початковому етапі, коли вона розростеться, бур’яни їй будуть уже не страшні. За три-чотири роки хосту потрібно розділити, оскільки вона сильно розростеться. Викопайте хосту і відокремте від головного кореня молоді живці. Здоровій рослині це не зашкодить.

  Хвороби хости

  Хости – рослини невибагливі, але американці стверджують, що чим більше сортів хост у вашій колекції, тим вищий ризик отримати заражений екземпляр. Іноді слабкі або підморожені весняними заморозками хости вражає філлостіктоз – грибкове захворювання, котре проявляється у вигляді жовто-бурих плям на листках. Іноді квітконоси уражає гриб Phyllosticta aspidistrae Oud. Заражені рослини видаляють і спалюють, а ґрунт у цьому місці дезінфікується.

  Потерпає хоста від сірої гнилі (Botrys cinerea) та від склеротинії (Sclerotinia). Гниль вражає листя хости, борються з нею фунгіцидами, в основі яких – фольпет. Склеротинія – грибок, біла ватяна цвіль, згубна для кореневої шийки хости. Її усувають дихлораном.

  Шкідники хости

  Головний шкідник рослин – слимаки. Ознака того, що хоста притягнула цих садових шкідників – великі діри на листі. Боротися з ними просто: розставте навколо хост миски з пивом, а через день пройдіть і зберіть слимаків, які сповзлися випити пивця.

  Крім слимаків, до хости небайдужі стеблові нематоди. Ознаки їхньої життєдіяльності виглядають як некротичні плями жовтого кольору, що розтікаються між жилок листя. Виявити появу нематод допоможе нескладний тест: у тонкостінну склянку покладіть дрібно нарізане листя хости, залийте на півгодини водою, а потім подивіться вміст на світло. Якщо є нематоди, то ви побачите, як черв’ячки плавають у воді. Боротися з нематодами неможливо, оскільки хімічні препарати не знищать відкладені ними яйця, і вони наступного року дадуть нові нематоди. Рослини доведеться знищити в радіусі двох метрів від ураженого екземпляра.

  Небезпеку для хости становить гусінь, яка, з’явившись несподівано, може знищити всю рослину цілком всього за одну ніч, а також жуки і коники, після навали яких листя виглядає, ніби швейцарський сир. Врятувати хосту від комах можуть тільки інсектициди.

  Хости після цвітіння

  Після того, як квіти зів’януть, квітконоси необхідно видаляти. У вересні починається підготовка хост до періоду спокою. У цей же час квітникарі розсаджують хосту. Спочатку за півгодини до розсадження потрібно добре полити ділянку, на якій доведеться працювати. Потім кущі викопують і розділяють таким чином, щоб кожна частина мала одну або більше листяних розеток. Розсаджують їх на відстані 25-35 см одна від одної, закопуючи на ту саму глибину, на якій була материнська рослина. Коріння хост розростається горизонтально, тому ямки мають бути широкими. Після посадки рослини потрібно перший час рясно поливати. Закінчити процес поділу і розсаджування хост потрібно до середини вересня, щоб «новачки» встигли пустити коріння на новому місці до приходу осінніх холодів. На вкорінення молодим хостам знадобиться чотири тижні. З весни ці частки поділеного куща почнуть розростатися досить швидко: за два або три роки вони стануть дорослими великими рослинами.

  Восени проводяться роботи з утеплення ділянки з хостами напередодні зими. Для цього ділянку мульчують листовою землею. Особливо цього потребують хости, що ростуть під деревами: завдяки мульчі хостам не бракуватиме поживних речовин, що поглинаються корінням дерева. Мульча, крім іншого, піднімає рівень квітника, і це покращує дренаж ґрунту.

  Види і сорти хости

  Квітка хоста у всьому різноманітті видів і сортів знаходить широке застосування в ландшафтному дизайні. Хоста гібридна налічує сьогодні понад 4000 сортів. Але основних видів, на основі яких і виникло це різноманіття, не так і багато. Види хост, що послужили основою для селекції:

  • Хоста кучерява (висота 60 см, листя широке, темно-зелене з білою облямівкою, наприклад, Dream Weaver).
  • Хоста висока (до 90 см заввишки, листя велике, глянсове, темно-зелене, наприклад, сорт Tom Schmid).
  • Хоста Форчуна (висота до півметра, листя зелене з кремовою облямівкою, наприклад, хоста альбопікта).
  • Хоста Зібольда (до 60 см заввишки, листя з явними жилками, наприклад, сорт Elegans).
  • Хоста хвиляста (до 75 см, листя з хвилястим краєм, середина біла з зеленою облямівкою мазками, наприклад, хоста Undulata Mediovariegata).
  • Хоста здута (до півметра, листя з загостреними кінчиками, наприклад, сорт Thomas Hogg).
  • Хоста подорожникова (до півметра, листя яскраво-зелене, глянсове, наприклад, сорт Royal Standart).

  Численні сорти хост класифікують також: а) за забарвленням; б) за розміром. За забарвленням листя хости поділяють на п’ять груп:

  • блакитна хоста (хоста блю – В) – колір листя блакитнувато-сизий;
  • – хоста жовта (Go) – об’єднує всі жовтолисті хости;
  • хоста зелена (Gr) – всі відтінки зеленого кольору;
  • хоста варієгата (V) – ряболисті сорти хост, а також сорти зі світлою облямівкою по краю;
  • хоста медіоварієгата (MV) – світле листя із зеленою облямівкою по краю.

  За розміром хости поділяють на 6 груп:

  • карликові – рослини нижче 10 см, Draft (D): Blue Mouse Ears (голубуваті листочки дійсно схожі на мишачі вушка),
  • мініатюрні – від 10 до 15 см, Miniature (Mini): La Donna (листя блакитно-жовто-зелене),
  • маленькі – від 16 до 25 см, Small (S): хоста Голд Тоун (зелене листя з білою або жовтою смугою), Headsmen Blue (листя блакитно-зелене);
  • середні – від 30 до 50 см, Medium (M, Med): Night Before Christmas (темно-зелене листя з білою серединою), So Sweet (зелене листя з кремово-білою облямівкою), White Feather (унікальна біла хоста, яка із плином часу поступово стає зеленою);
  • великі – від 55 до 70 см, Large (L): Alvatine Taylor (блакитно-зелене листя з зеленувато-жовтою облямівкою), Golden Meadows (округле «жмакане» листя із золотистою серединою, широкою зеленою облямівкою і блідо-зеленими штрихами);
  • гігантські – вище 70 см, Giant (G): Blue Vision (листя блакитно-зелене), Sum of All (середина листа зелена, по краю – широка золотава облямівка).

  Підготовка хости до холодів: що зробити з рослиною восени

  Хости невибагливі та добре переносять морози. Саме за це і пишну зелень їх люблять садівники. Але попри ці властивості рослина все одно потребує особливого догляду восени.

  До настання зимових холодів цю рослину потрібно правильно поливати, підгодовувати, обрізати та вкрити на зиму.

  Напередодні зимових холодів хости потребують калію та фосфору. Тому їх можна підгодувати суперфосфатом та сульфатом калію. Підійде і підживлення кістковим борошном, зольним розчином.

  У суху осінь без дощів хоста потребує поливу. Якщо рослина опустила листя, їй терміново потрібна волога. Хосту необхідно поливати рясно, щоб коріння наситилося вологою. Зі зниженням температури полив поступово потрібно зменшити до повного припинення.

  Осіння обрізка хости не є критично важливою процедурою, але досвідчені дачники рекомендують не відмовлятися від неї, щоб убезпечити рослину від шкідників та інфекцій.

  Обрізання проводять до настання заморозків, але після повного пожовтіння листя. Гострим секатором потрібно зрізати листя, залишивши черешки заввишки близько 10 сантиметрів від землі. Зрізане листя потрібно зібрати та знищити.

  Коріння хости потрібно замульчувати сухим торфом або листяним компостом.

  На випадок сильних морозів взимку зверху на мульчу можна укласти сухе листя або ялиновий лапник.

  Раніше “Телеграф” розповідав, як попередити появу нових виводків слимаків на ділянці навесні. Для цього восени потрібно позбавитися кладок яєць шкідника.