Менінгіт: причини, симптоми і лікування смертельної хвороби

При несвоєчасній допомозі може настати летальний випадок. Що таке менінгіт, як розпізнати симптоми та як лікувати недугу – читайте далі.

Це запалення м’якої мозкової оболонки, що покриває головний і спинний мозок людини. Якщо вчасно виявити недугу, то її лікування пройде відносно швидко і без наслідків. Однак, якщо ж лікування “запустити”, то це може мати навіть летальний наслідок.

Менінгококовий менінгіт

У перші дні зараження у хворих з’являється геморагічний висип, озноб та лихоманка. У той же час в крові відбуваються гострі запальні зміни. Якщо не приступити до лікування вчасно, то смертність при цьому менінгіті становить 50%.

Пневмококовий менінгіт

У більшості випадків такий менінгіт провокує перенесена пневмонія або синусит (запалення слизової оболонки біля носових повітряних пазух). У цьому випадку менінгітові симптоми проявляються дещо пізніше. Навіть якщо хворобу виявити вчасно, вона дуже швидко прогресує. Можуть з’явитися судоми та розлади свідомості. Навіть якщо лікування почати вчасно, смертність становить 15 – 25%.

Менінгіт, який викликала гемофільна паличка

На цей менінгіт найчастіше хворіють діти до року. Майже одразу у немовлят з’являється лихоманка, а також можливе часте зригування або блювання.

Вірусний менінгіт

Найчастіше перші симптоми нагадують грип і тільки через кілька днів з’являються деякі ознаки менінгіту. Хворі погано себе почувають, мають сильний головний біль, однак інші серйозні симптоми менінгіту, як втрата свідомості, не проявляються.

Туберкульозний менінгіт

Хвороба починається з гарячки, через кілька днів починається блювота та сильний головний біль. Через 2 тижні після зараження хвороба уражує мозок. Смертність при цій хворобі становить від 15 до 25%.

Менінгіт у дітей

Діти до 5 років – це найбільша група ризику заразитись менінгітом. Саме у цьому віці ця хвороба має особливо серйозну небезпеку, серйозними є й укладення від менінгіту.

Один із симптомів – висока температура

Найважча форма дитячого менінгіту розвивається при інфікуванні стрептококовою агалактією. Заразитись цим мікроорганізмом немовля може при народженні від матері. У цьому випадку хвороба протікає блискавично та викликає серйозні наслідки, навіть смерть дитини.

Серед дітей у віці від 1 до 5 років найбільш поширеним є вірусний менінгіт. Зазвичай він має не такі серйозні наслідки.

Бактеріальний менінгіт, викликаний менінгококом, пневмококом і гемофільною паличкою, протікає у дітей значно важче, тож для захисту медики рекомендують робити вакцинацію.

Симптоми менінгіту у дітей

Загальні симптоми менінгіту характеризуються підвищенням температури, ознобом, тахікардією, поганим апетитом. Тож часто батьки можуть сплутати цю хворобу із застудою чи грипом.

При цьому існують деякі симптоми, що мають стати тривожним дзвінком для батьків, щоб негайно звернутись до лікаря.

Сильний головний біль

Біль поширюється по всій голові, при цьому напади болю дуже сильні. Від цього діти починають плакати чи навіть кричати.

Висипання

Одразу з перших днів захворювання на тілі у дитини виникають дрібні темно-вишневі цяточки при легкій формі менінгіту, а при важкій можуть з’явитися навіть великі плями чи синці.

Сплутана свідомість та епілептичні напади

Постійна блювота

Підвищення чутливості

Очі починають болісно реагувати на світло, дитина важко реагує на гучні звуки чи навіть дотики.

Симптом Керніга

Щоб визначити цей симптом, батькам треба покласти дитину на спину і зігнути ногу в тазостегновому і колінному суглобі. Далі треба спробувати розігнути тільки в коліні. При менінгіті нога в дитини повністю не розігнеться і з’явиться різкий біль у попереку.

Як визначити симптом Керніга

Лікування менінгіту у дітей

Навіть якщо є тільки підозра менінгіту, дитину одразу госпіталізують в інфекційний стаціонар. Під час гострого періоду дітям призначається постільний режим, максимальний спокій, дієта.

Крім того, відповідно до форми хвороби дітям призначають антибактеріальні препарати. Тривалість антибіотикотерапії при менінгіті становить не менше 10-14 днів.

При вірусному менінгіті проводять противірусну терапію. Якщо відбувається важкий перебіг захворювання, то дитині необхідна респіраторна підтримка.

Після того, як дитина одужала, вона ще деякий час перебуває на контролі педіатра, інфекціоніста та невролога.

Менінгіт у дорослих: симптоми та лікування

Багато хто вважає менінгіт дитячою хворобою. Якась доля правди у цьому є – за статистикою від запалення мозку в 90% випадків страждають саме діти. При цьому дорослі у 9 з 10 випадків є лише носіями цього захворювання, симптоми з’являються рідко.

Як правило, в організмі дорослої людини бактерії, що провокують менінгіт, викликають тонзиліт або ангіну. Однак, в окремих випадках інфекція може дійти і до мозку, провокуючи запалення. У дорослого менінгіт найчастіше може виникнути як ускладнення гаймориту, туберкульозу тощо.

Симптоми у дорослого такі ж, як і в дітей – сильний головний біль, висипання, блювота та підвищена чутливість.

Симптом менінгіту – висипка

Лікування теж відбувається тільки у лікарняних умовах. Дорослому виписують антибактеріальні препарати. Як правило, всі препарати вводять внутрішньовенно або в спинномозковий канал – якщо хвороба загрожує життю пацієнта. Тривалість терапії становить тиждень або й більше.

Менінгіт майже завжди супроводжується сильною інтоксикацією організму, тому під час лікування виводять токсини. Для цього хворому вводять фізіологічний розчин через крапельницю чи уколи.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Менінгіт: чим небезпечний і як його лікувати

Серед численних людських хвороб менінгіт – одна з найнебезпечніших. Можна перенести “на ногах” “запалення легенів, можна роками ходити з туберкульозом, можна за допомогою” “цілителів” “протягом тривалого часу намагатися вилікуватися від венеричних хвороб. З менінгітом подібні “” номери “” не проходять – або в лікарню, або.

Що за хвороба менінгіт?

Менінгіт – хвороба відома. Принаймні, середня людина, без будь-якої спеціальної медичної освіти, слово “” менінгіт “” знає і, хоча особливості самої хвороби не дуже зрозумілі, менінгіту бояться всі. Лікар швидкої допомоги може сказати: “У вас ангіна (грип, пневмонія, ентероколіт, гайморит тощо). Швиденько збирайтеся в лікарню “”. У відповідь він обов ‘язково почує: “Доктор, а вдома полікуватися ніяк не можна?” Але якщо буде вимовлено слово “” менінгіт “”, нехай навіть не категорично: “” У вас менінгіт! “”, – а з сумнівом: “” Схоже на менінгіт “”, – можна з упевненістю заявити: ні про яке лікування вдома нормальна людина навіть не заїкнеться.

Таке ставлення до менінгіту в цілому зрозуміло – з того часу, як з ‘явилися можливості його (менінгіт) лікувати, не пройшло і 50 років. Але якщо смертність від більшості дитячих хвороб зменшилася за цей час в 10-20 і більше разів, то при менінгіті – лише в 2 рази.

Так що ж це за хвороба така, менінгіт? Перш за все, слід зазначити, що менінгіт – хвороба інфекційна. Тобто безпосередньою причиною захворювання є певні мікроби. Більшість людських інфекцій дозволяє встановити чіткий взаємозв ‘язок між назвою хвороби та ім’ ям конкретного її збудника. Сифіліс – бліда спірохета, скарлатина – стрептокок, сальмонельоз – сальмонела, туберкульоз – паличка Коха, СНІД – вірус імунодефіциту тощо. Водночас конкретного зв ‘язку “” менінгіт – збудник менінгіту “” немає.

Під самим словом “” менінгіт “” мається на увазі запалення оболонок головного мозку, а причиною цього запалення може бути величезне число мікроорганізмів – бактерій, вірусів, грибків. Інфекціоністи не без впевненості заявляють, що за певних умов будь-який мікроорганізм може викликати менінгіт у людини будь-якого віку. Звідси зрозуміло, що менінгіти бувають різними – різними і за швидкістю розвитку, і за тяжкістю стану, і за частотою виникнення, і, що особливо важливо, за способами лікування. Об ‘єднує всі менінгіти одне – реальна загроза життю і висока ймовірність ускладнень.

Для виникнення менінгіту конкретний збудник повинен потрапити в порожнину черепа і викликати запалення оболонок головного мозку. Іноді це відбувається при виникненні осередків інфекції в безпосередній близькості від оболонок мозку – при гнійному отиті, наприклад, або при гайморитах. Нерідко причиною менінгіту є черепно-мозкова травма. Але найчастіше в порожнину черепа мікроби потрапляють з струмом крові. Очевидно, що сам факт потрапляння мікроба в кров, сама можливість його “” заносу “” і подальшого розмноження на мозкових оболонках обумовлені станом імунітету.

Слід зауважити, що є цілий ряд, як правило, вроджених дефектів імунної системи, які попереджають до виникнення менінгіту. Не дивно, що в деяких родинах всі діти хворіють на менінгіт – хоча хвороба ця не така вже й часта, в порівнянні, наприклад, з ангіною, кашлюком, вітрянкою або краснухою. Але якщо роль імунітету в цілому зрозуміла, то до теперішнього часу не вдається знайти переконливого пояснення тому факту, що хлопчики хворіють на менінгіт в 2-4 рази частіше, ніж дівчатка.

Збудники менінгіту

Залежно від виду збудника менінгіти бувають вірусними, бактеріальними, грибковими. Деякі найпростіші (наприклад, амеба і токсоплазма) теж можуть викликати менінгіт.

Розвиток вірусного менінгіту може супроводжувати перебіг широко відомих інфекцій – вітряної віспи, кору, краснухи, епідемічного паротиту (свинки), ураження мозкових оболонок зустрічається при грипі, при інфекціях, викликаних вірусами герпесу. У ослаблених хворих, у людей похилого віку, у немовлят зустрічаються менінгіти, викликані грибками (зрозуміло, що в цих ситуаціях саме недостатність імунітету відіграє провідну роль у виникненні хвороби).

Особливе значення мають менінгіти бактеріальні. Будь-який гнійний осередок в організмі – пневмонія, інфікований опік, ангіна, різноманітні абсцеси тощо – може стати причиною менінгіту, за умови, що збудник потрапить у кров і з струмом крові досягне мозкових оболонок. Зрозуміло, що всім відомі збудники гнійних процесів (стафілококи, стрептококи, синегнойні палички тощо) і будуть у цьому випадку збудником менінгіту. Одним з найстрашніших є менінгіт туберкульозний – майже забутий, він зараз зустрічається все частіше і частіше.

У той же час існує мікроорганізм, що викликає менінгіти найбільш часто (60-70% всіх бактеріальних менінгітів). Не дивно, що він так і називається – менінгокок. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, менінгокок осідає на слизових оболонках носоглотки і може викликати стан, дуже схожий зі звичайною респіраторною вірусною інфекцією: невеликий нежить, почервоніння горла – менінгококовий назофарингіт. Я не дарма вжив словосполучення “” може викликати “” – справа в тому, що потрапляння менінгокока в організм досить рідко призводить до виникнення хвороби, провідна роль тут належить абсолютно особливим індивідуальним зрушенням в імунітеті. Легко пояснити у зв ‘язку з цим два факти: перший – небезпека розвитку менінгіту при контактах, наприклад, в дитячих установах становить 1/1000, і другий – часте виявлення менінгокока в носоглотці у абсолютно здорових осіб (від 2 до 5% дітей є здоровими носіями). Нездатність організму до того, щоб локалізувати мікроб у носоглотці, супроводжується проникненням менінгокока через слизову оболонку в кров. З струмом крові він потрапляє в мозкові оболонки, очі, вуха, суглоби, легені, надниркові і в кожному з цих органів може виникнути дуже небезпечний запальний процес. Очевидно, що ураження мозкових оболонок супроводжується розвитком менінгококового менінгіту.

Іноді менінгокок потрапляє в кров швидко і у величезних кількостях. Виникає менінгококовий сепсис, або менінгококемія – найбільш, мабуть, страшна з усіх дитячих інфекційних хвороб. Мікроб виділяє отрути (токсини), під їх впливом відбувається множинна закупорка дрібних судин, порушується згортність крові, на тілі з ‘являються множинні крововиливи. Іноді вже через кілька годин після початку хвороби відбувається крововилив у надниркові, різко падає артеріальний тиск і людина гине.

Існує дивовижна за своїм драматизмом закономірність у виникненні менінгококемії, яка полягає в наступному. Справа в тому, що при проникненні мікроба в кров він починає реагувати з певними антитілами, які намагаються менінгокок знищити. Доведено, що існує перехресна активність ряду антитіл, – тобто якщо у великій кількості є антитіла, наприклад, до стрептококу, пневмококу, стафілококу – то ці антитіла здатні чинити гальмуючий вплив на менінгокок. Ось і виходить, що діти болючі, які мають хронічні осередки інфекцій, перенесли запалення легенів і безліч інших болячок, менінгококемією не хворіють майже ніколи. Страшність менінгококемії якраз і полягає в тому, що протягом 10-12 годин може загинути абсолютно здорова і ніколи раніше не хворіла дитина!

Симптоми і підозра на менінгіт

Вся наведена вище інформація не має своєю метою залякування читачів. Менінгіти лікуються. Але результати (тривалість і тяжкість хвороби, ймовірність ускладнень) найтіснішим чином пов ‘язані з часом, який буде втрачено до початку адекватної терапії.

Очевидно, що вищезгадані “” терміни початку адекватної терапії “” залежать від того, коли люди-людини звернуться за медичною допомогою. Звідси настійна необхідність конкретних знань, щоб потім не було боляче.

Суть конкретних знань щодо менінгіту полягає в тому, що поява певних ознак, що вказують на можливість цієї хвороби, вимагає негайного звернення за медичною допомогою.

Запаленню мозкових оболонок притаманний цілий ряд симптомів, але багато з них не є специфічними – тобто їх (симптомів) виникнення можливо і при інших хворобах, значно менш небезпечних. Найчастіше так воно і трапляється, але найменша підозра на розвиток менінгіту не дозволяє ризикувати, вимагає негайної госпіталізації та ретельного лікарського спостереження.

Розглянемо тепер найбільш типові ситуації, кожна з яких не дозволяє виключити розвитку менінгіту.

1. Якщо на тлі будь-якої інфекційної хвороби – ГРЗ, вітрянки, кору, свинки, краснухи, “” лихоманки “” на губах тощо, – можливо, не на початку захворювання (навіть частіше саме не на початку) з ‘являється інтенсивний головний біль, настільки сильний, що він хвилює більше, ніж всі інші симптоми, якщо головний біль супроводжується нудьгою
2. У всіх випадках, коли на тлі підвищеної температури тіла є болі в спині і шиї, що посилюються при русі голови.
3. Сонливість, сплутана свідомість, нудота, блювота.
4. Судоми будь-якої інтенсивності і будь-якої тривалості.
5. У дітей першого року життя – лихоманка + монотонний плач + вибухання джерельця.
6. Будь-яка (. ) висип на тлі підвищеної температури.

Крім вищеописаних симптомів абсолютно певним чином змінюються деякі рефлекси, і це виявити може тільки лікар.

Важливо пам ‘ятати і розуміти, що такі нерідкі симптоми, як блювота, нудота і головний біль в обов’ язковому порядку вимагають лікарського огляду – береженого бог береже. Будь-який висип на тлі підвищеної температури може виявитися менінгококемією. Ви (або ваші розумні сусіди) можете перебувати в упевненості, що це краснуха, кір або “” діатез “”. Але лікар повинен висип побачити, і чим швидше, тим краще. Якщо ж елементи висипу мають вигляд крововиливів, якщо нові висипання з ‘являються швидко, якщо це супроводжується блювотою і високою температурою – слід використовувати будь-який шанс для того, щоб хворий негайно опинився в лікарні, бажано відразу в інфекційній. Пам ‘ятайте: при менінгококемії рахунок йде не на години, а на хвилини.

Діагностика менінгіту

Слід зазначити, що лікар навіть найвищої кваліфікації може діагностувати менінгіт з абсолютною впевненістю тільки в одному випадку – коли симптоми подразнення мозкових оболонок поєднуються з типовим висипом, який описаний вище. У всіх інших випадках діагноз можна лише запідозрити з різним ступенем ймовірності.

Єдиним способом підтвердження або виключення менінгіту є спинномозкова (поперекова) пункція. Справа в тому, що в головному і спинному мозку циркулює особлива спинномозкова рідина – ліквор. При будь-якому запаленні мозку і (або) його оболонок в лікворі накопичуються запальні клітини, вид ліквора (в нормі безбарвний і прозорий) часто змінюється – він стає каламутним. Дослідження ліквора дозволяє не тільки встановити діагноз менінгіту, а й відповісти на питання про те, який це менінгіт – бактеріальний (гнійний) або вірусний, що має вирішальне значення у виборі варіанту лікування.

На жаль, на суто обивательському рівні дуже поширена думка про величезні небезпеки, які таїть в собі спинномозкова пункція. Насправді ці страхи абсолютно не обґрунтовані – прокол спинномозкового каналу проводиться між поперековими хребцями на тому рівні, де від спинного мозку вже не відходять ніякі нервові стовбури, тому ніяких міфічних паралічів після цієї маніпуляції не буває. З юридичної точки зору лікар зобов ‘язаний провести спинномозкову пункцію при реальній підозрі на менінгіт. Слід зазначити, що пункція має не тільки діагностичну, а й лікувальну доцільність. При будь-якому менінгіті, як правило, має місце підвищення внутрішньочерепного тиску, наслідком останнього і є найсильніший головний біль. Взяття невеликої кількості ліквора дозволяє знизити тиск і істотно полегшує стан хворого. Під час пункції в спинномозковий канал нерідко вводять антибіотики. Так, наприклад, при туберкульозному менінгіті єдиний шанс врятувати хворого – часті (нерідко щоденні) пункції, під час яких у спинномозковий канал вводиться особливий варіант стрептоміцину.

Лікування менінгіту

З урахуванням наведеної вище інформації стає зрозумілим, що лікування менінгіту залежить від виду збудника. Головне в терапії бактеріальних менінгітів – використання антибіотиків. Вибір конкретних ліків залежить від чутливості конкретної бактерії і від того, чи здатний антибіотик проникати в спинномозкову рідину. При своєчасному використанні антибактеріальних препаратів шанси на успіх дуже великі.

З вірусними менінгітами ситуація принципово інша – противірусних препаратів практично немає, виняток – ацикловир, але використовується він лише при герпетичній інфекції (нагадаю, що вітряна віспа – один з варіантів герпесу). На щастя, вірусні менінгіти мають більш сприятливий перебіг порівняно з бактеріальними.

Але допомога хворому не обмежується лише впливом на збудника. Лікар має можливість нормалізувати внутрішньочерепний тиск, усунути токсикоз, поліпшити роботу нервових клітин і судин головного мозку, застосувати потужні протизапальні засоби.

Своєчасно розпочате лікування менінгіту протягом двох-трьох днів призводить до значного поліпшення стану, а в подальшому майже завжди до повного лікування без будь-яких наслідків. Ще раз наголошую: своєчасно розпочате лікування.