Що таке садове вапно, і як його використовувати для росту рослин

Грунти можуть бути природно кислими або лужними. Вапно – це лужний продукт, який додають у ґрунт, щоб зробити рівень pH нейтральним. Нейтралізація кислого ґрунту допомагає забезпечити ефективне засвоєння поживних речовин рослинами, роблячи їх здоровими та привабливими. Цей недорогий продукт стане помічником у саду, але потрібно знати, коли і скільки його додавати.

Особливості садового вапна

Садове вапно, що це таке? Вапно отримують шляхом подрібнення вапняку (природного каменю), з дуже високим вмістом кальцію. Вона доступна у вигляді порошку або гранул і класифікується як доломітова або вапнякова.

Види вапна: садова, доломітова та будівельна – все це форми вапна. У садах зазвичай використовуються сільськогосподарське та доломітове вапно. Доломітова виробляється з породи (доломіту), дуже схожого на вапняк. Обидва типи вапна забезпечують рослини кальцієм, але доломітова також містить поживну речовину магній, якої часто мало в ґрунтах. Інші види вапна, які можна знайти у продажу, включаючи гашене або негашене вапно. не рекомендуються для газонів та садів.

Вапнування не тільки постачає кальцій, але й робить ґрунти менш кислими, знижує рівень кислотності та підвищувати рівень pH. Значення pH можна класифікувати:

• від 6,5 до 7,5 – нейтральний;
• більше 7,5 – лужний;
• менше 6,5 – кислі, а ґрунти з pH менше 5,5 вважаються сильнокислими.

Більшість проблем виникає через низький рівень pH ґрунту. Вплив на неї процесів вивітрювання, клімату, рослинності зазвичай викликають зниження pH (підвищення кислотності) з часом. Необхідність коригування кислого pH, буде змінюватись від грунту до грунту.

Правильний рівень pH є важливим для здорового росту рослин. Коли вона занадто кисла, корисні елементи недоступні для засвоєння рослинами, навіть якщо вони є у достатній кількості. Це призводить до їхнього захворювання. Розкислення ґрунту вапном позитивно впливає на його структуру, збільшує здатність утримувати поживні речовини.

Дізнатися, чи потрібне вапно ґрунту – це перевірити його. Лабораторний тест надасть найточніші результати. Набори для перевірки ґрунту можна придбати в садових центрах або в Інтернеті, але вони не вказують скільки вапна потрібно додати.

Точна кількість, яку потрібно внести для досягнення бажаних результатів, залежить від типу вапна та складу ґрунту. Надмірна кількість добавки може призвести до дисбалансу pH ґрунту, вона може стати надто лужною.

Вапно для городу.

Садове вапно може дати рослинам стимул для зростання, залежно від того, що вирощуватимуть. Вона змінює хімічний склад ґрунту таким чином, що допомагає одним рослинам рости краще, але може завдати шкоди іншим. Деякі поживні речовини доступніші в кислих умовах, а інші – в лужних. Однак більшість мінеральних поживних речовин легко доступні для рослин, коли pH ґрунту близький до нейтрального. Якщо використовувати вапно неправильно, воно може завдати шкоди рослинності.

Так застосовують гашене варно на городі

Більшість овочів, фруктів та декоративних рослин чудово почуваються у ґрунті з рівнем pH від 5,5 до 6,5. Якщо pH ґрунту вище або нижче за цей діапазон, швидше за все, вони не зростатимуть, незалежно від того, скільки добрив не додають, наскільки старанно допомагають посадкам.

Деякі види ягід, такі як полуниця, малина та чорниця, віддають перевагу кислому грунту. Картопля, перець та помідори, погано реагують на вапно. Виноград, магнолії, азалії та рододендрони теж люблять кислий ґрунт, тому садівники повинні звертати на це увагу.

Як використовувати вапно? Правильне внесення залежить від результатів тесту на ґрунт, оскільки вапно підвищує рівень pH у ґрунті. Якщо додати вапно у ґрунт із pH 6,5 і вище – це ускладнить засвоєння важливих поживних речовин для рослин. Зростають у ґрунті з високим pH, вони часто низькорослі, з жовтим листям і без плодів.

Зверніть увагу! Ґрунтовий тест повинен визначити, скільки вапна додати до ґрунту. Якщо аналіз ґрунту показує кислий pH та низький рівень магнію, додають доломітове вапно. Якщо рівень магнію знаходиться в допустимому діапазоні – садову.

Вапняні добавки вносять зазвичай навесні чи восени. Внесення в жарку та суху погоду може висушити ґрунт, тому літо – це не найкращий варіант. Для більшості садівництв осінь – гарний час внесення вапна в ґрунт. Зимовий вологий сезон заморожування та розморожування дає їй можливість розчинитися до весняної посадки.

Щоб додати в ґрунт вапно, спочатку готують грядку, зораючи або викопавши її на глибину 20-30 см.

Поступово розподіляють по грунту, а потім загребають його на глибину 5 см. Побачити помітну різницю pH грунту можна приблизно через чотири тижні після додавання вапна, але для повного його розчинення може знадобитися від шести до дванадцяти місяців, поки вона повністю не розчиниться і не ввійде в ґрунт.

Навесні також додають вапно в садовий ґрунт. Однак зробити це потрібно за кілька тижнів до посадки. Чим буде більше часу, тим краще добрива вапна буде внесено в ґрунт. Найбільш ефективно змішування її з ґрунтом при оранку або перевертанні ґрунту.

Додаткова інформація! Правильна кількість вапна для використання на певній ділянці залежатиме від ступеня кислотності ґрунту, текстури ґрунту та виду рослин, що вирощуються. Вапняні добавки робить кислий ґрунт більш лужним, і додавати їх потрібно завжди обережно, щоб не перестаратися і не отримати занадто лужний ґрунт. Грунт не повинен бути ні надто кислим, ні надто лужним.

Переваги внесення вапна в садовий ґрунт

Вапно не тільки підвищує рівень pH кислого ґрунту, робить його більш лужним і сприяє якісному вирощуванню овочів та квітів, а й підтримує азот.

Садівники також використовують гашене вапно як дезінфікуючий засіб та засіб від комах. Внесення вапна створює середовище, яке може зупинити розмноження бактерій.

• забезпечує доступ безлічі поживних речовин та мінералів до коріння рослин;
• сприяє зростанню корисних бактерій;
• допомагає саду процвітати, виробляючи більше овочів, фруктів та квітів;
• це більш дешевий спосіб зробити сад красивішим;
• додавання вапна в садовий грунт покращує проникнення води.

Щорічно перевіряють ґрунт, поки його рівень pH не стане задовільним. Після відновлення балансу продовжують перевіряти кожні три – чотири роки. Вапно може зробити доступними необхідні поживні речовини для рослин, але не виліковує їх від дефіциту.

Способи застосування гашеного вапна у городі та саду

Застосування вапна на ділянці не обмежується лише побілкою дерев. Це хороший засіб для нормалізації кислотності ґрунту – одного з параметрів, що впливають на врожайність культур.

Правильно та своєчасно проведене вапнування допоможе відрегулювати рівень pH, покращить структуру ґрунту. Розкажемо, як і коли потрібно вносити вапно на городі, дамо дані щодо дозування.

Що потрібно знати про вапнування

Вапнування – одна з маніпуляцій, за допомогою якої можна легко зіпсувати ділянку. Більшість рослин віддає перевагу слабо-кислій або нейтральній реакції грунту, це потрібно враховувати всім бажаючим внести в землю вапно.

Карбонати, до яких відноситься і вапно, здатні швидко змінювати реакцію грунту на лужну. У такому середовищі не виживає багато корисних бактерій, а тому засвоюваність рослинами поживних речовин знижується. У результаті насадження чахнуть, можуть загинути.

Не можна поєднувати вапнування із внесенням органічних добрив – компосту, перегною, гною.

Таке з’єднання призводить до формування нерозчинних речовин, що не засвоюються рослиною.

Приступати до вапнування ґрунту можна лише після визначення його кислотності.

Боротьба проти бур’янів за допомогою вапна

Друге призначення даного добрива – боротьба з бур’янами. Сміттєва трава, яка за відсутності контролю та своєчасного знищення садівником стає справжньою проблемою, розростаючись та заважаючи посадкам, не виносить лужного ґрунту.

Серед таких любителів кислого середовища можна помітити безліч сумнозвісних шкідників:

• Багульник;
• Осока;
• Повзучий жовтець;
• Великий подорожник;
• Щавель;
• Дика гірчиця;
• Лугова волошка;
• Булавоподібний плаун;
• Ромашка;
• Лапчатка тощо.

Всіх цих рослин можна позбутися не тільки фізичним способом, але й простою зміною рівня кислотності на нижчий — бур’яни просто не зможуть існувати в таких умовах і загинуть, не давши потомства.

Ознаки кислих ґрунтів, що вимагають вапнування

В ідеалі кислотність ґрунту потрібно перевіряти лакмусовими папірцями або спеціальним приладом рН-метром. Купити їх можна у великих садівничих магазинах.

Якщо немає можливості провести справжній аналіз ґрунту, сильну кислотність можна виявити за такими ознаками:

• Після дощу в ямках накопичується вода з іржавим відтінком, на її поверхні часто видно райдужні розмиви;
• Поверхня грядки часто покрита світло-сірим нальотом, ніби її припудрили деревною золою;
• На ділянці ростуть рослини, які віддають перевагу кислим ґрунтам — хвощ польовий, кульбаба, коров’як, щавель, м’ята, подорожник.

У тінистих місцях ділянки з кислим ґрунтом розростається мох.

Перелічені рослини можуть бути і на ділянці зі слабокислою реакцією, але вони розростаються не так швидко і часто виглядають хирлявими.

Якщо город швидко заростає кропивою, лободою, конюшиною, вівсяницею лучною — вапно не потрібне. Ці рослини воліють місця з реакцією ґрунту ближче до нейтрального. Вапнування в такому разі завдасть шкоди: використовувати ділянку для вирощування овочів не вдасться.

У сумнівних ситуаціях, коли рослини на городі різноманітні і зрозуміти яка на їх місці кислотність грунту неможливо, на допомогу прийдуть народні засоби діагностики. Наприклад, можна взяти жменю землі та змішати її з оцтом. Ледве чутне шипіння вказуватиме на нейтральну або слабокислу реакцію ґрунту.

Можна розвести землю з водою до отримання сметаноподібної консистенції, та додати кілька чайних ложок соди. Бурхлива реакція її гасіння вказуватиме на високу кислотність ґрунту. Нормоване вапнування можна буде проводити без побоювань.

Чому підвищується кислотність ґрунту

Кислотність ґрунту це значення, яке означає баланс іонів водню у складі ґрунту. Її визначають за шкалою, значення можуть варіюватися від 1 до 14. У нейтральних грунтів показник рН показує 7, на лужних він 7.

Спровокувати зниження кислотності може наступне:

• Надмірний полив або випадання великої кількості опадів, це пояснюється тим, що вода вимиває сіль у глибоко залягаючі шари ґрунту, крім цього сама вода може бути з підвищеним вмістом кислоти;
• Застосування як добрива компосту, торфу або свіжого гною;
• Культивування і загортання грунт сидератів, наприклад, гірчиці, вівса, сурепка;
• Регулярне використання хімічних підживлень на основі амонію та сірчанокислого калію.

Визначення дозування вапна для ґрунту

Точне дозування вапна залежить від багатьох параметрів – рівня кислотності ґрунту, глибини закладення вапна в ґрунт, виду вапняних сполук. Важливе значення має і термін попереднього вапнування: зазвичай повторно вносити вапно можна не раніше, ніж через 5 років і зменшити дозування.

Всі вапняні добрива мають різний вміст вапна. Для ділянок під вирощування овочів, ягід та фруктів найкраще рішення – мелений вапняк. Зміст вапна в інших речовинах можна переглянути в таблиці.

Дозування меленого вапняку для глинистого і суглинного грунту з урахуванням його кислотності можна переглянути в таблиці.

Для розрахунку дозування добрив із першої таблиці потрібно скористатися формулою ДМІ х 100/ПСІ, де:

• ДМІ – дозування меленого вапняку;
• 100 – постійний коефіцієнт;
• ПСІ – відсоткове співвідношення вапна в конкретному добриві (дивіться другу таблицю).

Дозування вказано для закладення вапна на глибину 20 см.

Такий підхід захистить від неправильного розрахунку норм внесення вапна.

Показник водню у грунті

За дотримання всіх умов водорозчинна речовина повинна розпадатися на іони. Але на практиці дещо складніше. Основна кількість солей, в основі яких знаходяться лужні та лужноземельні метали, а також деякі кислоти розпадаються при контакті з водою. А ось оцтова, синильна та кремнієва кислота, а також гідроксид заліза є винятком із правил. Тому кислотність у середовищі залежить і від здатності речовини розпадатися на іони.

Нейтральне середовище має вода, у ній кількість Н+ дорівнює кількості ВІН-. Таким чином, вміст кожного дорівнює 10-7 моль/літр. 7 – це нейтральне середовище, а верхня цифра – показник водню.

На замітку!

У сильнокислому середовищі значення може бути негативним.

Як правильно вносити вапно в ґрунт

Стандартна глибина закладення вапна у ґрунт — 20 см. Однак глибина може бути меншою, в межах 4–10 см. Такий підхід застосовують, наприклад, при весняному вапнуванні. Дозування при цьому зменшують приблизно в 2-4 рази залежно від глибини вапнування.

Пушонка (гашене вапно) може пошкодити кореневу систему культур, тому вносять її восени, після оранки або перекопування ділянки. Як і деревну золу, пушонку не вносять глибоко в ґрунт, а розкидають по поверхні. Вапно проникне на потрібну глибину після розчинення дощем або снігом.

Мелений вапняк, як і доломітове борошно, коріння не обпалюють – можуть використовуватися для весняного вапнування. Вносити їх можна як завчасно, і безпосередньо при посадці рослин.

Вибір добрива залежить від типу ґрунту. Піщані землі краще покращувати доломітовим борошном або меленим вапняком – так вдасться створити потрібні для рослин запаси магнію. Суглинки і глинисті ґрунти правильніше вапнувати вапном-пушонкою – вона швидше входить у потрібну реакцію.

Якщо за результатами лабораторних досліджень виявиться дефіцит кальцію в ґрунті, використовуйте крейду або мергель. За рахунок вуглекислого кальцію, що міститься в ньому, вдасться відновити нормальний баланс мікроелементів.

Кислотно-лужний баланс після вапнування тримається близько 5 років, поступово повертаючись до первісного стану. Саме тому вапнування кислих ґрунтів проводять раз на 5 років.

Різновиди добрив для грунту

Вважається, що карбонати не можна використовувати одночасно з гною та іншими азотними добривами, оскільки вони нейтралізують дію один одного. Але є речовини, які навіть рекомендується додавати в гній або компостну купу для активізації діяльності мікроорганізмів:

• Доломитова мука;
• Злиття;
• Травертин або вапняний туф – гірська порода з невеликою кількістю кальциту;
• Крейда;
• Озерне вапно, яке утворюється при висиханні водойм.

Наступні речовини підходять для зниження кислотності ґрунту та живлення рослин, але їх не використовують одночасно з гною:

• Древесна зола;
• Відходи цементу;
• Продукти горіння сланців;
• Карбідне вапно – продукт переробки карбіду кальцію;
• Садове вапно пушонка – застосування в городі та садівництві обмежене побілкою дерев;
• Мартеновский шлак.

Фосфоритне борошно і вапняк мають схожу дію – вилужують ґрунт, але разом їх вносити в ґрунт не можна. Справа в тому, що для розчинення фосфору необхідне слабокисле середовище.

Надмірне внесення карбонатів може зупинити процес засвоєння фосфатів рослинами. Вапно як удобрення для городу краще вносити окремо, а потім провести тестування ґрунту на предмет кислотності.

Коли краще робити вапнування

Попри поширену думку, вапнувати можна як восени, так і навесні. У першому випадку попередньо готують добрива – мергель, гашене вапно або пушонку. Потім вибирають час, коли ділянка вільна від городних культур. Залежно від регіону це буде кінець серпня чи вересень. В ідеалі вапнування краще проводити після оранки ділянки.

В окремих випадках вапнування можна робити і навесні. Тут діють такі правила:

1. Використовувати тільки мелений вапняк або доломітове борошно;
2. Зменшувати дозу до ¼ від стандартної норми;
3. Вапнування на глибину 4-6 см.

Можна просто розкидати потрібну кількість доломітової муки по грядках, а потім розпушити все граблями. Такий спосіб вапнування в умілих руках дає найкращі результати, тому використовується досвідченими господарями.

Бажано робити вапнування не раніше ніж за 3 тижні до посадки рослин. Цей термін необхідний, щоб вапно вступило в реакцію і змінило pH в потрібну сторону.

Технологія обробки ділянки вапном навесні

Навесні рекомендується дотримуватися наступних рекомендацій щодо вапнування:

• Захід краще запланувати приблизно за три тижні до посіву чи висадження овочевих городніх культур;
• Для вапнування оптимальним є застосування порошкоподібних засобів, що добре розподіляються по грунтових шарах;
• Хороший результат дає внесення вапна ранньою весною, безпосередньо перед першим розпушуванням землі, вносячи розкислювачі невеликими порціями.

Важливо пам’ятати, що будь-які добрива, а також основні біологічно активні добавки, вносяться у ґрунт лише після вапнування. Як показує практика, додавання пари кілограм чистого вапна, змішаного з якісним перегноєм, має більшу ефективність, ніж десять кілограм вапняного борошна, що просто розсипається по садово-городній території.

Способи компенсації

Лужні та земельні метали при реакції з кислотою утворюють водень та сіль. Однак за високої концентрації цих речовин існують і інші варіанти. Наприклад, натрій при змішуванні з великою кількістю азоту утворює натрієву та аміачну селітру. До лужноземельних металів відноситься барій, магній, кальцій і радій, а до лужних натрій, літій, францій та калій. Однак у чистому вигляді їх у природі не існує.

Щоб підтримувати нормальний баланс у ґрунті потрібно періодично вносити деревну золу та мульчувати ґрунт. Ці процедури захистять ґрунт від природніх факторів та відновлять кількість натрію, калію та кальцію. Однак основним способом компенсації кислотності є вапнування ґрунту, робити це краще восени. Так як навесні потрібно внести добрива, а водночас із вапном їх використовувати не рекомендується.

Передозування грунту вапном

Можлива шкода від нього залежить від виду агромеліоранту, культури, яка зростатиме на свіжовідомому грунті. Зазвичай негативні наслідки бувають при використанні гашеного вапна, яке часто обпалює рослини, оскільки є лугом, адже решта є карбонатами.

Що стосується особливостей культур, то найчастіше від надмірного вапнування страждає картопля. Це проявляється у підвищеній сприйнятливості до парші та зниженні вмісту крохмалю. Ці наслідки, особливо останні частіше виявляється при недостатній забезпеченості калієм.

Негашене та гашене вапно

Існує 2 типи вапна (гашене, негашене), які відрізняються лише хімічним складом. Обидва типи містять кальцій, але у випадку з негашеним порошком йдеться про оксид, а з гашеним – про гідроксид.

Гасити вапно – це додавати до негашеного воду.

Процес гасіння протікає досить бурхливо, під час нього виділяється багато тепла. Зазвичай роблять так: 10 кг сухої речовини заливають 5 л. води, перемішують. Після вбирання вологи, висихання, вапно трясуть до отримання порошку – добриво готове.

На садових ділянках застосовують саме гашене вапно, оскільки тільки йому під силу:

• Нейтралізувати скупчення кислоти у землі.
• Рівномірно розподілитися по всій площі ділянки (не утворюючи грудочок) і продовжити свою дію протягом кількох місяців.

Якщо внести негашений порошок, то на цій землі не можна нічого садити ще 5 років. Саме стільки часу знадобиться ґрунту на самостійне відновлення та нейтралізацію даної речовини.

Про автора

Молодий, але досвідчений агроном із багаторічним досвідом у сфері сільського господарства. Моє захоплення роботою з землею та рослинами почалося ще з дитинства, коли я допомагав на сімейній фермі. За ці роки я накопичив велику кількість знань та практичних навичок якими хочу поділитись із своєю аудиторією.
Запрошую вас читати мої статті та використовувати ці знання для розвитку вашого господарства.