ЗМІ з’ясували, чим зараз займаються Янукович та його команда

За офіційною версією, Янукович усамітнено живе в Ростові-на-Дону «в друга»

Російське видання РБК зібрало відомості про екс-президента України Віктора Януковича і його оточення через три роки після їх втечі з України.

Відзначається, що за офіційною версією Янукович усамітнено живе в Ростові-на-Дону «в друга». Він рідко з’являється на публіці, в основному з питань в зв’язку з кримінальною справою відносно нього в Україні.

Водночас обізнане джерело з оточення одного з провідних російських бізнесменів стверджує, що екс-президент України живе в елітному котеджному селищі на північному заході Москви зі своєю цивільною дружиною Любов’ю Полежай. За його словами, Янукович купив будинок на території розташованого в природній зоні селища Срібний Бор, поруч з популярним серед москвичів пляжем. Там же проживає і близький до родини Януковичів бізнесмен Сергій Курченко.

Колишній прем’єр-міністр Микола Азаров веде активне політичне життя, випускає книги про українську економіку і постійно бере участь в ток-шоу на російських телеканалах. Він живе в підмосковному котеджному селищі, їздить на представницькому автомобілі з водієм, але без охорони. Офіс його «Комітету порятунку України» знаходиться в центрі Москви, навпроти будівлі МВС Росії.

Один з найближчих соратників сімейства Януковичів колишній перший віце-прем’єр, а після відставки Миколи Азарова в.о. прем’єр-міністра Сергій Арбузов стверджує, що бізнес в Росії не веде і повністю зосереджений на науці. Він керує Центром досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної та Східної Європи. «Правда, на простого економіста Арбузов схожий мало – зустріч з кореспондентом РБК він призначає в спеціально орендованому залі готелю «Савой» у самому центрі Москви, пересувається глава невеликого наукового інституту в супроводі кількох професійних охоронців», – зазначає видання.

Колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко відкрито веде діяльність в так званих самопроголошених «республіках» Донбасу. Він очолює благодійний фонд «Юго-Восток», який згідно з інформацією на його сайті займається наданням матеріальної допомоги колишнім працівникам МВС України та населенню південно-східних областей України, надає безкоштовну юридичну допомогу, займається героїзацією бійців спецпідрозділу «Беркут».

Колишній генеральний прокурор Віктор Пшонка практично не з’являється на публіці.
Екс-міністр оборони Павло Лебедєв зміцнив статус одного з провідних бізнесменів окупованого Росією півострова Крим. Кримські ЗМІ називають Лебедєва бенефіціаром великої будівельної компанії «Парангон», що належить фірмам з Белізу, Панами і з Британських Віргінських островів. Згідно з інформацією на сайті «Парангон» компанія контролює 40% ринку будівництва в Севастополі. Подейкують також, що Лебедєв планує восени балотуватися в губернатори Севастополя.

Підрахуй, вінок та йолка: 20 років «кар’єри» Януковича, яку він бездарно угробив

Свого часу Віктор Янукович, мабуть, заздрив Леоніду Кучмі. І мріяв, як пересяде з прем’єрського крісла у президентське. Ймовірно, він заздрить Леоніду Даниловичу і зараз. Так, Кучма не став тим політиком, якому вдячні нащадки ставитимуть пам’ятники. Але не став він і персоною нон грата, шлях якій закрито скрізь. Крім хіба що Ростова – але Кучмі туди не треба. Він має більш ніж забезпечену старість у своїй країні і живе у ній спокійно. Ловить рибу та годує нею кота – як сам він розповідав в одному з інтерв’ю.

А що іще потрібно людині, чиї літа йдуть не на ярмарок, а з ярмарку? Необмежену владу? Кучмі вистачило розуму не хапатися за третій термін, хоча ще у 2003-му Конституційний суд «підігнав» йому відповідне рішення. Вистачило розуму й на те, аби не поливати кров Майдану. У Януковича такої мудрості не було. Він помножив на нуль політичну кар’єру, яку почав вибудовувати 20 років тому. І сам собі вліпив на лоба тавро незмивної ганьби. А також згадуємо 20 моментів – від курйозних до трагічних – які пов’язані з іменем «Янукович». Отже…

1. Перше прем’єрство

Після відставки Анатолія Кінаха з посади прем’єра це крісло 21 листопада 2002 року обійняв 52-річний Віктор Янукович. Вказана дата є стартовою у його поході до влади та великої політики. Вочевидь, у такий спосіб Леонід Кучма закривав старі борги: Януковичу він був винен за підтримку на президентських виборах-1999. Електорат Донеччини (де Янукович був і головою ОДА, і головою облради) більше тяжів до лівих сил, але зрештою обрав не комуніста Симоненка, а саме Кучму. І все завдяки впливу Януковича, хоча й не тільки його одного.

«Молодого» Януковича складно знайти в кольорі та на знімках високої якості. Чорно-біле фото з газети «День», 2003 рік

2. Перший похід за булавою

У 2003 році Янукович очолив «Партію регіонів», яка незадовго перед тим пережила ребрендинг. А відтак рушив на перші в його житті президентські вибори як «кандидат від влади». Під час президентської кампанії у ЗМІ та з трибуни Верховної Ради були оприлюднені факти біографії Януковича, пов’язані із вчиненими ним злочинами та із співпрацею з КДБ. Та запам’ятався він тоді не тільки вкраденою у молодості шапкою, але й анкетою, заповненою ним у Центрвиборчкомі. Перераховуючи регалії, Янукович у графі «Вчені звання» скромно зазначив: «Проффесор».

3. Напад яйця

24 вересня 2004 року, під час виборчого туру Івано-Франківщиною, Янукович став жертвою «яєчного теракту». Дмитро Романюк, один зі студентів, з якими у Януковича мала бути зустріч, жбурнув у нього яйцем. Кандидат моментально знепритомнів і картинно осів на руках своїх охоронців. Напад на Януковича кваліфікували як теракт, а яйце – як «важкий тупий предмет» (просимо не плутати із «постраждалим»!). Януковича госпіталізували, а соціум без жодного натяку на емпатію ще довго сміявся над інцидентом. Так, наприклад, виникло шоу «Веселі яйця», популярне під час Помаранчевої революції.

Стоп-кадр з репортажу 5 каналу. Той самий «напад яйця»

4. Помаранчева революція

До речі, про революцію. Вона залишила нам на пам’ять ще два яскраві меми. По-перше, спіч дружини Януковича Людмили про «наколоті апельсини» та «американські валянки». Пані Янукович мала на увазі, що Майдан, який стояв за Віктора Ющенка, був інспірований «підступним» Заходом та діяв під впливом психотропних речовин. Другий мем – легендарне гасло «Підрахуй!», звернене до тодішнього голови ЦВК Сергія Ківалова. Центрвиборчком дійсно підрахував, а, точніше, перерахував голоси, віддані у 2004-му за Ющенка та Януковича. Був призначений повторний другий тур президентських виборів, переможцем яких визнали Ющенка. Янукович у 2004-2005 роках програв геть усе, не відаючи, втім, що досить скоро зможе взяти тимчасовий реванш.

5. Друге прем’єрство

У 2006 році, після парламентських виборів, «Наша Україна» Ющенка, «Батьківщина» Тимошенко та Соцпартія Мороза ніяк не могли зліпити до купи парламентську більшість. Час ішов, а коаліціада затягувалась. І тоді Мороз вирішив зробити хід конем, чи то пак хід «золотою акцією». СПУ перейшла у табір владних опонентів та утворила «антикризову» коаліцію з Партією регіонів і комуністами. Янукович вдруге був обраний прем’єром, але ненадовго. Вже на початку 2007-го президент Ющенко, незадоволений тим, як катастрофічно розростається у розмірах фракція ПР (за рахунок новоприбулих «тушок»), вирішив перезавантажити Верховну Раду, оголосивши дострокові парламентські вибори. Після них була сформована інша більшість і обраний інший прем’єр. А, точніше, прем’єрка – Юлія Тимошенко.

Під час Помаранчевої революції у Януковича був свій Майдан – біло-блакитний

6. «Ширка»

Ще одне поняття з царини парламентського сленгу. Та якщо слово «тушки» придумала, за легендою, Тимошенко (воно означало депутатів-перебіжчиків), то «ширку» вигадали в середовищі Ющенка. Йшлося про широку коаліцію за участю Тимошенко та Януковича. Обурений Ющенко писав в авторських колонках, що давно вже розвінчав негідних змовників, які готувалися за його спиною перекроїти державну владу. Загалом «ширка» – доволі темна сторінка в історії українського парламентаризму. Повною інформацією про неї володіють, власне, «леді Ю» та «пан Я». Але вони навряд чи поділяться подробицями.

7. Президентська посада

З сьомим пунктом все зрозуміло – поки «помаранчеві» гризлися, кістку влади підхопив пес, який весь цей час був напоготові, щоб рвати за неї горлянки. Простіше кажучи: у 2010 році президентом України був обраний Віктор Янукович. Завдяки зусиллям американського політконсультанта Пола Манафорта (ексрадника Дональда Трампа), з колишнього начальника донбаської автобази виліпили пристойного на вигляд політика. Януковичу змінили імідж, одягнули, навчили триматися на публіці і навіть розмовляти. Правда, останнє виходило у нього не дуже.

8. «Увімкніть Україну». Анна Ахметова та поет Чехов

На відміну від Буратіно, який в школу не ходив, але хвацько заговорював зуби коту Базиліо та лисиці Алісі, Янукович заледве міг стулити до купи пару слів. Його це, втім, не бентежило, бо золотий ключик від влади лежав у нього в кишені. У січні 2011-го, під час виступу на форумі в Давосі, Янукович не зміг виговорити «Увімкніть Україну». Натомість добре у нього вийшла фраза «Побачити своїми руками, очима торкнутися». Але, на жаль, не склалося з письменниками: з Анною «Ахметовою», «поетом» Чеховим та Іваном Франком, чий вірш Янукович намагався процитувати, але не зміг.

У цьому кадрі Янукович вже встиг нагодувати цукерками Медведєва і пропонує Путіну приєднатися до споживання ласощів

9. Донецькі при владі

Було, однак, і те, що у Януковича виходило добре – красти. «Донецькі» (а левова частка посадових осіб в команді Януковича були вихідцями з Донбасу – перший віцепрем’єр Сергій Арбузов, глава АП Андрій Клюєв, міністр вугільної промисловості Юрій Бойко, очільник МВС Віталій Захарченко та інші) організували схему з відмивання грошей з держбюджету, яка охопила практично всі державні структури. У 2014-му, за оцінками екс-радника уряду України з економічних питань Андерса Аслунда, статки сім’ї Януковича становили безпрецедентні 12 млрд доларів.

10. Цензура. Вороги преси

«Тема важная и актуальная» – так писали в «темниках» часів Кучми та голови його адміністрації Медведчука. Цими темниками, нагадаємо, 20 років тому журналістам вказували, на що варто звернути увагу, а що, навпаки, слід проігнорувати. Гідний учень Кучми пішов значно далі, за часів Януковича власники медіа постійно заявляли про утиски та цензуру. А в 2012-2013 роках Інститут масової інформації та Незалежна медіапрофспілка назвали Януковича і главу МВС Захарченко головними ворогами преси в країні. До кінця президентського терміну Януковича найбільші медіа-активи були сконцентровані в руках наближених до нього олігархів.

11. Перекроювання Конституції

Ще одне «досягнення» часів президентства Януковича торкалося повернення до Конституції 1996 року. У 2004-му в обмін на рішення про переголосування президентських виборів парламент ухвалив нову редакцію Основного закону, який значно урізав повноваження глави держави. Цим процесом диригував Леонід Кучма, котрий не бажав, аби його наступнику Ющенку дісталася «вся повнота влади». За Януковича Конституцію «відкотили» назад, до формату 1996-го. Зроблено це було руками підконтрольного йому Конституційного суду.

12. Вінок

Проте не можна сказати, що за чотири роки президентства Янукович зовсім не побалував українців чим-небудь веселим. Згадаймо хоча б, як після яйця на нього напав вінок. Власне, це був траурний вінок, що доволі символічно. У травні 2010-го Янукович і тоді ще президент Росії Медведєв зустрілися в Києві на церемонії спільного покладання квітів до пам’ятника Невідомому солдату. Коли Янукович схилився перед вінком, той впав йому на голову. Цікаво, що за кілька років перед тим він намагався навіщось нагодувати того ж Медведєва (а також Путіна) цукерками, які їв сам. Медведєв його смаколик взяв, а Путін гидливо відмовився.

Історія з вінком обросла численними мемами. Як, зрештою, і багато іншого, пов’язаного з Януковичем

13. «Йолка»

Крім яйця та вінка, в житті Януковича була ще й «йолка». Але з «йолки» починаються трагічні події в історії України. Під приводом встановлення на Майдані Незалежності новорічного дерева звідти почали витісняти маніфестантів. Останні розбили наметове містечко і вимагали підписання угоди про Асоціацію з ЄС, яку Янукович зумисне провалив. «Беркут» безжально розганяв, бив та калічив учасників протесту – і все це буцімто заради «йолки». Проте цікавим є походження цього слова. Його вжив сам Янукович, не змігши правильно перекласти українською.

14. Революція Гідності

«Зачистка» майданчика перед «йолкою» (яку згодом протестувальника відвоювали у «Беркута» та прикрасили антивладними гаслами) була першою, але не останньою ескалацією насильства. Далі хвиля злочинів влади котилася по наростаючій, аж поки не дійшла до вбивства людей. Події 2013-2014 років, які отримали назву «Революція гідності», являли собою протистояння проєвропейськи налаштованої частини соціуму та кліки Януковича, яка не хотіла віддавати владу та тягнула Україну в бік Росії. Під час Революції гідності загинула Небесна Сотня, але це був не кінець трагедії, а лише її пролог. У 2014 році розпочалася російсько-українська війна, до якої доклав руку і четвертий президент України (згодом позбавлений цього звання) Віктор Янукович.

«Йолка», встановлена на Майдані під час Революції гідності, набула зрештою отакого вигляду

15. Втеча

Коли в лютому 2014-го стало зрозуміло, що Майдан вчергове виграв, а Янукович вчергове програв, той нібито погодився подати у відставку. Про це заявив спікер ВР Олександр Турчинов, посилаючись на Арсенія Яценюка, який особисто почув від Януковича його згоду піти з посади добровільно. Але невдовзі все перегралося. Янукович вигулькнув спочатку в Криму, а потім в Росії. Туди він зміг евакуюватися завдяки тісним зв’язкам з Москвою, котра й організувала його карколомну втечу. В Україні ж тим часом були призначені нові президентські вибори, котрі демократичним шляхом і були проведені в травні 2014 року.

16. Межигір’я і страуси

Після втечі Януковича прості українці впритул побачили його резиденцію у Межигір’ї, яку раніше правдами та неправдами активісти знімали лише здалеку. Розкіш, в якій жив Янукович, вражала як розмахом, так і поганим смаком. Оздоблення Межигір’я згодом назвали «стилем бикоко». Але як не крути, а обрамлений золотом кітч президента-втікача влетів народу у копійку. Дерев’яна Хонка, на обробку якої були витрачені мільярди гривень, корабель-ресторан Галеон, автопарк, вертолітний майданчик, поле для гольфу, «золотий батон», озеро з лебедями і вольєр зі страусами… Щодо страусів Янукович казав пізніше, що просто їх «підтримував», аби нещасні птахи, які бозна яким чином «залетіли» на Київщину, не померли з голоду.

«Стиль бикоко», або Межигір’я, побудоване Януковичем

17. Ростов-на-Дону. «Легітимний»

Ще одним своїм прізвиськом (крім намертво прилиплого до нього «проффесор») Янукович завдячує пресконференції, яку він дав вже з Ростова-на-Дону. 28 лютого 2014-го Янукович виступав на російському телебаченні, зламав від хвилювання ручку чи олівець і все повторював, що він не визнає «перевороту» в Україні. Себе ж Янукович вперто називав «легітимним» українським президентом.

18. «Путін, ввєді войска»

Та найогидніше, що міг зробити Янукович, це продовжувати підбурювати Путіна на війну з Україною. 1 березня 2014 року він офіційно звернувся до московського царя з проханням використати Збройні сили Росії для відновлення в Україні «законності, миру, правопорядку, стабільності, а також для захисту населення України». Тільки Росія, віщав Янукович, здатна зупинити «хаос і терор», які – за його трактуванням – мають місце в нашій державі. Мрія Януковича про російські війська в Україні здійснилася спочатку у 2014-му, а потім – з новою силою – у 2022-му. От тільки «хаос і терор» принесли на нашу землю якраз його кремлівські приятелі.

19. Засудження в Україні

24 січня 2019 року Оболонський райсуд Києва визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у веденні війни. Його засудили до 13 років ув’язнення. Суддя Владислав Дев’ятко пояснив, що за державну зраду Януковича отримав 13 років позбавлення волі, а за пособництво у веденні війни – 12-ть. Але більш суворе покарання поглинуло менш суворе, тому віртуально Янукович (недосяжний наразі для українського правосуддя) сидітиме саме 13 років. P.S. Цікаво, втім, який би вирок Оболонський райсуд проголосив зараз – після повномасштабного вторгнення РФ і тисяч вбитих наших солдат та закатованих мирних українців?

Від злоби Янукович ламає ручку у Ростові. При цьому наполягає: «Я – легітимний»

20. Життя в Росії

Про життя Януковича в Росії відомо мало. Ймовірно, що з точки зору матеріального комфорту у державного зрадника все о’кей. Але якщо він не цілком «овоч» (ще одне зневажливе назвисько, утворене від «ЯнукОвоч»), то жалюгідне фіаско, до якого він дійшов, не може його не турбувати. Свого часу очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов розповів, що на момент повномасштабного вторгнення Росія розглядала кілька претендентів на посаду президента України. Одним із них був Віктор Янукович. Йому росіяни наказали готуватися до повернення у Київ. Але сам експрезидент цього начебто не дуже і хотів.

Та і як могло бути інакше? Його нинішній «власник» Путін заявив, що у 2014-му Янукович не мав би шансів на дострокових виборах. Тобто наостанок ще й він смачно пнув свого ростовського «приймака».

На початку цього матеріалу ми говорили про те, що Янукович, можливо, заздрить Кучмі. Але з такою ж долею ймовірності можна припустити, що заздрить він насправді Чаушеску, Хусейну або Каддафі. Ті вже мертві і не чують прокльонів на свою адресу. Янукович же чутиме їх доти, доки назавжди не приєднається до їхнього «легітимного» товариства.