Вибори в Німеччині: хто має шанси стати канцлером після Меркель

Німеччина на порозі історичних виборів. 16 років країною керувала Ангела Меркель, виросло ціле покоління, яке не уявляє собі Німеччини з іншим канцлером.

Які партії пройдуть у наступний, 20-й, Бундестаг? У кого найбільше шансів стати канцлером? І як це відіб’ється на відносинах Німеччини з Україною? Про це 25 вересня ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Також читайте

Говорила про клімат, енергетику, щеплення: Меркель востаннє виступила в Бундестазі

У Берліні надзвичайно спокійно, в середмісті сьогодні набагато більше переймалися першим після початку пандемії марафоном, ніж виборами. Але це дуже і дуже оманлива тиша. Бо завтра для Німеччини без перебільшення історичний день.

Досі 40% німців, за останніми опитуваннями, тобто майже половина країни, гадки не мають, за кого голосувати. Останні майже 16 років при владі – незмінна Ангела Меркель. За умов демократичних і прозорих виборів – тут постійно, раз за разом, віддавали кермо їй. І досі у Меркель як у політика в країні найвищі рейтинги. Але ними неможливо поділитися з наступником, хоча вона, звісно, намагається.

“Аби Німеччина залишалася стабільною, канцлером має стати Армін Лашет“, – сказала канцлерка Німеччини Ангела Меркель.

Але Арміну Лашету, хоч він і керує Північною Рейн-Вестфалією, найбільшим німецьким регіоном, де мешкає понад 17 мільйонів громадян, украй бракує харизми. Йому не вірять просто тому, що за нього просить “матуся”, так тут називають Меркель.

Кінець епохи Меркель: чого чекати Україні від нового канцлера Німеччини і що буде з “Північним потоком-2”

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Глава німецького уряду Ангела Меркель, яка обіймала свою посаду 16 років, іде. У неділю, 26 вересня, Німеччина повинна вибрати нового канцлера.

Особливе значення вибори мають для України. Насамперед тому, що ФРН – головний стратегічний партнер нашої країни в Євросоюзі. До того ж Німеччина бере участь у нормандських переговорах.

OBOZREVATEL розповідає про претендентів на пост канцлера, як вони ставляться до Росії, війни на Донбасі та європейських прагнень України.

Анналена Бербок – партія “Зелених”

Співголова партії “Союз-90″/”Зелені” і друга жінка в історії, яка балотується на пост канцлера. Вона закінчила відділення політології та публічного права в Гамбурзькому університеті, ще рік провела в Лондонській школі економіки.

У велику політику прийшла порівняно недавно – в 2013 році потрапила в парламент від “Зелених” і відтоді займалася питаннями зміни клімату, енергетикою і справами ЄС. У 2018 році очолила політичну силу разом із Робертом Хабеком.

• Закликає Європу і світ активно боротися зі змінами клімату. Політикиня висловлювалася за прискорення темпів відмови від вугільної енергетики (чинний план – зробити це до 2038 року).
• Обіцяє домогтися виведення ядерної зброї США з території ФРН – зараз у Німеччині розміщено близько 20 американських атомних бомб.
• Виступає за “діалог і жорсткість” щодо Китаю та Росії.
• Критикує дії РФ на Донбасі та в Криму. Політикиня закликала підтримати Україну і нагадати Кремлю, що в незалежних держав є право вибирати самим, у які альянси вступати.

“Послання Москві має бути таким: суверенні держави самі вирішують питання про свої союзи. Сюди входить і перспектива членства України в ЄС і НАТО”, – заявляла вона.

• Є жорсткою противницею будівництва “Північного потоку-2”: “якщо голос Німеччини в зовнішній політиці зазнає невдачі – в тому, що стосується напруженості в Україні, Росії, проєкту “Північний потік-2″, то Європа буде знищена”.
• Для Бербок це не тільки питання екології, а й міжнародної політики – на відміну від конкурентів, вона не називає газопровід “економічним” проєктом (мантра Кремля).

“Цей газопровід суперечить геостратегічним інтересам європейців, він чітко спрямований проти України, суперечить європейським цілям щодо захисту клімату і всім санкціям ЄС проти Росії, тому це абсолютно фатальний проєкт”, – відзначала Бербок.

Армін Лашет – ХДС/ХСС

Близький союзник Ангели Меркель, із січня він очолює панівний Християнсько-демократичний союз, яким раніше керувала канцлерка. Народився в передмісті Ахена в сім’ї “з народу”. Його батько багато років працював на вугільній шахті.

У 19 років став членом партії ХДС. У минулому Лашет працював журналістом на телебаченні й очолював невелику церковну газету. Серйозно займатися політикою почав наприкінці 80-х – коли став депутатом міської ради свого рідного Ахена.

У 1994-му Лашета вперше обрали в Бундестаг. Протягом шести років він був членом Європейського парламенту. У 2017 році став канцлером федеральної землі – Північний Рейн-Вестфалія.

• У багатьох питаннях наслідує політику чинної канцлерки Ангели Меркель. Водночас він демонструє більш проросійські погляди, за які отримав прізвисько Putinversteher – тобто “той, хто розуміє Путіна”. Наприклад, у 2014 році, після окупації Криму, він застерігав від “антипутінського популізму” в Німеччині, а після отруєння Скрипалів говорив про “демонізацію Росії”.
• Відкрито виступає за будівництво газопроводу “Північний потік-2”. “Протягом 50 років, навіть в агресивні часи Холодної війни, Німеччина купувала газ у Радянського Союзу, а тепер у Росії. Уряд Німеччини йде правильним курсом”, – заявляв Лашет.
• Водночас має намір “гарантувати дотримання геополітичних інтересів України”, маючи на увазі збереження газового транзиту з РФ.

“Якщо Росія буде знову агресивно поводитися щодо України, то Німеччина вживе заходів на національному рівні та ініціює санкції на рівні Європейського Союзу”, – зазначив політик незабаром після зустрічі Меркель і Путіна.

• В одному з інтерв’ю Лашет запевнив, що беззаперечно підтримує європейську інтеграцію України. Що ж до вступу в НАТО, то політик упевнений, що таке питання “поки не стоїть”.

“Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті та модернізації України, і повинні підтримати її на нелегкому шляху, а також відкрити їй європейську перспективу”, – сказав він.

Олаф Шольц – Соціал-демократична партія

Народився в Оснабрюці в сім’ї торговців текстилем. Вивчав право в Гамбурзькому університеті, після чого вів адвокатську практику. Зараз обіймає посади віцеканцлера і міністра фінансів у чинному уряді Ангели Меркель.

• Дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії щодо російського керівництва. Він різко критикував Кремль за окупацію Криму і війну на Донбасі.

“Росія порушила це, анексувавши Крим, що стало дуже і дуже великою проблемою. У нас також як і раніше проблеми зі складною ситуацією на сході України. Тому необхідно, щоб усі повернулися до верховенства права, а не до права сильнішого”, – вважає він.

• З ім’ям Шольца пов’язаний гучний скандал навколо “Північного потоку-2”. У лютому організація Deutsche Umwelthilfe опублікувала документи, що підтверджують, що німецький уряд пропонував адміністрації Трампа фінансову підтримку для імпорту американського скрапленого газу в обсязі 1 мільярда євро. Натомість Білий дім взяв би зобов’язання не вводити санкції щодо російського газопроводу. Лист міністру фінансів США відправив сам Олаф Шольц.
• Під час червневих дебатів глава СДП висловився щодо європейського прагнення України. За його словами, ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону – тому союз поки не готовий прийняти нашу країну до свого складу.

“Ми говорили про відмову від принципу єдності в певних установах і це – перше, з чим необхідно розібратися. Я думаю, що треба встановити близькість до ЄС для України, і хотілося б додати, що зараз немає можливості для неї приєднатися до НАТО”, – сказав політик.

Хто буде в коаліції і чи є небезпека для України?

На прохід в Бундестаг претендують шість партій: ХДС/ХСС, Соціал-демократична партія, “зелені”, Вільна демократична партія, Ліва партія, Альтернатива для Німеччини. Згідно з останніми опитуваннями, якби голосування відбулося зараз, то результат був би таким:

1. Соціал-демократична партія – 25%;
2. ХДС/ХСС – 20%;
3. “Зелені” – 15%.
4. Вільна демократична партія – 10%;
5. Альтернатива для Німеччини – 11%;
6. “Ліві” – 8%.

Що ж стосується коаліції, то результат передбачити дуже важко – все буде залежати від результатів голосування. Найбільш вірогідний сценарій – cоціал-демократи і “зелені” об’єднуються з Вільною демократичною партією. Якщо ж соціал-демократам не вдасться створити таку коаліцію, то приєднаються ще християнські демократи. Взагалі, комбінацій дуже багато, тому на Німеччину найближчим часом чекають затяжні суперечки й торги.

Але діюча канцлерка Ангела Меркель не раз висловлювалася про небезпеку коаліції з “лівими” – все через передвиборні обіцянки партії:

• припинити експорт озброєння в інші країни;
• закрити американську авіабазу “Рамштайн” та інші військові об’єкти США в країні;
• вивести з німецької території американську ядерну зброю;

• вивести Німеччину зі складу НАТО;
• налагодити відносини з Росією;
• створити колективну систему безпеки за участю РФ.

Ще більш радикальні погляди у популістської партії “АдГ”. Її члени виступають за вихід країни зі складу ЄС і скасування єдиної валюти – євро. Також партія виступає проти боротьби зі зміною клімату, гендерних квот, “примусової вакцинації”, а також обов’язкового носіння масок.

“Зняття напруги у відносинах з Росією – запорука довгострокового миру в Європі. В інтересах Німеччини та Європи залучити РФ до загальної структури політики безпеки. Ми виступаємо за відновлення регулярних переговорів в рамках Ради Росія – НАТО”, – заявляє “АдГ”.

Отже, серед претендентів на пост глави німецького уряду немає відвертих прихильників РФ або її президента Володимира Путіна. Водночас є ті, хто “розуміє” російського лідера. Втім канцлерка Ангела Меркель теж відрізнялася “особливими” взаєминами з главою Кремля. Однак є ті, хто категорично ставиться до будівництва “Північного потоку-2” і критикує Росію за агресію проти України – що, однозначно, прийнятно для нашої країни.