“Дворянське гніздо” И. С. Тургенєва. Характеристика Лаврецкого й Лізи Калитиной

“ДВОРЯНСЬКЕ ГНІЗДО” И. С. ТУРГЕНЄВА. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАВРЕЦКОГО Й ЛІЗИ КАЛИТИНОЙ Іван Сергійович Тургенєв – найбільший російський класик, називали “співаком дворянських гнізд”. Письменник у чорновому рукописі позначив, що “Дворянське Гніздо”, задумане в 1856 році, “вилилося” у роман в 1858 році. Анненков писав: “Тургенєв мав здатність у частому й тривалому своєму переїздах обмірковувати нитки майбутніх оповідань, так само точно, як створювати сцени й наме-тть подробиці описів, не перериваючи гарячих бесід навкруги зебя

й часто беручи участь у них досить діяльно”. Новий добуток письменника не залишилося непоміченим. В-Гторг перед романом був одностайним

“Дворянське гніздо”, ю визнанню автора, мало найбільший успіх, що коли-або випадав письменникові на частку. У добутку читачів критиків скоряла “світла поезія, розлита в кожному зву-рє цього роману”. Країна переживала нові часи (умер Микола I, окончилась поразкою Росії Кримська Війна ). Пе-Эед суспільством устало питання: як жити?

“…Що ж ви мають намір робити?” – запитує один з персонажів тургеневского роману, Паншин, у головного героя, Лав-Эецкого.

“Орати землю,- відповідає Лаврецкий,- і намагатися якнайкраще неї орати”. Писарєв відзначав, що “на особистості Лаврецкого лежить виразно позначена печатка народностей, Йому ніколи не змінює росіянин, невигадливий, але міцний v. здоровий практичний зміст і російська добродушність, іноді кутасте й неспритне, але завжди искреннее й неприготоване. Лав рецкий простий у вираженні радості й горя; у нього немає вигуків v. пластичних жестів, не тому, що він придушував їх, а тому що це не в його природі…

У Лаврецкого є ще одне чисто русявий ское властивість: легкий, необразливий гумор пронизує собою по шануй кожне його слово; він добродушно жартує з іншими й часто дивлячись із боку на своє положення, знаходить у ньому комическун! сторону. Він ніколи не впадає в трагізм; навпроти, отношени” його до власної особистості отут залишається гумористичним. Він доб родушно, з відтінком тихого смутку сміється над собою й над свої мі захопленнями й надіями”.

У своїх поглядах Лаврецкий близький слов’янофільству. (Напрямок, що виник в 20-е роки XIX століття, що відкидає кріпосне право, влада над людиною державної бюрократії. Слов’янофіли бачили вихід для Росії в народній російській душі й ширше – у слов’янському житті.) “Лаврецкий відстоював молодість і самостійність Росії…

Вимагав насамперед визнання народної правди й смиренності перед нею”. У цьому переконанні героя Тургенєв виразив своє розуміння часу, хоча ідеї, висловлені Лаврецким, багато в чому суперечили поглядам автора. Образ Лаврецкого мав і особливий зміст для Тургенєва: він справді автобіографічний герой, але полягає це не в збігу яких-небудь зовнішніх особливостей і подій життя героя й письменника (таких дуже небагато), а у внутрішній їхній подібності. “Що могло відірвати його від того, що він визнавав своїм боргом, єдиним завданням своєї майбутності?

Спрага щастя – знов-таки спрага щастя. – Ти захотів удруге зазнати щастя в житті,- говорив він (Лаврецкий) собі,- ти забув, що й то розкіш, незаслужена милість, коли воно хоч один раз відвідає людину. Воно не було повно, воно було ложно, скаже. шь ти; так пред’яви ж свої права на повне, щире щастя!

Оглянься, хто навколо тебе блаженствує, хто насолоджується?” Лаврецкий, як і автор, пережив важку кризу, зміцнився в нещастя й навчився без страху дивитися в очі часу, що насувається. Йому допомагає вигнати з душі “скорбота про минуле” “почуття батьківщини”.

У прощальному монолозі героя чутний голос Тургенєва: “…він, самотній, бездомний мандрівник, під веселі кличі, що долітали до нього, що вже заменили його молодого покоління – оглянувся на своє життя. Смутно стало йому на серце, але не важко й не сумно: шкодувати йому було про що, соромитися – нема чого”. “Грайте, веселитеся, ростете, молоді сили,- думав він, і не було гіркоти в його думах,- життя у вас спереду, і вам легше буде жити: вам не прийде, як нам, відшукувати свою дорогу, боротися, падати й вставати серед мороку; ми клопотали про те, як би уцелеть – і скільки з нас не уцелело! – а вам потрібна справа робити, працювати, і благословення нашого брата, старого, буде свами.

А мені залишається віддати вам останній уклін – і хоча із сумом, але без заздрості, без усяких темних почуттів сказати, у виді кінця, у виді Бога, що очікує: “Здраствуй, самотня старість! Догоряй, марне життя!”” Самообмеження Лаврецкого виразилося й в осмисленні

Схожі твори:

1. Переказ роману Тургенєва “Дворянське гніздо” Психологізм роману “Дворянське гніздо” величезний і дуже своєрідне. Тургенєв не розгортає психологічного аналізу переживань своїх героїв, як це роблять його сучасники Достоєвський і Л. Толстой. Він обмежується самим необхідним, зосереджуючи увагу читача не на самому процесі переживань, а на його внутрішньо ж підготовлених результатах: нам ясно, як поступово виникає в.
2. Повість і роман у творчості Тургенєва Творчість І. С. Тургенєва – одне із самих популярних у середній школі. Незважаючи на різні зміни в програмах, тут завжди залишаються “Муму”, “Записки мисливця”, “Батьки й діти”, “Як гарні, як свіжі були троянди…”. Невеликі по обсязі, ці добутки дають подання про історико-культурні традиції Росії, виявляють собою зразок класичного реалізму й.
3. Коротка характеристика добутку Батьки й діти Тургенєва І. С Роман І. С. Тургенєва був написаний в 1861 р., а дія в ньому відбувається із травня 1859 по зиму 1860 р. Саме в цей час стає найбільш очевидна криза кріпосницької системи, загострюється суперечка між революціонерами-демократами й лібералами про шляхи порятунку Росії, формується новий тип передового суспільного діяча-різночинця, що “битися хоче”.
4. Коротка характеристика добутку Муму Тургенєва І. С Жанр цього добутку – оповідання. Зав’язка. У Москву привезли із села глухонімого Гарасима. Він став двірником у барині. Розвиток дії. Самодурство барині ламає долю Гарасима. Спочатку селянина зривають із землі, привозять у місто, змушують робити далеку йому роботу. Потім по примсі барині видають Тетяну, що полюбилася Гарасимові, заміж за п’яницю.
5. Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати.
6. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій.
7. Чи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня? Питання про те, чи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня, є суперечливим і різноаспектним. Я вважаю, що повинна бути певна свобода і рівновага у стосунках між батьками і дитиною протягом усього життя. Хоч як би батьки не любили свою дитину, вони повинні усвідомлювати.
8. Скорочено “Зруйноване гніздо” Кащенка – Не своєю волею вони пішли од нас: Демка повезли у кайданах, Іван же, ти знаєш, помстився за батька та й мусив раптом тікати. Помолимося Богу за них, щоб хоч їм Господь послав щастя й долю, а ми вже якось перетерпимо. Наша доля жіноча: ми звикли з дитячих літ коритися.
9. Кащенко Адріан Феофанович Зруйноване гніздо I На горбочку біля Базавлука, там, де річка, падаючи в Дніпро, розлилася просторим, як море, лиманом Великі Води, за часів Запорозької Січі стояли три хати, а навколо хат, поприсідавши до землі, мов паляниці на черені, жовтіли солом’яними стріхами комори, повітки, сажі й інші будівлі хліборобсько-скотарського господарства. За межами тих будівель.
10. Гніздо глухаря (стисло) Квартира Судакова в Москві. Її господар – Степан Олексійович – служить десь у сфері роботи з іноземцями. Його син Пров закінчує школу. Батько хоче, щоб той вступав до ПОВЗ. Дочка Іскра працює в газеті у відділі листів. Їй двадцять вісім років. Вона одружена. Чоловік Іскри Георгій (Єгор) Самсонович Есюнін працює.
11. Короткий переказ – Гніздо глухаря. Драма Квартира Судакова в Москві. Її хазяїн – Степан Олексійович – служить десь у сфері роботи з іноземцями. Його син Пров закінчує школу. Батько хоче, щоб той надходив у МИМО. Дочка Іскра працює в газеті у відділі листів. Їй двадцять вісім років. Вона замужем. Чоловік Іскри Георгій (Єгор) Самсонович Есюнин працює.
12. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається.
13. Твір по романі Тургенєва “Новина” Останній роман Тургенєва “Новина” (1876) присвячений революційно-народницькому руху середини 70-х років, що пішло в історію за назвою “ходіння в народ”. Як і раніше, Тургенєв різко сатирично зображує представників реакційних кіл царської Росії – граючого в лібералізм великого сановника Сипягина, озлобленого консерватора Калломейцева й ін. НапротиВ, у революційній молоді письменник виділяв.
14. Герой роману И. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом Инсарова був болгарин Катранів, студент філологічного факультету Московського університету. Инсаров по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядковане суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить у жертву спільній справі. Це надає.
15. Палке, грізне, бунтарське серце (за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) Пред ним преклониться Не стыдно… М. Некрасов Життя І. С. Тургенєва, визначного російського письменника, проходило у найнасиченішу епоху Росії. Саме в цей період, на початку шістдесятих років XIX століття, у Росії зароджувався новий тип борця – різночинця-демократа, людини діла, що поривається до боротьби в ім’я зміни суспільного ладу Росії. Образ.
16. Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин” В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення.
17. Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х.
18. Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х.
19. Герой оповідання Тургенєва “Тхір і Калинич” Герой оповідання И. С. Тургенєва “Тхір і Калинич” із циклу “Записки мисливця”. Це один з найцікавіших селянських типів російської літератури. Він персоніфікує собою здоровий практичний початок: будучи оброчним селянином, Тхір живе незалежно від свого поміщика, Полутикина, господарство його налагоджене, багато дітей. Автор особливо відзначає діяльний розум свого героя як невід’ємну.
20. Інсаров герой роману І. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом І. був болгарин Катранов, студент філологічного факультету Московського університету. І. по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядкована суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить в жертву спільній справі. Це додає.

Переказ роману Тургенєва “Дворянське гніздо”

Психологізм роману “Дворянське гніздо” величезний і дуже своєрідне. Тургенєв не розгортає психологічного аналізу переживань своїх героїв, як це роблять його сучасники Достоєвський і Л. Толстой. Він обмежується самим необхідним, зосереджуючи увагу читача не на самому процесі переживань, а на його внутрішньо ж підготовлених результатах: нам ясно, як поступово виникає в Лізі любов до Лаврецкому. Тургенєв дбайливо відзначає окремі етапи цього процесу в їхньому зовнішньому прояві, але про те, що робилося в душі Лізи, ми тільки догадуємося

заглиблюючись у діалектику душі своїх героїв, Тургенєв проте передає всю повноту їх внутрішнього життя

Цієї повноти письменник Досягає за допомогою внутрішнього монологу (у Лаврецкого) і тим, що скупе зображення кожного моменту в переживаннях Лаврецкого й особливо Лізи доповнюється повними значення натяками на те, що робиться в їхніх душах. Почуття героїв роману, їхні настрої передаються іноді через паузи, іноді просто через погляди, вираження особи або інтонації голосу. У наростаючому зближенні Лізи й Лаврецкого Тургенєв виділяє трагічний мотив, начебто насувалося щось складне, важливе, моторошне.

Це надає особливу значущість зображенню їхніх почуттів. “Лаврецкий подивився на неї, вона на нього подивилася – і обом стало майже моторошно”. Утвориться як би внутрішнє, невидиме, але увесь час рух, що відчуває читачем, – розвиток їхньої любові друг кдругу.

Це відчуття підсилюється тим, що іноді Тургенєв прибігає до ліричних коментарів, до вигуків і афоризмів, що пояснюють, що відбувається в душах його героїв (“щось веселе й дивовижне”, “щось таємниче приємне”). Тургенєв – великий майстер у передачі інтимних переживань людини. Ніколи не вживаючи різких романтичних фарб, він досягає справді романтичного настрою в поетичному зображенні таємниць любові

Тургенєв часто використає недомовки, показуючи відносини Лізи й Лаврецкого. Їхня любов майже мовчазна. Залишаючись наодинці у вітальні, у саду, у ставка при зустрічах, Лаврецкий і Ліза мало розмовляли один з одним, мовчазно переживаючи те, що розвивалося в їхніх серцях. Ліричні умовчання часто супроводжуються ліричними питаннями самого автора, що підкреслюють силу й глибину почуттів його героїв. “Та й до чого було говорити, про що розпитувати? Вона й так усе розуміла, вона й так співчувала всьому, чим переповнялося його серце”.

Відчуття трагічності долі Лізи й Лаврецкого підсилюється й зненацька виникаючими спогадами й образами минулого, деталями й предметами, пов’язаними з дорогим минулим. Так, усе до дріб’язків пригадується Лаврецкому при відвідуванні їм через вісім років садиби, де він пережив коротке щастя, що зненацька змінилося гіркотою й тугою

Там, де Тургенєв звертається до відносин Лаврецкого й Лізи, що переважає тоном його оповідання є елегійний тон. Настрою Лаврецкого письменник часто передає такими визначеннями: “сумно стає на душі”, “смутно стало йому на серце”, “смуток про неї була томлива й не легка”. Навіть радість переплітається в переживаннях Лаврецкого й Лізи з почуттям гіркоти й з невеселими думами: “Душу його охопило те почуття, якому немає рівного й у насолоді й у прикрості”; “Серце в Лаврецком здригнулося від жалості й любові”.

Картини природи в “Дворянському гнізді” одержують значний розвиток. Після повернення Лаврецкого в рідні місця “давно їм небачена російська картина навівала на його душу солодкі й у той же час скорботні почуття”. У добутку такого трагічного звучання, як роман “Дворянське гніздо”, картини пейзажу відіграють роль оркестровки основного лірико-трагічного мотиву. Зміна світлих і темних фарб природи поперемінно відбувається в романі, відповідно до змін у долі Лізи й Лаврецкого. У тиху й світлу літню ніч пролунав їхній єдиний поцілунок. Але в цілому атмосфера роману перейнята настроєм зів’янення, виконана поезії заходу

Повторювані звертання до минулого, часті спогади, особливо сумні спогади Лаврецкого про дні його скороминущого щастя, підсилюють у цілому відчуття зів’янення, смутну картину життя, що йде в минуле, враження заходу “дворянських гнізд”. Навіть пейзаж “Дворянського гнізда” по перевазі вечірнім, західним або нічним, освітленим місячним сяйвом і мерехтливими зірками. Тургенєв часто показує й дорогу, що тікає вдалину, по якій їде Лаврецкий, вертаючись до себе додому. Увядающая осінь і потім холод зими розлучають героїв. Холод увядающей життя не раз охоплює старіючого Лаврецкого. Але життя йде вперед. Пройшло вісім років. “Знову повіяло з неба сяючим щастям весни: знову посміхнулася вона землі й людям; знову під її пещенням усе зацвіло, полюбило й запекло”.

У зображенні переживань Лізи й Лаврецкого в момент зародження й розвитку їхньої любові Тургенєв часто використає мотив тиші, на-сишая нею й навколишню їхню природу і їхні настрої: “ніч була тиха й світла”, “усе було тихо навкруги”, Ліза “тихенько підійшла до стола…”, “була безмовна, ласкава ніч”, “червонуватий високий очерет тихо шелестів навколо них, спереду тихо сіяла нерухома вода, і розмова в них ішов тихий”. Так зливаються в одну “тиху” сюїту настрою людей і картини природи

Але в цю безмовність раптом уривається велична симфонія Лема. Музикою підсилюється й оттеняется емоційність добутку. У романі звучить Музика Бетховена, Вебера, Доницетти, Штрауса, Аляб’єва. Музику складають самі герої, вона відбиває їхній щиросердечний стан в окремі моменти, передає навколишню їхню побутову атмосферу, доповнюючи красу природи, підсилюючи ліризм і загальний поетичний колорит роману

Чудово зливаються в романі Тургенєва любов, натхнення, мистецтво, краса природи. Потрібно перенестися в поміщицьку садибу, у кріпосницькі вдачі того часу, щоб зрозуміти й уявити собі все високе й возвишающее душу моральне й эстетическое значення для тодішніх читачів таких сцен і картин “Дворянського гнізда”, як урочисто-жагуча музика Лема, натхненна не тільки його романтично ідеальною любов’ю, але раптом спаленілим глибоким і чистим почуттям Лізи. Ліризм Тургенєва досягає тут такої ж висоти, такої ж задушевності, які властиві ліричним шедеврам Пушкіна “На пагорбах Грузії”, “Я вас любив” або віршу “Виходжу один я на дорогу” Лермонтова

Схожі твори:

1. “Дворянське гніздо” И. С. Тургенєва. Характеристика Лаврецкого й Лізи Калитиной “ДВОРЯНСЬКЕ ГНІЗДО” И. С. ТУРГЕНЄВА. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАВРЕЦКОГО Й ЛІЗИ КАЛИТИНОЙ Іван Сергійович Тургенєв – найбільший російський класик, називали “співаком дворянських гнізд”. Письменник у чорновому рукописі позначив, що “Дворянське Гніздо”, задумане в 1856 році, “вилилося” у роман в 1858 році. Анненков писав: “Тургенєв мав здатність у частому й тривалому своєму переїздах.
2. Герой роману И. С. Тургенєва “Рудин” В образі Рудина Тургенєв розглядає історію так званого “зайвої людини”. Р. підготовлений цілим поруч героїв попередніх творів Тургенєва: Андрій Колосов (“Андрій Колосов”), Олексій (“Переписка”), Яків Пасинків (“Яків Пасинків”) і ін. Але фігура Рудина набагато значніше всіх попередніх образів. Тургенєв неодноразово відзначає суперечливість свого героя: ентузіазм, бажання діяти в ім’я досягнення.
3. Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х.
4. Короткий переказ – Гніздо глухаря. Драма Квартира Судакова в Москві. Її хазяїн – Степан Олексійович – служить десь у сфері роботи з іноземцями. Його син Пров закінчує школу. Батько хоче, щоб той надходив у МИМО. Дочка Іскра працює в газеті у відділі листів. Їй двадцять вісім років. Вона замужем. Чоловік Іскри Георгій (Єгор) Самсонович Есюнин працює.
5. Задум і сюжет роману Тургенєва “Батьки й діти” Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва “Батьки й діти” підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя. Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки. Причина цього – і.
6. Чорновий рукопис роману И. С. Тургенєва “Батьки й діти” Вивчення чорнового рукопису роману показало, що Тургенєв був точний у визначенні свого творчого завдання: ” зробити його вовком ” (там же, 50). Так інакше й бути не міг: адже Тургенєв прекрасно розумів, кого він вивів в образі нігіліста Базарова. Сам письменник у листі до М. Н. Каткову від 30 жовтня.
7. Жанрова своєрідність роману Батьки й діти Тургенєва І. С … із часів древньої трагедії ми вже знаємо, що теперішні зіткнення ті, у яких обидві сторони до відомого ступеня праві. І. С. Тургенєв По жанрі “Батьки й діти” (1861) – роман, але якщо розкривати жанрову своєрідність цього добутку, те це соціальний (ідеологічний) і психологічний роман. Тема роману “Батьки й діти”.
8. Про сюжет роману Тургенєва “Батьки і діти” Унікальність роману-епопеї Льва Миколайовича Толстого “Війна і мир” полягає в тому що це твір одночасно є і філософським, і історичним, і психологічним. На сторінках роману перед читачем яскраво розкриваються всі особливості характерів головних героїв. Одні герої твору здатні змінюватися, інші ні. Саме здатність людини до зміни, до самовдосконалення вважав Лев.
9. Герой роману И. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом Инсарова був болгарин Катранів, студент філологічного факультету Московського університету. Инсаров по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядковане суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить у жертву спільній справі. Це надає.
10. Інсаров герой роману І. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом І. був болгарин Катранов, студент філологічного факультету Московського університету. І. по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядкована суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить в жертву спільній справі. Це додає.
11. Композиційний^-композиційні-сюжетно-композиційні особливості роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Композицію роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” можна назвати вповільненої кільцевий. Рух героїв у романі зосереджено між п’ятьома пунктами: Хохловские висілки – Марьино – місто – Никольское – село батьків Базарова. Другорядним пунктом є Хохловские висілки (це місце у романі лише згадується, але тут не відбувається ніяких подій). У.
12. Центральний персонаж комедії И. С. Тургенєва “Місяць у селі” Образ Ракітіна позбавлений фабульної напруженості, розмови переважають над драматичною дією. Зображуючи неквапливий плин життя, Тургенєв зосереджує увагу на інтимних конфліктах приватної особи. Образ Ракітіна існує в докладно розробленому психологічному й побутовому контексті дворянського середовища. Образ Р. автобиографичен (“Ракітін – це я”,- писав Тургенєв). Він розумна, чесна, тонка, інтелігентна й нещасна.
13. Переказ оповідання Тхір і Калинич Тургенєва І. С План переказу 1. Орловські й калузькі мужики. 2. У садибі Тхора. 3. Знайомство з Калиничем. 4. Порівняльна характеристика Тхора й Калинича. Переказ Оповідання ведеться від імені оповідача-мисливця “Кому траплялося з Волховского повіту перебиратися в Жиздринский, того, імовірно, вражала різка різниця між породою людей в Орловській губернії й калузькій породі. Орловський.
14. Переказ добутку Бежин луг Тургенєва И. С План переказу 1. Опис картин природи. 2. Мисливець, заблудившись, знайомиться із хлопчиками, що пасуть коней у нічному. 3. Оповідач слухає оповідання дітей про нечисту силу, повір’я. 4. Ранком мисливець прощається смальчиками. Через якийсь час він довідається про подальшу долю Павлуся. Переказ Липневим днем оповідач полював у Чернском повіті Тульської губернії.
15. Зображення селянського життя в “Записках мисливця” И. С. Тургенєва В 1852 році “Записки мисливця” И. С. Тургенєва выш-чи окремим виданням і відразу ж звернули на себе увага. Як точно помітив Л. Н. Толстой, істотне зна-чение й достоїнство “Записок мисливця” насамперед у тім, що Тургенєв “зумів в епоху кріпосництва ос-ветить селянське життя й оттенить її поетичні сторони”, у тім, що.
16. Переказ оповідання Співаки Тургенєва І. С План переказу 1. Опис хазяїна шинку і його закладу. 2. Опис відвідувачів шинку. Суперечка на краще виконання пісні. 3. Спів рядчика з Жиздри. 4. Перемога Якова Турка. 5. П’яний розгул вкабаке. Переказ Сельцо Колотовка, що колись належало поміщиці, прозваної Стриганихой, а нині приналежному якомусь петербурзькому німцеві, стоїть на скаті голого.
17. Переказ повести Ася Тургенєва И. С План переказу 1. Н. Н. розповідає про свою подорож. 2. Він знайомиться з Гагиним і його сестрою Асею. 3. Незвичайне поводження дівчини 4. Н. Н. спостерігає за нею й приходить до думки, що Гагин їй не брат. 5. Н. Н. стає мимовільним свідкою їхнього пояснення. 6. Відверта розмова Гагина й.
18. Переказ повести Перша любов Тургенєва І. С План переказу 1. Хазяїн будинку пропонує розповісти історію про першу любов. 2. Молодий Володимир закохується в Зінаїду, сусідку по дачі. 3. Перша розмова Сзинаидой. 4. Званий вечір у будинку Засекиних. Знайомство з іншими кавалерами Зиночки. 5. Владимир розповідає батькові про відвідування Засекиних. 6. Зінаїда грає почуттями чоловіків. 7. Владимир не.
19. Переказ оповідання Муму Тургенєва І. С План 1. Експозиція: будинок барині. 2. Життя Гарасима в будинку барині. 3. Бариня вирішує женити п’яницю Капітона Климова. 4. Прихильність Гарасима до Тетяни. 5. Розставання з Тетяною. 6. Гарасим знаходить Муму й виходжує її. 7. Бариня велить прогнати собачку. 8. Гарасим ховає Муму від барині. 9. Бариня велить убити собаку.
20. Скорочено роману Батьки й діти Тургенєва І. С БАТЬКИ Й ДІТИ Пан Микола Петрович Кірсанов чекає свого сина, що повинен приїхати до нього в гості. Микола Петрович у колишні роки збирався піти на військову службу, але зламав ногу. Учився в Петербурзькому університеті. Після смерті батьків женився на дочці чиновника. Із дружиною переїхав у село, де й народився Аркадій.