Печінка

Печінка є найбільшою залозою людського тіла. Вона буро-коричневого кольору і має вагу приблизно 1,5 кг, який з віком може змінитися. Печінка дорослої людини важить близько 1200-1500 г, а приблизно з 50 років вона починає атрофуватися, тому її вага до старості може становити всього 800-1000 м.

Печінка здатна виконувати найбільше число всіляких функцій, через що вона може бути розглянута як лабораторія, необхідна для життєдіяльності: печінка очищає і фільтрує кров, у вигляді глікогену накопичує глюкозу, одержувану при вживанні їжі, а найголовніше – в ній виробляється жовч.

Печінка складається з двох частин: лівої і правої. Під мікроскопом можна побачити, що печінка складена з 50 000 – 100 000 крихітних функціональних одиниць, часточок – невеликих циліндричних утворень тканин печінки, зосереджених навколо центральної вени.

У печінка кров постачається через ворітну вену, а всередині неї розподіляється за меншими венах, які доходять до поверхні часточок. Самі часточки складені з незліченної безлічі печінкових клітин – гепатоцитів, які призначені для очищення та фільтрації крові, а також для вироблення жовчі. Жовч, перш ніж опинитися в жовчному міхурі, в якому вона накопичується, циркулює між часточками по тоненьким каналах, званим жовчними капілярами. Коли їжа виявляється у дванадцятипалій кишці, міхур випускає жовч через протоки міхура, звідки вона, проходячи через печінковий протік і загальний жовчний протік, потрапляє через фатер сосок в дванадцятипалу кишку.

Печінка володіє безліччю різноманітних функцій. Перш за все, вона є найбільшою травної залозою, що виробляє жовч, яка через вивідний проток надходить до дванадцятипалої кишки. Такий зв’язок печінки з кишкою обумовлена розвитком її з епітелію передньої кишки, яка поклала початок частини дванадцятипалої.

Печінка володіє бар’єрної функцією: вона нейтралізує токсичні продукти білкового обміну, які надходять у печінку разом з кров’ю; до всього іншого, зірчасті ретикулоендотеліоцитів і ендотелій печінкових капілярів мають фагоцитарні властивості, що вкрай важливо для нейтралізації всмоктуються речовин з кишечника.

Печінка бере участь у всіх видах обміну; зокрема, вуглеводи, які всмоктуються слизовою оболонкою кишечника, в печінці перетворюються у глікоген.

Також печінки зараховують гормональні функції.

У зв’язку з тим, що печінка в ембріональному періоді виробляє еритроцити, їй може бути властива кровотворна функція.

Печінка, виходячи з усього цього, можна одночасно називати органом кровообігу, травлення і всілякого обміну речовин, включаючи гормональний.

Чим займається печінку?

Ось ми і знову стикаємося з цим органом. Які ж обов’язки печінки? Яку партію у фізіологічному ансамблі виконує цей масивний орган, по вазі своєму (2,5-3 кг) перевищує серце майже в 10 разів?
Ми бачили, що печінка, по-перше, є депо крові, по-друге, виробляє настільки важливу для ходу травлення жовч. Однак це не головні її функції, а, так би мовити, робота за сумісництвом. Вивчення головної функції печінки є значною мірою заслугою знову-таки В. П. Павлова.
Він перший зумів успішно виконати складну операцію – з’єднати ворітну вену з нижньою порожнистою веною так, щоб кров від кишечника безпосередньо вливалася в загальний кровотік, в обхід печінки. При таких умовах тварина жити не могло і гинуло здебільшого вже до кінця першої доби; причиною було важке отруєння. Таким чином, з’ясувалося, що печінка – це бар’єр на шляху в організм різноманітних речовин, що всмоктуються в кишечнику. Бар’єр цей фільтрує кров, забираючи з неї і знешкоджуючи те, що може зашкодити організму. Разом з тим печінка виконує найважливішу справу з переробки всмокталася харчового сировини. З амінокислот вона створює білки, що відповідають білкам тіла; кров розносить ці білки до всіх наших клітин тканин. Печінка створює з глюкози складний вуглевод – глікоген (тваринний крохмаль), запаси якого – до 300 м – завжди є в її клітинах. Печінка виробляє речовину, що сприяє кровотворенню, і т. п. Іншими словами, печінка є центральною хімічною лабораторією тіла. Процеси обміну йдуть в цьому органі настільки бурхливо, що температура печінки вище, ніж температура будь-якого іншого органу (38-38,5 °С). Недарма колись печінку взагалі вважали джерелом тепла в тілі.

• • Анатомія людини
  • Посібник для вчителів
  • Дитячі хвороби
  • Правильне харчування
  • Як схуднути
  • Йога
  • Лікування народними засобами
  • Лікарські рослини
  • Проктологія
  • Психіатрія
  • Алкоголізм
  • Куріння
  • ЛФК (лікувальна фізкультура)
  • Курорти Європи
  • Спортивна медицина
  • Судова медицина