Німесил або Ібупрофен: що краще і в чому різниця, порівняння складів та відгуки лікарів

Німесулід – це лікарський засіб, що відноситься до групи нестероїдних протизапальних препаратів (клас сульфонанілідів). Фармацевтична промисловість випускає їх у різних лікарських формах: для системного застосування (порошок, таблетки, сироп), місцевого застосування (гель, мазь). Німесулід є препаратом нового покоління, що характеризується високою ефективністю та безпекою.

За рахунок декількох механізмів дії препарат має такий ефект:

Крім цього, Німесулід здатний запобігати підвищеній згортання крові та утворенню тромбів, пригнічувати дію гістаміну при алергічних реакціях, а також він має антиоксидантні властивості.

Призначається цей лікарський засіб найчастіше для зняття симптомів при ревматологічних захворюваннях, дегенеративно-дистрофічних ураженнях суглобів, запалення м’язової тканини. Також його застосовують при лихоманках різного генезу, зубного, головного, менструального та інших типах болю.

Чим можна замінити Німесулід?

На фармацевтичному ринку існує безліч препаратів з основною активною речовиною – німесулід. По суті, це засоби-синоніми, що мають однаковий склад та показання. Незначні відмінності можуть бути лише у переліку допоміжних речовин. Так, крім препарату з однойменною назвою, є застосування наступних ліків на основі німесуліду:

• Найз;
• Німесил;
• Німулід;
• Месулід;
• Новолід;
• Апоніл;
• Флолід;
• Аулін та ін.

Перелічені препарати випускаються у різних формах та дозуваннях, тому можна підібрати оптимальний варіант для кожного випадку. Вибираючи, що краще застосовувати – Німесулід, Німесил, Найз або інший препарат-замінник з вищенаведеного списку, можна керуватися фінансовою доступністю цих ліків або особистими уподобаннями.

У деяких випадках виникає необхідність замінити Німесулід іншими нестероїдними протизапальними препаратами. У такому випадку підбираються найбезпечніші лікарські засоби, дія яких можна порівняти з ефектами Німесуліду. Найчастіше застосовуються такі аналоги аналізованого препарату:

• Диклофенак;
• Мелоксикам;
• Амтолметин;
• Індометацин;
• Діацереїн та ін.

Варто враховувати, що ці препарати випускаються також під різними торговими назвами. Вибір препарату-аналогу повинен здійснюватися тільки лікарем.

Німесулід чи Мелоксикам – що краще?

Німесулід чи Ібупрофен – що краще?

Ібупрофен – широко поширений нестероїдний протизапальний препарат, що застосовується при лікуванні різних ревматичних болів та при запальних процесах в опорно-руховому апараті.

Він характеризується гарною переносимістю та ефективністю. Однак у порівнянні з Німесулідом варто відзначити потужніші протизапальні властивості останнього.

Ібупрофен відмінно справляється з менструальними болями завдяки зниженню внутрішньоматкового тиску та маткових скорочень.

Німесил чи Ібупрофен – що краще?

З усієї різноманітності НПЗЗ (знеболюючих протизапальних засобів) ці препарати можна назвати одними з найбезпечніших.

Ібупрофен традиційно вважається оптимальним за співвідношенням ефективності та частотою побічних ефектів, тому є препаратом вибору від високої температури та помірного болю в дитячому віці.

Німесил хоч і не застосовується до 12 років, але також вигідно відрізняється від інших подібних до НПЗП вибірковістю дії. Порівняємо їх переваги та недоліки.

Є протипоказання, проконсультуйтеся зі спеціалістом

Головна активна речовина італійського Німесіла – німесулід. Це досить потужний протизапальний засіб з помірною аналгетичною дією.

Завдяки вибірковій дії на ферменти, відповідальні за біль та запалення, Німесулід значно менше шкодить слизовим оболонкам шлунка та кишечника порівняно з неселективними НПЗЗ.

За тривалістю дії подібний до ібупрофену, але за даними клінічних досліджень починає діяти швидше.

Найчастіше застосовується при суглобових болях (артралгіях) різного походження та травмах опорно-рухової системи.

Вибірковість дії Німесіла дозволяє приймати його тривалий час людям із хронічними захворюваннями суглобів (артрити, остеоартрози), проте при цьому необхідний періодичний контроль функції нирок.

Паралельний прийом гастропротекторів також доцільний, якщо необхідно тривале симптоматичне лікування німесулід.

Саші-пакети з гранулами Німесіла

Випускається у вигляді окремих пакетиків із гранулами для приготування розчину. Серед прямих аналогів Німесіла такі препарати як: Немулекс – теж гранули (Україна), Німулід – таблетки (Індія), Найз – таблетки або гель (Індія).

Ібупрофен – найпопулярніший після аспірину та парацетамолу антипіретик з гарним знеболюючим ефектом. Має величезний досвід застосування в медицині та педіатрії зокрема.

На відміну від опонента він не може похвалитися виборчою дією, але сам діє м’якше. У практиці деста може використовуватися з самого раннього віку у формі суспензій.

Для дорослих стандартна доза однією прийом становить 200-400 мг.

Посилена доза ібупрофену для дорослих (400 мг)

Область застосування ібупрофену набагато ширша. Найчастіше використовується як жарознижувальний. Випускається у різноманітних формах під безліччю торгових найменувань (див. 5 найпопулярніших препаратів з ібупрофеном).

Таблетки “Ібупрофен” по 200 мг

Що сильніше?

Сила знеболювального ефекту в обох препаратів середня, але відмінності все ж таки є. Так, у кількох європейських незалежних дослідженнях порівнювали аналгезуючий ефект від таблеток німесуліду або ібупрофену після видалення зубів та мигдаликів.

Результати показали приблизно схожу болезаспокійливу здатність, але у німесуліду швидший початок дії (приблизно на 15 хвилин) у стоматології, а відновлювальний період після тонзилектомії (операція з видалення мигдаликів) з ним проходив трохи швидше. Можна зробити висновок, що для дорослих Німесил буде кращим, зокрема при зубному болю. Для дітей молодше 12 однозначний вибір на користь ібупрофену.

Чи можна приймати ібупрофен та Німесіл одночасно?

Різні НПЗЗ приймати внутрішньо разом небажано. Так Німесил суворо протипоказаний до прийому разом із парацетамолом через його токсичну дію на печінку.

Для ібупрофену немає точних даних про сумісність, тому їх паралельного прийому також краще уникати. При гострій необхідності можна дочекатися, поки пройде період напіввиведення у німесуліду — близько 5-6 годин і прийняти Ібупрофен після Німесілу.

Однак, якщо у вас є хронічні проблеми зі шлунком (гастрити, виразки), то робити це дуже небажано.

Найз або ібупрофен: що краще і в чому різниця (відмінності складів, відгуки лікарів)

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) застосовують фахівці всіх напрямків медицини для усунення болю та запального процесу. Призначити Найз або Ібупрофен може лише лікар, обравши препарат, який завдасть найменшої шкоди здоров’ю пацієнта. Вибір засобу залежатиме від віку хворого та характеру перебігу захворювання.

Призначити Найз або Ібупрофен може лише лікар, обравши препарат, який завдасть найменшої шкоди здоров’ю пацієнта.

Характеристика Найза

Діючою речовиною медикаменту є німесулід. Допоміжні:

• мікрокристалічна целюлоза;
• кукурудзяний крохмаль;
• гідроген фосфат кальцію;
• крохмалю гликолат натрію;
• магнію стеарат;
• безводний колоїдний кремній та тальк очищений.

Діючою речовиною медикаменту є німесулід.

Випускається Найз у формі:

Показано медикамент для лікування:

• радикуліту;
• ревматоїдного артриту;
• подагри;
• зубний біль;
• остеоартрозу;
• псоріатичного артриту;
• анкілозуючого спондилоартриту;
• остеохондрозу з корінцевим синдромом;
• больових синдромів різного генезу;
• ішіасу та люмбаго;
• біль у нирках.

• гіперчутливості до складових препарату;
• артеріальної гіпертензії;
• ниркової та серцевої недостатності;
• цукровий діабет;
• погана коагуляція крові;
• ІХС;
• захворюваннях ШКТ;
• вагітності та в період лактації.

При передозуванні пацієнт відчуватиме:

Можлива шлункова кровотеча, пригнічення дихальної функції та порушення функції нирок.

При одночасному прийомі з Фуросемідом знижує дію діуретика. Несумісний із алкоголем.

Характеристика Ібупрофену

Діюча речовина медпрепарату – ібупрофен. Випускається ліки у таких формах:

Діюча речовина медпрепарату – ібупрофен.

НПЗП надає знеболювальну та протизапальну дії, швидко знижує активність симптоматики при патологічних процесах, пригнічує утворення тромбів. Педіатри призначають його дітям з 3 місяців у разі підвищення температури тіла на тлі застудних та інфекційних захворювань.

Як аналог Найза, застосовується також для усунення запальних і дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату.

Препарат використовується лише при симптоматичному лікуванні. На прогресування патології не впливає. Має аналогічні Найзу протипоказання. При зовнішньому застосуванні відчувається поколювання, печіння, свербіж шкіри.

У чому відмінності та подібності найза та ібупрофену

Ібупрофен лікарі рекомендують пити при головних та зубних болях, для зниження температури тіла при грипі та вірусних інфекціях.

Найз додатково зменшує набряклість запалених тканин рухового апарату та суглобовий біль. Діюча речовина його (німесулід) вибірково впливає на ферменти, які відповідальні за запалення та біль, завдає меншої шкоди слизовим кишечнику та шлунку. Починає швидше Ібупрофен діяти після прийому.

Ібупрофен лікарі рекомендують пити при головних болях.

Сумісність препаратів точно не досліджена, тому приймати ці засоби одночасно не рекомендується, хоча діючі речовини входять до різних груп.

Що краще Ібупрофен чи Найз

Вибираючи препарат, звертати увагу потрібно на рекомендацію фахівця, який зможе підібрати ліки.

Найз – фармпрепарат останнього покоління, має високу безпеку, побічні дії, якщо не перевищувати дозування, спостерігаються рідко. Лікарі пропонують пацієнтам його використати, але попереджають, що він має високу ціну.

Відгуки лікарів

Дмитро Петрович, 47 років, Великий Новгород

Найз – нестероїдний препарат, що добре переноситься пацієнтами, діє до 10 годин при болях у нирках. Потребує періодичного контролю, тому призначаю здачу крові на АЛТ, АСТ. Пацієнти на побічні лікарські реакції скарг не висловлювали.

Тамара Євгенівна, Красноярськ, 37 років

Найз – відмінний знеболюючий, жарознижувальний та протизапальний препарат. Його можна призначати при ураженні багатьох органів та систем організму. Використовую часто у клінічній практиці при усуненні больових синдромів. Рекомендую застосовувати його не більше 6-7 днів, щоб унеможливити негативний вплив. Таблетована форма може спровокувати гастрит.

Миру Іванівна, 54 роки, Петрозаводськ

Ібупрофен – хороший знеболюючий засіб, але лікуватися ним слід тільки з дозволу лікаря. Не зовсім зрозумілий його продаж в аптеках без рецепта. Завжди попереджаю пацієнта, що голодний шлунок приймати таблетки категорично не можна. Запивати слід великим обсягом води, тому що препарат має багато негативних дій.

Думка пацієнтів про препарати Найз та Ібупрофен

Періодично загострюється остеохондроз хребта. Допомагає Найз, але приймати його треба не менше 2-3 днів, щоб біль повністю зник. Турбують побічні дії, завжди починає хворіти на шлунок, тому відразу приймаю таблетки для захисту слизової оболонки ШКТ.

Найз у таблетках завжди є у мене в домашній аптечці. Засіб швидко знімає зубний біль, мені призначив лікар після встановлення брекетів. Ліки знижують температуру тіла при застуді, а батькам допомагають при запаленні суглобів. Але не раджу купувати таблетки без дозволу лікаря. В інструкції від виробника вказано багато побічних дій.

Найз призначив хірург другого дня після операції на пародонті. Сказав, щоб запобігти розвитку набряку. Приймав таблетки протягом 3 днів. Допомогло. Набряк не з’явився, болю не було.

Олександр, 28 років, Північноморськ

Займаючись у тренажерному залі, потягнув м’язи спини. Скористався гелем Найз, порадив товариш. Знеболювальна дія виявилася слабкою, але розігріває добре. Став у пригоді для використання під час застуди.

Під час вагітності був сильний головний біль. Гінеколог прописав Парацетамол, але не допоміг. Ібупрофен миттєво зняв біль. Приймала по одній таблетці на день, але можна пити лише до 3-го триместру. У дитячого препарату дозування менше, можна приймати його.

Німесил або Нурофен: що краще, сумісність та відмінності

При перших проявах застуди та грипу необхідно підібрати спеціальні препарати, спрямовану дію яких полегшує загальний стан пацієнта.

Найбільш популярними жарознижувальними та знеболюючими медикаментами є Німесил та Нурофен. Обидва лікарські засоби відносяться до групи нестероїдних препаратів.

Перед тим, як вибрати ліки із двох представлених засобів, важливо зрозуміти, що краще – Німесил чи Нурофен.

Склад та показання до застосування Нурофену

Лікарський засіб відноситься до аналгетичних препаратів, що мають виражені протизапальні, жарознижувальні та знеболювальні властивості.

Має кілька форм випуску, кожна з яких призначена для певного віку. У складі всіх лікарських форм присутні ряд діючих та додаткових компонентів.

У ролі активного компонента виступає ібупрофен, вміст якого у 1 таблетці не перевищує 100 мг.

До допоміжних елементів відносять:

• примелозу;
• дедоцилсульфат натрію;
• сіль натрієву кислоти лимонної;
• кислоту октадеканову.

Медикамент дозволений для застосування в лікувальних цілях при наступних нездужаннях:

• болючі відчуття в ділянці голови;
• суглобові болі;
• ревматизм;
• зубний біль;
• озноб при застудних захворюваннях.

Склад та показання до застосування Німесілу

Німесил вважається нестероїдною лікарською властивістю, знеболювальні властивості якого усувають больові осередки в організмі людини. Випускається у порошкоподібній формі, легко розчинній у рідині. Як активний елемент виступає німесулід, вміст якого в 1 саші не перевищує 100 мг. Додаткові елементи:

• цетомакрогол;
• цукрозамінник;
• фруктова віддушка (апельсин);
• декстринмальтозу.

Медикамент застосовується за низки нездужань. До них відносять:

• біль у ділянці попереку;
• ревматизм;
• больові напади травматичного характеру;
• бурсит;
• розтягнення та вивихи.

Нурофен та Німесил: відмінності

Нурофен є терапевтичним замінником Німесіла і має низку аналогічних лікувальних властивостей. Обидва лікарські засоби застосовуються при перших проявах простудних захворювань. Німесил має низку відмінностей від Нурофена:

1. Нурофен не усуває запальних процесів в організмі.
2. У складі медикаментів різні компоненти, що діють.
3. Прийом Нурофену здійснюється тричі на добу, Німесил приймається не більше ніж 2 рази на добу.
4. До абсолютних протипоказань Німесіла відносять дитячий вік.

Прийом Нурофена та Німесіла, залежно від віку, обумовлюється можливими побічними ефектами.

Протипоказання

Обидва медикаменти мають схожі між собою протипоказання. До них відносять:

• патології печінки;
• захворювання нирок хронічної течії;
• гіперчутливість;
• індивідуальна нестерпність;
• хвороби органів кровотворення;
• захворювання серцево-судинної системи;
• виразкові хвороби дванадцятипалої кишки та шлунка.

Дженерік (Нурофен) можна застосовувати категорії пацієнтів, які входять до групи ризику за станом здоров’я. До таких хворих відносять людей з артеріальною гіпертонією, цукровим діабетом та захворюваннями жовчних проток.

Німесил та Нурофен: що краще?

Одночасний прийом обох препаратів дозволено після здачі пацієнтом усіх необхідних аналізів та позитивної рекомендації лікаря. До переваг прийому ліків відносять:

• аналгетичну дію коштів на організм;
• потужний протизапальний ефект;
• зниження температури у найкоротші терміни;
• зняття больових відчуттів (зокрема, у ділянці спини, голови).

Що краще німесив чи ібупрофен?

Який препарат краще – Ібупрофен чи Німесіл? Обидва медикаменти є нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ). У України ці ліки можна придбати без рецепта. Ібупрофен від Німесілу відрізняється діючою речовиною (відповідно ібупрофен та німесулід). Тому препарати не вважаються аналогами, а схожими за впливом.

Не можна сказати, який із цих препаратів кращий чи гірший. Німесил та Ібупрофен є препаратами, що пригнічують активність медіаторів запалення. Причому коли запальний процес усувається, відразу зменшується і біль.

Але підступність НПЗЗ у тому, що при придушенні медіаторів запалення, знижується вироблення секрету слизової оболонки шлунка, яка захищає його від впливу соляної кислоти.

Саме з цієї причини слід приймати Німесил та Ібупрофен лише після їди.

Позитивні сторони Німесіла та Ібупрофену

• мають потужну аналгетичну дію;
• мають сильну протизапальну дію;
• знижують температуру;
• використовуються для лікування ревматологічного захворювання (як і Диклофенак).

Показання для застосування.

• Ревматичні патології – ревматизм, артрити;
• Травми, розтягування, міозит, тендовагініт;
• Невралгія;
• Коліки. Лікарські засоби Німесил та Ібупрофен ефективні за будь-яких видів колік;
• Зняття больових відчуттів у період реабілітації після хірургічних втручань, а також при зубному та головному болю;
• Менструальний цикл. Препарати призначаються зі зняттям болю як під час менструації, а й зниження обсягу крові. Особливо ефективний у цьому випадку Ібупрофен;
• Лихоманка. Порошок Німесил і таблетки Ібупрофен мають жарознижувальну властивість. Рекомендується приймати їх при температурі більше 38°. За цієї температури починає вироблятися інтерферон, який захищає від вірусної інфекції.

• індивідуальна нестерпність компонентів;
• виразкові ураження органів травного тракту;
• захворювання крові, серця
• тяжкі порушення функцій нирок та печінки.

Через значний список протипоказань і побічних дій, зазначених в інструкції із застосування, виникає не найприємніше враження про ліки. Але це говорить лише про те, що необхідно дотримуватись правильного дозування, не приймати їх без консультації лікаря. Судячи з відгуків, ліки переносяться добре в тому випадку, коли не порушується тривалість прийому та добова доза.

Наприклад, Німесил за впливом набагато м’якше і безпечніше, ніж Анальгін, Аспірін.

Одночасний прийом Німесілу та Ібупрофену з деякими медикаментами, може призвести до кровотеч, зниження ефективності інших ліків. Не варто приймати Ібупрофен та Німесіл разом із препаратами для лікування тромбозів. На цьому фоні можуть розвинутись шлункові, кишкові кровотечі.

Постійно контролюють фізіологічні показники при одночасному прийомі з Німесилом та Ібупрофеном препаратів літію. Пояснюється це тим, що медикаменти групи НПЗЗ затримують літій в організмі, що суттєво підвищує його концентрацію та є токсичним для всього організму.

Болезаспокійливі засоби Лабораторії Гуідотті С.П.А.(Італія) та Менаріні С.А.(Іспанія) Порошок Німесил — відгук

До вибору знеболювального слід поставитися відповідально. Багато з них надзвичайно токсичні до клітин печінки та нирок. Тому тривалий прийом будь-якого знеболювального має бути під контролем лікаря. Німесіл мені рекомендував лікар.

З цією дівчинкою-студенткою ми познайомилися на роботі, вона закінчувала 4 курс медиституту, а я їй поскаржилася, що треба буде рвати зуб, хворіти довго буде, а звичний мені Кетанов викликає болі в нирках. Пробувала ще дешевий, але дієвий Ібупрофен – та ж біда, коліки у нирках, простріли та печінка, що нагадує, де вона.

З накомая лікар, розповіла, що сама рятується «Німесилом» від зубного болю, від хворобливих менструацій. Сказала взяти трохи водички, висипати вміст пакетика та випити. Допоможе швидко та вистачить надовго.

Намісив порошок за ціною 7 грн за один пакетик – задоволення не з дешевих, враховуючи як багато його мені було потрібно.

Відтепер навесні 2015 року ціна за один пакетик складає 25 гривень або 15 грн. Упаковка із 30 штук пакетиків Німесіла коштує 465 грн (1330 руб).

Вирвала я зуб, зайшла в аптеку і купила одразу 10 пакетиків. Анастезія повністю відійшла за три години і почалося. Сильний зубний біль став моїм супутником на довгі два тижні. Випила перший пакетик – за 10 хвилин стало легше. Ще через 5 – біль пройшов. Залишилось почуття дискомфорту, але болю не стало.

Рівно через 8 години довелося пити другий пакетик. Зуб був на нижній щелепі, а нижні зуби, як мені пояснили два стоматологи, мають набагато більше нервових закінчень і виривати зуби тут завжди значно болючіше і довше переноситься. Такими темпами мої 10 пакетиків пішли за три дні, і я без вагань пішла в аптеку за новою порцією.

Тому що біль знімався повністю на 7 – 8 годин, нирки зовсім не хворіли, печінка не турбувала, все було чудово, крім ціни. Так я 10 днів пила по три пакетики, потім почала більше терпіти і приймати по два пакетики, потім один, потім зовсім припинила приймати.

Біль пройшов повністю через місяць після виривання, потім ще рік виходили з ясна осколки.

Тепер пакетики Німесіла стали постійними супутниками моєї аптечки: п’ю при болючих менструаціях, головного болю, а чоловік так взагалі живе на Німесілі — мучать зубні болі. Він також чудово переносить препарат при щоденному використанні по два пакетики.

– мій випадок; ;⇨ урологічні, гінекологічні та судинні захворювання – пила при циститі допомагає на ура;

• ⇨ при хворобах, що супроводжуються підвищенням температури тіла, тобто Німесил сумісний із жарознижувальними засобами.
• Варто розуміти, що Німесил якнайкраще підійде для тривалої лікувальної терапії, як приймала я, а також для усунення гострого раптового болю при одноразовому застосуванні.
• Люди з чутливим ШКТ, хворобами шлунка слід приймати Німесил з обережністю, я пила тільки після їжі і проблем з боку ШКТ не виникло.

1. – Діюча речовина: німесулід.
2. — Інші інгредієнти: сахароза, смакова добавка із запахом та смаком апельсина, лимонна кислота, мальтодекстрин та макрогола цетостеариловий ефір.
3. Фармакологічна дія: Німесил забезпечує виражений аналгезуючий, жарознижувальний та протизапальний ефект.

Спосіб застосування: Німесил призначають виключно дорослим людям. Препарат приймають перорально, після їди. Середня добова норма становить 200 мг: два прийоми по 100 мг.

Для приготування суспензії у склянку висипають вміст пакетика та заливають теплою водою. Дозу можна збільшувати за потреби. Це потрібно при особливо тяжких симптомах. Також доза може регулюватися залежно від сприйнятливості пацієнта.

Літнім людям потрібно коригувати дозу ліків.

Побічна дія:

Препарат добре переноситься при тривалому вживанні, але на початку курсу прийому, а також при великих дозах не виключені різні побічні ефекти.

Н імесіл суворо не можна приймати дітям, вагітним і тим, хто годує. Повний список тут:

• Протипоказання: Препарат не можна вживати при: • виразці шлунка або дванадцятипалої кишки; • сильної кровотечі зі шлунково-кишкового тракту; • вагітності та лактації; блювоті, біль у животі; • цукровому діабеті другого типу; • застійній серцевій недостатності;
• • артеріальну гіпертензію.
• Німесил протипоказаний до вживання дітьми.
• Застосування даного засобу несумісне з вагітністю .
• При необхідності прийому Німесілу вигодовування груддю слід припинити.

Переживши складний період життя пліч-о-пліч з Німесил, переконавшись у його 100% дієвості, його дбайливому ставленні до нирок, печінки та шлунка – я беззастережно рекомендую Німесил як безпечний знеболюючий засіб. Сміливо беріть відразу кілька пакетиків, але не забувайте про консультацію з лікарем та сумісність препаратів.

Відповіді@Mail.Ru: Німесил при тривалому застосуванні більш шкідливий, ніж вольтарен або моваліс?

Мелоксикам та німесулід рівнозначні. Це найсучасніші молекули групи НПЗЗ із високим індексом безпеки. Диклофенак їм за цим пунктом сильно поступається.

Але високий індекс безпеки досягається високою селективністю, а це наріжний камінь ефективності. Диклофенак, програючи у безпеці, сильно виграє у ефективності. Тому кожен препарат має свій фронт роботи.

Щодо отрути, всі ліки це отрути, тільки в низьких концентраціях:)

Німесил найменш шкідливий, наскільки я знаю, не дратує стінки шлунка. Але діє не на всіх людей. Якщо він у Вас працює – відмінно. взагалі дуже цікавий препарат. Позбавлений багатьох побічних ефектів інших НПЗП.

Ще краще (і безпечніше) пити НАЙЗ. Він чистіший.
Приймати його треба перед їжею, роздавивши таблетку на порошок і додавши трохи води, щоб утворилася кашка. На мою думку, відносно безпечна доза — до 20 таблеток на місяць.

Всі інші НПЗП – жахлива гидота, це правда.

Німесил, звичайно, шкідливіший. Краще дилаксу/целебрекс взяти, тільки не зловживати, при тривалому застосуванні вона для серця шкідлива, тиждень можна попити

Вони всі на шлунок та печінку діють. Спробуйте налгедол попити без рецепта.

німесив нормальний взагалі

будь-які ліки шкідливі для здоров’я-і у важдого якась шкода найбільш істотна.. але всі напружують і шкодять печінки-бо саме вона розкладає і покликана нейтралізувати отрути.

Немає нешкідливих ліків, тут вам правильно сказали, якщо знеболює пийте його, а так дійсно Найс найкращий серед цього ряду

На ПНВП пишуть, що приймати у разі нагальної потреби, тому що виразка шлунка може прогресувати. Один мій родич мучився з тромбозом ноги і постійно пив ці пігулки. До ампутації ноги він встиг прооперуватися на прорив виразки.

Мені прописував ревматолог одну таблетку всього при сильних болях.

Принципової різниці немає.

Як на мене теж різниці немає, але мені краще допомагає нимисил

Піроксикам продається в капсулах, що захищають шлунок, дуже ефективний. Пити потрібно щонайменше 7 днів

Так само шкідливо, потрібно вибирати що ви легше переносите.

Вони всі на основі аспірину! Так що хрін редьки не солодший!!

Дивіться. Все, що ви написали – німесулід (він же німесив, він же найз), диклофенак (він же вольтарен), мелоксикам (він же моваліс) – це все НПЗЗ. У НПЗЗ є 3 основні ефекти: жарознижувальний, протизапальний, аналгезуючий.

Є ті, що застосовуються короткочасно – для знеболювання та зниження температури, – і тривало – для зниження запалення. НЕ знімають запалення анальгіну, парацетамолу (це потрібно при температурі пити, ну або ібупрофен), кеторолак (у нього найбільш виражений аналгезуючий ефект).

Ще НПЗЗ діляться за тривалістю дії (однієї дози): мелоксикам — тривалої дії, інші — короткої. За механізмом: селективні — мелоксикам і німесулід — діють переважно те що, що викликає симптоми запалення (ЦОГ2), неселективні — однаково і ЦОГ2, і ЦОГ1 — звідси більше побічних дій.

За ідеєю селективні краще, але їх НЕ МОЖНА приймати при патології серця, інакше можна зловити інфаркт. І всі НПЗЗ різняться за ступенем вираженості конкретного ефекту. І з побічних ефектів. З того, що ви написали:
Диклофенак – досить виражені всі ефекти, побочки з’являються рідко.

Найчастіше застосовується як аналгетик, при ревматичних захворюваннях. Доцільно комбінувати з омепразолом, щоб захистити ШКТ.
Німесулід – застосовується не більше 15 діб (30 таблеток), далі є серйозна можливість вбити печінку.
Мелоксикам – аналгетик, протизапальний ефект.

Найбезпечніший із усіх перерахованих (якщо немає патології серця/судин). І дозується зручніше – 1 таб/сут Майте на увазі, що у всіх НПЗЗ є протипоказання та побочки. PS диклофенак склад крові не змінює, це анальгін цим грішить.

Німід ® таблетки (NIMID ® tablets ) Лікарські препарати

фармакодинаміка . Німесулід — нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) групи метансульфонанілідів, який проявляє протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Лікувальна дія німесуліду зумовлена тим, що він взаємодіє з каскадом арахідонової кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібування ЦОГ.
Фармакокінетика
Абсорбція . Німесулід добре всмоктується при пероральному застосуванні. Після прийому разової дози 100 мг німесуліду C_max у плазмі крові (3–4 мг/л) досягається у дорослих за 2–3 год.
AUC становить 20–35 мг · год/л. Не було статистично значущої різниці між цими даними та тими, що спостерігалися після введення 100 мг німесуліду двічі на добу протягом 7 днів. До 97,5% німесуліду зв’язується з білками плазми крові.
Метаболізм . Німесулід активно метаболізується в печінці кількома метаболічними шляхами, у тому числі за участю ізоферменту цитохрому Р450 (CYP) 2C9. Тому існує можливість лікарської взаємодії при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що метаболізуються за участю CYP 2C9 (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). Основним метаболітом є парагідроксипохідна, яка також має фармакологічну активність. Час до виявлення цього метаболіту в крові є коротким (близько 0,8 год), але константа реакції його утворення невисока і значно менша, ніж коефіцієнт абсорбції німесуліду. Гідроксинімесулід — єдиний метаболіт, виявлений у плазмі крові, який майже повністю перебуває у зв’язаному стані. T_½ — 3,2–6 год.
Виведення . Німесулід виводиться з організму із сечею — близько 50% від прийнятої дози. Лише 1–3% виводиться в незміненому вигляді. Гідроксинімесулід — основний метаболіт, виявляється лише у вигляді глюкуронату. Близько 29% від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Фармакокінетичний профіль німесуліду в осіб літнього віку при одноразовому або повторному прийомі не змінюється.
Доклінічні дані з безпеки . Доклінічні дані, отримані в стандартних дослідженнях фармакологічної безпеки, токсичності при повторному прийомі, генотоксичності та канцерогенної дії, не виявили особливої небезпеки для людини. У дослідженнях токсичності при повторному прийомі німесулід виявляв шлунково-кишкову, ниркову і печінкову токсичність. У дослідженнях репродуктивної токсичності при застосуванні у самок тварин препарату в дозах, що не чинять токсичної дії, ембріотоксичні та тератогенні ефекти (вади розвитку скелета, дилатація шлуночків мозку) спостерігалися у кроликів, але не у щурів. У щурів відмічали підвищену смертність потомства у ранній постнатальний період та порушення фертильності.

Показання Німід таблетки

лікування у разі гострого болю, первинної дисменореї.
Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії.
Рішення про призначення німесуліду потрібно приймати на основі оцінки всіх ризиків для конкретного пацієнта.

Застосування Німід таблетки

З метою зниження частоти виникнення побічних реакцій потрібно застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого часу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Максимальна тривалість курсу лікування німесулідом становить 15 діб.
Дорослі . По 1 таблетці (100 мг) 2 рази на добу.
Пацієнти літнього віку . Пацієнти літнього віку не потребують зниження добової дози (див. Фармакокінетика ).
Діти . Лікарські засоби, що містять німесулід, протипоказані дітям віком до 12 років (також див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Враховуючи фармакокінетичний профіль у дорослих та фармакодинамічні характеристики німесуліду, корекція дози у дітей віком 12–18 років не потрібна.
Порушення функції нирок . Враховуючи фармакокінетику, пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) корекція дози не потрібна, у той час як при тяжкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну Порушення функції печінки . Застосування німесуліду протипоказане пацієнтам з порушенням функції печінки (див. Фармакокінетика ). Ймовірність виникнення побічних реакцій можна мінімізувати шляхом застосування лікарського засобу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Діти . Німід дітям віком до 12 років протипоказаний.

Протипоказання

відома підвищена чутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату.
Гіперергічні реакції в анамнезі (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП. Гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі.
Поєднане застосування інших речовин з потенційною гепатотоксичністю.
Алкоголізм та наркотична залежність.
Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов’язані з попереднім застосуванням НПЗП.
Виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність в анамнезі виразки, перфорації чи кровотечі в травному тракті.
Наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів, а також захворювань, що супроводжуються кровоточивістю.
Тяжкі порушення згортання крові.
Тяжка серцева недостатність.
Тяжке порушення функції нирок.
Порушення функції печінки.
Хворі з підвищеною температурою тіла та/або грипоподібними симптомами.
Дитячий вік до 12 років.
ІІІ триместр вагітності та період годування грудьми (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми ).

Побічна дія

для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко — анемія, еозинофілія; дуже рідко — тромбоцитопенія, панцитопенія, пурпура.
З боку імунної системи: рідко — підвищена чутливість; дуже рідко — анафілаксія.
Метаболічні порушення: рідко — гіперкаліємія.
З боку психіки: рідко — відчуття страху, нервозність, нічні жахливі сновидіння.
З боку нервової системи: нечасто — запаморочення; дуже рідко — головний біль, сонливість, енцефалопатія (синдром Рея).
З боку органа зору: рідко — нечіткість зору; дуже рідко — порушення зору.
З боку органа слуху та рівноваги: дуже рідко — вертиго (запаморочення).
З боку серцево-судинної системи: нечасто — АГ; рідко — тахікардія, геморагія, лабільність АТ, припливи.
З боку дихальної системи: нечасто — задишка; дуже рідко — БА, бронхоспазм.
З боку травного тракту: часто — діарея, нудота, блювання; нечасто — запор, метеоризм, кровотечі в травному тракті, виразка та перфорація дванадцятипалої кишки/шлунка; дуже рідко — гастрит, біль у животі, диспепсія, стоматит, випорожнення чорного кольору (мелена).
З боку гепатобіліарної системи (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ): часто — підвищення рівня печінкових ферментів; рідко — гепатит, фульмінантний гепатит (у тому числі із летальним наслідком), жовтяниця, холестаз.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — свербіж, шкірний висип, підвищене потовиділення; рідко — еритема, дерматит; дуже рідко — кропив’янка, ангіоневротичинй набряк, набряк обличчя, мультиформна еритема, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко — дизурія, гематурія; дуже рідко — затримка сечовипускання, ниркова недостатність, олігурія, інтерстиційний нефрит.
Загальні порушення: нечасто — набряк; рідко — нездужання, астенія; дуже рідко — гіпотермія.
Найчастіше при застосуванні НПЗП спостерігаються побічні реакції з боку травного тракту. Можливе виникнення пептичних виразок, перфорацій або кровотеч у травному тракті, які іноді загрожують життю, особливо у пацієнтів літнього віку. Надходили повідомлення про такі побічні реакції після застосування цієї групи препаратів — нудота, блювання, діарея, здуття живота, запор, диспепсія, біль у животі, випорожнення чорного кольору, блювання з кров’ю, виразковий стоматит, загострення колітів та хвороби Крона. Рідше спостерігали гастрити. Були повідомлення про виникнення набряку, АГ та серцевої недостатності як реакцій на застосування НПЗП. Дуже рідко при застосуванні НПЗП можуть спостерігатися такі реакції з боку шкіри, як утворення пухирів, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Є дані про те, що деякі НПЗП, особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні, дещо підвищують ризик виникнення артеріальних тромботичних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда або інсульту.

Особливості застосування

небажані побічні реакції можна звести до мінімуму, застосовуючи найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів захворювання (див. розділ ЗАСТОСУВАННЯ та про ризики з боку ШКТ та серцево-судинної системи див. нижче).
За відсутності ефективності лікування терапію препаратом слід припинити .
Слід уникати супутнього застосування інших НПЗП, у тому числі селективних інгібіторів ЦОГ-2. Під час терапії лікарським засобом Німід пацієнт повинен утримуватися від застосування інших аналгетиків.
Під час лікування німесулідом рекомендується уникати одночасного застосування гепатотоксичних препаратів та утримуватися від вживання алкоголю.
Застосування НПЗП може маскувати підвищення температури тіла, пов’язане з фоновою бактеріальною інфекцією. Пацієнтам, які застосовують німесулід і у яких з’явилася гарячка та/або грипоподібні симптоми, слід припинити лікування.
Вплив на печінку . Рідко повідомлялося про серйозні реакції з боку печінки, пов’язані із застосуванням німесуліду, у тому числі дуже рідко — про випадки з летальним наслідком (також див. ПОБІЧНА ДІЯ). Хворі, у яких при лікуванні німесулідом спостерігаються симптоми, схожі на ознаки ураження печінки, наприклад анорексія, нудота, блювання, біль у животі, втомлюваність, темний колір сечі, або хворі, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від нормальних значень, повинні припинити терапію. Таким хворим не слід повторно призначати німесулід.
Повідомлялося про ураження печінки, у більшості випадків оборотне, після короткочасного впливу лікарського засобу.
Вплив на ШКТ . Повідомлялося про кровотечу або виразку/перфорацію у травному тракті (незалежно від наявності чи відсутності симптомів-передвісників або серйозних ускладнень з боку ШКТ в анамнезі), що могли мати летальний наслідок та виникати у будь-який час протягом лікування всіма НПЗП. Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації збільшується при підвищенні доз НПЗП у хворих з виразкою в анамнезі, особливо коли вона ускладнена кровотечею або перфорацією (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), та у пацієнтів літнього віку. Таким хворим лікування слід розпочинати з найнижчої можливої дози. Для цих пацієнтів, а також для тих, хто потребує одночасного застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти чи інших препаратів, що підвищують ризик виникнення ускладнень з боку травного тракту, слід розглянути можливість комбінованої терапії із захисними речовинами, наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи (див. нижче та розділ ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Хворі з токсичним ураженням травного тракту в анамнезі, насамперед пацієнти літнього віку, повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (надто про шлунково-кишкову кровотечу), особливо на початкових стадіях лікування.
Поява кровотечі або виразки/перфорації у травному тракті можлива у будь-який час протягом лікування, незалежно від наявності чи відсутності симптомів-передвісників або серйозних ускладнень з боку ШКТ в анамнезі. У разі появи кровотечі або виразки у ШКТ застосування німесуліду слід припинити.
Німесулід слід застосовувати з обережністю пацієнтам з розладами з боку травного тракту, у тому числі пептичною виразкою, шлунково-кишковою кровотечею, виразковим колітом чи хворобою Крона в анамнезі (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Хворих, які приймають супутні препарати, що підвищують ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, або такі антитромбоцитарні засоби, як ацетилсаліцилова кислота, потрібно поінформувати про необхідність дотримуватися обережності при застосуванні німесуліду (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ). У разі виникнення у пацієнтів, які отримують німесулід, кровотечі або виразки травного тракту лікування слід припинити.
НПЗП з обережністю слід призначати хворим зі шлунково-кишковим захворюванням (виразковим колітом, хворобою Крона) в анамнезі, оскільки можливе його загострення (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Одночасне застосування німесуліду з іншими лікарськими засобами, такими як пероральні контрацептиви, антикоагулянти, антиагреганти, може спричинити загострення хвороби Крона та інших захворювань травного тракту.
Вплив на серцево-судинну та цереброваскулярну системи . Хворі з АГ та/або серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості в анамнезі потребують відповідного спостереження і консультації лікаря, оскільки повідомлялося про затримку рідини в організмі та набряки внаслідок застосування НПЗП.
Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дають змогу зробити висновок про те, що застосування деяких НПЗП, особливо у високих дозах та при довготривалому лікуванні, дещо підвищує ризик артеріальних тромботичних ускладнень, наприклад інфаркту міокарда або інсульту. Для виключення такого ризику при застосуванні німесуліду даних недостатньо.
Хворих із неконтрольованою АГ, застійною серцевою недостатністю, встановленою ІХС, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярним захворюванням слід лікувати німесулідом лише після ретельної оцінки стану. Подібну оцінку слід проводити перед початком довготривалого лікування хворих із факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань, наприклад при АГ, гіперліпідемії, цукровому діабеті, при курінні.
Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з геморагічним діатезом (також див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Однак німесулід не може замінити ацетилсаліцилову кислоту у профілактиці серцево-судинних захворювань.
Вплив на нирки . Хворим із порушенням функції нирок або із серцевою недостатністю потрібно дотримуватися обережності, оскільки застосування німесуліду може призвести до погіршення ниркової функції. У разі погіршення слід припинити лікування (також див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Пацієнти літнього віку . У пацієнтів літнього віку частіше виникають побічні реакції на НПЗП, особливо кровотечі та перфорації в травному тракті, у деяких випадках навіть з летальним наслідком (див. ПОБІЧНА ДІЯ), а також порушення функції нирок, серця та печінки, тому рекомендується відповідне клінічне спостереження.
Шкірні реакції . Дуже рідко повідомлялося про серйозні шкірні реакції, деякі з них смертельно небезпечні, у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов’язані із застосуванням НПЗП (див. ПОБІЧНА ДІЯ). Очевидно, що найвищий ризик виникнення таких реакцій — на початку курсу лікування: у більшості випадків реакції з’являються протягом першого місяця терапії. Німесулід слід відмінити при першій появі ознак шкірного висипу, ураження слизових оболонок або будь-яких інших проявів гіперчутливості.
Вплив на фертильність . Застосування німесуліду може порушувати жіночу фертильність і не рекомендоване жінкам, які планують вагітність. Якщо жінка має труднощі із зачаттям або перебуває на обстеженні з приводу безпліддя, слід розглянути відміну німесуліду (див. Застосування у період вагітності або годування грудьми ).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність . Застосування німесуліду протипоказане у III триместр вагітності (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Пригнічення синтезу простагландинів може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень дозволяють зробити висновок про те, що на ранніх термінах вагітності застосування інгібіторів синтезу простагландинів підвищує ризик викидня та виникнення у плода вад серця і гастрошизису. Абсолютний ризик розвитку аномалії серцево-судинної системи підвищується з менш ніж 1% до близько 1,5%. Вважається, що ризик збільшується з підвищенням дози і тривалості терапії німесулідом.
У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводило до збільшення пре- і постімплантаційних втрат та підвищення смертності ембріона та/або плода. Крім того, повідомлялося про те, що у тварин, які отримували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалася частота виникнення різних вад плода, у тому числі серцево-судинної системи.
Оскільки достовірних даних щодо застосування німесуліду у вагітних немає, а потенційний ризик для людини не визначений, не слід приймати німесулід під час I та II триместру вагітності без крайньої необхідності. У разі призначення лікарського засобу жінкам, які намагаються завагітніти, або протягом I та II триместрів вагітності слід обирати найнижчу можливу дозу і найменшу можливу тривалість лікування.
У III триместр вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть призвести до розвитку у плода:
• пневмокардіального токсичного ураження (з передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
• дисфункції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя.
У матері в кінці вагітності та новонародженого можливе:
• збільшення часу кровотечі, антиагрегаційний ефект, який може виникнути навіть при застосуванні дуже низьких доз;
• пригнічення скорочувальної діяльності матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Годування грудьми . Невідомо, чи проникає німесулід у грудне молоко людини. Німесулід протипоказаний у період годування грудьми (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Фертильність . Як і інші НПЗП, лікарські засоби, що містять німесулід, не рекомендуються жінкам, які намагаються завагітніти (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Жінкам, які мають труднощі з настанням вагітності або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід припинити застосування німесуліду.
Якщо вагітність встановлена під час застосування німесуліду, лікар має бути поінформований про це.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Дослідження впливу лікарських засобів, що містять німесулід, на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами не проводилися, однак пацієнтам, які відчувають запаморочення, вертиго чи сонливість після прийому німесуліду, слід утримуватися від керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

фармакодинамічні взаємодії .
Кортикостероїди . Підвищується ризик виникнення виразки травного тракту або кровотечі (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну . Підвищується ризик виникнення кровотеч у травному тракті (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Антикоагулянти . НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). У разі лікування німесулідом пацієнтів, які приймають варфарин чи подібні антикоагулянти або ацетилсаліцилову кислоту, існує підвищений ризик виникнення ускладнень у вигляді кровотеч. Тому така комбінація не рекомендується (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ) та протипоказана пацієнтам з тяжкими розладами коагуляції (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ). Якщо комбінованої терапії не можна уникнути, необхідно проводити ретельний контроль показників згортання крові.
Діуретичні засоби, інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II . НПЗП можуть послаблювати дію діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких хворих зі зниженою функцією нирок (наприклад у зневоднених хворих або пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) сумісне застосування інгібіторів АПФ та інгібіторів ЦОГ може призвести до подальшого погіршення функції нирок, у тому числі до гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Можливість таких взаємодій слід враховувати у пацієнтів, яким доводиться застосовувати лікарські засоби, що містять німесулід, разом з інгібіторами АПФ чи антагоністами рецепторів ангіотензину II. Тому таку комбінацію препаратів слід призначати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Хворі повинні отримувати достатню кількість рідини. Слід проаналізувати необхідність контролю функції нирок після початку супутнього лікування та періодичного спостереження після його припинення.
Інші НПЗП . Поєднане застосування лікарських засобів, що містять німесулід (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), з іншими НПЗП, у тому числі з ацетилсаліциловою кислотою у протизапальних дозах (≥1 г у вигляді одноразового прийому або ≥3 г на добу), не рекомендується.
Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами: вплив німесуліду на фармакокінетику інших лікарських засобів.
Фуросемід . У здорових добровольців німесулід тимчасово послаблює дію фуросеміду щодо виведення натрію та меншою мірою — щодо виведення калію, а також зменшує діуретичний ефект. Одночасне застосування німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20%) AUC та кумулятивної екскреції фуросеміду без змін його ниркового кліренсу. Поєднане застосування фуросеміду та лікарських засобів, що містять німесулід, у хвориї із порушенням ниркової або серцевої функції потребує обережності (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Літій . Були повідомлення про те, що НПЗП знижують кліренс літію, що призводить до підвищення його рівня в плазмі крові та токсичності літію. У разі призначення німесуліду пацієнту, який отримує терапію препаратами літію, слід ретельно контролювати рівень літію в плазмі крові.
Фармакокінетичні взаємодії: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику німесуліду . Дослідження in vitro показали, що німесулід витісняється з місць зв’язування з толбутамідом, саліциловою кислотою та вальпроєвою кислотою. Однак, незважаючи на можливий вплив на його концентрацію в плазмі крові, такі взаємодії не мають клінічної значущості.
Інші взаємодії . Можливі фармакокінетичні взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (а саме комбінація алюмінію та магнію гідроксиду) також були досліджені in vivo . Жодних клінічно значущих взаємодій не спостерігалося. Німесулід пригнічує активність ферменту CYP 2C9. Концентрації в плазмі крові лікарських засобів, що є субстратами цього ферменту, можуть підвищуватися при їх одночасному застосуванні з німесулідом. Потрібно дотримуватися обережності у разі, коли німесулід застосовується менш ніж за 24 год до або менш ніж через 24 год після прийому метотрексату, оскільки можливе підвищення рівня останнього в сироватці крові та збільшення його токсичності
У зв’язку з впливом на ниркові простагландини такі інгібітори синтетаз простагландинів, як німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспоринів.

Передозування

прояви гострого передозування НПЗП зазвичай обмежуються такими симптомами: апатія, сонливість, нудота, блювання та біль в епігастральній ділянці, які, як правило, є оборотними при підтримуючій терапії. Можливе виникнення шлунково-кишкової кровотечі. Рідко можливі АГ, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома. При застосуванні терапевтичних доз НПЗП повідомлялося про анафілактоїдні реакції, які можуть виникати при передозуванні. У разі передозування НПЗП пацієнтам слід забезпечити симптоматичне та підтримувальне лікування. Специфічних антидотів немає. Інформації стосовно виведення німесуліду за допомогою гемодіалізу немає, але якщо взяти до уваги його високий ступінь зв’язування з білками плазми крові (до 97,5%), то малоймовірно, що діаліз виявиться ефективним при передозуванні. За наявності симптомів або в разі сильного передозування протягом 4 год після прийому препарату пацієнтам можна рекомендувати викликати блювання та/або прийняти активоване вугілля (60–100 г для дорослих), та/або осмотичний проносний засіб. Форсований діурез, залуження сечі, гемодіаліз або гемоперфузія можуть бути неефективними у зв’язку з високим ступенем зв’язування з протеїнами. Слід контролювати функції нирок та печінки.

Умови зберігання

за температури не вище 25 °C.