Кінезітерапія

Життя – це постійний рух, та у разі виникнення захворювань опорно-рухової системи, чи при наявності проблем із суглобами, рухливість стає обмеженою і болісною. Окрім оперативної та медикаментозної терапії, існує сучасний метод лікування захворювань опорно-рухового апарату – це кінезітерапія.

«Кінезис» – від грецької означає «рух», а «терапія» – лікування. Кінезітерапія – це один з напрямків лікувальної фізкультури для відновлення рухової активності, лікування захворювань скелетно-м’язової системи та оздоровлення організму в цілому. Ця терапія представляє собою використання різних рухових методик, які в залежності від існуючої проблеми, націлені впливати на різні групи м’язів.

За живлення суглобів відповідають м’язи. Під час скорочення м’язу кров доставляє поживні речовини для суглобів. Якщо процес постачання порушується, то зневоднені м’язові та суглобові структури зазнають ушкоджень, провокують розвиток міжхребцевих гриж, артритів, артрозів. При порушенні кровообігу, м’язи стають гіпотрофованими, змінюють свою структуру, що призводить до болю та обмеження руху. У цьому випадку на допомогу приходить кінезітерапія.

Коли потрібна кінезітерапія?

• Захворювання хребта (остеохондроз, міжхребцеві грижі, спондильоз та спондилоартроз, спондилолістез, наявність тригерних точок у м’язах).
• Порушення осанки, сколіоз, кіфоз.
• Травми та захворювання суглобів (артроз, артрит, пошкодження сухожилків, зв’язок та менісків, тощо)
• Захворювання та травми периферичних нервів.
• Необхідність відновлення після травм чи операцій.

Особливості впливу кінезітерапії

Кінезітерапію не слід плутати із заняттями у спортзалі. Стандартні вправи зі штангою, спортінвентарем та на тренажерах закачують м’язи та сприяють їх збільшенню. Виконання таких вправ людиною з проблемами опорно-рухового апарату може призвести до серйозних травм та подальших захворювань , тому що силові вправи створюють додаткове навантаження на хребет та суглоби.

Кінезотерапія, навпаки, знімає надлишкове навантаження на хребет, відновлює кровообіг та доставку поживних речовин до суглобів та кісткових сруктур. Завдяки спеціальним комплексам вправ зміцнюються м’язи, що стабілізують хребет та м’язи передньої черевної стінки, відновлюється правильна геометрія розташування усього опорно-рухового апарату та вирівнюється осанка. При правильному курсі кінезотерапії вдається позбутися запальних процесів у суглобах, покращити їх рухливість та усунути набряки.

Кінезітерапія Neurac

Терапія Neurac (Neuromuscular Activation) розроблена лікарями з Норвегії на початку ХХІ століття на базі обладнання Redcord. Теоретичне та практичне обґрунтування цього методу стверджує, що функціональні порушення скелетно-м’язової системи викликані порушенням збалансованої роботи локальних та глобальних груп м’язів.

Щоб позбавитися відчуття болю та скорегувати роботу опорно-рухового апарату, потрібно зняти осьове навантаження з суглобів та хребта. При відсутності тиску, можна безболісно виконувати рухи в повній амплітуді для відновлення ураженої зони.

• Біль у спині та суглобах;
• Хронічні головні болі;
• Зниження чутливості, порушення координації та просторової орієнтації тіла;

Установка Redcord

Обладнання Redcord сприяє розвантаженню ваги тіла. Установка Redcord являє собою систему канатів та еластичних амортизаторів, які мають 3-5 точок підвісу, що забезпечують оптимальну траєкторію для виконання рухів. Пацієнт фіксується у підвішеному стані повністю, або закріплюється його певна частина тіла для розвантаження. Біль або травма сприяють патологічному порушенню нормальної рухової активності всього тіла. В основі метода лікування є відновлення правильного взаємозв’язку між діяльністю центральної нервової системи та роботи м’язів.

Під час занять на обладнанні фізичний терапевт задає правильну позицію тіла пацієнту для відновлення та стабілізації слабких м’язів. Опорно-руховий апарат ніби вчиться заново виконувати правильні рухи, які центральна нервова система повинна сприймати, як належні.

• Вправи у закритих кінематичних ланцюгах – зменшуються ріжучі сили, що негативно впливають на суглоби.
• Градація прогресії вправ – вправи найлегшого рівня повинні бути виконані правильно без больових симптомів та дискомфорту.
• Вібрація – стимулює нервову систему, посилює одночасне скорочення м’язів-агонистів та антагонистів .
• Нестабільна площа опори – активізує механічні рецептори, що покращує баланс тіла та орієнтацію у просторі.

Переваги використання кінезотерапії Neurac

• Відсутність болі за рахунок зниження навантаження на суглоби та хребет;
• Формування правильної осанки;
• Збільшення тонусу м’язів;
• Покращення загальної моторики, рівноваги, координації;
• Повторне навчання моторним навичкам та запам’ятовування центральною нервовою системою правильного стереотипу руху;

Кінезітерапія у центрі “ZARTA” в місті Київ

У відділенні реабілітації медичного центру ZARTA, за допомогою норвежської методики Neurac, можна індивідуально виявити порушення руху та дисбаланс системи м’язів. Використання сучасного обладнання разом із досвідом фізичних терапевтів дозволяють позбутися хронічного болю у суглобах та покращити якість життя при самих тяжких формах захворювань опорно-рухового апарату.

• Система Angel Arthrex
• Ін’єкції гіалуронової кислоти
• PRP-терапія
• Ударно-хвильова терапія
• Пресотерапія
• Магнітотерапія
• УВЧ та ультразвукова терапії
• Лазеротерапія
• Електротерапія

Окрім консервативної терапії для відновлення після травм та лікування захворювань опорно-рухового апарату, лікарями центру ортопедії та реабілітації ZARTA проводяться операції з ортопедії чи травматології. Сучасне обладнання дозволяє ретельно та точно діагностувати проблему чи захворювання. Для кожного пацієнта підбирається індивідуальний план лікування.

Кінезотерапія. Види кінезотерапії. Показання для застосування. Типові вправи для кінезотерапії.

КІНЕЗОТЕРАПІЯ – це ефективний метод реабілітації, що базується рухах м’язів та суглобів. Поняття «кінезотерапія» (також відоме як « кінезитерапія», «кінезіотерапія», «кінезітерапія») по ходить від слів «кінезіс», що означає рух, та «терапія» – лікування, тобто, «лікування рухом».

Кінезотерапія використовується при більшості захворюваннях та розпочинається одразу ж після стабілізації стану пацієнта. Її приписують для відновлення чи рекуперації рухової функції, зменшення ризику виникнення ускладнень (тромбоемболії, захворювань дихальних шляхів, пролежнів, контрактур, тощо) та збереження загальної фізичної здатності пацієнта.

Суть кінезотерапії

Переважно, після хвороби, операції чи травми м’язи людини слабшають, зменшується рухливість суглобів, порушуються природні рухи, що призводить до погіршення загального фізичного стану. А будь-яка фізична вправа змушує реагувати не лише опорно-руховий апарат, а усі системи організму: нервову, гормональну, імунну, що значно пришвидшує процес одужання.

В основі кінезотерапії покладені результати наукових та клінічних досліджень роботи м’язової системи людини та її впливу на опорно-руховий апарат людини.

Лікування рухами передбачає адаптовані та наростаючі силові дії, що поступово ускладнюються, індивідуально підібрані для пацієнта, з урахуванням його анамнезу та фізіологічних особливостей. В результаті повторюваного, послідовного та наростаючого навчання рухи закріплюються на нейрорефлекторному рівні, що відновлює трофіку та обмін речовин у кістково-м’язовій системи людини. Лікування здійснюється за допомогою спеціального обладнання: м’ячів, еспандерів, лікувально-реабілітаційних тренажерів, гантель тощо, а також лише за допомогою, наприклад, партерної гімнастики.

Важливою умовою проходження кінезотерапевтичного курсу є правильне дихання, в протилежному випадку виконувані рухи не матимуть бажаного ефекту.

Показання та протипоказання

Кінезотерапія успішно застосовується при захворюваннях центральної та периферичної нервової системи:

• вегето-судинна дистонія
• неврити та невралгії, нейропатії
• синдром Паркінсона
• розсіяний склероз
• постінсультні стани
• головні болі
• порушення сну
• тривожні розлади
• травми головного мозку
• нейроінфекціі
• ДЦП

При захворюваннях опорно-рухового апарату:

• остеохондроз
• протрузії міжхребцевих дисків
• нестабільність між хребцями
• викривлення хребта
• артрози плечових та колінних суглобів
• артрити та періартрити

• виникнення або посилення болю при виконанні вправ
• онкологічні захворювання хребта і суглобів
• гострі травми з розривом сухожиль і м’язів
• стани після операцій на хребті з формування анкілозів
• оперативні втручання на суглобах

Види кінезотерапії

В залежності від участі пацієнта кінезотерапія буває:

• активна , коли пацієнт рухається сам (лікувальна фізкультура, рухливі ігри для дітей)
• пасивна , коли рухи кінцівками пацієнта здійснюються або спеціалістами, або за допомогою спеціальних апаратів чи пристроїв (масаж, механотерапія, метод витягування тощо).

Деякі методи кінезотерапії передбачають відчуття болю, що виникає при здійсненні силового впливу на вражені м’язи опорно-рухового апарату. У таких випадках пацієнт повинен активно долати такий біль, в результаті чого формується новий поведінковий стереотип, властивий здоровій людині, яка не боїться і не залежить від проявів хвороби.

Високоефективним є проведення кінезотерапії у воді. Адже саме у воді людські м’язи важать лише одну десяту їх звичної ваги, тому суглоби отримують менше навантаження і легше виконувати рухи, стояти чи ходити. У воді діафрагма знаходиться у піднятому стані, і периферичний кровообіг покращується; вода притуплює біль, чутливість м’язів, спазми, тремтіння кінцівок та покращує емоційний стан пацієнта.

Вибір методу залежить, безумовно, від діагнозу. Ось чому перед тим, як розпочинати заняття, слід звернутись до фахівця, який допоможе зрозуміти, над чим слід працювати, і вже тоді під наглядом кінезотерапевта виконувати підібрані ним саме для Вас вправи.

Перелік типових вправ

• горизонтальне розведення і зведення верхніх кінцівок
• горизонтальне розведення і зведення верхніх кінцівок в положенні лежачи
• вправа для плечового пояса і верхніх кінцівок
• вправа опору плечового пояса і верхніх кінцівок з використанням мотузки KS/04
• вправа опору сідничних м’язів в підвісному положенні
• тракція (витягнення) поперекового відділу хребта
• загальне або повне розвантаження ваги пацієнта
• тракція (витягнення) шийного відділу хребта за допомогою петлі Глісона
• тракція (витягнення) шийного відділу хребта в положенні лежачи на реабілітаційному столі
• вправи на роторах для верхніх і нижніх кінцівок

На завершення, цікаво зазначити, що в Україні використовуються паралельно декілька понять: лікувальна фізична культура, фізична реабілітація та кінезотерапія, що часто мають схожий підхід: цілеспрямоване застосування фізичних вправ для покращення функціонального стану організму пацієнта. Однак в силу того, що стара ЛФК повністю вичерпала себе, абсолютно не розвиваючись, а ефективність фізичних вправ для реабілітації та відновлення організму цілком очевидна, представники нових напрямків та течій намагаються певним чином відмежуватися від абревіатури «ЛФК» для уникнення хибних асоціацій та поступово наближаються до міжнародної загальновизнаної концепції фізичної терапії.