Прянощі та спеції: смак і здоров’я

У кожної господині є набір улюблених прянощів, спецій, приправ, які роблять її чаклункою на кухні: з ними страви виходять апетитні, смачні. Утім вони не лише поліпшують смак страв, а й є корисними для здоров’я.

Лікар-дієтолог Ванда Леванюк каже, що прянощі та спеції мають антиоксидантну, протизапальну, противірусну, антибактеріальну дію тощо. І правильне їх використання дає одночасно два позитивні моменти: поліпшує і смак страв, і стан здоров’я.

«Кожна пряність, спеція по-різному діє на організм і має свій набір вітамінів, мікроелементів. Їх є дуже багато. Одні допомагають позбутися стресу, здуття живота, скинути зайві кг, інші мають протизапальну дію, допомагають контролювати рівень цукру в крові, виводять токсини, зміцнюють імунну систему тощо. Тому у кожного свій набір улюбених прянощів, спецій, приправ відповідно до потреб і уподобань», – каже Ванда Леванюк.

Варто знати, що прянощі, спеції і приправи – це різні поняття. Прянощі – рослинного походження, використовують листя, квіти, насіння, стебла, корінь рослин (перець, кориця, кмин, гвоздика тощо.) До спецій належать сіль, цукор, крохмаль, лимонна кислота. Є ще приправи, це також добавки, такі як хрін, гірчиця тощо.

Замініть сільничку на суміш прянощів

Прянощі можуть суттєво вплинути на перебіг запальних процесів. Доведено: гостре запалення посилюється після споживання їжі з великим вмістом жиру або цукру, і може суттєво знизитися після вживання прянощів. Це підтвердило дослідження, яке провели у 2020 році у США. Учасники, яким до страв з високим вмістом жиру або вуглеводів додавали 6 г прянощів, мали значно нижчі рівні маркерів запалення в порівнянні з тими, хто вживав меншу кількість прянощів або їх взагалі не додавав до їжі. У дослідженні використовували суміш базиліка, лаврового листа, чорного перцю, кориці, коріандру, кмину, імбиру, душиці (орегано), петрушки, червоного перцю, розмарину, чебрецю та куркуми.

Прянощі, твердить дієтолог, впливають на смакові рецептори і дозволяють знизити споживаня солі, що є дуже важливо. Натрій – життєво важливий мікроелемент, але коли його споживають понад норму (переважно у формі кухонної солі), то може нашкодити. Він перешкоджає природній здатності кровоносних судин розслаблятися та розширюватися, збільшує кількість крові в судинах та підвищує артеріальний тиск, що підвищує ризик виникнення інсульту та інфаркту. Тож Ванда Леванюк радить замінити сільничку на столі на набір різних прянощів, з ними страви будуть значно смачніші і корисніші.

Найвживаніші прянощі

Кориця. Ця улюблена пряність багатьох багата залізом, кальцієм, марганцем.

Вживання кориці поліпшує контроль рівня цукру у людей з преддіабетом і може уповільнити діабет 2 типу, а також поліпшує кровообіг, зміцнює імунітет, активізує обмін речовин, допомагає роботі мозку, знижує артеріальний тиск тощо.

Денна норма споживання кориці – ½ ч. л. Її можна додавати до випічки, пирогів з яблуками, кави, вівсянки.

Куркума. Вона допомагає виводити з організму важкі метали і радіонукліди, уповілюнює процеси старіння.

Вживання кориці допомагає нормалізувати рівень холестерину в крові, зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, зміцнює імунну систему, поліпшує роботу мозку, активно спалює жири, очищає кров тощо.

«Добова норма споживання куркуми – ½ ч. л. Її можна додавати до супів, страв з рису, м’яса, дерунів, салатів тощо. Вона без специфічного запаху, смаку і надає стравам апетитного вигляду. Куркума значно понижує глікемічний індекс продукту, тому її особливо варто використовувати людям з цукровим діабетом», – каже Ванда Леванюк.

Гвоздика. Вона багата вітамінами групи В, містить натрій, магній, фосфор, залізо, калій, кальцій, мідь, селен, цинк.

Гвоздика на 20% складається з масла і чинить на організм знеболювальний і антисечтичний ефект . У ній багато клітковини, яка добре впливає на роботу кишківника. Має заспокійливий ефект, служить профілактикою захворювань крові. Регулярне додавання гвоздики у страви стимулює вироблення травних соків, поліпшує апетит, нормалізує травлення.

Страви, в які додали гвоздику, мають тонізуючі властивості. Її додають у лікери, гарячі напої, фруктові соки, компоти, а також до супів, страв з м’яса, маринованих грибів, оселедця.

При додаванні гвоздики до страв варто не переборщити, оскільки вона має сильний аромат та гострий смак.

Лавровий лист. Він не лише додає аромату стравам, а й підвищує імунітет.

Лавровий лист поліпшує апетит, нормалізує травлення, виводить шлаки з організму, очищає судини та нормалізує артеріальний тиск, допомагає зняти запальний процес в організмі, особливо при запаленнях суглобів.

Лавровий лист додають до супів, м’ясних і рибних страв, до маринадів при консервації огірків, помідорів, кабачків тощо.

Суміш перців. Є багато видів перцю і усі мають корисні властивості.

Чорний перець сприяє поліпшенню травлення, обміну речовин, прискорює засвоєння корисних речовин з їжі і ліків. Він дуже корисний для серцево-судинної системи, бо сприяє розрідженню крові, очищає кровоносні судини, відмінний очищувач органів дихання, є потужним антиоксидантом.

Більше корисних рецептів у рубриці «Здоров’я»

Білий перець поліпшує апетит, прискорює метаболізм, підвищує імунітет, нормалізує тиск.

Рожевий перець допомагає у профілактиці ревматизму, артриту, подагри, нормалізує серцево-судинну діяльність, підвищує імунітет, поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту.

Червоний перець здатний знижувати рівень холестерину в крові, є профілактичним засобом від серцево-судинних захворювань.

Використовувати можна усі види перцю як кремо, так і їхню суміш, але як каже дієтолог, з почуттям міри. За добу можна спожити ¼ кавової ложечки. Особливо обережними повинні бути люди, що мають проблеми зі шлунково-кишковим трактом (гастрити, виразки), бо надмірне використання перців може посилити хворобливий стан.

Корінь імбиру зміцнює імунітет, його можна додавати в випічку або чаї.

Меліса і м’ята нормалізують пульс, знижують артеріальний тиск, знімають головний біль і допомагають боротися зі стресами. З них можна готувати чаї, додавати до салатів.

Розмарин варто використовувати людям з низьким артеріальним тиском.

Цибуля, часник, орегано мають антибактеріальну дію, провансальські трави, розмарин – противірусний ефект, а чебрець, базилік, перець Чілі, мускатний горіх – протизапальний.

Три рецепти з використанням прянощів

З прянощів готують чаї, приправи до м’яса, риби тощо. Нині ділимося з вами трьома корисними рецептами.

Чай з корицею, перцем, імбиром і яблуком

• яблуко – 1
• вода – 0,5 л
• зелений чай – ½ ч.л
• палочка кориці – 1
• імбир – 2-3 см
• перець – 4 горошини (можна по гориштні різного)
• мед (за бажанням)
• сік лимона (за бажанням)

Яблуко нарізати, імбир натерти. Налити у посудину 0,5 л води, додати імбир, яблуко, корицю та зелений чай. Поставити на маленький вогонь і довести до кипіння. Вимкнути. Залишити на 10 хв. Додати за бажанням лимон та мед.

Зелена аджика до м‘яса

• зелений солодкий перець – 3 шт.
• пучок базиліку, петрушки, кропу, кінзи, листя селери
• коріандр у в зернах – 1 ст.л
• зелений перець чілі без зернят – 150 г
• часник – 4 зубчики
• сіль – 1,5 ч. л
• уцхо сунелі – 1 ст.л

Усе помістити в блендер і збити до консистенції песто.

Пряничний цукор

• коричневий цукор – 350 г
• кориця мелена – 3 ч.л.
• імбир мелений – 1,5 ч.л
• коріандр мелений – 1/2 ч.л
• гвоздика мелена – 1/2 ч.лої
• бодян мелений – 1/2 ч.л
• мускатний горіх мелений – 1/2 ч.л
• какао – 1 ст.л

Ретельно перемішати всі інгредієнти і перекласти в герметичну банку.

Додавати до печених яблук, печива, пряників, чаю або кави.

Більше смачних рецептів у рубриці «Рецепти»

Чим відрізняються спеції від прянощів?

Багато людей змішують поняття “прянощі” і “спеції”, вважаючи, що це одне й те саме, насправді це не синоніми. У давнину спеції і прянощі дуже високо цінувалися, нарівні із золотом. Це не дивно, бо прянощі та спеції додають унікального смаку та аромату стравам і напоям, вони відрізняють кухні різних народів світу. Однак ми не завжди розуміємо різницю між цими двома поняттями і як вони надають смаку нашій їжі та життю.

Коли люди почали додавати в їжу спеції

Історія використання спецій налічує кілька тисячоліть. Вважається, що першими люди почали використовувати спеції близько 3500 років до н.е. в Стародавньому Єгипті. Це були кориця, гвоздика, імбир і мускатний горіх. Єгиптяни використовували їх для бальзамування мумій, для приготування ліків і парфумерії.

У Стародавній Греції та Римі спеції також були дуже цінними та дорогими інгредієнтами. Їх застосовували для надання пікантного смаку стравам, для створення ароматних олій і смол, для проведення релігійних обрядів. Спеції доставляли небезпечними довгими торговими шляхами з Індії, Аравії, Китаю та інших країн.

У Середні віки попит на спеції ще більше зріс. Вони стали символом розкоші та багатства. Спеції допомагали приховати неприємний запах зіпсованої їжі, поліпшити апетит і травлення, захищати від інфекцій та епідемій. Через спеції влаштовували справжні війни. Власне, заради спецій Колумб вирушив у пошук нового морського шляху до Індії і, таким чином, відкрив Америку.

Після відкриття нових земель і появи колоній ціни на спеції стали знижуватися, вони стали доступнішими. Спеції стали більш поширеними і різноманітними. У наш час ці інгредієнти можна придбати практично в будь-якому магазині або на ринку.

Що таке прянощі?

Прянощі – це харчові добавки рослинного походження, як-от квіти, листя, коріння, кора, які додають стравам нотки аромату та смаку. Словник Даля тлумачить термін “пряний”, як “гострий, ароматний, приємний на смак”, що є альтернативою “позбавленому смаку” та “прісному”. Слово “пряність” походить від слова “перець”, оскільки перець був найбільш широко поширеною ароматичною добавкою.

Прянощі мають яскраво виражений сильний аромат і смак. Внаслідок цього, щоб не зіпсувати смак їжі, їх треба додавати в невеликих кількостях. Слід зазначити, що прянощі, як правило, мають лікарські властивості, які притаманні рослинам, з яких їх отримали.

Спеції

Спеції – інгредієнти, які використовують для модифікації смаку, кольору та консистенції страв. Їхнє походження може бути хімічним або рослинним. Зокрема, спеції можуть надавати стравам солоного, солодкого або кислого смаку, а крім того, змінювати їхню текстуру. Слово “спеції” походить від латинського “species”, що означає “різновид” або “вид”.

Спеції також як і прянощі в їжу додають у невеликій кількості. Такі спеції, як лимонна кислота, сіль і дріжджі у великих кількостях їсти не можна.