Внутрішнє сумісництво і суміщення. Чи існують особливості для неприбуткових організацій?

Часто буває в неприбуткових організаціях, коли найманий працівник, крім посадових обов’язків за трудовим договором, виконує ще іншу оплачувану роботу у цій ж організації.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 №322/VІІІ (далі – КЗпПУ) передбачає для таких ситуацій два варіанти – оформлення внутрішнього сумісництва або ж суміщення.

На жаль, ці два терміни часто плутають, хоча вони несуть різну змістове навантаження.

Це ніби “морська свинка” та “свиня”. Слова схожі, але зміст різний.

Погано, коли плутають бухгалтери, бо для цих видів роботи характерні зовсім різні процедури та документи.

Нюанс: сумісництво буває різним зовнішнім (працівник у вільний від роботи час працює ще і в іншій організації чи підприємстві) та внутрішнім (виконання оплачуваної роботи за іншою посадою здійснюється в межах однієї організації). У цій статті нас цікавить тільки внутрішнє сумісництво та суміщення. Ці поняття ми хочемо протиставити одна одній.

Що каже закон?

Чи треба укладати договір?

Щодо внутрішнього сумісництва?

“ Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. ”

“Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах , в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.”

Робота за сумісництвом виконується окремо від основної роботи по часу із укладання іншого трудового договору. Тобто договорів два – один по основній роботі та інший по внутрішньому сумісництву.

І хоча у статті 24 КЗпПУ у переліку договорів, обов’язкових до укладання в письмовій формі, ми не знаходимо договір по сумісництву, але на практиці такі договори РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ укладати саме у письмовій формі із вказанням часового проміжку (години, в які протягом робочого дня виконується робота за сумісництвом) та інші умов виконання роботи.

Щодо суміщення?

“ Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи , провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.”

Для суміщення укладати новий договір НЕ треба, бо це лише виконання роботи за тимчасово відсутнього працівника чи виконання додаткової роботи у загальний час роботи. Договір – один, лише основна робота.

Чи треба повідомляти податкову про внутрішнє сумісництво або суміщення?

Як ми вже зрозуміли, що для внутрішнього сумісництва треба укладати новий трудовий договір.

І перед тим, як допустити працівника до роботи по новому договору внутрішнього сумісництва, потрібно подати вже Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту, затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.2015р. № 413 із змінами і доповненнями.

“ Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”

Суміщення посад у свою чергу не вимагає повідомлення, бо особа працює, як і раніше, по своєму основному договору. Так, змінилась її робоче навантаження, але договір один.

Чи вносити зміни у посадові інструкції?

Не будемо детально розповідати у цій статті про посадові інструкції. Зупинимось на головних аспектах.

Якщо у трудових відносинах допускається укладання усних трудових договорів, то посадові інструкції таких пільгових умов не мають.

По кожному із працівнику має бути сформована та підписана працівником письмова посадова інструкція.

Щодо внутрішнього сумісництва їх буде – ДВІ, бо одна посадова інструкція буде стосуватись основної роботи, а друга – внутрішнього сумісництва. ЦЕ ДВІ ПОСАДИ.

Наприклад, є Марія, яка працює на повну ставку в ГО “Котики” як менеджер, то вона одну посадову підписує саме “Посадова інструкція менеджера”.

А по неповній зайнятості Марія у цій ж ГО “Котики” оформлена, як перекладач, то вона ще підписує іншу посадову – “Посадова інструкція перекладача”.

Щодо суміщення – посадова інструкція буде лише одна, але треба буде наказом внести у неї зміни, розширити обсяги роботи. ЦЕ ОДНА ПОСАДА.

Наприклад, є Сергій на посаді PR-спеціаліста у БО “Віримо у перемогу”, він при працевлаштуванні підписав “Посадова інструкція PR-спеціаліста”.

Часи змінюється, з організації пішов “інтерв’юер”, треба комусь здійснювати його роботу, поки знайдуть нового спеціаліста на цю посаду. Тимчасово почав це виконувати Сергій.

Бажано, щоб у посадовій інструкції були внесені зміни, яка закріпляли цей додатковий обсяг та тимчасовість цієї роботи. Інакше будуть питання при перевірках.

Чи відображати суміщення та внутрішнє сумісництво в табелі обліку робочого часу?

Оскільки робота за внутрішнім сумісництвом відбувається в окремий від основної роботи час, то і табелюється вона окремо.

Години роботи передбачені колдоговором (або трудовим договором за основним місцем роботи) табелюються з буквеним / цифровим кодом Р / 01.

Години роботи за сумісництвом табелюються з буквеним / цифровим кодом РС / 02 (повна назва – години роботи працівників, яким встановлено неповний робочий день (тиждень) згідно з законодавством).

Щодо суміщення знаходимо консультацію на офіційному сайті Львівського обласного центру зайнятості знаходимо підтвердження – виконання такої додаткової не табелюємо:

“Доплату за суміщення вакантної посади можна встановити одному працівнику, або ж розподілити між кількома працівниками залежно від обсягу додатково виконуваних робіт. Робота за суміщенням у табелі обліку використання робочого часу не відображається.”

Що з оплатою праці?

Нарахування заробітної плати за внутрішнім сумісництвом відбувається пропорційно до відпрацьованого часу, про це кажуть два нормативно – правові акти України.

“Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.”

“Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.”

Тобто, робота за сумісництвом передбачає нарахування заробітної плати окремо від заробітної плати за основним місцем роботи.

А ось суміщення – це просто доплата до заробітної плати.

Наприклад, є Олена, яка працює юристом у БО “Сонечко”.

У цій організації якийсь час був відсутня особа на посаді “кадровика”, тому обов’язки ведення кадрового обліку тимчасово було покладено на Олену із відповідною доплатою у процентному відношенні.

“ Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи , провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.”

Що з відпустками?

Тут логіка проста, як і з нарахуванням заробітної плати: кожне місце роботи = окрема щорічна відпустка.

Щодо суміщення жодних питань навіть не виникає – це одна посада, тому тут не може виникати “другої” щорічної відпустки та “інших” відпускних.

А ось внутрішнє сумісництво потребує вивчення.

“ Працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом має право на оплачувану щорічну відпустку (ст. 2 Закону «Про відпустки»). Щорічну основну відпустку сумісникам надають такої самої тривалості, як і іншим працівникам відповідної професії, які працюють на умовах повного робочого часу, й оплачують згідно із законодавством. Тривалість відпустки внутрішнього сумісника також визначають окремо за кожною з обійманих посад…

Оплату відпустки чи виплату компенсації за невикористану відпустку сумісникам провадять у такому самому порядку, як і за основним місцем роботи, відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року. При цьому внутрішньому сумісникові розрахунок відпускних здійснюють окремо за кожною посадою, так само окремо рахують і відпускний стаж.”

Отут часто бувають помилки, які допускають молоді бухгалтери.

Вони нараховують відпустку за основним місцем роботи, але забувають нараховувати по внутрішньому сумісництву.

Зверніть увагу:

1. Робочі періоди, на підставі яких Ви маєте рахувати тривалість відпусток по основній роботі та по внутрішньому сумісництву – різні. Дати початку цих робочих періодів – це дати прийому на ці конкретні посади.

2.”Відпускні” (відпускні виплати, так звана “заробітною платою на час відпустки”) нараховуються та сплачуються окремо.

3. Компенсацію за невикористані щорічні відпустки нараховуються та сплачується при звільненні з цих посад – окремо.

4 . За звичаєм, відпустки по основній роботі та по внутрішньому сумісництву дають одночасно. Інакше виходить, що людина наприклад, по основній посаді йде у відпустку, а по сумісництву має виходити у офіс. Не дуже реалістична картина?

Це дозволяє і законодавство з праці України.

“Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

6) сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи”

Але при цьому надання відпустки одночасно за основною роботою та внутрішнім сумісництвом не є зобов’язанням.

Про це вказано у роз’ясненні Херсонської обласної міжгалузавої ради профспілок (даємо посилання на цей ресурс, бо він відкритий у доступі, є подібні роз’яснення на інших ресурсах).

“Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій врегульована постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (зі змінами, далі – постанова 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.06.1993 за №76 (далі – Положення). Дія постанови № 245 та положення поширюється не лише на державні, а й на комунальні підприємства, установи й організації (відповідно до постанов Верховного Cуду від 12.02.2020 року у справі № 607/13528/18, від 10.04.2019 року у справі № 592/11917/17, а також роз’яснень Мінсоцполітики у листах від 08.08.2008 р. № 243/06/186-08, від 16.09.2010 р. № 294/13/116-10).

Відповідно до п.3 постанови №245 відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Тобто сумісники, які працюють на державних і комунальних підприємствах, в організаціях, установах, хоча й отримують «подвійні» відпускні (і за основною посадою, і за сумісництвом), але відпочивають протягом одного «строку». Про це нагадує й Мінсоцполітики в листі від 12.09.2016 № 1294/13/84-16.

Умови роботи за сумісництвом на підприємствах, в установах, організаціях інших форм власності визначаються ними самостійно (наприклад, у колективному договорі).”

Чи є обмеження щодо внутрішнього сумісництва і суміщення?

До листопада 2022 року в Україні діяли обмеження стосовно тривалості сумісництва відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 03.04.1993 № 245, яка втратила чинність 25.11.2022 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2022 №1306 .

Так, до 25.11.2022 року тривалість роботи за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім) не могла перевищувати 4 години на день і повного робочого дня у вихідний день.

Наразі обмеження діють виключно стосовно переліку осіб, наведеному в статті 3 Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 № 1700-VІІ (ЗУ № 1700), серед яких тільки один пункт має відношення до громадського сектору.

“в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України “Про державну службу”, Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 , підпункті “а” пункту 2 частини першої цієї статті;”

Щодо цих осіб є обмеження, яка встановлюється статтею 25 ЗУ № 1700 . Радимо ознайомитись із цієї статею самостійно, бо там багато нюансів, і цій темі треба присвячувати окрему статтю (що ми пізніше і зробимо).

Висновки та рекомендації

У цій статті ми швиденько пробіжались по головним відмінностям внутрішнього сумісництва та суміщення, щоб нагадати нашим читачам, що це зовсім різні поняття, які, на жаль, і досі ми часто плутаємо.

• робота за внутрішнім сумісництвом проводиться з чітким часовим розмежуванням від основної роботи, тоді як суміщення здійснюється в межах робочого часуза основною посадою;

• внутрішнє сумісництво – обов’язково потрібно укладати новий трудовий договір (про виконання роботи за сумісництвом), суміщення – не укладаємо договір, бо це додаткові оплачувані обов’язки для працівника;

• за внутрішнім сумісництвом подається повідомлення про прийом працівника , за суміщенням це не передбачено;

• за внутрішнім сумісництвом має бути дві посадові інструкції (основна робота та сумісництво), за суміщенням – одна посадова інструкція з внесенням змін;

• внутрішнє сумісництво оплачується за фактично відпрацьований час чи виконану роботу як окрема заробітна плата , з видачею окремого розрахункового листка, в той час як суміщення – доплата фіксована;

• внутрішнє сумісництво табелюється окремо від основної роботи (той самий працівник, але за іншою посадою), суміщення окремого табелювання не передбачено;

• за внутрішнім сумісництвом відпустка розраховується за кожним місцем роботи окремо , може надаватись одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (якщо тривалість відпустки за сумісництвом менша – до неї додається відпустка без збереження заробітної плати за посадою сумісника), за суміщенням окрема відпустка не передбачена;

• і за сумісництвом, і за суміщенням діють обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ.

З повагою, автори матеріалу юристка Вірьовкіна Лілія та бухгалтерка Супрун Тетяна

У разі необхідності індивідуальної консультації, звертайтесь на [email protected]

Не забувайте підписуватись у наш телеграм канал, там можна коментувати та задавати питання https://t.me/lawyer_for_NGOs

Підтримати проєкт можна на рахунок UA063052990000026008050287340

Отримувач ГО «Ти потрібен Україні», код за ЄДРПОУ 40112590

Приватбанк (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299),

Треба написати «благодійна допомога на статутну діяльність».

• Бухоблік та звітність
  • Звітування неприбуткових організацій перед громадськістю
  • Звітність по гуманітарній допомозі
  • Анкетування з боку банків. Неправомірні вимоги
  • Звіти неприбуткових організацій у податкову та статистику.Ч.1. Квартальна звітність
  • Алгоритм щодо заповнення Акту приймання-передачі гуманітарної/благодійної допомоги. Як заповнювати та на що звернути увагу
  • Адміністративні витрати у рамках благодійної діяльності
  • Видаткова накладна. 5 помилок, які НЕ треба робити при оформленні
  • Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (громадські об’єднання та благодійні організації). 1 частина
  • Чи можуть фізичні особи підприємці отримувати гранти чи безповоротну фінансову допомогу?
  • Статус неприбутковості. Як отримати, як не втратити, як відновити
  • Чи має благодійна або громадська організація реєструватись платником ПДВ та у яких випадках?
  • Як передати допомогу військовослужбовцю без сплати податків?
  • Чи виникають податки при видачі грантів ФОП та фізичним особам
  • Що робити у разі втрати неприбутковою організацією первинних документів?
  • Внутрішнє сумісництво і суміщення. Чи існують особливості для неприбуткових організацій?
  • 6 помилок при наданні найманому працівнику щорічної основної відпустки
  • Що таке “Натуральний” коефіцієнт?
  • Чи може юридична особа створювати власні уніфіковані форми первинних документів?
  • Перевезення допомоги та евакуація людей. Чи виникає у організації акциз на пальне
  • Чи сплачує податки підприємство-благодійник, коли надає допомогу організації?
  • Мета та цілі створення неприбуткової організації/спілки
  • Всеукраїнський статус та територія діяльності громадського об’єднання
  • Підрозділи із статусом юридичної особи та громадські організації, які об’єднують громадські організації
  • Вимоги до статутів громадської або благодійної організації. Ч.1
  • 5 помилок при складанні протоколу загальних зборів громадської та/або благодійної організації
  • Загубили статутні документи організації. Що робити?
  • Найменування та назва громадської або благодійної організації
  • Зміна місцезнаходження громадської або благодійної організації
  • Найменування та назва англійською мовою громадської або благодійної організації
  • Реєстрація неприбуткової організації. Необ’єктивні відмови реєстраторів
  • Загальні збори неприбуткових організацій. Нюанси, про які усі мовчать. Вимоги до статутів громадської або благодійної організації. Ч.2
  • Особливості реєстрації неприбуткових організацій. Протокол чи рішення
  • Особливості реєстрації неприбуткових організацій. Клони юридичних осіб
  • Особливості реєстрації неприбуткових організацій. Засновники. “Фізичні особи” чи треба вказувати персональні дані?
  • Як проводити та оформляти онлайн засідання загальних зборів неприбуткової організації?
  • Як уповноважити особу для реєстрації створення громадського об’єднання без нотаріальної довіреності? Протокольне уповноваження
  • Меморандуми неприбуткових організацій та спілок
  • Кведи контрагентів, з якими неприбуткові організації укладають договори. Ч.1
  • Чи може ФОП 2 групи надавати послуги громадській або благодійній організації
  • 5 помилок при укладанні та зберіганні договорів громадською та благодійною організацією
  • 3 головних юридичних питання, пов’язаних з отриманням організаціями грантів
  • Нові виклики при укладанні договору неприбутковою організацією: курсова різниця, підписи однієї людини з обох сторін договору, форс мажор
  • Як прописати у договорі авторські права автора твору, щоб не зашкодити замовнику – неприбутковій організації?
  • Договори надання благодійної допомоги. Які вони можуть бути та про що. ч.1
  • Яким чином неприбутковій організації оплатити послуги ФОП 2 групи, який здійснює ветеринарну діяльність?
  • Благодійна та гуманітарна допомога – різниця між ними. Частина 1
  • Інструкція благодійникам
  • Підприємницька/господарська діяльність неприбуткових організацій. 1 частина
  • Три помилки при зверненні неприбуткової організації до органів публічної влади
  • Як неприбутковим організаціям стати надавачами соціальних послуг?
  • Наглядова рада неприбуткових організацій. Ревізійна комісія та ревізор. Частина 1
  • Посада керівника по статуту благодійної або громадської організації
  • Як узгоджується членство/участь в організаціях та посади у керівних органах
  • Договори із волонтерами
  • Кримінальна відповідальність волонтерів
  • 5 питань, на які треба звернути увагу волонтеру при укладанні договору з організацією
  • Надання допомоги волонтерам, які постраждали внаслідок здійснення волонтерської діяльності
  • Як волонтеру отримати дозвіл для виїзду за кордон?
  • Комісії неприбуткових організацій
  • Положення/Порядок залучення волонтерів. Чи треба його робити?
  • Три грубі помилки при складанні Облікової політики громадської або благодійної організації
  • Менеджер громадської чи благодійної організації. Яку назву та код за Класифікатором професій обрати?
  • Мобілізація працівників: що потрібно знати роботодавцю
  • Ліквідація фонду соцстраху
  • Встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території

  Контакти:

  Copyright © 2024 Усі права на матеріали, розміщені на сайті ГО «Ти потрібен Україні», охороняються відповідно до законодавства України, у тому числі ЗУ «Про авторське право і суміжні права». Заборонено цитування та використання будь-яких матеріалів без посилання на сайт ГО «Ти потрібен Україні». Заборонено цитування та використання в інтернеті без гіперпосилання на сайт ГО «Ти потрібен Україні»

  Як звільнити з роботи людину, яка працює за сумісництвом? Чи виплачується вихідна допомога під час звільнення такого працівника?

  Процедура звільнення з роботи сумісника аналогічна загальній процедурі звільнення працівника.

  За пунктом 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мін’юсті України 30.06.93 р. за № 76, звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

  Такі підстави звільнення працівників, що працюють за сумісництвом, поширюються тільки на державні підприємства, організації. Цю категорію працівників на інших підприємствах, в установах, організаціях звільняють на загальних підставах.

  Статтею 43-1 КЗпП визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не потребує згоди профспілки для звільнення працівника із суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

  Якщо працівник уклав договір про роботу за сумісництвом з недержавним (некомунальним) підприємством, він може бути звільнений лише за наявності загальних підстав, передбачених законодавством, у відповідних випадках – тільки за згоди виборного органу первинної профспілкової організації із виплатою вихідної допомоги, якщо це передбачено загальними нормами.

  Під час звільнення з роботи сумісника з ініціативи власника за інших підстав сумісникові виплачується вихідна допомога на загальних засадах.

  Наприклад, вихідна допомога виплачується сумісникові, якшо його звільняють:

  у зв’язку з призовом або вступом працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більш як на один рік (п. 3 ст. 36 КЗпП);

  відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);

  зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);

  поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП);

  порушенням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 38 і 39 КЗпП).

  У разі звільнення працівника-сумісника з інших підстав вихідна допомога не виплачується.

  Відповідно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП.

  Власник або уповноважений ним орган, з ініціативи якого звільняється працівник, зобов’язаний також у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

  Джерело: kr.dsp.gov.ua