Класифікація плодів

Різноманітність плодів зумовлюється переважно будовою оплодня, способами розкривання, особливостями їхнього розвитку і поширення. Плоди класифікують (табл.18, рис.47): 1) за характером утворення: o справжні плоди утворені тільки із зав’язі;

• o несправжні плоди утворені із зав’язі та інших частин квітки;
• o збірні плоди утворені з декількох маточок одного суцвіття. 2) за будовою:
• o сухі, що не розкриваються (містять тільки одну насінину) – горіх, сім’ янка, зернівка, крилатка, жолудь, горішок;
• o сухі, що розкриваються (багатонасінні) – листянка, біб, коробочка, стручок, стручечок;
• o соковиті плоди – ягода, кістянка, яблуко, гарбузина, гесперидій;
• o соковиті супліддя – це сукупність плодів, що утворилися від зростання між собою окремих плодиків, кожний з яких розвивається з окремої квітки щільного суцвіття. В буряку зростаються голі плодики. В утворенні супліддя, крім маточки, беруть участь і інші частини квітки та суцвіття, наприклад, у шовковиці – розрослі оцвітини, в інжиру – дуже розрослі соковиті осі суцвіття, а в ананаса – розросла вісь суцвіття й покривні листки.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛОДІВ

Соковиті:

мають соковитий, м’ясистий оплодень; соковитий, багатонасінний, нерозкривний плід, який утворений одним або кількома плодолистиками

виноград, аґрус, помідор, картопля, банан

має дерев’ янистий екзокарпій, вутворенні бере участь також квітколоже; мезокарпій і ендокарпій соковиті

одногніздий, однонасінний плід, у якого екзокар-пій – шкірястий, мезокарпій – м’ясистий, соковитий, а ендокарпій – твердий, дерев’янистий

абрикос, вишня, слива, персик, черешня

багатонасінний плід, у формуванні беруть участь стінки зав’ язі і інші частини квітки; насіння лежить у плівчастих сухих камерах, м’якуш плоду утворений зав’яззю та квітколожем, нижньою частиною тичинок, пелюсток та чашолистків, що зрослися

яблуня, груша, айва, горобина

багатонасінний з товстошкірим екзокарпієм, багатий на ефірні олії; мезокарпій губчастий, білого кольору, сухий; ендокарпій соковитий,утворився з волосків внутрішньої епідерми плодолистиків

розкривні:

мають сухий оплодень, є розкривні і нерозкривні;

багатонасінний одногніздий плід, утворений одним плодолистиком, що розкривається по черевному шву

магнолієві, деякі жовтецеві, розові

одногніздий, багатонасінний плід, утворений одним плодолистиком, розкривається по черевному і спинному швах від вершини до основи

бобові (горох, кінські боби, вика, люпин)

коробочка

одно- чи багатогніздий, багатонасінний плід, що утворився з більш як одного плодолистика, розкривається чи стулками, чи зубчиками, чи дірочками

бавовник, дурман, мак, дзвоники, лілії, тюльпан

двогніздий багатонасінний плід, утворений двома плодолистиками; всередині від верху до низу плівчаста перегородка, до країв якої прикріплене насіння; розкривається двома стулками від основи до вершини; стручок – довгий і вузький; стручечок майже однакової ширини і довжини

грицики, талабан, капуста та деякі інші хрестоцвіті

Нерозкривні

має дерев’янистий оплодень, який не зростається з насіниною, що лежить вільно

відрізняється від горіха меншим розміром

утворюється з двох плодолистиків і має шкірястий оплодень, що не зростається з насіниною, лежить вільно

має шкірястий оплодень, в якому є одна насінина, що зрослася з оплоднем

злакові (пшениця, ячмінь тощо)

Збірні:

утворені з декількох маточок одного суцвіття; на одному спільному квітколожі розміщені багато дрібних сухих плодів-горішків

соковитий плід, утворений сукупністю кістянок, розташованих на спільному опуклому квітколожі

розросле квітколоже стає соковитим; на його поверхні у великій кількості розміщені сухі плоди – горішки

Рис. 47. Різноманітність плодів:

• 1 – жолудь (дуб);
• 2 – стручок (редька);
• 3 – коробочка (блекота);
• 4 – стручечок (рижій);
• 5 – кістянка (вишня);
• 6 – біб (горох);
• 7 – яблуко (горобина);
• 8 – багатогорішок (шипшина).

Будова і поширення плодів

Плід – генеративний орган покритонасінних рослин, який служить для формування, захисту та поширення ув’язнених в ньому насіння.

2. Що входить до складу плоду?

В освіті плода беруть участь різні частини квітки, але насамперед зав’язь. Із стінки зав’язі формується стінка плода – околоплодник. Насіння формуються з семяпочек.

3. Які плоди називаються сухими? Соковитими?

Сухими називають такі плоди при дозріванні яких околоплодник висихає. Соковитими називаються плоди, у яких околоплодник сильно розростається і стає м’ясистим. У ньому містяться поживні речовини. Соковиті плоди можуть містити одне або кілька насінин.

4. Які функції виконують плоди?

Плоди не тільки надійно захищають насіння, але і сприяють їх поширенню, яке має велике біологічне значення.

5. Яке значення має поширення плодів і насіння?

Завдяки поширенню плодів і насіння відбувається розселення виду, збільшується займана ним площа.

6. Яке значення в поширенні плодів і насіння грає забарвлення околоплодника?

Яскраві плоди привертають увагу тварин, тим самим збільшується шанс того що вони будуть з’їдені і залишаючись в травному тракті деякий час поширені по території.

7. Які пристосування до поширення вітром мають деякі плоди рослин?

За допомогою вітру розносяться плоди багатьох рослин. Для цього у них є різні пристосування (крилатки у клена та ясена; парашутики у кульбаби). Вітром можуть поширюватися не тільки плоди, але й насіння. Наприклад, у верб, тополь на насінні утворюються білі шовковисті волоски. Завдяки їм насіння підхоплюються вітром і розносяться на великі відстані.

8. Подумайте, чи завжди поширення плодів і насіння має з точки зору людини позитивне значення.

Ні. Так як поширення насіння бур’янових рослин шкодить сільському господарству.

Плоди, їх будова, різноманітність та значення

Плід – генеративний орган покритонасінних рослин, який утворюється після подвійного запліднення із зав’язі маточки. Плоди є лише у покритонасінних, звідки і походить назва. Ці органи сформувалися в процесі еволюції для захисту насіння від висихання, холоду, механічних пошкоджень та забезпечення дозрівання й поширення насіння. Рослини також накопичують і створюють додатковий запас води та поживних речовин в оплодні для проростання насіння після опадання плодів. При утворенні плодів стінки зав’язі видозмінюються у двох напрямках: в одних рослин оплодень стає сухим, а в інших – соковитим. В утворенні плоду можуть брати участь і інші частини квітки (квітколоже, оцвітина, квітконіжка). Наприклад, у формуванні запашних солодких плодів суниць бере участь квітколоже. Іноді плоди утворюються без запліднення (партенокарпія) і тоді, зазвичай, не містять насіння (деякі сорти винограду, цитрусових та ін.). Плоди є предметом вивчення окремої ботанічної науки під назвою карпологія. Отже, основними функціями плоду як генеративного органу квіткових рослин є захист насіння від несприятливих впливів, сприяння поширенню насіння та забезпечення поживними речовинами проростка на початкових стадіях його життя.

Будова плодів

Оплодень, або перикарпій, – стінка плоду, яка розвивається зі стінок зав’язі. В оплодні розрізняють три частини: зовнішню (екзокарпій), середню (мезокарпій) та внутрішню (ендокарпій). У різних рослин співвідношення цих шарів різне і є видовою ознакою. Зовнішній шар оплодня утворюється з верхньої шкірки зав’язі, звичайно він тонкий і зазнає незначних змін. У клітинах цього шару хлоропласти руйнуються або перетворюються у хромопласти, що і зумовлює появу у плодів жовтого, червоного, помаранчевого кольору (горобина, помідор). У вишні, сливи, винограду забарвлення плодам надає антоціан, який міститься у вакуолях. Забарвлення плодів приваблює птахів, тварин, які здійснюватимуть їх поширення. Середня частина стінок зав’язі, що утворює середній шар оплодня, часто зазнає найбільших змін і найбільше розростається.

Будова плоду: 1 – екзокарпій; 2 – мезокарпій; З – ендокарпій; 4 – перикарпій; 5 – насінина

У сухих плодах оболонки клітин цієї частини зав’язі можуть дерев’яніти, і середній шар стає твердим (ліщина). У соковитих плодах, навпаки, середній шар оплодня накопичує воду і стає соковитим та м’ясистим (черешня, слива, персики, абрикоси). Клітини цього шару запасають вуглеводи, через що плоди таких рослин стають солодкими і приваблюють тварин-поширювачів. Внутрішній шар оплодня може стати плівчастим, шкірястим або видозмінитися в кісточку (вишня, черешня), що забезпечує захисну функцію. Квітконіжка перетворюється у плодоніжку. Отже, основними частинами плоду є оплодень та насінина.