Навколишній світ має три просторових виміри, але в фізичних моделях їх може бути більше. Наприклад, у теорії суперструн розглядається 10 просторових вимірів.
"З точки зору офіційної фізики, четвертий вимір – це час, так казав ще Ейнштейн. Якщо простір у нас тривимірний, то час – четвертий вимір", – стверджують науковці.
Геометрично в найпростішому випадку чотиривимірний простір розглядається як евклідів простір чотирьох вимірів, у загальнішому розгляді він має неевклідову метрику, змінювану від точки до точки.
Фото: NASA / GSFC. З часів Альберта Ейнштейна простір-час фізики вважають сукупністю трьох вимірів простору та четвертого – часового (3+1). Властивості цього часового виміру вже тривалий час відомі: односторонність, незворотність руху, в якому протікає час. Ці ознаки можна обґрунтувати другим законом термодинаміки.
“Питання, чому наш Всесвіт має саме три (макроскопічні) просторові виміри, є однією з найбільших загадок в космології.
У повсякденній перспективі наш досвід простору базується на трьох просторових вимірах: висота ширина y глибина. Крім того, у нас є часовий вимір, який дозволяє нам сприймати потік час. Ці виміри є основоположними для нашого розуміння світу та …