Ментальний вік: дізнайтесь, скільки вам років насправді тест

Чи відчуваєте себе молодше, ніж зазначено в паспорті? Швидше за все, ваш ментальний вік не відповідає біологічному. Як визначити, скільки років вам насправді? Психологи пропонують вирішувати цю проблему за допомогою тестів кольорів. Ось вам один з них. Придивіться уважно до кольрів на картинках.

Який колір є домінуючим?

• 1 (3 балла)
• 2 (5 баллов)
• 3 (1 балл)
• 4 (2 балла)
• 5 (4 балла)

Ця фотографія чорно-біла?

Виберіть відтінок синього кольору

• 1 (2 бала)
• 2 (4 бала)
• 3 (3 бала)
• 4 (5 балів)

Який колір на абстракції найяскравіший?

• Синій (4 бали)
• Червоний (1 бал)
• Рожевий (3 бали)
• Жовтий (5 балів)

Скільки кольорів ви бачите на зображенні?

• 4 (1 бал)
• 6 (3 бали)
• 3 (5 балів)
• Більше 10 (4 бали)

• Ваш ментальний вік: менше 20 років – 0-5 балів
• Ваш ментальний вік: 20-29 років – 6-12 балів
• Ваш ментальний вік: 30-39 років – 13-18 балів
• Ваш ментальний вік: більше 45 років – 19-23 бали

Києву не 1540 років. А скільки ж насправді?

Свій день Київ святкує наприкінці травня. У цьому році місту, згідно загальноприйнятої версії, виповнюється 1540 років. Але чи так це насправді? Розповідаємо, як виник цей загальноприйнятий рік, які пристрасті розгортались навколо дискусії щодо віку міста в 1970-х роках і звідки взялись “1500 років”.

Засновники Києва ― історичні постаті чи легендарні персонажі?

Пам’ятник засновникам Києва став одним зі скульптурних символів міста. Композиція сповнена динаміки: брати-засновники сприймаються епічно, сестра Либідь виглядає окриленою. Але чи були Кий, Щек, Хорив і Либідь історичними постатями, а не лише легендарними персонажами? І якщо в 1982 році святкували 1500-річчя міста, то звідки взявся 482 рік як дата заснування Києва?

Про трьох братів, що сіли на трьох горах і заснували місто, ми знаємо з “Повісті минулих літ”. Брати назвали місто Києвом в честь старшого з них, самі ж стали називатися полянами. Цей сюжет прийнято вважати за основу появи Києва. Але, на жаль, монах-літописець, переповідаючи легенду, не вказав дату.

Вірменський хроніст Зеноб Глак приводить схожий сюжет про заснування міста в землі полонян братами Куаром, Мелтеєм і Хореаном. Щоправда, теж не вказує дату. Та й період діяльності самого історика датується неоднозначно: то IV, то VII-VIII століття.

Проте важливим є факт наявності схожих персонажів у двох історичних джерелах. Отже це є свідченням, що подібне мало місце і очевидно відбувалося так давно, що було зафіксоване у формі легенди без вказівки дати. Саме тому дослідники здебільшого досить обережно називають Кия, Щека, Хорива і Либідь напівлегендарними персонажами. Хоча версій щодо цих осіб в наш час існує настільки багато, що деякі з них звучать швидше казково, ніж історично.

Звідки взявся 482 рік?

Приблизно та ж картина з датуванням Києва. Згідно усталеного підходу в країнах Європи, датою заснування міста вважається дата першої документальної згадки про нього. Навіть якщо місто на той момент вже було розвинене та, очевидно, засноване раніше. До версій не вдаються, а спираються на документ. Найдавніша літописна згадка про Київ, що не викликає дискусій та сумнівів, ― це 882 рік, коли Віщий Олег з варягами вбив Аскольда і Діра та посів Київ.

Але в радянський час практикували інший підхід: на основі знайдених артефактів та історичних свідчень намагались визначити орієнтовний час появи міста. Щодо Києва, зупинились на тому, що поселення з ознаками міста на цій території сформувалась не пізніше V-VI століть нашої ери. В результаті, цей період наклали на дату найдавнішої згадки про місто — 882 рік ― і отримали умовний та досі загальноприйнятий 482 рік.

Але до 1980-х років цієї дати не існувало. В ранній радянський час про Київ говорили як про одне з найстаріших міст Союзу. Згодом, в 1960-х, часто озвучували віковий проміжок у 1500-2000 років, але не робили акцент на конкретиці.

Щось подібне відбувалося і в подальшому, доки в другій половині 1970-х років у керівництва УРСР не виникла ідея відсвяткувати ювілей столиці. Коли рішення про святкування схвалили, постало непросте питання щодо віку міста.

З пакетом документів звернулись до ЮНЕСКО. Щодо цифр, то на дрібні ювілейні дати київська делегація не розмінювалась ― перша пропозиція полягала у відзначенні Києву 2500 років. Але в ЮНЕСКО наполягали на підході, згідно якого поява Києва розглядалась разом з появою держави Київська Русь. Проте подальшу пропозицію з боку київської сторони відзначити 2000 років місту й Київській Русі в ЮНЕСКО також відхилили. В якийсь момент учасники процесу з боку Києва вирішили погодитись на запропонований їм варіант 1500, побоюючись, аби ЮНЕСКО не продовжило подальше “омолодження” столиці Русі.

Москва також непросто прийняла рішення щодо 1500-річного ювілею Києва. Виходило, що “старший брат” ледь не вдвічі молодший. Але зрештою рішення не просто затвердили, а й виділили солідні кошти на приготування міста до ювілею. Аби уявити масштаби підготовки до цієї події, можна пригадати, які знакові споруди й пам’ятки в Києві звели чи реконструювали, приурочивши це до ювілею міста: кінотеатр “Київська Русь”, монумент “Батьківщина-Мати”, музейний павільйон “Золоті ворота”, Житній ринок, Центральний Будинок меблів, готель “Салют”, Центральний палац урочистих подій, нова будівля музею Леніна (сучасний центр “Український дім” ― ред.), Арка дружби народів (нині — Арка Свободи українського народу — ред.), обеліск місту-герою Києву (на площі Перемоги), а також вже згаданий пам’ятник засновникам Києва (у Наводницькому парку). Перелік не повний, згадано лише найбільш вагомі об’єкти.

Вічне місто

Скільки років Києву ― питання суперечливе. Своєрідно розв’язав його французький класик Оноре де Бальзак, назвавши Київ вічним містом: “Петербург — молоде місто, Москва — старе, але Київ — вічне місто”. А ще у контексті розмови про Київ Бальзак додав: “Я бачив Північний Рим. “. Тим самим він поставив Київ для східноєвропейських народів на той рівень, на якому був і залишається Рим для народів Західної Європи.

Євген Гребінка, український колега і сучасник Бальзака, ніби влучно доповнює видатного француза:

“Який ти красивий, мій рідний Київ! Славне місто, святе місто! Який ти красивий, мій сивий старцю! Як сонце між планетами, як цар між народом, так Київ між містами. Стоїть на високій горі, оперезаний зеленими садами, увінчаний золотими маківками і хрестами церков, немов святий короною; перед горою широко розбіглися живі хвилі Дніпра-годувальника. І Київ, і Дніпро разом. Боже мій, що за розкіш! Чи чуєте, люди добрі, я говорю вам про Київ, і ви не плачете від радості?”

Якась особлива природна сила береже ці гори над Дніпром і місто на них. Але кожна сторінка в історії міста важлива. Немає незначущих. Є й та, яку ми пишемо сьогодні.

З Днем народження, Києве!