Хотіли грошей, а отримали місію МВФ до Різдва. Чому це теж важливо

Про це повідомив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

“Враховуючи обставини пандемії COVID, місія провадитиме дистанційне обговорення з владою України останніх на часі економічних подій, а також заходів та реформ, необхідних для завершення першого перегляду”, – йдеться у повідомленні.

Очевидно, йтиметься і про щойно схвалений бюджет на 2021 рік, і про рішення Конституційного суду, які міжнародні партнери сприйняли як крок назад у боротьбі з корупцією, та реакцією президента і рішення парламенту, якими Київ намагався виправити ситуацію.

Представник МВФ також каже, що місія подовжить свою роботу у січні, після завершення свят.

“Для України це є підтвердженням підтримки МВФ у провадженні реформ та позитивним сигналом щодо виплати чергового траншу. А для наших міжнародних фінансових партнерів та банківського середовища — маркером стабільності”, – оцінив звістку про початок роботи місії МВФ прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Раніше пан Шмигаль також визнавав, що наступний транш від МВФ Київ зможе отримати не раніше лютого-березня наступного року.

Чому це важливо?

Відновлення діалогу з МВФ за кілька днів до Різдва здавалося б, є суто символічною подією. Але для України за нинішніх обставин вона має і суто практичний зміст.

Наприкінці року в державному бюджеті утворилася “діра” у 3 млрд доларів, яку попередньо уряд збирався “закрити” двома траншами від МВФ та позиками від інших міжнародних кредиторів.

Проте перший (і поки що останній) транш, який Київ отримав за новою програмою співпраці МВФ, надійшов у червні. І з того часу міжнародної фінансової допомоги практично не було.

Уряд заявив, що спробує позичити на ринку те, що недоотримав від міжнародних кредиторів. Проте за відсутності позитивних сигналів від МВФ, на якого орієнтуються міжнародні інвестори, спроби уряду продати свої цінні папери були не дуже успішними, а ціна запозичень зросла.

Певним чином у цій ситуації допомогло виділення ЄС 600 млн євро зі свого 1,2-мільярдного пакету макрофінансової допомоги, хоча зазвичай ці гроші також прив’язані до співпраці з МВФ. Як пояснили в Брюсселі, виділення траншу має екстрений характер, щоб допомогти Україні подолати соціально-економічні наслідки пандемії. Натомість виділення наступного траншу там пов’язали саме з тим, як Київ виконає попередні домовленості. Зокрема, і викладені у Меморандумі про співпрацю з МВФ.

Крім того, після цього стало відомо і про підписання нових угод зі Світовим банком та ЄБРР про фінансування галузевих проєктів.

Всі ці сигнали можуть значно полегшити українському уряду запозичення на відкритих ринках та, можливо, трохи здешевити їх – і наприкінці цього року, і на початку наступного. Адже бюджетний дефіцит 2021 року лише дещо менший за цьогорічний, і його теж планують закривати переважно новими позиками.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Скільки служать солдати-строковики та офіцери-призовники

Громадяни України можуть відслужити в армії від 12 до 18 місяців в залежності від категорії. Тих українців, яких призвали під час мобілізації, можуть демобілізувати виключно після закінчення особливого правого режиму.

В окремих випадках це може статися після розпорядження Верховного головнокомандувача ЗСУ.

Чинне законодавство передбачає, що військовозобов’язані громадяни на строковій службі можуть служити від 12 до 18 місяців:

• солдати, матроси, сержанти та старшини, які проходять строкову військову службу у ЗСУ та інших військових формуваннях – до 18 місяців;
• особи, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра – до 12 місяців.

Для українців, яких потрапляють під призов на військову службу, передбачено інші терміни:

• для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу на заклик – до 18 місяців;
• для тих, хто проходить військову службу на заклик під час мобілізації або під час дії особливого періоду – до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію;
• для військовослужбовців, які проходять військову службу на призов осіб із резервістів у особливий період – на строки, визначені рішенням Верховного головнокомандувача ЗСУ.

Мобілізація в Україні: головне

Українське законодавство передбачає, що у разі оголошення мобілізації настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, місцевого самоврядування, Збройних Сил України та підприємств.

Зауважимо, що сама мобілізація може бути загальною та частковою, і проводиться приховано або відкрито по кількох хвилях. Загальна мобілізація потрібна для максимально швидкого та ефективного доукомплектування регулярного війська.

Під загальну мобілізацію підпадають усі громадяни України, зазвичай чоловіки, які здатні виконувати свій військовий обов’язок. Але призиватимуть не геть усіх без виключення. Зазвичай мобілізація відбувається у 4 етапи, зокрема:

• Перша черга оперативного резерву – колишні військовослужбовці до 40 років, які мають бойовий досвід та відслужили в армії за контрактом або під час однієї з попередніх хвиль мобілізації.
• Друга черга – військовослужбовці, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом.
• Мобілізаційний резерв – військовозобов’язані громадяни, які закінчили військові кафедри вишів як офіцери запасу і не призивалися під час попередніх мобілізаційних хвиль.
• Четверта черга – громадський резерв. Це решта громадян, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань винятково в особливий період.