Як ефективно відгодувати свиней в умовах домашніх господарств. Основні види кормів і особливості їх застосування.

Досвідченим фермерам добре відомо, що для якісного вирощування свиней в домашніх господарствах важливу роль відіграє не тільки їх порода, а й спадковість. І те, в яких умовах вони містяться. Не менш важлива умова в тваринництві – це правильне збалансоване вигодовування поголів’я.

Існують певні породи, поголів’я яких відрізняється досить високою продуктивністю на тлі інших, але і цього можна досягти лише при якісному відгодовуванні. Тому, для забезпечення майбутніх доходів від свинарства, головним є внесок в правильно підібрані збалансовані і ефективні корми, і звичайно ж саме відгодовування.

Види відгодовування свиней.

Широко відомо, що вирощування свиней – це дуже непростий технологічний процес. Фермери вкладають багато сил, знань і засобів для досягнення бажаного результату. Використання різних видів відгодовування застосовується з метою отримання різних видів гарного м’яса і смачного сала.

Найбільш поширені види – це:

1. М’ясне відгодовування.

Його застосування доцільне, якщо є бажання отримати більш пісне м’ясо. Тоді на забій йдуть підсвинки масою понад сто кілограмів і віком близько 7 місяців (їстівна частина – близько 70% від загальної живої маси). З метою збільшення частки їстівної маси до 85%, слід відгодовувати підсвинків до 130 кілограмів.

2. Беконне відгодовування.

Беконне відгодовування необхідно використовувати, якщо є бажання отримати м’ясо з невеликими прошарками жиру. Тоді воно виходить смачніше. Саме тому дуже важливим є складання ефективного раціону харчування. Також важливим є вибір тих порід свиней, які підійдуть саме для цього виду вигодовування. На забій йдуть підсвинки масою не більше 100 кг. Зверніть увагу, що у молодняка тулуб має бути подовженим, груди і спина – широкими, а окіст – міцним. До 12 тижня маса підсвинків повинна наблизитися до 25 кг.

3. Відгодовування до жирних кондицій.

Для отримання більш жирного м’яса, підсвинки повинні бути особливих порід або відбраковані свиноматки. При такому виді відгодовування отримують сало високої якості, товщиною не більше 10 см. Якщо всі умови відгодовування дотримані вірно, то в живій масі свині сала має бути близько 50%, а м’яса – до 40%.

Конкретний вид відгодовування застосовується в залежності від того, яка у фермера порода підсвинків, вид корму і від того, яка саме продукція в результаті необхідна. За статистикою, зараз споживачі частіше вибирають більш дієтичне м’ясо невисокої жирності, більш пісне, тому фермери роблять ставку на м’ясних підсвинків, щоб виробляти конкурентоспроможний товар на ринку тваринництва.

Види відгодовування, які застосовують фермери при вирощуванні свиней в домашніх господарствах.

Відгодівля свиней на м’ясо або м’ясна відгодівля

Дане вирощування застосовується до підсвинків з 3-х місяців, поки вони наберуть масу до 100-120 кг. Досвідчені фермери знають, що для вирощування свиней на м’ясо підійдуть підсвинки будь-яких різновидів, це несуттєво.

Залежно від швидкості росту підсвинків, існує малоінтенсивний та інтенсивний види відгодовування:

1. Малоінтенсивний вид.

В цьому випадку у свиней відбувається повільний, неінтенсивний набір маси і вони досягають загальної ваги в межах 100 кг. Даний вид можна застосовувати, якщо у фермера є багато дешевого корму невисокої поживності.

2. Інтенсивний вид.

Це найбільш поширений і більш прибутковий вид відгодовування свиней. Для цього підсвинків починають відгодовувати з 3-х місяців, коли їх маса досягає 30 кг, і відгодовують до 7-ми місячного віку. Їх маса в кінці повинна досягти 120 кг при середньодобовому прирості в масі – 650 грамів.

При інтенсивному відгодовуванні отримують великі м’ясні туші з товщиною сала не більше 3,5 см. Для того, щоб отримати великий середньодобовий приріст – вибирають або хороший чистокровний молодняк, або молодняк, який отримали при схрещуванні високопродуктивних порід свиней.

Важливим моментом є не тільки правильне харчування для відібраної фермером породи, а й вибір для них відповідного хліва. Особливу увагу слід приділити забезпеченню теплоти і сухості обраного приміщення, збалансованому харчуванню і достатньому апетиту свиней.

Відгодовування проходить в два етапи: перший (підготовчий) і другий (кінець відгодовування). Сприятливий момент для початку першого періоду – це весна і літо, коли раціон можна доповнювати зеленим кормом. Його частка повинна бути близько 30%. Найчастіше в раціон підсвинків включають: коренеплоди, баштанні, зелену траву бобових рослин. Взимку їх можна замінити на комбікорм, трав’яне борошно, також додають коренеплоди.

Для того, щоб досягти необхідного збільшення маси поголів’я, необхідно застосовувати збалансоване харчування з вмістом 115 г перетравного протеїну на кормову одиницю. Інакше свині перестають рости, рано жиріють, що знижує якість м’яса. Тому необхідно додавати вітаміни A і D, вітаміни групи B і спеціальні амінокислоти. Таке збалансоване харчування забезпечить швидкий набір маси при невеликих витратах кормів. А це має велике значення для отримання прибутку фермером.

Якщо годувати свиней картоплею, то його в раціоні повинно бути тільки половина, інша половина – це протеїн, якого повинно бути 100 г на кормову одиницю. Для нагулу також можна використовувати буряк, їстівні відходи, траву і бобові культури. Для гарного травлення і засвоєння їжі щодоби можна давати до 40 г солі.

Приступаючи до другої стадії відгодовування, з раціону свиней виключається та їжа, через яку погіршуються смакові властивості м’яса і сала.

У період нагулу, підсвинків слід годувати двічі на день, не менш важливо в цей період оновлювати питну воду. Зменшення кількості прогулянок призначається на останніх тижнях відгодівлі для більш активного набору маси свиней.

Визначаємо собівартість продукції свинарства у неспеціалізованому господарстві

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: про об’єкти та порядок калькулювання фактичної собівартості продукції свинарства у невеликих неспеціалізованих господарствах.

Загальні положення

Загальні принципи формування собівартості продукції тваринництва регламентуються П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 30 «Біологічні активи» та Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132).

Зауважимо, що на сьогодні Методрекомендації № 132 можуть застосовуватися сільгосппідприємствами лише в частині, що не суперечить нормам П(С)БО (лист Мінфіну від 29.09.09 р. № 31-34000-20-5/26023).

Основною продукцією вирощування та відгодівлі свиней у неспеціалізованих господарствах є:

• приріст живої маси (включаючи живу масу приплоду), отриманий у звітному періоді. Цей показник визначається щомісячним зважуванням поголів’я (пп. 2.15.2 Інструкції, затвердженої наказом Мінсільгосппроду від 15.01.97 р. № 7, далі – Інструкція № 7);
• жива маса, яка розраховується для оцінки поголів’я свиней, що вибуло (продано, переведено до основного стада тощо, крім падежу) та залишилось на кінець звітного періоду.

Протягом звітного періоду отриману основну продукцію (приріст, приплід) оприбутковують за плановою собівартістю 1 ц приросту, а при складанні звітних калькуляцій доводять її рівень до фактичної. Основою визначення планової собівартості є технологічні карти. На підставі переліку передбачених у картах технологічних процесів, нормативів витрат праці, матеріальних та інших ресурсів тощо можна визначити планову суму витрат виробництва, а також запланований вихід продукції.

Невеликі неспеціалізовані господарства мають ряд організаційно-технологічних особливостей утримання та вирощування свиней, які впливають у тому числі і на порядок калькулювання собівартості продукції. Зокрема, через відносно незначну кількість тварин їх утримують і годують разом в одному приміщенні незалежно від статевовікового складу. За усім поголів’ям доглядають одні й ті самі працівники ферми. Тому в таких господарствах витрати у цій галузі обліковують в цілому на окремому аналітичному рахунку до субрахунка 232 «Тваринництво». На базі цих витрат і визначають собівартість відповідної продукції.

Калькулювання приросту живої маси

Собівартість 1 ц приросту живої маси свиней, включаючи масу приплоду, визначається шляхом ділення витрат за звітний період (місяць, квартал, рік) на утримання всіх груп свиней (за мінусом вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту (у т. ч. живу масу приплоду) (п. 9.10 Методрекомендацій № 132).

При цьому побічною продукцією може бути, наприклад, гній. Його вартість складається з вартості підстилки (соломи, тирси) та нормативно-розрахункових витрат на його прибирання та зберігання, включаючи амортизацію задіяних при цьому технічних засобів.

Порядок обчислення кількості приросту живої маси свиней (П_м, ц) за звітний період викладено у п. 2.16 Інструкції № 7 і п. 9.4 Методрекомендацій № 132. Для зручності наведемо його у вигляді формули:

де М_кін – жива маса поголів’я свиней на вирощуванні та відгодівлі на кінець звітного періоду, ц;

М_виб – жива маса поголів’я, що вибуло з господарства за звітний період (реалізація, забій, переведення до основного стада, падіж тощо), ц;

М_припл – жива маса приплоду поросят, ц;

М_над – жива маса поголів’я, вибракуваних з основного стада і поставлених на відгодівлю, ц;

М_поч – жива маса поголів’я молодняку та свиней на вирощуванні та відгодівлі на початок звітного періоду, ц.

Калькулювання живої маси

Фактичну собівартість 1 ц живої маси можна розрахувати за звітний період, наприклад, місяць, квартал або рік. Алгоритм визначення собівартості 1 ц живої маси свиней (С, грн.) за звітний період наведено у п. 9.5 Методрекомендацій № 132. Для зручності наведемо його у вигляді формули:

де ФВ_поч – фактична вартість поголів’я свиней на вирощуванні та відгодівлі на початок звітного періоду, грн.;

В_перев – вартість поголів’я, що надійшло за звітний період (переведено на відгодівлю з основного стада, придбано зі сторони), грн.;

В – сума витрат, понесених на вирощування і відгодівлю поголів’я (без вартості побічної продукції), грн.;

М_кін – жива маса поголів’я на кінець звітного періоду, ц;

М_виб – жива маса поголів’я, що вибуло (реалізовано, забито, переведено до основного стада), ц.

Зверніть увагу: вартість падежу в розрахунок фактичної собівартості 1 ц живої маси не включається.

Порядок визначення собівартості 1 ц приросту і 1 ц живої маси свиней у неспеціалізованому господарстві проілюструємо на умовному прикладі (див. таблицю).