Зміст:
Вільям Шекспір
Канонічна біографія Вільяма Шекспіра складалася протягом останніх трьох з половиною століть на основі нечисленних документально підтверджених фактів та апокрифічно-легендарних відомостей. На жаль, ані за життя, ані відразу ж по смерті драматурга не було написано жодного його життєпису. Тож не дивно, що в біографії Шекспіра зустрічаємо чимало слів з відтінком гіпотетичності й непевності: “вірогідно”, “ймовірно”, “можливо”, “схоже, що”, “з огляду на звичну для тих часів практику, можна припустити” та ін. Навіть дата його народження достеменно невідома: вона встановлена за датою хрещення (26 квітня 1564 року), яка зафіксована у книзі парафіяльної церкви Св. Трійці провінційного містечка Стретфорд-на Ейвоні. Оскільки в ті часи дитину зазвичай хрестили третього дня, то днем народження великого драматурга прийнято вважати 23 квітня. Така дата цілком влаштовує англійців з огляду на її знаковість: цей день є днем Св. Георгія – покровителя Англії, тож символічно, що великий національний поет народився у день національного свята.
Батько поета, Джон Шекспір, якого внаслідок міфотворчості антистретфордіанців незрідка уявляють малоосвіченим мужлаєм, насправді був доволі впливовою і авторитетною у своєму місті людиною: з 1557 року він протягом двох десятиліть обіймав почесну посаду олдермена, у 1568 році мешканці Стретфорда обрали його бейліфом, тобто міським головою, а 1571 року він був призначений на посаду мирового судді. Дружина Джона Шекспіра, Мері, походила з роду заможного землевласника Роберта Ардена і отримала від батька чималий посаг. У родині Шекспірів було восьмеро дітей, щоправда лише п’ятеро дожили до дорослого віку. Найстаршим серед них був Вільям, на якого батьки покладали великі надії і сподівання.
У семирічному віці Вільям Шекспір, котрий на той час вже, очевидно, вмів читати і писати, був відданий до стретфордської граматичної школи, яку відвідував протягом семи років. У школах такого типу учні навчалися безкоштовно, а освіта мала здебільшого гуманітарний характер. Пріоритет надавався латинській граматиці та риториці, старанно вивчалися також і твори кращих античних авторів, зокрема Цицерона, Вергілія, Овідія, Плавта, Теренція та Сенеки. Тож не дивно, що в текстах Шекспіра можна зустріти чимало афоризмів, крилатих фраз і висловів відомих класиків, які, схоже, цитувалися по пам’яті. І хоча Бен Джонсон стверджував, що Шекспір “погано знав латину, а грецьку – ще гірше”, це аж ніяк не свідчить про загальний низький рівень знань випускників граматичних шкіл. Річ у тім, що сам Бен Джонсон закінчив елітарну Вестмінстерську школу, де викладали найкращі педагоги і талановиті вчені (приміром, історіограф і філолог Вільям Кемден), отже, цілком природно, що в своїх оцінках він виходив із власних уявлень про філологічну ерудицію.
У 1577 році фінансові справи родини різко погіршилися, невдовзі через борги Джон Шекспір змушений був продати успадковані від Роберта Ардена землі, тому про подальшу освіту старшого сина годі було і мріяти. Чим займався Вільям Шекспір після 1578 року достеменно невідомо: існують припущення, що він допомагав батькові в утриманні багатодітної сім’ї, працюючи чи то молодшим учителем, чи то учнем різника.
У вісімнадцятирічному віці Вільям Шекспір одружився з донькою заможного селянина Анною Гетвей, яка була старшою за нього на вісім років. Через півроку у них народилася донька Сьюзен, а два роки потому – двійнята Джудіт і Гамнет. Однак подружнє життя майбутнього драматурга, вочевидь, не було безхмарним: у 1587 році він вирушив до Лондона, залишивши сім’ю у Стретфорді на утриманні своїх батьків. Згідно з легендою, що переповідається першими його біографами, то була втеча від переслідувань сера Томаса Люсі, на чиїх землях молодий Шекспір нібито займався браконьєрством. Проте існують й інші версії пояснення такого рішучого кроку: можливо він посварився з хазяїном, у якого служив, а можливо, спокусившись принадами акторського життя, приєднався до однієї з тих мандрівних труп, що частенько навідувались у Стретфорд.
Чим саме займався Шекспір у столиці протягом перших двох-трьох років точно невідомо: чи-то стеріг під час вистав коней, чи-то виконував допоміжні функції у самому театрі, працюючи суфлером або забезпечуючи належні шумові ефекти. Його акторська кар’єра розпочалася, ймовірно, у театрі “Роуз” десь наприкінці 80-х років, а згодом, разом із трупою Джеймса Бербеджа йому довелося попрацювати і в “Театрі” (1594–1597), і в “Куртині” (1598–1599), і в “Глобусі”, збудованому в 1599 році синами Бербеджа. Як актор Вільям Шекспір не відзначався ані високою майстерністю, ані великими здібностями: грав здебільшого другорядні ролі (достеменно відомо, що у власних п’єсах він зіграв тінь батька Гамлета і старого слугу Адама в комедії “Як вам це сподобається”). Акторське ремесло взагалі вважалося в ті часи малопочесним. Пуританські захисники чеснот, які у 80-ті–90-ті роки розпочали свій наступ на театр, називаючи його “школою непристойностей” та “справжнісінькою бійнею християнських душ”. Акторів вони прирівнювали до “бродяг, нероб, злидарів та інших трутнів, що паразитують на тілі країни”.
Втім, попри зростаючу активність пуритан театральне життя в Лондоні вирувало. Збільшувалася кількість акторських труп, що почали конкурувати одна з одною, докладаючи чималих зусиль заради досягнення успіху в глядацької аудиторії, чиї художні смаки й вимоги стрімко зростали. Завдяки творчим пошукам “університетських умів” – Джона Лілі, Крістофера Марло, Томаса Кіда, Роберта Ґріна, Томаса Лоджа, Джорджа Піля – в царині національної драматургії відбулися суттєві якісні зрушення, які й підготували ґрунт для нечуваного підйому англійського театрального мистецтва наприкінці XVI – на початку XVIІ ст. Його тріумф, його безсмертна слава, що непідвладна ані безжальному часові, ані безупинним змінам людських уявлень, його світова популярність, що здатна легко долати державні та мовні кордони, пов’язані насамперед з іменем Вільяма Шекспіра.
Творча діяльність цього митця, на думку літературознавців, розпочалася на початку 90-х років. Вже 1592 року він був знаний у театральному середовищі Лондона як драматург, але точно датувати його ранні п’єси надзвичайно важко. Сучасні науковці вважають першими драматичними творами Шекспіра “Комедію помилок” та історичні хроніки “Генріх VI” і “Річард ІІІ”. Дебют молодого драматурга, вочевидь, виявився доволі успішним. Непрямими доказами на користь такого припущення слугують уже згадуваний критичний закид Роберта Ґріна, котрий у 1592 році звинувачував вискочня-актора у надмірній зухвалості й амбіційному бажанні бути “найкращим Потрясателем сценічних підмостків в Англії”, та запобігливі зауваження Генрі Четтла стосовно його особистої непричетності до Ґрінових образливих пасажів.
Щоправда, справжнє визнання літератору-початківцю принесли не перші п’єси, а поеми “Венера і Адоніс” (1593) та “Збезчещена Лукреція” (1594), присвячені Генрі Ріслі, графу Саутгемптону – наділеному блискучим розумом і численними талантами молодому можновладцю, шляхетному покровителю мистецтв. Відгомін популярності цих поем зустрічаємо на сторінках тогочасних творів: хвалу авторові “Лукреції” складали Майкл Драйтон (“Легенда про Матильду”, 1594) та Річард Ковел (“Полімантея”, 1595), про поголовне захоплення молоді Шекспіровою “Венерою” згадували відомий літератор-єлизаветинець Габріель Гарві (один із когорти “університетських умів”), поет Річард Барнфілд, сатирики Томас Вівер та Джон Девіс, а також автори анонімної п’єси “Повернення з Парнасу”, що ставилася на сцені Кембриджського університету. Про надзвичайний успіх перших поетичних творів Шекспіра свідчить також і той факт, що поема “Венера і Адоніс”, приміром, ще за життя автора була перевидана вісім разів.
Перші поеми, вельми оригінальні в ідейно-змістовому плані й позначені незбагненною художньою віртуозністю, не тільки принесли авторові популярність, але й суттєво поліпшили його фінансові справи. Біографи вважають, що саме нечувана щедрість графа Саутгемптона, який по-царськи винагородив літератора-початківця, заклала основи майбутнього добробуту Шекспіра. У 90-ті роки він спромігся стати співвласником “Глобуса”, придбав для своєї родини найкращий у Стретфорді будинок та здійснив заповітну мрію свого батька, Джона Шекспіра, – одержав дворянський статус і право на фамільний герб.
Тонкий психологізм Вільяма Шекспіра і його майстерність у відтворенні стихії почуттів були високо оцінені сучасниками, які після виходу “Венери і Адоніса” та “Збезчещеної Лукреції” нарекли його “англійським Овідієм”. Слушність такого улесливого порівняння стане ще більш очевидною згодом, коли явить себе світові цикл сонетів – поетична сповідь людської душі.
Сонетарій, що складається зі 154 віршів, створювався протягом багатьох років (перші письмові згадки про “солодкоголосі сонети Шекспіра” з’явилися ще у 1598 році). Надрукований у 1609 році він відбиває і зміну психологічних настроїв поета, і ті суттєві трансформації світоглядних уявлень, якими було позначене найбільш плідне у творчому плані десятиліття літературної діяльності Великого Барда.
“Шекспірівський канон” – тобто сукупність творів, що вірогідно належать перу Шекспіра, крім згаданих поем і збірника сонетів включає ще тридцять сім п’єс та декілька віршованих творів. Жодного рукопису шекспірівських п’єс, на жаль, не збереглося, тож не дивно, що достовірність окремих текстів, які за життя автора з’являлися в окремих виданнях у скороченому, а часом і у перекрученому вигляді (здебільшого такі тексти складалися акторами по пам’яті або компілювалися із записів “шпигунів”, що засилалися на виставу), та міра причетності Великого Барда до появи окремих п’єс (зокрема “Перікла” чи “Генріха VIII”) все ще залишаються об’єктами жвавих дискусій шекспірознавців.
Троянда Вільям Шекспір. Все про англійську троянду
Англійська кущова троянда Вільям Шекспір привертає увагу своєю густомахровою структурою і величезними квітками малинового кольору. Серед квітникарів вона займає одне з найдостойніших місць. Більшість любителів троянд обов’язково висаджують у себе на ділянці цей сорт за його ніжність та рясне цвітіння. Англійська паркова троянда прикрашає безліч скверів, алей та інших громадських територій. Чарівний і стійкий аромат цієї троянди не залишить нікого байдужим.
Англійська троянда Вільяма Шекспіра
Цей сорт був виведений на межі першого та другого тисячоліття з колекції Девіда Остіна. Це красивий кущ з погонами, що широко ростуть і по висоті можуть виростати до 1,5 м. Рослина має повторне і рясне цвітіння. Пагони ростуть вертикально у великій кількості, додаючи кущу хорошу густоту.
Англійська троянда має оксамитово-червоний колір, який місцями переходить у насичений пурпуровий відтінок. Із зовнішнього боку бутону пелюстки формують глибоку чашу. І чим ближче пелюстки до внутрішньої частини, тим більше вони спрямовані до неї своїми кінчиками.
Основні характеристики
Троянда Вільям Шекспір має великі квітки, які в діаметрі складають більше 10-12 см. Вони мають густомахрову структуру і виділяють стійкий аромат, який характерний для троянд. У переважній кількості випадків, кущі виростають заввишки не більше 110-130 см. Завширшки кущ розростається не більше одного метра. Максимальна ширина куща може досягати 130 см. Характеристики куща за розмірами залежать від кліматичної зони, в якій він росте.
Всі види англійських троянд мають високу стійкість до захворювань. Висаджування рослини в ґрунт необхідно здійснювати восени. Щоб кущ пережив низьку температуру, на зиму його необхідно вкривати. У весняний період троянди потрібно добре поливати.
Цвітіння троянди
Троянда Вільям Шекспір відноситься до сильнорослих сортів. Вона швидко формує розкішний і густий кущ з прямими гілками. У період свого цвітіння вона радуватиме господарів великими кистями. На них формуються яскраві бутони із насиченим кольором, які прикрасять сад своїм цвітінням протягом двох тижнів.
Особливість цієї троянди полягає в тому, що, на відміну від старих червоних сортів Остіна, у неї нові погони дуже швидко зацвітають. На них розпускаються великі бутони у кількості 3-5 штук на одному стеблі.
Догляд за трояндою
Селекціонери дуже добре постаралися над тим, щоб вивести стійкий сорт. Він добре переносить низькі температури і не потребує особливого поливу. Для того, щоб англійська троянда цвіла і радувала вас надзвичайно красивими бутонами, її необхідно вчасно:
- підгодовувати;
- обрізати;
- регулярно поливати.
Рясний полив для рослини необхідно забезпечити у період із березня по червень. Щоб рослина виросла здоровою, міцною і на ній цвіла велика кількість бутонів, за нею необхідно налагодити належний догляд у перший рік після посадки. Якщо ви робитимете все правильно і не припуститися грубих помилок, то кущ віддячить вам рясним і пишним цвітінням.
Оптимальні умови для рослин
Оптимальні умови для росту рослини – це правильно зволожений ґрунт. Вона не повинна бути надмірно зволожена, а також не повинна бути пересохлою. Якщо досягти баланс у цьому питанні, то ви побачите, що троянда зростатиме швидко, а на її погонах спостерігатиметься рясне цвітіння. Періодичність поливу залежить від температури та рівня вологості. Найчастіше кущ поливають тричі на тиждень. У літній період інтенсивність поливу можна трохи збільшити.
Троянда Вільям Шекспір потребує живильного грунту. Добрива необхідно вносити регулярно. Після посадки перше удобрення вноситься у травні місяці. Як підживлення можна використовувати гній або курячий послід. З початком періоду цвітіння рослина потребує корисних мінеральних речовин, які можна придбати у магазині. З приходом серпня у ґрунт необхідно додавати моносфат натрію. У середині цього місяця за допомогою цієї речовини кущ поливається.
Щоб у троянди формувалися нові пагони, її потрібно обрізати відразу після видалення зимового укриття. Сухі пагони видаляються повністю, а слабкі наполовину обрізаються. У здорових пагонів обрізається лише одна третина. Обрізку для троянди також потрібно здійснювати влітку та восени.
Захист від хвороб
Такі сорти як троянда Вільям Шекспір мають високу стійкість до основних хвороб. Однак вона потребує профілактики від них за несприятливих кліматичних умов. Для цих цілей відмінно підійде мідний купорос або фундазол, який потрібно використовувати на початку весни. Такий захід захистить троянду від таких хвороб як:
- іржа;
- чорна плямистість;
- борошниста роса.
Проводити обприскування цими препаратами необхідно по обіді в суху погоду. Після нанесення речовин, вони забезпечать захист для куща протягом двох тижнів. Після закінчення цього періоду процедуру потрібно буде повторити.
Шкідники у вигляді комах можуть пошкоджувати кущ. Нейтралізація їх впливу на кущ відбувається за рахунок поливу зі шланга та обробки мильним розчином. Після цього слід розпорошити інсектицид. Такі методи дозволяють позбавитися:
Листя рослини можуть уражатися від листовійки. Коли ви помітили, що листя скрутилося в трубочку, їх потрібно видалити і спалити, а саму рослину обробити інсектицидом. Якщо пагони уражаються пильщиком та пінницею, їх необхідно зрізати та спалити. Це єдиний спосіб боротьби з цими шкідниками.
Коли цвітуть англійські троянди?
Цвітіння англійських троянд відбувається кілька разів за сезон. При правильній посадці та належному догляді вони почнуть розпускати свої бутони у середині червня. Деякі сорти цвітуть двічі і тричі. Друге цвітіння можна спостерігати у серпні чи на початку вересня. Втретє троянди можуть цвісти восени.
Якщо вас зацікавила жовта англійська троянда, а можливо, ви хочете насолоджуватися тонким ароматом троянди Вільям Шекспір, тоді зверніться у флористичний салон DonPion і наші флористи обов’язково нададуть вам широкий вибір англійських троянд.
Троянда Вільям Шекспір. Все про англійську троянду
Англійська кущова троянда Вільям Шекспір привертає увагу своєю густомахровою структурою і величезними квітками малинового кольору. Серед квітникарів вона займає одне з найдостойніших місць. Більшість любителів троянд обов’язково висаджують у себе на ділянці цей сорт за його ніжність та рясне цвітіння. Англійська паркова троянда прикрашає безліч скверів, алей та інших громадських територій. Чарівний і стійкий аромат цієї троянди не залишить нікого байдужим.
Англійська троянда Вільяма Шекспіра
Цей сорт був виведений на межі першого та другого тисячоліття з колекції Девіда Остіна. Це красивий кущ з погонами, що широко ростуть і по висоті можуть виростати до 1,5 м. Рослина має повторне і рясне цвітіння. Пагони ростуть вертикально у великій кількості, додаючи кущу хорошу густоту.
Англійська троянда має оксамитово-червоний колір, який місцями переходить у насичений пурпуровий відтінок. Із зовнішнього боку бутону пелюстки формують глибоку чашу. І чим ближче пелюстки до внутрішньої частини, тим більше вони спрямовані до неї своїми кінчиками.
Основні характеристики
Троянда Вільям Шекспір має великі квітки, які в діаметрі складають більше 10-12 см. Вони мають густомахрову структуру і виділяють стійкий аромат, який характерний для троянд. У переважній кількості випадків, кущі виростають заввишки не більше 110-130 см. Завширшки кущ розростається не більше одного метра. Максимальна ширина куща може досягати 130 см. Характеристики куща за розмірами залежать від кліматичної зони, в якій він росте.
Всі види англійських троянд мають високу стійкість до захворювань. Висаджування рослини в ґрунт необхідно здійснювати восени. Щоб кущ пережив низьку температуру, на зиму його необхідно вкривати. У весняний період троянди потрібно добре поливати.
Цвітіння троянди
Троянда Вільям Шекспір відноситься до сильнорослих сортів. Вона швидко формує розкішний і густий кущ з прямими гілками. У період свого цвітіння вона радуватиме господарів великими кистями. На них формуються яскраві бутони із насиченим кольором, які прикрасять сад своїм цвітінням протягом двох тижнів.
Особливість цієї троянди полягає в тому, що, на відміну від старих червоних сортів Остіна, у неї нові погони дуже швидко зацвітають. На них розпускаються великі бутони у кількості 3-5 штук на одному стеблі.
Догляд за трояндою
Селекціонери дуже добре постаралися над тим, щоб вивести стійкий сорт. Він добре переносить низькі температури і не потребує особливого поливу. Для того, щоб англійська троянда цвіла і радувала вас надзвичайно красивими бутонами, її необхідно вчасно:
- підгодовувати;
- обрізати;
- регулярно поливати.
Рясний полив для рослини необхідно забезпечити у період із березня по червень. Щоб рослина виросла здоровою, міцною і на ній цвіла велика кількість бутонів, за нею необхідно налагодити належний догляд у перший рік після посадки. Якщо ви робитимете все правильно і не припуститися грубих помилок, то кущ віддячить вам рясним і пишним цвітінням.
Оптимальні умови для рослин
Оптимальні умови для росту рослини – це правильно зволожений ґрунт. Вона не повинна бути надмірно зволожена, а також не повинна бути пересохлою. Якщо досягти баланс у цьому питанні, то ви побачите, що троянда зростатиме швидко, а на її погонах спостерігатиметься рясне цвітіння. Періодичність поливу залежить від температури та рівня вологості. Найчастіше кущ поливають тричі на тиждень. У літній період інтенсивність поливу можна трохи збільшити.
Троянда Вільям Шекспір потребує живильного грунту. Добрива необхідно вносити регулярно. Після посадки перше удобрення вноситься у травні місяці. Як підживлення можна використовувати гній або курячий послід. З початком періоду цвітіння рослина потребує корисних мінеральних речовин, які можна придбати у магазині. З приходом серпня у ґрунт необхідно додавати моносфат натрію. У середині цього місяця за допомогою цієї речовини кущ поливається.
Щоб у троянди формувалися нові пагони, її потрібно обрізати відразу після видалення зимового укриття. Сухі пагони видаляються повністю, а слабкі наполовину обрізаються. У здорових пагонів обрізається лише одна третина. Обрізку для троянди також потрібно здійснювати влітку та восени.
Захист від хвороб
Такі сорти як троянда Вільям Шекспір мають високу стійкість до основних хвороб. Однак вона потребує профілактики від них за несприятливих кліматичних умов. Для цих цілей відмінно підійде мідний купорос або фундазол, який потрібно використовувати на початку весни. Такий захід захистить троянду від таких хвороб як:
- іржа;
- чорна плямистість;
- борошниста роса.
Проводити обприскування цими препаратами необхідно по обіді в суху погоду. Після нанесення речовин, вони забезпечать захист для куща протягом двох тижнів. Після закінчення цього періоду процедуру потрібно буде повторити.
Шкідники у вигляді комах можуть пошкоджувати кущ. Нейтралізація їх впливу на кущ відбувається за рахунок поливу зі шланга та обробки мильним розчином. Після цього слід розпорошити інсектицид. Такі методи дозволяють позбавитися:
Листя рослини можуть уражатися від листовійки. Коли ви помітили, що листя скрутилося в трубочку, їх потрібно видалити і спалити, а саму рослину обробити інсектицидом. Якщо пагони уражаються пильщиком та пінницею, їх необхідно зрізати та спалити. Це єдиний спосіб боротьби з цими шкідниками.
Коли цвітуть англійські троянди?
Цвітіння англійських троянд відбувається кілька разів за сезон. При правильній посадці та належному догляді вони почнуть розпускати свої бутони у середині червня. Деякі сорти цвітуть двічі і тричі. Друге цвітіння можна спостерігати у серпні чи на початку вересня. Втретє троянди можуть цвісти восени.
Якщо вас зацікавила жовта англійська троянда, а можливо, ви хочете насолоджуватися тонким ароматом троянди Вільям Шекспір, тоді зверніться у флористичний салон DonPion і наші флористи обов’язково нададуть вам широкий вибір англійських троянд.