Романівські вівці: опис породи та її особливості

Сірі хмаринки на акуратних чорних ніжках — зовні навіть не фахівець відрізнить поголів’я романівських овець від інших порід. Крім кольору підшерстя, тварини вражають якістю руна. Саме його — щільне, густе використовували для пошиття кожухів. Зараз мода на одяг із овчини пройшла, а ось порода переживає другий пік популярності.

Походження романівської породи

Виводити овець романівської породи почали ще XVII столітті в Ярославській губернії на основі місцевих короткохвостих порід. Аборигенних тварин розводили “в собі” з метою закріплення високої м’ясної, вовняної продуктивності. Додатково акцент робився на морозостійкості. Перші задокументовані спогади про породу романівських овець датуються 1802 роком. Ще століття тривали селекційні роботи за участю найкращих учених-вівчарів. Уже 1908 року професор Кулешов створив і описав перший стандарт породи романівських овець.

Опис овець

Овечки романівської породи – це тварини середнього розміру з подовженою головою, вушками, що стоять. Роги у баранів швидше виняток, ніж норма, трапляються вкрай рідко.

Зріст тварини до 70 см у загривку. Конституція міцна, потужна мускулатура, рівна спина та короткий хвіст, міцні ноги. Дорослий баран романівської породи виростає до 65 кг, вівця – 50 кг.

Примітні романівські вівці мастю. Дорослі тварини мають овчину блакитно-сталевого кольору (чорна ость і кремово-білий пух). Ноги, голова, хвіст і мордочка чорного кольору, можуть допускатися білі мітки, а ось руді плями категорично ні. Молодняк народжується чорного кольору. Згодом колір вовни змінюється на більш світлий, починаючи з 2-3 тижнів. Десь у16 тижнів чистопородне ягня романівської породи має масть, характерну для дорослих особин. Вже у 16-20 тижнів допускається перша стрижка для овечок.

Продуктивність овець романівської породи

Перша асоціація з романівською породою – якісна легка, красива, щільна овчина з високими теплоізоляційними властивостями. Найціннішу овчину одержують від молодняку у 6-8 місяців. Не менш цінна і вовна. Стрижуть романівських овець тричі на рік. З барана знімають до 3 кг вовни, з вівці – 1, 5 кг. Шерсть таких овець буває білою та чорною, причому вона винятково груба. Але виходячи зі статистики, шерсть романівської породи найвищої якості. Пух і волосся – ось з чого складається вовна, волосся чорне, а пух білий, від цього і виходить змішаний колір.

Кращий час для стрижки, це коли співвідношення пуху і волосся становить 7 до 1, саме в цей період овчина набуває блакитного красивого відтінку.

Цей момент дуже важливий, оскільки при великій кількості пуху річ збиватиметься в ком при носінні.

Ті, хто задумав розводити романівську породу для отримання баранини, не прогадають. При інтенсивній годівлі ягня у 3 місяці важить 17 кг, у дев’ять місяців – вже 40 кг. Забійний вихід близько 50%. Баранина від романівської породи дуже ніжна, смачна, соковита.

Не менш цінна порода своєю плодючістю. Чистопородні тварини за один окот приводять 2-3 і більше ягнят. Розмножується романівська порода цілий рік, на відміну від інших порід овець та кіз. При правильній технології утримання та годівлі з однієї вівці реально отримати за рік до 1 ц баранини та 2-3 якісні руна.

Утримання овець

Романівські вівці бояться високої вологості у приміщеннях. У будівлі, де утримуються овечки з молодняком, обов’язково обладнують вентиляцію (приточну або витяжну). Температура повітря у приміщеннях, призначених для окоту самок і утримання ягнят, не повинна опускатися нижче за відмітку 10 градусів тепла. Плюс вологість у приміщенні може підніматися через забруднену підстилку. За необхідності замініть підстилку із соломи або тирси на чисту. За зиму на сухі підстилки в середньому йде 100-120 кг соломи на одну вівцю.

Пару слів про годівниці. Хоча найбільше часу тварини проводять на пасовищах, але у приміщеннях чи критих майданчиках необхідно обладнати ясла для грубих і концентрованих кормів. Розміри годівниці розраховують так, щоб на 1 дорослу тварину припадало 25 см довжини кормового фронту, 15 см на ягня. Розміри напувалки – 20×20 см на 1 дорослу тварину.

Саму площу приміщення розраховують виходячи з норми не менше 2,5 м² на 1 дорослу особину. Опалення у сараї не потрібне. Романівські вівці легко витримують мінус 29 градусів, але за наявності достатньої кількості сухої підстилки.

Вівці романівської породи безпроблемно приводять ягнят. Допомога ветеринара частіше не потрібна. Вже з 4 місяців самки готові до спарювання. Для цього самка має важити не менше 40 кг.

Безпосередньо перед окотом з’являються слизові виділення зі статевих органів, почервоніння слизової оболонки. Вівцю необхідно підстригти. Вистригають шерсть між задніми ногами. Перед початком окоту тварина виявляє занепокоєння, обладнує собі лігво з підстилки. За раз овечка приводить від 3 ягнят. Якщо в приплоді більше молодняку або маломолочна самочка, то краще підгодовувати ягнят замінником незбираного молока.

Після окоту вівцю з ягнятами відправляють до окремого стійла. Там вони перебувають до 2 місяців. Спільне утримання овечки з потомством позитивно впливає на зростання молодняку. На пасовищі овечка вчить молодняк, які рослини можна їсти. Вже з 3 місяців потомство сортують на баранчиків та овечок. У цьому віці проводять першу реалізацію молодняку на м’ясо.

Існує кілька технологій утримання овець, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Ось деякі з них:

1. Пасовищне утримання – це найбільш природний спосіб утримання овець. Вони пасуться на відкритому просторі, що дозволяє тваринам вибирати корм, який їм потрібен. Однак, цей метод вимагає великої площі землі і може бути непрактичним у зимовий період.

2. Напівзакрите утримання – це спосіб утримання овець на пасовищі, який доповнюється закритим приміщенням, де вівці можуть сховатися від негоди. Цей метод забезпечує зручність для тварин та дозволяє економити площу.

3. Закрите утримання – це спосіб утримання овець у закритих приміщеннях, таких як сарай. Цей метод забезпечує повний контроль за умовами утримання овець, включаючи температуру та якість повітря. Він також дозволяє заощаджувати площу і може бути корисним у зимовий період.

Вигульне і напівзакрите утримання – найпоширеніше. Виганяють тварин рано-вранці о 5-6 годині, заганяють у приміщення в районі 21.00.

Тонкощі годівлі

Вівці – ті тварини, які залюбки проводять весь час на пасовищі. Але соковиті корми не повністю покривають потреби тварини в поживних компонентах, і комбікорм все одно необхідно додавати в раціон.

Багатоплідність – одна з переваг романівської породи. Тому важливо вівцю забезпечити поживними компонентами, енергією та іншими нутрієнтами повною мірою. Як зразок можна використовувати нижче приведений раціон.

Особливо педантичного ставлення вимагає годівля ягнят. Через високу багатоплідність вони народжуються маленькими, і молочна продуктивність вівці не завжди покриває потреби молодняку. Коли ягняті виповниться 100 днів зроду, його час відлучати від матері. Якщо ягня з малоплідного посліду (1-2 шт.), його вага до цього часу вже становить 25кг! Якщо з багатоплідного – 16 кг.

Тому за потреби тварин догодовують ЗЦМ або спеціалізованими престартерами для дрібної рогатої худоби. Продукти містять амінокислоти, вітаміни, мінеральні речовини, пробіотики та пребіотики, необхідні для нормального травлення. Приклад раціону для ягнят наводимо нижче.

У літній період сіно замінюють вільним випасом на пасовищах.

Переваги та недоліки романівської породи овець

Романівська порода овець – це класика вівчарства. Стара перевірена порода не схильна до генетичних захворювань, різких знижень продуктивності. Вагомими перевагами породи є:

● смачне, соковите м’ясо практично без специфічного запаху баранини, властивого іншим породам. Через таку природну особливість перед забоєм баранчиків навіть не обов’язково каструвати;

● високі показники багатоплідності. Рекорд романівської породи – 7 здорових, живих ягнят. Зазвичай за один окіт вівця приводить 2-4 ягнят;

● короткий період вагітності та можливість цілорічного розмноження. Овечка романівської породи виношує ягня всього 145 днів, що менше, ніж вагітність інших порід. Плюс тварини цілий рік вступають в охоту (поліестричність). Така біологічна особливість дозволяє отримувати від вівці по 3 окоти за рік;

● швидке статеве дозрівання. Тварини готові до запліднення вже у віці 6 місяців;

● високоякісна овчина та вовна. Шерсть романівських овець — найкраща сировина для виготовлення валянків, хусток, шалей, ковдр та вовняних тканин.

Але вівця романівської породи має й мінуси. Наприклад:

● низький відсоток виходу вовни. Ті самі мериноси дають по 8 кг вовни на рік, проти 4 кг із романівських овець;

● слабкі легені, як наслідок — схильність до простудних захворювань. Цей момент важливо враховувати, вибираючи локацію для утримання тварин. Цілорічне утримання на пасовищах для романівської породи не підходить. Їм потрібні повноцінні кошари;

● полохливість. Романівська порода дуже активно реагує на будь-які гучні звуки. Навіть звичайна зооветеринарна обробка – сильний стрес. З метою мінімізації стресу рекомендують вводити до раціону спеціалізовані добавки з мікроелементами, вітамінами та антиоксидантами;

● тонкий волосяний покрив. Вівці дуже чутливі до холодів, вологості. На пасовищі їм обладнують навіс для захисту від опадів.

Перспективи розведення романівських овець

Оптимальне співвідношення остяних волосків до пухових порядку 1:4–1:10 робить овчину ідеальною сировиною для пошиття хутряних виробів. Наприклад, кожушків, жилетів. Також овчина підходить для виробництва декоративних шкур, хутряних покривал, які користуються попитом серед туристів як оригінальний український сувенір. Паралельно зростає попит на баранину, як дієтичний продукт харчування. Тому за грамотно побудованої технології романівська порода овець стане непоганим джерелом додаткового доходу. Плюс саму наявність парочки овечок із потішними малюками можна використовувати як принаду для туристів, презентувати себе як контактний зоопарк чи еко-ферму.

Вовняні тканини – види, характеристики, застосування, користь

З того моменту, коли людина навчилась виробляти шерсть пройшло вже не одне тисячоліття. Пов’язано це було з прирученням тварин, які крім молока і м’яса стали джерелом цінних волокон. У середні віки така матерія стала популярною в багатьох європейських країнах, а в Англії її виробництво навіть контролюються урядом.

З появою синтетики цей матеріал незаслужено відсунули на другий план. Тривало це до того часу, поки шерсть не стали додавати синтетичні волокна. Завдяки їм вироби стали більш міцними, зносостійкими і перестали сідати при пранні. Саме таке полотно сьогодні і користується найбільшою популярністю.

Види вовняних тканин

Читайте про: що являє собою еліт-сатин.

Різні вовняні полотна відрізняються один від одного щільністю, способом обробки, складом.

В цілому їх можна розділити на три підгрупи:

1. Грубосуконние тканини дуже грубі, важкі, товсті і щільні. Здебільшого з них роблять пальто і піджаки в стилі кантрі.
2. Тонкосуконние призначені для виготовлення легких пальт, піджаків, костюмів. Вони не дуже щільні.
3. Камвольние гладкі і тонкі. Область застосування – здебільшого костюми.

В залежності від призначення використовують різні вовняні полотна.

Для ділових костюмів

Затребувані тканини для виробництва жіночих та чоловічих костюмів:

1. Одношарове сукно полотняного плетіння, має матову поверхню. Виготовляється з тонких, полутонких або полугрубих волокон.
2. Твід – найм’якша різновид. З тонкої апаратної пряжі виходить недолуге будова і рельєфна поверхня.
3. Шевиот застосовують для виробництва піджаків із саржевим плетінням. Вона буває гладкокрашенну. Немає діагонального рубчика.

Для пальто

З чого роблять жіночі і чоловічі пальто:

1. Габардин виробляють з вовни мериноса з допомогою саржевого переплетення. Щільний, жорсткий, зносостійкий, водовідштовхувальний однотонний матеріал. Не мнеться. Підходить для легких пальто.
2. Букле роблять складним переплетенням з додаванням синтетичних ниток. Тепле полотно з пухнастою лицьовою стороною. Пухка структура сприяє появі забруднень. Утворюються затягування і вилазять нитки в області частого тертя.
3. Драп – тканина з явним ворсом, щільна і важка. Відмінно утримує тепло і не пропускає повітря. Часто додають штучні волокна для міцності і зниження статичності.
4. Кашемір – дороге полотно, іноді натуральні волокна змішують з штучними. Виходить з найтонших волокон саржевого переплетення.

Дитячий одяг

Читайте про: переваги лляної тканини: корисні якості і легкий догляд/span>.

Щоб грубі матеріали не травмували ніжну шкіру дитини, зазвичай застосовують два м’яких виду:

1. Тонка вовняна фланель має начіс з обох сторін. Погано тримає форму, але тепла і зручна, пропускає повітря.
2. Джерсі – вовняний трикотаж, м’який і комфортний. Еластичний і майже не мнеться.

Інші варіанти

• повсть – груба валяне вовна, в основному овеча; для виготовлення взуття – пропускає повітря, але втримує тепло;
• фетр – різновид повсті, роблять з кролика валянням і пресуванням, виробляють з нього капелюха і дитячі іграшки;
• байка має начіс з одного боку, тонка, використовується для ковдр або осінньо-весняні пальто;
• шотландка – картате полотно для жіночих суконь і костюмів, чоловічих сорочок;
• велюр – матеріал для верхнього одягу, піджаків і оббивки меблів, бархатистий на дотик.

Одяг з вовни для здоров’я і затишку

Одяг з вовни корисна для здоров’я. Особливо відрізняються собача, і верблюжа шерсть яка.

Вовна містить корисний для здоров’я ланолін, а це відмінний природний антисептик. Вовняний одяг рекомендується носити при:

• ревматизмі;
• остеохондрозі;
• вірусних інфекціях;
• порушення кровообігу;
• ортопедичних захворюваннях і т. п.

Вовняні ворсинки масажують нервові закінчення, покращуючи кровообіг і нормалізує тиск крові.

Ми раді допомогти вам зігрітися і подбати про своє здоров’я, пропонуючи якісний одяг з різних видів вовни для дорослих і дітей.

Як визначити натуральність вовни

1. Взяти шматочок нитки і підпалити. Натуральне волокно швидко спалахує і горить повільно. Коли воно погасне, буде відчуватися запах паленого волосся, а горіла нитка легко розтирається в прах. Матеріал, що містить штучні волокна, залишить після себе полімерну крапельку.
2. Шматок тканини потрібно пом’яти і прислухатися до своїх відчуттів. Синтетичне волокно ковзає і видає звук скреготу, від якого навіть можуть з’явитися неприємні мурашки. В процесі з’являється статична електрика, чути тріск. В темряві видно невеликі спалахи. Якщо розминати натуральне полотно, то шкіру буде тільки трохи поколювати.
3. Уважно розглянути пряжу. Справжня шерсть розгалужується, вона має нерівну структуру. Штучний текстиль або з домішками виглядає рівніше, найтонші волоски не лізуть назовні. Тому синтетичний матеріал не такий колючий і м’якше натурального.

На етикетці має бути вказано склад. Якщо річ з дорогого матеріалу, наприклад, ангори або кашеміру, стоїть перед покупкою попросити сертифікат на виріб.

Що собою являють вовна та шовк, як їх отримують?

Вовна – це волосяний покрив тварин. Як правило, тварин стрижуть, рідше вичісують. Найбільш поширені види домашньої худоби, використовуваного для одержання вовни, – це вівці, кози, верблюди, кролі, альпаки. На спеціальних прядильних машинах виготовляють вовняні нитки.

Волокна шовку – це нитки кокона тутового шовкопряда, які люди навчилися отримувати після тривалого вивчення комах і спостереження за ними. Перед тим як виткати шовкове полотно, масу розпушують, вимочують і сушать. Це необхідно для видалення білка серицина, що входить до складу волокон. Далі волокна вичісують і скручують в нитки, з яких тчуть полотно.

Характеристика

Чому ж ця тканина відрізняється від інших, у чому її унікальність?

• Цікавий вигляд і фактура. Не часто можна зустріти таку дивовижну вироблення і незриму гру світла і тіні;
• М’яка фактура, яка дає неймовірне відчуття комфорту в поєднанні з цікавою фактурою;
• Теплота. Так як сировиною для виготовлення служить вовна, це є «обов’язковим» пунктиком;
• Універсальність використання. Використовується як для деталей інтер’єру, так і для пошиття одягу.

Можна сказати, що він практично позбавлений недоліків. Так як в основі лежить вовна, то не забувайте про спеціальному догляді, який включає регулювання вологості і захист від шкідливих комах.

Може мати рельєфну вишивку або ж додаткові нитки в складі. Все це служить як окремі елементи декору, так і вдале доповнення до основного полотна. В якості таких можуть служити золотисті або сріблясті нитки. Вони додадуть шарму, і дозволяє поверхні заграти новими фарбами.

Купуючи одяг для малюка з интерлока, краще називати матеріал двуластиком. Воно відразу ж пробудить бажання пограти, йому стане цікаво, що ж ховається під цим цікавою назвою. Малюк буде пізнавати світ, а «двуластик» – захищати його від маленьких неприємностей.

Про чудових якостях тканини блекаут можна дізнатися, прочитавши цю статтю.

Сировину

Для виготовлення афгалена використовується вовна. Можуть застосовуватися як тонкі, так і волокна середньої товщини. Тут можна вказати певний вид сировини, так як особливість тканини полягає саме у виробленні. Може навіть використовуватись альпака. Вона має всі позитивні якості овечої вовни, але по вазі більш ніжна і легка.

Related posts

Як використовується Стіродур для утеплення будинків?

У сучасному світі питання енергоефективності та збереження тепла у будинках набуває все більшого значення. Один із.

Паркетна дошка інженерна: все, що ви хотіли знати

Паркетна дошка інженерна — це виготовлена з декількох шарів деревини та інших матеріалів підстилаюча підлогова покрівля.

Монтаж Сантехніки «Під Ключ»: Забудьте Про Головний Біль та Зайві Турботи!

Коли настав час встановлювати нову сантехніку або робити ремонт в ванній кімнаті чи кухні, одне питання.