Мокроти́ння, або мокро́та, або харкотиння (лат. sputum) — секрет трахеобронхіального дерева, що виділяється при кашлі та відхаркуванні з домішками секрету слизової оболонки носа та слини. Є симптомом багатьох захворювань респіраторної системи.
Для боротьби з самим кашлем застосовують муколітики — препарати, які розріджують мокротиння. В якості активних компонентів вони можуть містити амброксол (Амбробене, Лазолван), бромгексин, ацетилцистеїн (Флуімуцил, АЦЦ), карбоцистеин (Лібексин Муко, Флюдитек) або інші речовини.
Слизове М. зазвичай безбарвне або злегка білувате, в'язке, відокремлюється, напр. при гострому бронхіті.
Інші симптоми включають виділення мокротиння, хрипи, задишку, гарячку та дискомфорт у грудях. Запалення може тривати від кількох до десяти днів. Кашель може зберігатися протягом кількох тижнів після цього, загальна тривалість симптомів зазвичай становить близько трьох тижнів. У декого симптоми тривають до шести тижнів.
При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. При сухому кашлі мокрота не відходить. Він може бути відповіддю на подразнення слизової оболонки дихальних шляхів димом, пилом або гарячим повітрям. У такій ситуації людина перестане кашляти, коли очистяться бронхи.
Ряд патологічних процесів характеризуються ускладненим откашливанием скупчився секрету через зайвої в’язкості: 1. Гострий і хронічний бронхіти. Характеризується підвищеною секреторною функцією бронхів, внаслідок чого видільна система не справляється з великою кількістю …