10 способів
покращення стану ґрунтів

Ситуація з ґрунтами в Україні сьогодні вже на межі критичної, кажуть науковці. Фахівці ДУ «Інститут охорони ґрунтів» вже не перший рік попереджають, що стан ґрунтів дедалі погіршується, деградація пришвидшується, кліматичні зміни та господарська діяльність людини лише поглиблюють та ускладнюють ситуацію.

Проте говорити про деградацію і пояснювати її причини та наслідки можна довго, але ж хіба від цього з’явиться якась практична користь? І так зрозуміло, що зменшення родючості та значне погіршення здоров’я ґрунтів — це велика проблема, яка у найближчому майбутньому відіб’ється і на агробізнесі, і на економіці країни в цілому, і на екології. Тож у проекті «Ґрунт: Рятувальна операція» разом з експертами «БТУ-ЦЕНТР» краще поговоримо про те, як вирішувати цю проблему, як призупинити деградацію, за мірою можливості покращити стан ґрунтів та не розоритися у осяжному майбутньому через стрімке зниження родючості.

Головні проблеми, що впливають на стан ґрунтів

Зростаюче використання пестицидів, що накопичуються в ґрунті та змінюють нормальну схему життєдіяльності ґрунтової флори.

Недотримання сівозмін. Кожна культура забирає з ґрунту різні елементи, взаємодіє з ним по-різному. Монокультура та монотонна сівозміна, незмінна структура посівних площ виснажують ґрунти, змінюють їхню початкову структуру.

Саме ці фактори потрібно враховувати, розробляючи стратегію покращення ґрунту. Адже, щоб вилікувати хворобу, потрібно знати її причину і усувати саме причину.

Способи покращення стану ґрунтів

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Отже, з причинами дещо розібралися, час переходити до власне рішень. Науковці, зарубіжні ґрунтознавці та вітчизняні фахівці з агрономії наводять найбільш дієві способи поліпшити стан ґрунтів та збільшити їхню родючість.

Ми виділяємо три складові здорового ґрунту: хімічну, фізичну і найголовнішу — біологічну. Раніше ми робили головний акцент на хімічній складовій, проте зараз вже зрозуміли, що основну увагу потрібно приділяти саме біологічній. Я маю на увазі всю ту біоту, яка живе у ґрунті, а також біологічні властивості та характеристики самого ґрунту. Адже це повноцінна жива система, яка існує та розвивається за власними законами. У тому числі потрібно й досліджувати ґрунтові мікроорганізми, досконало вивчати їхню діяльність та їхню роль. Ми дійшли висновку, що не можна господарювати на землі так, як раніше. Те ставлення до ґрунту, яке було в нас раніше, призвело до зниження урожайності, погіршення якісних характеристик самого ґрунту,

Гарольд ван Ес не лише займається дослідженнями стану ґрунтів, але й є учасником та одним із засновників програми Soil Health, що розглядає ґрунти не як неживий субстрат, а як живу систему, своєрідний організм.

Багато фахівців вважають, що потрібно переходити на безплужний обробіток ґрунту, аби не втрачати вологу, а відповідно і врожайність. Тож потрібно намагатися мінімізувати обробіток, шукати технології, що будуть оптимальними саме для умов конкретного господарства.

Особисто я проти інтенсивних технологій обробітку, тому що вони негативно впливають на ґрунти, порушують їхню структуру, руйнують поверхневі шари. Проте одразу переходити на no-till тим, хто вирішив це зробити, я б не радив. Перехід повинен бути поступовим, бо якщо одразу перейти на no-till, це також може бути шкідливим для ґрунтів. Ми радимо для переходу спочатку застосовувати технологію обробітку strip-till, це, на мою думку, краща система для України,

Крім того, потрібно пам’ятати, що обробіток вологого ґрунту становить найбільшу небезпеку, спричиняючи досить значне переущільнення. Тому без нагальної потреби не варто виводити техніку на вологе поле.

Запровадити маршрутизацію руху техніки полем, щоби скоротити кількість проходів та забезпечити рух одними й тими ж слідами.

Здвоювати або потовщувати колеса тракторів, а за можливості — взагалі відмовитися від колісних тракторів, особливо на фізично недостиглих ґрунтах.

Застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінувати технологічні операції, щоб зменшити кількість проходів техніки.

Періодично перевіряти щільність ґрунтів за допомогою пенетрометра — пристрою, який дає змогу оцінити щільність на глибині до 60 см.

Якщо ущільнення на полі вже спостерігається, може допомогти глибоке рихлення (чизелювання) на глибину 50-70 см. Післядія такої операції спостерігається протягом 2-3 років. Оранка з наступним механічним обробітком у такому випадку будуть неефективними, оскільки вони хоч і зменшують об’ємну масу ґрунту, проте призводять до його інтенсивного брилування. Це, у свою чергу, створює додаткові витрати на обробіток.

Там, де це можливо, рекомендовано застосовувати сівалки прямого висіву, це дозволяє суттєво зменшити навантаження на ґрунти.

Планувати сівозміни ґрунтознавці та практики настійно рекомендують на 5-7 років вперед з обов’язковим включенням 30% бобових трав. Планування сівозмін на такий досить тривалий період може бути непростим завданням, адже є певні потреби ринку, які аграрії хочуть відслідковувати та враховувати. Проте потрібно вчитися працювати саме з довгостроковим плануванням, щоб отримувати хороші врожаї.

У будь-якому випадку потрібно дотримуватись оптимального планування ротації культур на полі. Найкраще, коли сівозміни плануються наперед, якщо немає змогу робити довготривале планування, то хоча б за 2-3 роки, тоді агроном має змогу краще контролювати стан ґрунтів і добирати культури як з урахуванням кращих попередників, так і з урахуванням впливу кожної конкретної культури на структуру ріллі.

Без сидерації на деяких ґрунтах сьогодні взагалі неможливо отримати хороший урожай, зауважують фахівці.

Що сьогодні потрібно зробити, щоб слова пана фон Лібіха не були для України пророчими? Потрібно зняти з голови корону знатного агронома, побороти свої амбіції і консерватизм, розробити на 10-20 років у кожному фермерському господарстві чи агрохолдингу «Програму виходу з кризи в темі родючості ґрунтів». Почнемо з простого. Якщо ви завтра посієте 5-10 га гірчиці чи редьки олійної (погода сприяє цьому), ви збережете кошти на придбання насіння цих культур. Але його можна влітку і придбати за незначні кошти. З 10 га зберете 10 т насіння (не обов’язково високих репродукцій) і посієте пожнивно 500-700 га сидератів (норма висіву сидератів від 15 до 20 кг/га). Якщо у вас щорічно буде висіватись по 10% від загальної структури сидеральних культур, ви не станете заручником пророцтва пана Лібіха. Отримайте 200-350 ц/га зеленої маси, яка замінить дорогоцінні і вже недоступні органічні добрива в еквіваленті 20-35 т/га. Управляйте і відпрацюйте культуру роботи з рослинними рештками. Регулюйте подрібнювачі і слідкуйте за розміром решток. Застосовуйте рекомендовані на ринку продукти, які сприяють біотрансформації рослинних решток в гумус, які активізують мікробні угрупування ґрунту. Інвестуйте в хімічну меліорацію ґрунтів, вивчайте досвід успішних господарств. Щорічно робіть кроки для збереження родючості ґрунтів. Майбутні покоління вам будуть вдячні. Тільки це потрібно зробити вже сьогодні. Правильне рішення, але прийняте з запізненням, вважається помилковим,

Біопрепарати — хороший інструмент для вирощування врожаю. У світі ринок біопрепаратів щорічно зростає на 12-17%. Але обсяг використання мікробних препаратів, і знання про технології їх застосування, в Україні значно нижче, ніж, наприклад, в Європі і США. За кордоном вже давно зрозуміли, що за інтенсивного землеробства знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного і біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини і покращувати біологічну активність ґрунту.

До того ж біозахист дозволяє зробити акцент саме на профілактиці хвороб та шкідників. Адже запобігти проблемі легше, ніж потім з нею боротися.

Цікаво, що у тій самій Європі все більше звертають увагу на біопрепарати саме українського виробництва – вони дешевше за локальні аналоги, але не поступаються якістю. Наприклад, український виробник мікробних препаратів «БТУ-ЦЕНТР» експортує свої біопрепарати до 15 країн світу, має представництво в Німеччині та ще в 10 країнах наразі відбуваються дослідження ефективності.

Зараз тваринництво значно скоротилося, тому з внесенням у ґрунти достатньої кількості органічних добрив виникають проблеми. Проте органіка ґрунту потрібна, а враховуючи його нинішній стан — навіть необхідна. Тож внесення компостів потрібно зробити обов’язковим етапом аграрного виробництва. Технологія приготування компостів при цьому великого значення не має.

Лісосмуги захищають поля від вивітрювання верхнього шару ґрунту, виконують функцію снігозатримання, певним чином регулюють мікроклімат агроценозів, утворюють стабільні екосистеми та мають ще багато важливих функцій. Тому відновлювати та зберігати полезахисні лісосмуги сьогодні важливо, як ніколи. Проте їх продовжують активно винищувати, проводячи незаконні вирубки, а от насаджують вже не так охоче. Тож цьому питанню також слід приділити увагу.

8. Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних груп земель залежно від крутизни схилів

На жаль, цьому питанню сьогодні не приділяється належна увага, а особливості обробітку ґрунтів на схилах багато хто просто не враховує. Можливо, саме час взятися серед іншого і за цю проблему.

Більшість ґрунтознавців одностайно вважає, що працювати над збереженням вологи, яка конче потрібна і для гарного стану ґрунту, і для його родючості, потрібно з врахуванням усіх шарів ґрунту при проведенні агротехнічних заходів. Тобто у питанні збереження вологи працювати з усіма шарами ґрунту: не лише поверхневими 5 см, але й шаром 15 см, що накопичує капілярну вологу, і шаром 40 см, який повинен вбирати вологу з поверхневих шарів.

Деградовані ґрунти, або Чому чверть земної поверхні непридатна для землеробства

За останні 40 років 30% орних земель у всьому світі втратили продуктивність. Збитки від цього обчислюються мільярдами доларів на рік. Близько 20% с/г земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта знаходиться під загрозою. Прогнозується, що до 2050 року обсяги деградованих ґрунтів можуть збільшитись до 95% усіх світових земель. Отже, це серйозна проблема для всього людства.

Як зупинити деградацію земель та які основні меседжі повинні почути агровиробники, розбирались на II Міжнародній онлайн-конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», організованій компанією БТУ-ЦЕНТР‎ . Latifundist.com обрав найцікавіші моменти із презентацій спікерів у одному матеріалі.

Проблематика українських чорноземів

Хоча деградація ґрунту є природним процесом, за останні десятиліття він значно прискорився на українських землях. Цьому сприяє безліч чинників, зокрема неощадне використання земель агровиробниками. У 2019 р. міжнародна група вчених оцінила глобальні втрати від деградації ґрунтів у $8 млрд (!). Саме тому відродження родючості ґрунтів, не лише українських, — це не тільки національний виклик, а й глобальна проблема, на яку потрібно реагувати всьому світу‎. Таку думку висловив голова правління ГС Global 100% RE Ukraine, заступник голови правління ‎ МХП ‎ Олександр Домбровський .

Голова комітету з відродження родючості ґрунтів ГС «‎Органічна Україна» ‎, кандидат с.-г. наук, генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР Владислав Болоховський зазначив, що дуже важливо об’єднуватися і створювати партнерства для вирішення таких глобальних питань як деградація ґрунту. Саме тому 2 роки тому було створено профільний комітет, який має на меті сформувати свідоме ставлення до ґрунтів як до цінного і незамінного ресурсу, сприяти раціональному використанню властивостей ґрунтів, впроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати у правильній кількості.

За оцінками The Food and Agriculture Organization (FAO), близько 20% с/г земель України вже зазнали суттєвої деградації, а решта знаходиться під загрозою. Дегуміфікація, зниження вмісту поживних елементів, фізична деградація, ерозія, пестицидні забруднення — все це призвело до того, що за останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу. Україні необхідно раціонально використовувати властивості ґрунтів, впроваджувати різні системи обробітку, застосовувати органічні добрива та препарати в правильній кількості.

Владислав Болоховський

генеральний директор групи компаній БТУ-ЦЕНТР

«Важливо обрати доречного виробника добрив, який підтримає вашу ініціативу зі збереження ґрунтів так само, як і ми. Компанією БТУ-ЦЕНТР‎ розроблено близько 67 препаратів, 54 з яких вже мають органічну сертифікацію. Цього року ми запустили 4-ту лінію, це дозволить безперебійно забезпечувати агровиробників якісними препаратами та підвищуючи стандарти якості в галузі. Сьогодні понад 24% українських агропідприємств використовують нашу продукцію — а це близько 4 млн га щорічно‎».

Щодо світових тенденцій, за словами Владислава Болоховського, 25% усієї земної поверхні світу — деградовані ґрунти. Планета втрачає 24 млрд т родючих земель. Якщо така тенденція продовжиться, то до 2050 р. деградованих ґрунтів буде 95%. Європейський союз для стабільного майбутнього обрав стратегічний «зелений курс‎»‎ економіки, який передбачає зменшення використання хімічних пестицидів на 50% до 2030 р., а також збільшення на 25% обробітку органічного землеробства.

В Україні рівень розораності один із найвищих в Європі — 53%. Наприклад, у сусідній Польщі цей показник становить 36%, у Німеччині — 34%, США — 17%. А це своєю чергою призводить до шалених економічних наслідків. За приблизними оцінками Національної академії аграрних наук, Україна щорічно недоотримує близько 40 млрд грн прибутку. Саме тому наша країна приєдналась до програми «Сталого розвитку» і до 2030 р. планує збільшити кількість органічних земель до 3 млн га.

Дослідження стану ґрунтів

Комерційна директорка БТУ-ЦЕНТР‎‎ Тетяна Хоменко зазначила, що спеціалісти компанії протягом кількох місяців готувалися до конференції. Провели ґрунтовне соціологічне опитування 250 господарств, які застосовують традиційну технологію вирощування, 35 господарств — органічну технологію вирощування, а також 11 господарств, які використовують технології no-till, strip-till, mini-till та 10 аграрних холдингів України. Мета опитування — дізнатися, чи знають агровиробники про стан своїх земель.

Результати дослідження показали, що агрохімічний аналіз ґрунту лідирує в агровиробників — 45% опитаних регулярно роблять аналіз на кількість поживних речовин у ґрунті. І лише 2% опитаних господарств проводять мікробіологічний аналіз.

Читайте також: Топ агрохімічних лабораторій. Як зробити аналіз ґрунту в Україні

Тетяна Хоменко

комерційна директорка
БТУ-ЦЕНТР‎‎

«Це надзвичайно мало, якщо говорити про покращення біорізноманіття в ґрунті. Отримані показники максимально важливі для того, щоб знайти причину та вирішити проблему деградації ґрунтів‎».

Усі компанії, що взяли участь в опитуванні, помічають зменшення родючості земель після застосування різних технологій. Тетяна Хоменко наводить цифри опитування, котрі говорять, що 51% респондентів спостерігає процеси деградації на своїх ґрунтах. Серед аграрії, які обробляють землю за традиційною технологією, виснаження ґрунтів помічають 65%. Серед агрохолдингів — 50%. Деградацію ґрунту спостерігають 44% опитаних агропідприємств, у яких дотримуються органічної технології, і 5% господарств, які використовують ресурсоощадну технологію.

Тетяна Хоменко

комерційна директорка
БТУ-ЦЕНТР‎‎

«‎80-100% опитаних помічають зменшення родючості ґрунту. Є над чим задуматись та куди рухатись».

За результатами опитування, найбільше зменшення родючості ґрунту спостерігається в Східній та Північній Україні (Чернігів, Суми, Харків, Донецьк, Луганськ). Частково — у Центральній (Кропивницький, Миколаїв) та Західній Україні.

Практичний досвід агрохолдингів

Шляхами оптимізації азотного живлення культур. З такою проблематикою, за словами заступника керівника науково-дослідного відділу «Кернел»‎ Михайла Журби , компанія працює вже 5 років. У фокусі — кукурудза, озимий ріпак та озима пшениця.

У першій схемі використовується інгібітор з фіксованими нормами внесення КАСу. Другий варіант — з різними нормами КАСу і використанням інгібіторів.

У «Кернел» побачили, що в другому варіанті з використанням інгібітору з різними нормами в динаміці за фазами АВСН зберігається як амонійна, так і нітратна форми азоту, а активність денітрифікації суттєво зменшується.

Водночас загальна активність дихання — CO2 — на рівні. За словами Михайла Журби, з цього можна зробити висновок, що інгібітори не чинять сповільнювального, токсичного впливу, як на мікроорганізми, які знаходяться в ризосфері, так і на саму рослину. При цьому спостерігається суттєве збільшення врожайності.

Михайло Журба

заступник керівника
науково-дослідного
відділу «Кернел»‎

«‎Зростання врожайності порівняно з контрольним варіантом — у середньому від 0,24 до 1,5 т/га, що є економічно вигідним та рентабельним».

Читайте також: Биопрепараты в действии. Как агрохолдинги почву возрождают

На думку фахівця з розвитку інновацій МХП‎ Андрія Кравчука , внесення органічних сумішей добрив — один із способів збільшення врожайності та покращення стану ґрунтів загалом. ‎МХП використовує не тільки‎ класичний курячий послід, а й інші продукти після ферментації та біогазового зброджування.

А це, за словами Андрія Кравчука, дозволяє зменшити ерозію ґрунту, покращити його вологопроникність та вологоутримуючу функцію. Оскільки, за даними Держкомстату, з 1990-хх рр. приблизно у 22 рази знизилась кількість внесення органічних добрив, що говорить про те, що українські ґрунти недоотримують органічної складової, яка є основним джерелом гумусу.

Завдяки біогазовим технологіям компанія отримує «зелену» енергію, скорочення викидів метану, чисті органічні добрива, у яких відсутня патогенна мікрофлора та насіння бур’янів. Це допомагає отримати збалансований мікроелементний склад ґрунту. А ще на виході у компанії мають з 1 т добрива приблизно 6 кг азоту із засвоюваністю близько 60%.

Чисті органічні добрива допомагають поліпшити стан ґрунтів для опору змінам клімату, вітровій та водній ерозії. А відсутність патогенних організмів завдяки подовженій дії добрив дозволяє збільшувати врожайність внаслідок накопичення великої кількості мікроелементів та більшої органічної складової у ґрунті.

«‎При органічному способі підживленні рослин зернові культури показали приріст врожайності у 25%, а кукурудза на зерно — до 50%», — резюмував Андрій Кравчук .‎

У «Контінентал Фармерз Груп» розробили екологічну стратегію на 10 років, що дозволяє системно впроваджувати економічний та екологічний підходи до ґрунтів. Начальник відділу агрономічної експертизи холдингу Олександр Деревянченко зазначив, що в агропідприємстві застосовують диференційний підхід живлення поля, регулювання водного балансу ґрунтів та їх вапнування.

За словами начальника відділу агрономічної експертизи «Контінентал Фармерз Груп», компанія системно працює з моніторингом ущільнення ґрунту та намагається мінімізувати ерозійні процеси шляхом безвідвального обробітку, зменшує кількість проходів на полях.

Водночас у компанії велику увагу приділяють біологізації ґрунтів: сіють сидерати, користуються компостами, дегистатами, системно працюють з деструкторами стерні ( Екостерн) , РК-мобілізаторами ( Граундфікс ), біологічними фунгіцидами ( Склероцид ).

Керівник департаменту розвитку та інновацій у групі компаній «Укрлендфармінг‎»‎ Володимир Фантух поділився власним підходом відновлення органічної речовини ґрунту — поєднання органічних добрив з обов’язковою практикою керованої деструкції решток у полі (Екостерн) та застосування мікробних препаратів (Граундфікс, Мікофренд , Різолайн , Склероцид, Липосам ).

Експерти конференції сходяться у думці, що українським аграріям вже зараз необхідно вжити термінових заходів. Зокрема, рекомендується постійно покривати поля рослинами або пожнивними залишками, створити сівозміну щонайменше з трьох культур і намагатися мінімально порушувати структуру ґрунту.

Сидерати як найдоступніший спосіб поліпшити структуру грунту і підвищити врожайність в 2024

Сидерати як найдоступніший спосіб покращити структуру ґрунту та підвищити врожайність ✅ реальний досвід ⭐ та практичні рекомендації для застосування на ваших полях в Україні,✅ читайте докладніше на сайті або телефонуйте ☎ 098-101-20-80 ☎ 095-515

Агроексперт-Трейд рекомендує:

Отримати дружні сходи – означає отримати хороший урожай в 2024. Часто для цього досить використовувати найдешевший, але разом з тим, і найефективніший спосіб – використання сидератів.

Сьогодні актуальною проблемою є деградація грунту, розмір таких площ за один рік збільшилася з 70 тис. га до 10 тис. га. Найбільш ефективними засобами запобігання цього виступають інновації, взаємодія з аграріями, інформаційна діяльність. Важливим є і використання сидератів.

Зелені добрива

Історія сидератів йде глибоко в старовину. Ще стародавні індіанці і китайці висаджували сидерати 3 тис. років тому. Сидерати використовуються і в наші дні для поліпшення структури грунту і його насичення азотом. Вони містять білки, цукор, мікроелементи, крохмаль, а коріння рослин утворюють систему мікроскопічних каналів. Відмерлими залишками цих рослин харчуються корисні мікроби і черв’яки, які накопичують азот. Сидерати активно протидіють бур’янам, пригнічують їх розвиток. Вчені стверджують, що до сидератів можна віднести понад 400 культур. Найпоширеніші бобові: квасоля, боби, нут, горох.

Серед переваг бобових сидератів наявність на кореневих відростках бактерій – азотофіксаторів. Такі добрива збагачують землю фосфором і азотом нормалізують кислотність ґрунту. Ці рослини люблять вологу, але стійкі до холоду, тому успішно можуть культивуватися на території всієї України. Серед злакових культур такі сидерати: суданська трава, сорго, пшениця та ін. Культури сприяють підвищенню запасів кальцію і азоту. Їх висівають в кінці літа і на початку весни.

Гречані сидерати хороший спосіб підвищити родючість бідних і важких грунтів. Рослини підвищують рівень фосфор а калі я , а також нормалізують кислотність.

Навесні сидерат и використовуються в якості мульчі для захисту ґрунту від холоду і збереження весняної вологи. Також зелені добрива закладають в грунт. Сидерати розкладаються й утворюють біологічно активні речовини, котор и е потім діють протягом тривалого часу. До весняних сидератів відносяться горох, Віка, ріпак, гірчиця. Осінні сидерати: злакові і бобові. Існує подзимний, ранньо весняний, середньо весняний, літній та осінній терміни посіву сидератів. Коли саме висівати – залежить від характеристик кліматичного регіону, типу і вологості грунту, цілей посіву та особливостей рослини.

При виборі сидерата необхідно акцентувати увагу на вирішенні конкретної проблеми. Тут може бути боротьба з шкідниками, або активне харчування, або ж збереження структури грунту.

Багаторічні сидерати вивести за 1 рік неможливо. Тому якщо є плани на землю, то варто вибирати однорічні сидерати.

Як правильно вибирати сидерати

У першу чергу необхідно відштовхуватися від технології. Сидерати необхідно вибирати під кожне поле окремо, під кожен сівозміну. Також важливо при виборі врахувати і мету: