ГАРЯЧИЙ, а, е. 1. Який має високу температуру; сильно нагрітий. Уже на третьому полі Турки-яничари ловили, До стовпа в'язали.
ЖАРКИЙ – так кажуть про пору року або дня, місцевість. "Дні стояли жаркі й безхмарні" (Зінаїда Тулуб). ГАРЯЧИЙ – вживається для позначення температури або рідше так кажуть про пору року. "Починалося літо – гаряча, спекотна пора в евенкійській тайзі" (Олесь Лупій).
гарячий
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | гарячий | гаряча |
| Родовий | гарячого | гарячої |
| Давальний | гарячому | гарячій |
| Знахідний | гарячий, гарячого | гарячу |
Якісно-означальні прислівники Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.
жовто-зелений
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД |
|---|---|---|
| Називний | жовто-зелений | жовто-зелена |
| Родовий | жовто-зеленого | жовто-зеленої |
| Давальний | жовто-зеленому | жовто-зеленій |
| Знахідний | жовто-зелений, жовто-зеленого | жовто-зелену |
НЕСКАЗАНИЙ, а, е. Не виявлений певним чином, не виражений словами; невисловлений. Жорстка складка лягла і застигла у нього між носом та бородою, і щось несказане сховалось в ній (Коцюб., II, 1955, 274); Дуби, дуби! Хоч ви душі промовте, Одмовте за несказаний порив!
гаряче: гарячі: Родовий: гарячого: гарячої: гарячого: гарячих: Давальний: гарячому: гарячій: гарячому: гарячим: Знахідний: гарячий, гарячого: гарячу: гаряче: гарячі, гарячих: Орудний: гарячим …