Кращі вироби золота осінь. Ідеї для малюків і дорослих

У даній статті ми розповімо вам, які можна виготовити вироби золота осінь, адже саме ця пора багата на врожаї і вражає буйством фарб. А що таке золота осінь? Це невеликий період у кінці вересня і на початку жовтня. А ще це чудовий час року, яке оспіване в віршах російських поетів, відображене на великих полотнах талановитих художників, цього часу присвячені пісні сучасних авторів і музичні твори композиторів минулих років. Незважаючи на те, що літо закінчилося, на вулиці ще тепло. Сонечко весело грає відблисками на кольорових листках, на землі можна знайти величезну різноманітність листя, шишок, жолудів, корчів і гілочок.

Коли настає золота осінь, поробки з природного матеріалу стають відмінним розвагою для всієї родини.

Як здорово зібратися після прогулянки за столом і разом з малюком зібрати всю принесену з прогулянки «здобич» і спробувати зробити вироби на золоту осінь своїми руками .

Це заняття захопить як малюків, так і старших хлопців. Багато дорослі також із задоволенням займаються з дітьми, майструючи всілякі цікаві штучки і змагаючись у винахідливості та фантазії.

Часто потрібні вироби в сад золота осінь , виготовлення таких робіт входить у навчальну і розвиваючу програму дошкільного виховання. Виготовлення оригінальних штучок на основі осіннього природного матеріалу в групі дитячого саду під керівництвом вихователя вчить дітей взаємовиручку і вмінню працювати в команді. Складність таких робіт, звичайно, повинна враховувати вік дитини. Першим етапом цього творчого процесу, звичайно ж, є прогулянка. Тому слід відправитися «на полювання» за необхідним матеріалом в найближчий парк, сквер, лісок, особливо добре знайти місце, де багато дубів або каштанів. При цьому важливо попередити дітей, щоб вони знаходилися поряд з дорослими і брали в руки лише відомі і зрозумілі їм предмети.

Вироби на тему золота осінь своїми руками з жолудів

Вироби на тему золота осінь можна робити з всього, що потрапить під руку. Наприклад, з жолудів і сірників виходять відмінні чоловічки. Для цього треба набрати жолудів, бажано цілих і з капелюшками. Потім їх треба помити і просушити. Після цього можна приступати до виготовлення чоловічків.

Найбільший жолудь нехай буде тулубом. З нього можна зняти капелюшок, і увіткнути по боках дві сірники, це будуть ручки, знизу два сірники, це будуть ніжки, і половинку сірники зверху, це буде шия. На сірник-шию можна насадити ще один жолудь головкою догори. Щоб наш чоловічок стояв, йому потрібні черевики. Для цього треба розрізати жолудь вздовж і надягти на сірники ніжки. Для черевичок можна використовувати і капелюшки плодів.

Зробіть з дитиною кілька чоловічків, нехай буде тато, інший мама, третій і четвертий – гості, можна зробити маленького ляльки – дитини. І дайте вашому малюкові з ними пограти можливо він зможе розповісти вам про них свою казку. Запевняємо, ви дізнаєтеся про свою дитину дуже багато цікавого.

Осінні вироби своїми руками на основі жолудів можуть бути дуже різними. Можна зробити, наприклад, желудевые намисто, якщо нанизати плоди на довгу нитку. Вони відмінно проколюються толстой «циганської» голкою або шилом.

Ще, можна порізати жолуді на половинки, розфарбувати їх разом з дитиною акриловою фарбою в яскраві кольори і потім зробити з них мозаїку, панно, обклеїти фото рамочку. З цією роботою відмінно впорається будь-який малюк, головне подбати про безпеку і простежити, щоб всі матеріали нетоксичні і не потрапляли в рот.

Вироби золота осінь – фото:

Також на основі жолудів, їх капелюшків і підручного матеріалу у вигляді сірників, ниток, дроту, стрічок можна зробити конячок, собачок, змійок, іншу живність, при певному вмінні чашечки і тарілочки для дитячих ігор.
Всі ці іграшки можна потім покрити лаком і поставити на поличку.

Вироби золота осінь з листя

Крім цього, різні осінні вироби дуже добре робити на основі зібраних на прогулянці кольорових листя. Збирати треба тільки ті листочки, які зберегли свою форму і колір, а також не дуже брудні. Після того як ви принесли їх додому, помийте кожен під краном, а після просушіть праскою. Можна, звичайно, по-старому сушити листя в книгах, але це довго, кольору листя при цьому сильно жухнут, так і книги після такого використання набувають не зовсім добрий вигляд, їх сторінки можуть пожолобитися.

З листя можна зібрати відмінний вінок на голову. Ще ними можна обклеїти фоторамку, або зробити своєрідний плафон на лампу, декорований по краях листям. Дивіться тільки, щоб плафон був досить широким. І, звичайно ж, осінні листочки добре лягають в основу дитячих аплікацій різного змісту.

Нещодавно з’явилося нове направлення такого осіннього творчості, якими захоплюються навіть дорослі. Це малювання на листках. Є кілька варіантів, найпоширеніший варіант – це розпис по яскравому листу білою фарбою. Малювати на них можна все що завгодно, але найчастіше це візерунки, геометричні мотиви, точки, завитки, і інші абстрактні фігури. Також на листочках можна малювати і чорною фарбою, і кольоровий, є художники, які пишуть на такому незвичайному полотні мініатюрні картини. По закінченні праць, щоб робота збереглася надовго, її краще наклеїти на щільний аркуш паперу, можна також поставити дату і оформити в рамку під скло.

Подібні розмальованих листя, наклеєні на папір або картон можуть створити чудове панно або вітальні листівки.

Малюючи або виготовляючи з дитиною вироби на основі листя, можна заодно розповісти йому про різні сорти дерев, звернути увагу малюка на те, що всі листочки різні. Як кленовий листочок нагадує долоню, а березовий сердечко, ніж береза відрізняється від тополі, а каштан від дуба.

Вироби н золоту осінь з природного матеріалу

Старий CD-диск, шишки, каштани, листя, гілочки і камінчики можуть перетворитися в чудове панно, або підставку для підсвічника. Слід лише намазати диск клеєм і обклеїти його природним матеріалом в тому порядку, як сподобається. Роль диска-основи може виконувати також шматочок фанери або картону.

Ягоди горобини схожі на яскраві намистини, тому вони можуть послужити підходящим матеріалом для відмінних бус. Збирання таких бус, як і інші дитячі вироби золота осінь чудово розвивають дрібну моторику пальців рук. Давно доведено, що ступінь розвиненості дрібних м’язів кисті і здатність управлятися з дрібними предметами взаємопов’язана з розвитком мовлення, в головному мозку рухової зони активності дрібних м’язів рук та мовленнєві центри знаходяться поруч, і стимуляція одного центру покращує роботу іншого.

Дитячі вироби золота осінь крім дрібної моторики розвивають у дитини посидючість , формують у нього фантазію, уяву, уміння комбінувати і винаходити.

Вироби на золоту осінь з природного матеріалу можна робити з химерних гілочок. З осені в лісі або парку можна знайти на землі маленькі химерно вигнуті коряжка, сучки або гілочки. Вони можуть нагадувати ящерок, конячок, інших персонажів, або просто бути незвично вигнутими. Такі гілочки можна принести додому, очистити їх від кори і потім обробити їх шкуркою, а потім лаком або морилкою і поставити на підставку.

Відмінно виглядають світильники або навіть просто ікебани, зібрані з таких оброблених гілок. Від кори їх бажано очистити із-за того, що до осені в корі дерев, а особливо в опалому сучках і гілках скупчується багато комах і грибків – паразитів.

Відмінні осінні вироби своїми руками можна зробити, набравши на прогулянці каштанів. Каштани краще підбирати цілі, їх шкаралупа коричнева красиво блищить після покриття лаком. Можна збирати і лісові горіхи, і робити потім використовуючи їх шкаралупу рамочки, панно, та інші цікаві речі.

Вироби золота осінь для дитячого садка з шишок

Перш ніж приступати до роботи, розкажіть дитині, які зустрічаються шишки. Ялинові шишки більш довгасті, їх лусочки щільно прилягають один до одного. Соснові шишки трохи коротше, і їх лусочки красиво відстовбурчуються в сторони. Найкрасивіші кедрові шишки, але, на жаль, відшукати їх вдається не всім.

Шишка може перетворитися в їжачка, для цього слід використовувати соснові голки і пластилін. Можна також зробити на її основі сову, приклеївши оченята і крильця з листя.

Крім цього шишки відмінно виглядають на панно разом з листям і сухоцвітом.

Вироби золота осінь з гарбуза.

Окрему главу можна виділити гарбузі. На основі даного плоду можна не тільки виготовити забавну пику або страшну маску на свято Хеллоуїн, але і вирізати вазу, кошичок, розфарбувати її або покрити лаком.

Дуже добре виглядають ажурні вази. Для цього гарбуз розрізається, з неї видаляється м’якоть, після цього вона склеюється і на її поверхні спочатку малюється, а потім акуратно вирізається візерунок. У такий гарбуза можна зрізати кришечку і зробити підставку, і використовувати як свічник або плафон.

Засушені гарбуза різних розмірів в дитячій ізостудії можна використовувати в якості натюрмортного фонду.

Діти дуже люблять вироби на тему золота осінь з природного матеріалу, але матеріал може бути не тільки природний. Можна, наприклад, використовувати пластилін. Запропонуйте дітям намалювати на папері листочки, а потім заповнити їх за допомогою різнокольорового пластиліну. Таким же чином можна зробити нескладні пейзажі, натюрморти, панно на тему золотої осені. До речі, в основі може лежати не лише папір, але і скло. Для того щоб зробити картину з пластиліну на склі, треба купити в магазині рамку зі склом потрібного розміру.

Потім слід намалювати ескіз майбутнього шедевру на листку паперу. Придумайте, що у вас буде на картині, золоті дерева, гілка горобини, кленове листя і т. д. Після цього скло протирають ацетоном з двох сторін і накладається на ескіз. Можна приступати до ліплення. Беріть маленькі шматочки кольорового пластиліну і викладайте картину як мозаїку. При цьому треба пам’ятати, що потрібний колір бажано підбирати відразу, тому що другий шар і виправлення на склі не видно. Можна оформити таким чином якийсь елемент, а можна заповнити пластилінової мозаїкою всю поверхню.

Після того, як картина завершена і поставлений останній штрих, на пластилінову поверхню з тильного боку накладається аркуш паперу, грає кермо фону. Папір може бути білого, кольорового або спеціальної пастельній з шорсткою поверхнею.

Проводячи підготовчу роботу, перед тим як взятися виготовляти вироби на тему золота осінь, батькам слід запам’ятати кілька нескладних, але дуже важливих правил.

Так, незважаючи на гарний настрій і атмосферу розслабленості батьки повинні пам’ятати про безпеку дитини в першу чергу. Не дозволяйте дітям брати знайдені матеріали в рот, так можуть бути і мікроби і віруси, і навіть яйця кишкових паразитів. Руки повинні бути після прогулянки ретельно вимиті.

Листя, шишки, жолуді, гілочки, каштани та інший матеріал бажано помити і посушити доступним способом. Листя відмінно сушаться і знезаражуються за допомогою праски.

Вибираючи фарби для творчості, віддайте перевагу гуаші або дитячої акварелі. Якщо є вибір, то краще скористатися темперою ПВА, ніж акрилом. Слідкуйте, щоб діти не брали пензлика в рот. Для малювання руками є спеціальні пальчикові фарби, їх можна купити в магазинах для творчості, і вони не токсичні.

Клей для дитячих поробок з природного матеріалу краще використовувати канцелярський, в олівцях і тюбиках. Використання якого-небудь суперклею може бути досить неприємним, від склеювання волосся і пальців до зіпсованої одягу і меблів.

Якщо ви маєте намір покрити осінню саморобку в школу або сад лаком, то вибирайте будівельний акриловий лак без запаху, робіть це самі. Якщо ви використовуєте алкідні лаки, використовуйте їх краще на відкритому повітрі, у добре провітрюваному приміщенні і, бажано без дитини.

Вироби своїми руками на тему осінь , зроблені разом з дітьми, будуть завжди нагадувати вам про щасливі часи їхнього дитинства, проведених разом з вами.

У дитячих садах часто влаштовують конкурси та виставки поробок з природних матеріалів. Чого тільки немає на цих виставках! Завжди дивуєшся, дивлячись на достаток дитячих робіт, на фантазію і вигадку маленьких художників і скульпторів. Можливо, для когось ці дитячі роботи стануть сходинкою у світ великого мистецтва.

Де зловити дзен і побачити золоту осінь? Топ-19 локацій у лісах України

Ще не встигли зробити фото в стилі “золотої” осені? Шукаєте мальовниче тихе місце для пошуку внутрішньої гармонії?

Саме час скористатися добіркою найчарівніших локацій в українських лісах, яку “УП.Життя” створила спільно з Лісовою опікунською радою (FSC), зокрема до Дня працівника лісу, який відзначають 19 вересня.

“Ліси – це наше унікальне природне багатство і надбання. Дивовижно, які різноманітні та особливі залежно від регіону, лісові екосистеми існують у Карпатах, Поділлі, Поліссі чи Слобожанщині.

Ми сподіваємося, що милування осінніми краєвидами, зарядить вас позитивом та хорошим настроєм на всю зиму. Ми спеціально обрали найбільш мальовничі види серед лісів, які потребують захисту та раціонального управління з боку кожного з нас”, – розповідає Павло Кравець, директор Національного представництва FSC в Україні.

Угольсько-Широколужанський лісовий масив

Це найбільший листяний ліс Європи, якого не торкалася рука людини. Сонячне проміння, як і туристи, – рідкісні гості під кронами сорокаметрових буків-тотемів. Аби обійняти стовбури чотирьохсотлітніх дерев руками, потрібно двоє-троє дорослих чоловіків.

Ідучи вузькою, ледь помітною стежкою, тут легше зустріти оленя чи рись, які йтимуть на зустріч, ніж людину.

Порталом в інший вимір вам видаватиметься “Карстовий міст”. Вітер виточив його з масивної скелі вапняку. Тепер – це справжня арка на кількох кам’яних “ногах”, що тримає на вершині дерева.

Варто бути обережним, адже тут величезна кількість печер, спуститися в які набагато простіше, ніж піднятися на поверхню, навіть зі спорядженням.

Глибина печери “Дружба”, наприклад, дорівнює висоті дев`ятиповерхівки. А ще в ній живе найбільша в Україні за розмірами та видами популяція кажанів. Недарма ж Угольсько-Широколужанський лісовий масив став об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Національний природний парк “Синевир”

Краса його глибоких кришталевих вод щороку притягує тисячі людей. Та восени – це місце особливо чарівне.

На схилах Карпат, оточене зеленню віковічних смерек, допитливо дивиться на світ “Морське око” (друга назва Синевиру, через острів-зіницю), оспіване в міфах і легендах краю. Ялинові та букові праліси дарують спокій та тишу подорожньому.

На території парку вже десятиріччя живуть бурі ведмеді у спеціально створеному реабілітаційному центрі (нині їх 20 особин). Тут постраждалі від жорстокого поводження чи стихійного лиха “вуйки” (діалектна назва) проходять адаптацію до напіввільних умов життя.

Прикарпаття та Східне Прикарпаття

Скелі Довбуша

Кам’яний природний лабіринт створений 80-метровими скелями, вкритими буковими та смерековими лісами.

Ця природна фортеця у свій час давала прихисток і язичникам, що поклонялися Перуну, і оборонцям від татаро-монгольських навал, і самому Довбушу з опришками.

Вузькі та глибокі темні ущелини, таємні стежки, сховані тінями скрипучих древніх буків, сосон та смерек. Вам сподобається прогулянка там!

Гора Пікуй

Чи можна порівняти з чимось іншим той захват, відчуття легкості та щастя від підкорення першої вершини? Якщо ви ще не мали такого досвіду, радимо обрати для сходження найвищу точку Львівщини, висота якої 1408 метрів.

Це нестрімка гора, з якої, утім, відкривається фантастична панорама на Карпати.

Схили Пікуй вкриті старими буковими лісами, що часто помережені стрімкими струмками з льодяною водою. Поціновувачі грибів зможуть вдосталь їх тут назбирати, просто прогулюючись стежкою під тінистими кронами дерев.

Урочище “Лужки”

Заповідна територія в межах Вижницького національного природного парку. Тут в оточенні м’яких та шовковистих на дотик хвойних віт ялиці з мальовничих скель спадають декілька невеличких водоспадів.

Найкраще відвідувати цей ландшафтний заказник саме восени чи навесні, коли потік ріки Виженка найбільш напоєний дощами. А ще тут можна знайти два джерела лікувально-столової води “Нафтуся” (рекомендуємо, порадитися з сімейним лікарем перед вживанням).

Гуляючи 180-річним буковим лісом, з урочища можна дійти до ще одного маловідомого, але популярного у буковинців, місця “Протятих Каменів”.

Ці скелі піщаника одразу приголомшують своєю могутністю й неповторністю форм. Вигадливі силуети велетів високо здіймаються над верхівками буків та беріз.

“Камінне село”

“Майдан” зі “школою” посеред “сільських хат” і навіть “церква” – нічого незвичайного для українського села. Та тільки усі ці споруди – гігантські гранітні валуни, найбільші з яких важать близько 20-30 тонн.

Легенда розповідає, що колись, у сиву давнину, заможні селяни відмовили у прихистку біднякові, тому і стали їхні домівки такими ж кам’яними, як і серця.

Понад 200 гранітних велетнів висотою 4-5 метрів над землею часто повністю вкриті мохами та лишайниками, ховаються під тінню ошатних сосен та тендітних беріз. І досі це містичне місце є популярним у вже сучасних язичників.

Найчастіше люди відвідують камінь зі “слідами Бога” на верхівці, до нього навіть спеціально приставлена драбина для зручності туристів.

Село Дениші

Візит на скелясті береги річки Тетерів однаково сподобається й екстремалам, і романтикам.

Вкриті грабами та кленами скелі “української Швейцарії” манять сюди щороку сотні скелелазів, а от романтикам буде до вподоби більше прогулянка дубовим лісом поважного віку, серед якого є 500-літній дуб-патріарх на березі водосховища. Тут і руїни палацу Терещенків, і чинний чоловічий Тригірський монастир XVI століття.

Чорнобиль

Невидимі дерева. Не чергова легенда, а сумне минуле чорнобильських лісів. Неіснуючий нині “Рудий ліс”, інша його назва “Іржавий”, був знесений бульдозерами та похований шаром землі після вибуху реактора у 1986 році.

Тисячі сосен на території 10 км², прилеглої до Чорнобильської АЕС, поглинули найбільшу частку радіації.

Чорнобильські ліси не залишені самі по собі після аварії, зараз лісівники грають ключову роль у подоланні наслідків катастрофи, заліснюючи територію знову.

Відвідуючи зону відчуження, турист зможе прийтися гущею “Новосілок” чи “Товстого Лісу”. Та варто бути обережним не лише з радіацією, а й з дикими тваринами.

Фотопастки тут зафіксували “червонокнижних” бурих ведмедів, видер, зубрів, коней Пржевальського, рисей, беркутів, орланів, орябок та підорликів тощо. Чорнобильська зона – місце, де природа знову повертається до життя.

Холодний яр

Чи має ще якийсь ліс таке важливе державотворче значення для нашої країни, як Холодний яр?

Глибокі балки-яри й круті пагорби вкриті густими дубовими та кленовими, ясеновими та липовими гаями, що помережені десятками струмків з гучними історичними назвами й галявинами з суцільним килимом барвінку.

Тут легко знайти сліди древніх капищ, трипільських городищ віком у 5 тисяч років, мурів захисних градів часів Київської Русі, руїни підземних церков і печер.

Любителі історії знають, що саме тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти – Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, оспіване Шевченком в “Гайдамаках”. І тут же боролася за незалежність України на початку ХХ століття Холодноярська республіка.

Національний дендрологічний парк “Софіївка”

Природа, мистецтво і кохання – хороше поєднання, аби створити шедевр світового садово-паркового мистецтва, чи не так?

Найромантичніша історія з усього переліку, певно, має саме парк “Софіївка” кінця XVIII ст.

Магнат Фелікс Потоцький вмів дарувати подарунки. Одним з них для дружини Софії й стали 180 гектарів неперевершених пейзажів у стилі давньогрецької міфології, унікальних композицій з екзотичними рослинами, античними скульптурами, прохолодними каскадними водоймами та фонтанами, кам’яними гротами посеред спекотного степу.

Ковпаківський лісопарк

Напитися прохолодної живильної води з Більського джерела, що б’є вже 5 століть поспіль у затишку сторічних сосен Ковпаківського парку біля підніжжя Барвінкової гори. Тут у долині річки Ворскли досі стоїть і 200-річний дуб мандрівного філософа Григорія Сковороди.

Якщо ви завітаєте у це тихе місце на Полтавщині, то варто відвідати й укріплення Більського городища, про яке писав ще Геродот, як про місто Гелон.

Тут археологи серед курганів знаходили разом скіфське золото, унікальні вцілілі амфори скіфської доби, різноманітні прикраси, наконечники для стріл і навіть стародавні шкіряні вироби.

Заповідник “Медобори” (Подільські Товтри)

Солодкий аромат медоносних рослин, які ростуть у величезній кількості на цій ділянці Подільських Товтр, можливо і дав назву заповіднику. А можливо, це від іллірійського “medubaris”, що означає “між долинами”.

Смотрицький каньйон, Бакота, Субіч

Окрасою Хмельниччини по праву є Смотрицький каньйон, утворений глибокою вузькою долиною річки Смотрич зі стрімкими 50-метровими схилами з вапняку, залишками прадавніх коралових рифів, з декількома сезонними водоспадами поміж кленів та дубів, кущів шипшини та степової вишні.

Каньйон є частиною Національного природного парку “Подільські Товтри”, як і “Медобори”. Зовсім поруч лежить “українська Атлантида” – Бакота.

Білі піщані скелі вкриті смарагдовими лісами на тлі безмежної водної сині. Тут, до створення водосховища радянським урядом, тисячу років тому знаходилась старовинна столиця регіону.

Тисячі домівок, архітектурних, археологічних пам’яток поховала назавжди товща води. Одна з небагатьох уцілілих – це Бакотський скельний монастир XII століття.

Ще декілька приголомшливих краєвидів рекомендуємо вам подивитися біля села Субіч. Мальовничий лівий берег Дністра подарує не одну мить захоплення панорамою могутньої ріки, берег якої аж до горизонту вкриває дубово-грабовий ліс.

Національний природний парк “Слобожанський”

Помилуватися, знайти внутрішній дзен можна і серед фантастичної природи Сходу України в природному паркові “Слобожанський”.

Спокійно і розлого тут тече річка Мерла. Її води плавною течією наповнюють сховані у лісах торф’яні болота.

Тут фактично немає межі між болотами та лісами, одне переходить в інше, як, наприклад, затоплений вільшаник та березняк.

Цікаво, що себе тут чудово почувають такі хижі рослини, як-от росичка. Поруч з масивами високих сосон вкриті хвоєю стоять скіфські та давньослов’янські кургани.

Шелехівське озеро

Серед густого змішаного лісу на Сумщині можна знайти найдревніше озеро України – Шелехівське. Ці води досі зберігають холод льодовиків, адже утворилося мільйони років тому.

Берези, вільхи, верби спускають віття до самого дзеркала озера, а широкі крони дубів та кленів не залишають у гущавині жодного клаптика відкритого неба.

Біля реліктового озера залишилися руїни садиби козацького сотника Шелехівського.

Великоанадольський ліс

У голому зневодненому степу людська наполегливість змогла виростити цілий ліс. Великоанадольский ліс – один з когорти найбільший штучних масивів створених людиною.

Ентузіастом був Віктор фон Граф, який ще в середині XIX століття запалився ідеєю заліснення Донеччини.

Виростити Великоанадольський ліс йому вдалося лише з четвертої спроби після проведення багатьох експериментів, адже суховії просто виривали молоді деревця з корінням.

Тепер тут можна ховатися від спекотного степового сонця, гуляючи алеями, в тіні рідкісних бархату амурського, клена сріблястого, хурми та катальпи.

Савранський ліс

Один з найцікавіших лісів України досить несподівано росте серед безкрайнього Бесарабського степу.

Дуби, сосни, клени та берези змішують дещо гіркуватий аромат листя з солодким ароматом різнотрав’я. Зовсім поруч продовжує нести свої бурхливі води Південний Буг.

Колись затінку 500-річних дубів Савранського лісу спочивали гайдамаки з Холодного Яру у XVIII столітті. Тож тепер і ви можете випити води з Гайдамацького колодязя.

Трикратський ліс

Ще одна вдала спроба зробити зневоднений степ справжньою оазою. Експеримент зі створення дубової діброви графа Скаржинського посеред Миколаївського степу і досі через двісті років дарує втіху й прохолоду гостям.

Трикратський ліс складається з декількох урочищ над річкою Арбузинкою. Можна годинами гуляти доріжками “Васильєвої пасіки”, потім блукати “Лабіринтом” до “Літнього хутора”.

А десь між “Мироновим гаєм” та “Виноградним садом” можна натрапити на оленів, ланей та косуль, які тут живуть.

Херсонські плавні

Херсонські плавні – найнижча частина з усіх Дніпровських плавнів, і, певно, найбагатша на флору і фауну. Тут головна річка України впадає в Чорне море й утворює лиман. Це місце унікальних звивистих водних лабіринтів і ходів серед очеретів та заплавних лісів.

Плавні з’являються з болотистих луків та островів, вкритих осокою та очеретами, а з часом і деревами. Тепер це місце є прихистком для найрізноманітніших тварин та рослин. Справжнє царство дикої природи у дельті Дніпра.

Лісогосподарювання у гармонії з природоохоронною справою можуть робити вагомий внесок у досягнення цілей сталого розвитку, і це те, до чого прагне FSC та закликає інших. Адже дзен потрібний не лише нам, а й майбутнім поколінням.

Вас також може зацікавити:

#СтежкамиУкраїни. 10 мальовничих місць Поділля

#СтежкамиУкраїни. 10 мальовничих місць у 100 кілометрах від Києва для прогулянок одного дня

Як перетворити прогулянку в тренування або медитацію – поради експертів