Карликовый пинчер

Те, кто так и не решился или не смог завести красавца добермана, часто заводят его уменьшенную копию – цвергпинчера, ведь это настоящий пинчер со всем набором качеств большого сородича.

Короткое описание цвергпинчеров часто сводится к сравнению с миниатюрными копиями доберманов. Причем похожи эти крохи на знаменитых ищеек не только внешне. Цверг – именно тот вариант, когда «все включено» в компактной комплектации и даже больше. Это собака для тех, кого точно не будет раздражать характер цвергпинчера «с вечным двигателем». Утонченная внешность гармонирует с хорошо развитой мускулатурой и удивительно правильной анатомией. Благодаря такой слаженности, цвергпинчеры обладают поистине фантастической подвижностью с грациозной механикой движений.

Хоть в целом порода и ассоциируется с Германией, первые собаки, похожие на пинчеров, были родом из туманного Альбиона. Судя по всему, в роду цвергпинчеров есть немало общего с манчестерскими и английскими терьерами. Но поголовье пинчеров Германии действительно самобытно и развивалось обособленно, поэтому присваивать Англии заслугу по выведению этой породы некорректно.

Больше общих предков у гладкошерстных пинчеров с бородатыми пинчерами – шнауцерами и бородатыми грифонами. Удивительным фактом для многих любителей породы окажется факт прямого происхождения пинчеров от торфяного шпица. Так что с грозными лайками и пушистыми шпицами у цвергпинчеров на удивление много общего. Прямыми родственниками цвергпинчеров являются немецкие пинчеры, широко известные как «гроза конюшни» из-за огромного потенциала выносливости в охоте на крыс, досаждавших лошадям и конюхам. Название породы точно отображает характер и внешность собак «цверг» – в переводе «карлик» «пинч» – «щипок».

В выведении породы цвергпинчеров предположительно принимали участие левретки и таксы на базе кровей гладкошерстных пинчеров. Документации и точно подтвержденных фактов не выявлено, поэтому родство с другими породами остается на уровне теоретических предположений.

Над стандартом породы творчески работали талантливые энтузиасты-заводчики. В результате планового и тщательного отбора, цвергпинчеры не растеряли боевого характера и приобрели более утонченные черты по сравнению с простыми по экстерьеру собаками, которые встречались в XV веке во многих фермерских хозяйствах Вюртемберга, неся почетную службу крысоловов и бесстрашных охранников. Неоценимый вклад в историю и влияние на формирование пинчер-пород внес Рихард Штебель. Он известен как эксперт по этой группе собак и непревзойденный мастер зарисовок карандашом. Эскизы Штебеля могут рассказать о породе больше, чем тома детальных описаний.

Цвергпинчер характеристика породы в современном стандарте

В результате направленной селекционной кампании, развернутой в XIX веке, собаки с несбалансированной и разномастной внешностью стали поразительно однотипны. Общий вид с явным аристократизмом экстерьера сделал карликовых пинчеров любимцами богачей. Общий вид цвергпинчера – маленькая собачка с выдающимся мышечным рельефом, благородными линиями клинообразной головы, гордой осанкой. Движения небольших собак имеют интенсивную динамику, но в них отлично прослеживаются красивые аллюры, свойственные большим доберманам

Современная редакция стандарта допускает верхние пределы для веса – 6 кг, для роста – высота в холке 30 см. Владельцам, планирующим приобретение щенка шоу-класса, желательно учесть тенденцию получения чемпионских титулов собаками, которые не достигают верхнего порога этих параметров. Собаки высокого качества разведения имеют максимально квадратный формат корпуса, крепкую линию спины и буквально точеные углы конечностей. В стойке пинчер напоминает красивую статуэтку.

Цвергпинчеров не испытывают на рабочие качества, но выставлять их не так просто из-за повышенной возбудимости. Учитывая эту особенность питомца, приучать стоять в правильной стойке щенка нужно с раннего детства, постепенно увеличивая время и тренируя выдержку, чтобы судья мог спокойно и детально описать цвергпинчера. Не менее важно учить собаку двигаться пружинистой рысью со свободной размашистостью движений. От хэндлера, выставляющего собаку на ринге, требуется внимательность к наиболее выгодному темпу движения, чтобы маленький цверг не семенил, а продемонстрировал всю свою красоту.

Большое значение эксперты придают правильному поставу ушей цвергпинчеров. От постава ушей во многом зависит общее впечатление и подчеркивание благородного изгиба шеи. Жесткие требования к сухой конституции касаются и шеи – совершенно недопустим подвес или лишние складки кожи.

Отдельное внимание уделяется окрасам цвергпинчеров. В прошлом можно было встретить поразительное разнообразие расцветок ввиду пренебрежения цветом в пользу акцента на рабочих качествах. Для собак высокого качества разведения предпочтительны окрасы с насыщенной пигментацией – для черно-подпалого с яркими и графично очерченными подпалинами. Шерсть любого окраса у цвергпинчеров должна иметь холеный лакированный блеск. Уход за шерстным покровом несложен, но на выставку не лишним будет взять отрез сукна и перед рингом навести дополнительный лоск.

Проблемы и сложности породы

• Цвергпинчеров жестко отсеивают в племенном разведении по ростовым показателям. Достаточно всего лишь отклонения на 1 см от установленных стандартом норм, чтобы собаку не допустили к разведению. До сих пор наблюдается проблема перерастания границ стандарта в некоторых линиях и семействах, в целом обладающих неплохим экстерьером. Прогнозировать рост щенка в будущем практически невозможно, поэтому приобретая щенка, обязательно нужно интересоваться его родословной.
• Любые поведенческие отклонения являются поводом для дисквалификации. Неудержимая возбудимость не имеет ничего общего с самоуверенной активностью настоящего характера цвергпинчеров. Нервозных и агрессивных особей лишают права на оценку без скидки на самые выдающиеся экстерьерные достоинства.
• Те, кто выводил породу, из практического опыта знают, сколько было приложено усилий, чтобы добиться однородного поколения цвергпинчеров с красивой клинообразной головой и идеальными пропорциями головы по отношению к корпусу. Собаки с яблокообразным черепом, непропорциональным соотношением лба и морды сразу же отсеиваются заводчиками в класс домашних питомцев без права участия в племенной работе.

Цвергпінчер

Ці собаки дуже активні, рідко сидять на одному місці. Вони люблять бути в центрі уваги й люблять всілякі активності. Прекрасно товаришують з дітьми та охоче будуть з ними бавитися. Собака із задоволенням буде ходити з вами на прогулянки, у справах, на пробіжки, в магазин і навіть в гості.

Зміст

Інформація про породу

Фото породи

Історія походження

Собаки родом з Німеччини, де з’явилися понад 300 років тому. Точно не відомо, як ця порода з’явилася на території Німеччини. Однак є джерела, в яких стверджують, що породу вивели на основі англійського чорно-підпалого тер’єра.

Помилково вважати, що цвергпінчер з’явився на основі доберманів, навпаки — це добермана вивели після того, як з’явилися пінчери. Ці дві породи мають загального родича — гладкошерстного німецького пінчера. Але в цілому їх мало що об’єднує.

Із самого початку свого існування з людьми, цвергпінчери проживали в стайнях, охороняли господарство, ловили гризунів і були чудовими помічниками.

Згодом їх почали використовувати і в якості домашніх улюбленців в приміщенні будинку.

Вперше собак цвергпінчерів представили світу в 1900 році в Штутгарті під час виставки.

Свою сучасну назву цвергпінчер отримав в 1955 році. Зараз собаки дуже популярні в усьому світі і їх використовують як компаньйонів.

Зовнішній вигляд

Цвергпінчер стрункий, сильний, компактний собака, зростом приблизно 25-30 см і вагою 4-6 кг.

Вуха у тварини розміщені високо або низько, вони зазвичай більші, ніж голова. Очі у вихованців чорні, великі, чітко виділені. На шиї красивий вигин.

Шерсть блискуча, гладка, щільно прилягає до тіла. Забарвлення може бути тільки чорно-підпалим і рудим. Раніше був можливий ще коричнево-підпалий колір, але зараз таких собак розводять тільки в Америці.

Характер

Ці собаки дуже активні, рідко сидять на одному місці. Вони люблять бути в центрі уваги й люблять всілякі активності. Прекрасно товаришують з дітьми та охоче будуть з ними бавитися.

Собака із задоволенням буде ходити з вами на прогулянки, у справах, на пробіжки, в магазин і навіть в гості. Однак слід пам’ятати, що до незнайомців можуть виявляти недовіру й агресію. Тому варто спочатку познайомити цвергпінчера з вашими друзями.

Маленькі розміри зовсім не заважають проявлятися лідерським якостям собаки. Цвергпінчер завжди готовий захищати своє господарство, гавкати на чужих, іноді навіть дуже голосно. Під час прогулянок рекомендується брати для нього повідець, адже він може проявляти агресію до інших собак. Собаки дуже розумні і добре відчувають настрій людей.

Догляд

Цвергпінчер чудово підходить для проживання в міській квартирі. Однак потрібно його часто вигулювати й створювати для собаки багато активностей на вулиці. Тоді в будинку він не буде шкодити та поводитиметься спокійно.

Коротка шерсть цвергпінчера мало зігріває його взимку, тому рекомендується купувати для вихованця спеціальний теплий одяг.

Собаку легко привчити до лотка і до частого перебування в приміщенні. Шерсть рекомендується розчісувати й протирати раз на день, бажано після прогулянки. Регулярно підстригати кігті та перевіряти на чистоту вуха. Раз в тиждень потрібно чистити зуби собаці.

Дресирування

Цвергпінчери мають хорошу пам’ять і високий рівень інтелекту. Їх легко дресирувати, проте слід знати, що представники породи є справжніми маніпуляторами й завжди по можливості намагаються бути лідером навіть для свого господаря. Тому їх з дитинства треба привчати до виконання команд.

Собак не потрібно балувати та багато хвалити. Адже у них від природи висока самооцінка і почуття власної значущості.

Для того, що ефективно навчити собаку виконувати команди, потрібно проявити максимальне терпіння. Адже головним у їхньому навчанні є повторюваність команд.

Поширені захворювання

Здоров’я у цвергпінчера міцне. Однак слід пам’ятати, що їм не можна довго бути на холоді й бажано не мокнути під дощем. Також через надмірну активність у собак можуть бути травми кісток, вивихи.

У них дуже емоційно вразливий характер і коли вихованці потрапляють в складні ситуації, то можуть голосно гавкати та отримати шок. Не варто допускати сильного стресу для тварини. Цвергпінчер схильний до переїдання. Варто ретельно стежити за тим, скільки він їсть.

Харчування

Цвергпінчер має мати правильний раціон харчування. Рекомендується щодня давати м’ясо, крупи, овочі, кисломолочні продукти, раз в тиждень рибу (без кісток), яйця. Додатково можна давати вітаміни. Собака завжди повинен мати окрему миску з чистою водою.