Електропровідність міді, сталі, алюмінію та ніхрому

У досліді ми переконуємось, що мідь, алюміній та сталь є хорошими провідниками з високою електропровідністю, а ніхром — поганим зі значно меншою електропровідністю.

ніхромовий провідник (діаметр 0,3 мм)

мідний провідник (діаметр 0,3 мм)

● алюмінієвий провідник діаметром 2,5 мм (або тонший) ● сталевий провідник діаметром 1 мм (або тонший) ● лінійка

● Матеріали з яких виготовляють провідники та які проводять електричний струм можна поділити на такі, що мають високу та низьку електропровідність. Серед досліджуваних матеріалів мідь, алюміній та сталь мають високу електропровідність, а ніхром — значно нижчу.

1. Беремо необхідне для проведення досліду обладнання. 2. Відміряємо 40-сантиметрові фрагменти досліджуваних провідників. Якщо мідний, алюмінієвий та сталевий провідники вкриті ізолюючим шаром — його на їхніх кінцях потрібно зняти. 3. Послідовно з’єднуємо джерело живлення, лампу розжарювання та мідний провідник. Вмикаємо джерело живлення, встановлюємо на ньому постійний струм з вихідною напругою 5 В. Звертаємо увагу, що лампа яскраво світить. 4. Замінюємо у колі мідний провідник на алюмінієвий. Звертаємо увагу, що інтенсивність світіння лампи не змінилась. 5. Замінюємо у колі алюмінієвий провідник на сталевий. Знову звертаємо увагу, що інтенсивність світіння лампи не змінилась. Це свідчить, що мідь, алюміній та сталь є хорошими провідниками з високою електропровідністю. 6. Замінюємо у колі сталь на ніхром. Звертаємо увагу, що на цей раз інтенсивність світіння лампи суттєво знизилась, оскільки ніхром має значно нижчу електропровідність.

Висновок:

Під час виконання досліду ми переконались, що мідь, алюміній та сталь є хорошими провідниками з високою електропровідністю, а ніхром — поганим зі значно меншою електропровідністю.

Контакти

Меню

Розсилка

Додатись у список розсилки новин компанії

Ми надішлемо вам оновлення сайту листом

ГДЗ (відповіді) Хімія 7 клас Григорович О.В., 2015 §4 РЕЧОВИНИ ТА ЇХНІ ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Контрольні запитання
1. Що означають і чим відрізняються терміни «фізичне тіло», «речовина», «матеріал»? Усі предмети, що оточують нас, називаються фізичними тілами або просто тілами. Кожне тіло має масу і об’єм. Те, з чого утворене тіло, називають речовиною. Матеріал — це речовина (або суміш речовин), яка використовується людиною для виготовлення предметів. Часто назви матеріалів і речовин збігаються.

2. У чому полягає суть поняття «властивості речовин»? Це ознаки, за якими речовини відрізняються від від одної або подібні між собою. Визначивши основні ознаки та відмінності речовин, ми зможемо їх описувати, розрізняти і застосовувати.

3. Які властивості речовин належать до фізичних? Колір, запах, смак, температура плавлення, температура кипіння, густина, здатність проводити електричний струм і теплоту, розчинність у воді, пластичність тощо.

4. У яких агрегатних станах може перебувати речовина? У трьох станах: твердому, рідкому, газоподібному.
Охарактеризуйте кожний з них.

У твердому стані частинки речовини розміщені щільно та закріплені в певних місцях, вони не можуть пересуватися одна відносно одної, а тільки коливаються навколо точки закріплення, тому тверді речовини майже не стискаються, не можуть текти і зберігають надану їм форму.

У рідкому стані молекули так само розташовані щільно, але вони вільніші й можуть пересуватися одна відносно одної, тому рідкі речовини також майже не стискаються, але можуть текти і набувати форми посудини, у якій зберігаються.

У газоподібному стані молекули речовини перебувають на великих відстанях одна від одної та вільно рухаються. Унаслідок цього газуваті речовини легко стискаються та розширюються і займають весь об’єм посудини, у якій зберігаються, набуваючи її форми.

5. Назвіть процеси зміни агрегатного стану:

а) із твердого в рідкий — плавлення ;
б) із рідкого в газоподібний — випаровування ;

в) із твердого в газоподібний — сублімація ;

г) із рідкого у твердий — кристалізація ;

д) із газоподібного в рідкий — конденсація .

Завдання для засвоєння матеріалу
Вправа 1. Виберіть правильне твердження щодо води:

а) рідина з густиною 1 г/см 3 погано проводить електричний струм;

б) рідина з характерним запахом і густиною 0,9 г/см 3 ;

в) тверда речовина жовтого кольору з температурою плавлення 0°С.

Вправа 2. Випишіть окремо назви речовин і тіл: а) ножиці; б) скло; в) вода; г) зошит; д) залізо; е) ложка; є) алюміній.

Вправа 3. Чим відрізняються:
а) тіла однакової форми, виготовлені з різних речовин?

Відрізняються фізичними властивостями .
б) тіла різної форми, виготовлені з однієї речовини?

Мають однакові фізичні властивості .

Вправа 4. Опишіть фізичні властивості алюмінію, цукру, кухонної солі за такими самими ознаками, як у лабораторному досліді. Для відповіді скористайтеся даними з таблиці:

Твердий
Наявний
Білий
Відсутній
Так
Так

Ні
2,7 г/см 3
2500 0 С
660 0 С

Твердий
Відсутній
Білий
Відсутній
Ні
Ні
Так

1,59 г/см 3
Не існує
185 0 С

Твердий
Відсутній
Білий
Відсутній
Ні
Ні
Так

2,17 г/см 3
1465 0 С
801 0 С

Вправа 5. За якими ознаками можна розпізнати залізо серед інших металів?

Вправа 7. За якими властивостями можна відрізнити:
а) сіль від цукру; За смаком.
б) мідь від золота; За кольором.
в) пісок від заліза? За магнітними властивостями заліза.

Вправа 8. Заповніть таблицю за наведеним зразком, розподіливши назви тіл і відповідних їм речовин і матеріалів по стовпчиках: склянка, целюлоза, сковорідка, залізо, стілець, зошит, скло, авторучка, папір, чавун, деревина, пластмаса.

Вправа 9. Назвіть типи агрегатних переходів:
а) кубик льоду в склянці перетворився на рідку воду;

Плавлення
б) при високому тиску повітря стає рідким;

Конденсація
в) якщо шматочок «сухого льоду» залишити на повітрі, то через деякий час він безслідно зникне;

Сублімація
г) якщо крапля розплавленого металу падає на землю, то вона стає твердою;

Кристалізація
д) якщо шкіру протерти одеколоном, то незабаром на ній не залишиться й сліду рідини.

Вправа 10. Поясніть, на яких властивостях речовин ґрунтується їхнє використання:
а) із міді виготовляють електричні дроти;

Електропровідність
б) із золота виготовляють ювелірні прикраси;

Колір, металічний блиск, хімічна стійкість
в) ванілін додають до кондитерських виробів;

Запах
г) з алюмінію виготовляють фольгу;

Пластичність
д) із графіту виготовляють стрижні для олівців.

Вправа 11. Поясніть, чому цвяхи виготовляють із заліза, а не зі свинцю.

Свинець ― м’який метал, легко гнеться.
Чому пам’ятники виготовляють з бронзи або граніту, а не зі скла?

Вправа 12*. Чому речовини мають різні властивості? Кожна речовина має свій унікальний набір атомів або молекул, які визначають усі її властивості. Молекули різних речовин, не подібні, часто вони відрізняються дуже суттєво, тому й утворені ними речовини відрізняються за властивостями.

§ 24. Алюміній та залізо: фізичні й хімічні властивості

Фізичні властивості алюмінію та заліза – властивості типових металів. Алюміній – блискуча сріблясто-біла речовина. На повітрі він швидко окиснюється та вкривається тонкою білою матовою плівкою оксиду (складіть хімічну формулу цієї сполуки). З підвищенням ступеня чистоти алюмінію зростає його температура плавлення. Метал високої чистоти плавиться за 660,24 °С. Розплавлений алюміній опиняється в своєрідному чохлі з оксидної плівки, що свідчить про її механічну міцність. Алюміній, подібно до срібла, має високу здатність відбивати світлові та теплові промені, тому його застосовують для виготовлення поверхонь нагрівальних і освітлювальних рефлекторів і дзеркал, елементів декору. Найхарактернішими фізичними властивостями алюмінію є його мала густина (2,7 кг/м 3 ), а також порівняно високі тепло- і електропровідність (поясніть, які властивості алюмінію зумовили його використання для виготовлення електричних дротів, а які – для виготовлення радіаторів парового опалення). У твердому стані алюміній легко піддається куванню, прокатці, волочінню, різанню. З нього можна витягати найтонший дріт і катати фольгу (рис. 24.1). Пластичність алюмінію зростає з підвищенням його ступеня чистоти.

Рис. 24.1. Алюмінієва фольга (1) та профіль (2)

Фізичні властивості заліза також значною мірою залежать від його чистоти. Наприклад, зменшення частки домішок до 0,0000001-0,000000001 % істотно підвищує пластичність цього металу. Чисте залізо в компактному вигляді – сріблясто-біла блискуча речовина. Температура його плавлення – 1539 °С, густина – 7,874 г/см . Залізо досить м’яке, його легко кувати. Цей метал притягується магнітом та легко намагнічується (рис. 24.2).

Рис. 24.2. 1. Самородне залізо. 2. Чисте залізо. 3. Магнітом тягне. 4. Пам’ятна монета НБУ, присвячена ковальству – обробленню заліза методом гарячого кування. Уже в Х—ХII ст. ковальська майстерність досягла такого високого рівня, що навіть деякі способи оброблення заліза та технології виготовлення знарядь праці, предметів побутового призначення без суттєвих змін дійшли до нашого часу

Хімічні властивості алюмінію та заліза багато в чому подібні. Розгляньмо їх докладніше. Обидва метали реагують з неметалами, водою, кислотами та солями в розчинах. Алюміній хімічно дуже активний. Однак досить тонка та дуже міцна оксидна плівка на його поверхні зумовлює його корозійну стійкість.

• Використайте метод електронного балансу й перетворіть схеми реакцій, наведені далі, на хімічні рівняння.

За нагрівання на повітрі чи в кисні алюміній згоряє з утворенням алюміній оксиду (рис. 24.3):

Рис. 24.3. Видовище горіння алюмінієвої пудри, розпорошеної в полум’ї пальника, захоплює

• Про що свідчить сліпучо-біле полум’я? Класифікуйте цю реакцію за тепловим ефектом, кількістю реагентів і продуктів, схарактеризуйте її з погляду окиснення-відновлення

Залізо згоряє в кисні. Для проведення цієї реакції потрібне попереднє нагрівання. Розігріємо в полум’ї пальника пучок дуже тонкого залізного дроту – так звану залізну вовну. Розжарений дріт унесемо в термостійку посудину з киснем, на дні якої міститься шар води або сухого річкового піску (висловте припущення для чого). Залізо згоряє сліпучим полум’ям та розкидає іскри – розпечені частинки залізної ожарини:

Ця сама реакція відбувається також на повітрі, коли сталь під час механічної обробки сильно нагрівається від тертя (рис. 24.4).

Рис. 24.4. Горіння заліза в кисні: хімія та життя

Як алюміній, так і залізо реагують з галогенами – фтором, хлором, бромом, йодом. Унаслідок реакцій утворюються відповідні галогеніди Алюмінію та Феруму(ІІІ):

Горіння алюмінію в хлорі супроводжується виділенням теплової та світлової енергії. Після закінчення реакції колбу заповнює дим – розпорошений алюміній хлорид (рис. 24.5.1). Так само бурхливо відбувається реакція алюмінію з бромом (рис. 24.5.2). Реакція алюмінію з йодом каталітична. Аби вона почалася, достатньо добавити кілька крапель води до суміші алюмінієвого порошку з йодом (рис. 24.4.3).

Рис. 24.5. Взаємодія алюмінію з галогенами – хлором (1), бромом (2), йодом (3)

Взаємодія заліза з хлором супроводжується утворенням густого бурого диму – зависі дрібних кристаликів ферум(ІІІ) хлориду в повітрі (рис. 24.6):

Рис. 24.6. Горіння заліза в хлорі

Реакції алюмінію та заліза з іншими неметалами. За нагрівання алюміній реагує із сіркою, азотом, вуглецем:

Залізо також реагує із цими неметалами за нагрівання. Наприклад, унаслідок реакції заліза із сіркою утворюється ферум(ІІ) сульфід (складіть хімічне рівняння цієї реакції, використавши метод електронного балансу) 1 .

1 Залізо з вуглецем, бором, силіцієм, фосфором за нагрівання утворює сполуки нестехіометричного складу.

Цікаво і пізнавально

Французький хімік, аптекар та лікар Нікола Лемері 1673 року спостерігав реакцію, перебіг якої нагадував виверження вулкана. Він змішав залізні ошурки та порошкоподібну сірку й доторкнувся до суміші сильно нагрітою скляною паличкою. За кілька секунд із суміші почали вилітати частинки чорного кольору, а сама вона сильно збільшилася в об’ємі й так розжарилася, що засвітилася.

Взаємодія з водою. До її дії алюміній стійкий навіть за нагрівання. Це зумовлено тим, що його поверхня вкрита захисною плівкою алюміній оксиду. Очищений від неї алюміній активно взаємодіятиме з водою.

Залізо реагує з водою за високої температури: витискує з перегрітої водяної пари 2 водень і перетворюється на залізну ожарину:

2 Пара, нагріта до температури, що перевищує температуру кипіння за певного тиску.

• Проаналізуйте рівняння оборотної реакції заліза з перегрітою водяною парою й поясніть, чи можна змістити рівновагу в ній, змінивши тиск.

Крім того, у вологому повітрі під упливом води та кисню залізо ржавіє. Унаслідок низки реакцій утворюється суміш сполук Феруму характерного бурого кольору (рис. 24.7).

Рис. 24.7. Іржа їсть залізо.

З кислотами й солями в їхніх водних розчинах реагують як алюміній, так і залізо. Унаслідок реакцій з кислотами-неокисниками утворюються солі алюмінію, феруму(ІІ) і водень, а внаслідок реакцій із солями менш активних металів – солі алюмінію та феруму(ІІ) і менш активний метал.

• Скориставшись рядом активності металів, визначте, з-поміж реакцій, схеми яких наведено далі, ті, що можливі. Перетворіть схеми реакцій на хімічні рівняння методом електронного балансу.

Про застосування алюмінію та заліза, інших металів і сплавів на їхній основі ви дізнаєтеся з наступного параграфа.

ПРО ГОЛОВНЕ

• Фізичні властивості алюмінію та заліза – властивості типових металів.

• Алюміній та залізо виявляють відновні властивості в реакціях з неметалами, водою та кислотами й солями у водних розчинах.

Перевірте себе

• 1. Перетворіть розповідні речення в рубриці ПРО ГОЛОВНЕ на питальні. Чи можете ви відповісти на ці запитання без допомоги підручника?

Застосуйте свої знання й уміння

• 2. Складіть порівняльну таблицю «Фізичні властивості заліза та алюмінію».
• 3. Порівняйте хімічні властивості заліза та алюмінію. Відповідь оформте як діаграму Венна.
• 4. Поміркуйте й поясніть, чому: а) готувати й зберігати кислу їжу та напої в алюмінієвому посуді небезпечно для здоров’я; б) чавунний посуд після миття потрібно відразу висушити; в) вода в алюмінієвій каструлі закипає швидше, ніж у сталевій; г) під час смаження на алюмінієвій пательні не варто перемішувати страву ножем або виделкою; д) яку посудину доцільно взяти для розчинення мідного купоросу (купрум(ІІ) сульфату пентагідрату) – алюмінієву, залізну чи поліетиленову.
• 5. Відполіровану залізну пластинку вкрили шаром парафіну. Після застигання парафіну гострим шилом продряпали на ньому рисунок і в борозенки в парафіні піпеткою налили спиртовий розчин йоду. Через певний час шар парафіну зняли. Спрогнозуйте результати досліду й поясніть їх за допомогою хімічного рівняння, узявши до уваги, що утвориться сполука Феруму(ІІІ). Висловте припущення, для чого можна використати цю хімічну реакцію в побуті.

Творча майстерня