Чималенькі суми: скільки платитимуть депутатам та чиновникам у 2024-му році

З початку січня 2024 року в Україні зросли зарплати народних депутатів у зв’язку з переглядом рівня прожиткового мінімуму. Водночас уряд прийняв рішення про зменшення зарплати значній кількості чиновників.

Скільки отримуватимуть нардепи

Заробітні плати нардепів прив’язані до прожиткового мінімуму. Однак, крім самої зарплати депутати отримають кошти на компенсацію діяльності, гроші на оренду квартири, а інколи навіть – премії за інтенсивність.

Таким чином, оклади підвищили наступним чином:

• Голова Верховной Ради – з 32 208 до 36 336 гривень;
• перший заступник – з 30 866 до 34 822 гривень;
• заступник – з 29 524 до 33 308 гривень;
• голова комітету – з 28 182 до 31 794 гривень;
• член комітету – з 26 840 до 30 280 гривень.

Також вони мають право отримати додаткові компенсації на:

• 88,4 тисячі гривень в місяць на зарплати помічникам;
• додатково 19,4 тисячі гривень для компенсації податків на зарплату;
• 7,5 тисяч гривень в місяць – за компенсацію витрат на виконання депутатських обовʼязків.

Всього на Верховну Раду у 2024 році витратять 1,4 мільярда гривень. Для порівняння, минулого року парламент коштував бюджет – 1,26 мільярда гривень.

Скільки платитимуть чиновникам

З нового року уряд змінив правила нарахування заробітної плати чиновникам та заборонив отримувати надбавки до окладу, розмір яких перевищує 30%. Планується, що сам оклад – підвищать, проте це не допоможе втримати ринковий рівень зарплат.

Коли роками не заповнюються вакансії, щоб мати фонд оплати праці, щоб платити мінімалку людям. Вони висять роками. Зараз, коли структура оплати праці зміниться і буде гідний посадовий оклад, вже не буде потреби в тих “роздутих” штатах,
– розповів міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов.

Річ у тім, що до цього в Україні органи державної влади, зазвичай, не шукали кандидатів на всі вакансії. Вони залишали частину посад вакантними. Відтак, бюджетні кошти, виділені на ці вакансії – потім розподілялися між іншими працівниками, таким чином компенсуючи невисокі заробітні плати.

Зауважте! На деяких посадах надбавки могли сягати 260%.

До прикладу, начальник управління міг мати оклад в розмірі близько 10 тисяч гривень. Тому в таких випадках працівнику назначали велику надбавку, аби у результаті виходила зарплата керівника середньої ланки – у розмірі 26-30 тисяч гривень.

Зарплатні очікування: реальний показник десь посередині

В Україні середня заробітна плата за підсумками 2021 року може зрости на 30% і має наблизитися до 16 тисяч гривень на місяць. Таке у чомусь сенсаційне повідомлення останнім часом передруковували різні вітчизняні ЗМІ. Дехто з них посилався на інформаційно-аналітичний огляд Нацбанку України, який надавав такий позитивний прогноз.

Водночас деякі експерти зазначають, що середні заробітні плати у країні з початку року вже зросли на 20%. Однак додають дуже важливу деталь: під час їх обчислення враховано низьку порівняльну базу, адже торік вони знижувалися, і вагомо, а чимало працівників позбулися роботи взагалі. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, наскільки коректне таке очікування і що насправді відбувається на ринку праці.

Медіана ближче до істини

Завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи кандидат економічних наук Людмила Черенько зазначає «Урядовому кур’єру», що, може, середня зарплатня у країні і зросте на 30%, але треба розуміти, що чимало зарплат громадян перебувають в тіні: «Офіційна статистика показує нам так звану брутто-зарплату, тобто брудну, без оподаткування. Коли з працівника вираховують усі податки, то вона стає значно меншою. Але це не все. В Україні спираються на середню зарплату, формула обчислення якої, як кажуть, — сплюсовані показники, поділені на кількість. Це не показує реальної картини статків населення і є завищеним показником».

Середня заробітна плата в Києві становить 19 тисяч гривень, а в Україні —14,3 тисячі. Так відбувається тому, що середня зарплата дуже чутлива до крайніх значень, особливо максимальних. У Києві та в країні є так звані топменеджери, державні чиновники вищих рангів, прокурори, судді, фахівці IT-галузі, маркетологи тощо, які заробляють 40—200 тисяч гривень. Тому під час обчислення середньої зарплати виходять вагомі цифри, але насправді більшість громадян України отримують значно менше.

Людмила Черенько зазначає, що треба обраховувати медіанний показник, а не середній. Що це означає? Треба, приміром, брати тисячу працівників в одній галузі і дивитися, яка в кого заробітна плата, виставляючи показники від найменшого до найбільшого. Середній показник у цій лінійці буде середньою медіанною заробітною платою. Він набагато точніше ілюструє цю важливу цифру.

«Однак Держстат не береться обраховувати таку середню медіану і використовувати у звітах, тому що це дуже складна та громіздка методика, яка потребує чимало часу. Тому ми насолоджуємося просто середньою зарплатою, як у народі кажуть, середня температура в палаті», — додає фахівець.

Із нею згоден глава Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. Він додає, що 30-відсоткового зростання заробітних плат в країні за підсумками 2021 року не відбуватиметься: «Уже впродовж десятиліть ми кажемо про медіанну середню зарплатню. Але до її обрахування так і не дійшли. А заробітні плати топів та айтішників, які значно поліпшують стан середніх показників у Києві й загалом у країні, не показові».

Пан Дорошенко зазначає, що у працівників торговельних мереж, якими він опікується, сказати про значне зростання зарплатні 2021 року взагалі не можна. На його переконання, власники мереж, навпаки, вдаються до значної економії витрат на заробітних платах, часто змінюючи працівників на нових, яким можна платити менше.

Де зростає, а де й тупцює на місці

«Урядовий кур’єр» вирішив опитати деякі рекрутингові агенції щодо цього питання й дізнатися, як зростали впродовж 2021 року зарплати, які пропонували потенційним працівникам роботодавці.

Більшість компаній не веде статистику. Однак були й такі, які однозначно говорили про зростання заробітних плат, що пропонували роботодавці до 10—20%, щоправда, здебільшого на і без того високооплачувані позиції — IT-фахівці, ТОПи, маркетологи тощо. Повільніше зростають зарплати у технологів, працівників освіти, культури, спорту.

Були і такі агенції, за спостереженнями яких, заробітні плати не дуже високооплачуваних категорій професій упродовж 2021 року майже не зростали.

«На сайтах пошуку роботи не всі роботодавці й шукачі вказують зарплату. Інколи вона може бути неточною, наприклад, роботодавець може вказати виделку зарплат, якщо цю посаду можуть обійняти спеціалісти різного рівня. Наприклад, у нас на сайті можна побачити середню зарплату в різних галузях діяльності й медіану для всіх спеціальностей, для яких розміщено вакансії на сайті work.ua», — зазначає «Урядовому кур’єру» PR-менеджерка Work.ua Каріне Макіян.

За її словами, саме медіана зарплат у всі галузях в Україні на серпень 2021 року становить 14 тисяч гривень (з грудня 2020 року вона зросла на 1,5 тисячі гривень). Тобто цей показник на 0,3 тисячі гривень менший за середню заробітну плату, яку надає Держстат. Медіана зарплат у Києві натепер становить 17 тисяч гривень (тобто на 2 тисячі гривень менше за показники Держстату).

Часто трапляється, що працівник із роботодавцем обговорюють одну суму зарплат, а в реальності сплачують меншу. Це теж брутто-зарплати без податкових відрахувань.

«У різних галузях діяльності зарплати зростають та зменшуються залежно від активності роботодавців у певний час. Можна виокремити найпопулярніші галузі діяльності в Україні, в яких здебільшого зарплати зростають щомісяця: робітничі спеціальності, виробництво, продаж, закупівля та сфера обслуговування. У цих галузях коливання зарплат не такі помітні, як, наприклад, у категоріях «Сільське господарство, агробізнес», «Страхування», «Топменеджмент, керівництво вищої ланки», «Юриспруденція»», — додає Каріне Макіян.

За її словами, важливо, що в категоріях «Медицина, фармацевтика», «Маркетинг, реклама, PR», «Культура, музика, шоу-бізнес» та «Роздрібна торгівля» зарплатні очікування шукачів нижчі, ніж пропонує роботодавець.

За рік на 10—12%

Цікаві цифри зростання заробітних плат в окремих галузях діяльності, за інформацією Work.ua. Фактично за рік (з 1 вересня 2020 року по 3 серпня 2021-го) середні зарплати у відповідних галузях зросли:

► у продажу — з 14,5 до 15,3 тисячі гривень,

► в обслуговуванні — з 10,7 до 12,4 тисячі гривень,

► у робітничих спеціальностях (виробництво) — з 12,1 до 13,5 тисячі гривень,

► у медицині і фармації — з 11,8 до 13,6 тисячі гривень,

► у роздрібній торгівлі — з 10,3 до 10,7 тисячі гривень,

► у маркетингу й рекламі — з 13,4 до 14,4 тисячі гривень,

► у культурі — з 12,9 до 16,3 тисячі гривень.

Тобто за рік зарплати у країні зросли на 0,4—3,5 тисячі гривень, або 3,9—21,5%. Проте в середньому відносний показник зростання зарплат становить не більш як 10—13%.

Зарплати працівників робітничих спеціальностей зросли лише на 1,4 тисячі гривень, тобто не набагато. А саме на нестачу робітників на наших заводах та будівництвах нині скаржаться роботодавці, натякаючи, що істотно підвищуватимуть їм зарплатню. Тобто згідно із статисткою, власники промислових підприємств не дуже поспішають підвищувати заробітні плати робітникам.

Як вважає колишній виконувач обов’язків міністра економіки Павло Кухта, 2021 року зарплати зростали в тих галузях, де вже було притаманне таке зростання у 2018—2019 роках. І це справді так. Нині фахівці ринку праці зазначають шалене збільшення зарплат в IT-фахівців. Якщо раніше на чималу зарплату 4—7 тисяч доларів могли претендувати фахові спеціалісти з багаторічним досвідом роботи, то тепер 5 тисяч доларів пропонують ледве не початківцям.

Що ж поробиш: ринок є ринок. Нині потреба у цих фахівцях зростає на 20—30% щопівроку, тому і відбувається таке зростання оплати праці.

Прикро, що відрив від зарплат цих спеціалістів з іншими набагато більший, ніж у Європі й Америці. Це несправедливе щодо високофахових працівників інших професій, які теж складні та затребувані.

Тож, мабуть, 30-відсоткове зростання заробітних плат за підсумками 2021 року в Україні не відбудеться. Зарплата в середньому зросте від 3—7 до 20% і, як бачимо, далеко не у всіх галузях виробництва та обслуговування.

Хоч, як кажуть, поживемо — побачимо.