§ 1. Календарний та історичний час
1. Історичний час. Ми часто чуємо словосполучення: «урочиста дата», «дата народження» тощо. Що означає слово «дата»? Це точний календарний час будь-якої події: день, місяць і рік. Так, історичним фактом, який належить до минулого, є дата вашого народження. Будь-який історичний факт відбувся в певний час у певній частині простору. Дата вашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік вашого народження — це час, а місце, де воно відбулося, — це простір. Історія як наука про розвиток людства від найдавніших часів досліджує життєдіяльність людей, що відбувалася в певному часі й просторі.
Простір як місцевість ми можемо побачити. Той самий простір, що існував у минулому, відображає історична карта. Це ми вивчатимемо в наступній темі. Час же побачити не можна, але можна відчути. Тому постає питання: як саме люди відкрили існування часу і розпочали його вимірювати? Імовірно, це відбулося в результаті спостережень за навколишнім світом, який розвивається певними циклами. У природі день поступається ночі, а після неї розпочинається новий день і так далі. Змінюються фази Місяця, положення Сонця на небі, пори року тощо. Саме такі спостереження явищ дозволили людям створити календар, що поділив час на дні, місяці та роки. Календар дозволив упорядкувати окремі факти, визначити, яка подія відбувалася раніше, а яка — пізніше. Тобто стало можливим визначити її історичний час. Це вивчає наука хронологія. Перелік подій за датами називається хронологічною таблицею.
Календар — це спосіб підрахунку днів у році, система відліку часу. Вона заснована на періодичних явищах природи: змінах пір року, фаз Місяця, руху Сонця.
Слово «календар» походить від латинського слова «калео», яке означає «вигук», «сповіщення». У римлян була традиція, що про початок першого дня кожного місяця оголошувала спеціальна людина — глашатай. Цей день у римлян мав назву «календи». Звідси й походить слово «календар». Традиція також існує і в мусульман: про початок нового місяця сповіщає барабанний бій.
Зображення першого сонячного календаря. Єгипетський папірус.
Історичний час — часова характеристика історичного процесу (зміна пов’язаних між собою історичних подій). Хронологія — наука про вимірювання історичного часу.
2. Календар. Тривалий час людство не мало єдиного календаря. Перші відомі календарі були створені близько 7 тисяч років тому на Близькому Сході на основі спостережень за змінами фаз Місяця. Такий календар називають місячним. Перший сонячний календар винайшли давні єгиптяни. У ньому було 365 днів, які розподілялися на 12 місяців, день і ніч мали 12 частин. Календар єгиптян понад 2 тисячі років тому запозичили римляни, внесли до нього зміни й запровадили за часів правителя Давнього Риму імператора Юлія Цезаря. Тому він отримав назву юліанський. Однак цей календар не зовсім точно відображав реальний час на Землі. Виникла потреба створити новий. Календар, яким ми користуємося сьогодні, має назву григоріанський, тому що він був запроваджений 400 років тому Папою Римським Григорієм XIII.
ВІДПОВІДНІСТЬ СТОЛІТЬ РОКАМ
Як правильно розраховувати століття
При підготовці абітурієнтів, я звернула увагу, що більшість із них не можуть правильно розрахувати те чи інше століття. А завдань ЗНО з історії України, у яких такі знання необхідні, є досить багато. Скажімо, як приклад наведу одне із завдань: Існування Київської Русі охоплює період: А VII – IX ст. Б VIII – XII ст. В IX – XIII ст. Г X – XIV ст. І це, здавалось би неважке завдання, викликає у учнів труднощі. Більшість знає, що початок існування Київської Русі датують сходженням на престол князя Олега у 882 р. Але яке це століття? І тут нам у нагоді стане математика. Отже, щоб розрахувати століття для року, яке складається з трьох цифр, нам потрібно до першої цифри додати одиницю. Тобто 882 рік: 8 + 1 = 9 – ІХ століття. Отже, у даному завданні правильна відповідь буде Б. Інший приклад: 988 рік (рік хрещення Русі): 9 + 1= 10 – Х століття. Якщо ж ми маємо рік, що складається із чотирьох цифр, ми до перших двох цифр додаємо одиницю. Наприклад, 1256 рік (рік заснування Львова) – 12 + 1 = 13 – ХІІІ століття. 1939 рік (початок Другої світової війни) – 19 + 1 = 20 – ХХ століття. Виняток складають лише роки, що закінчуються двома нулями. Такі роки ще належать до попереднього століття. Наприклад, 1500 рік – це останній рік ХV століття. 2000 рік – останній рік ХХ століття і т.п. Але це ще не все. Бувають і обернені запитання, у яких за століттям необхідно зорієнтуватися, який зараз рік. Скажімо: Русь упродовж ІХ – Х ст. перебувала в данницькій залежності від А Золотої Орди Б Великої Скіфії В Аварського каганату Г Хозарського каганату Для того,щоб виконати це завдання, потрібно зорієнтуватися про які саме роки йдеться. І тут нам знову у нагоді стануть елементарні знання з математики. Тепер ми робимо навпаки: від цифри, яка позначає століття, віднімаємо 1. Тобто, ІХ століття мінус 1 дорівнює 8. Отже, це роки з 801 по 900 (пригадуємо, що 800 рік – це ще VІІІ століття). Тоді Х століття – це з 901 по 1000 рік. А ми знаємо, що саме у цей час Київська Русь перебувала у данницькій залежності від Хозарського каганату, з яким вели боротьбу Олег, Ігор та Святослав. І саме останній у 960-х рр. зумів остаточно розгромити хозар. Отже, виконавши ці підрахунки, ми зможемо правильно виконати це завдання. Іноді труднощі також виникають при розрахунку першої чи другої половини того чи іншого століття. Беремо як приклад завдання:
- заснування Києво-Могилянської колегії
- створення Пересопницького Євангелія
- заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії
- створення козацьких літописів
- заснування Глухівської співочої школи
- видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря»
- відновлення ієрархії православної церкви
У хронології прийнято вважати, що роки першої половини того чи іншого століття – це роки приблизно до 50 року, а другої половини – після 50 року.
Отже, друга половина XVI ст. – це роки з 1550 до 1600. А тепер нам уже значно простіше дати відповідь на це запитання.
Ми знаємо, що заснування Києво-Могилянської колегії відбулося у 1632 р., створення Пересопницькоого Євангелія – це 1556 – 1561 рр., заснування в Острозі слов’яно-греко-латинської академії – 1576 р., створення козацьких літописів – друга половина XVII – середина XVIII століття, заснування Глухівської співочої школи – це XVIII століття, видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря» – 1574 рік, відновлення ієрархії православної церкви – 1620 рік.
Отже, серед усіх цих дат вибираємо ті, які підходять до нашого періоду і отримаємо правильну відповідь:
6 – видання у Львові І. Федоровим «Апостола» та «Букваря». Усі інші дати просто не підходять до нашого періоду 1550 – 1600 рр.
Отже, знання того, як правильно визначати століття та роки, надзвичайно спрощує нам вирішення таких складних часом завдань ЗНО з історії України. Ці знання також можуть нам знадобитися і при вивченні всесвітньої історії та просто у повсякденному житті.
Тепер ви з легкістю зможете переконати своїх знайомих, що ми живемо у ХХІ столітті, і що 2000 рік – був останнім роком ХХ століття, а не першим роком ХХІ, як багато хто вважає.