Із нього випливає, що злочином є діяння (дія або бездіяльність), якому властиві такі обов'язкові ознаки: 1) це діяння вчинене суб'єктом злочину; 2) воно є винним; 3) вказане діяння є суспільно небезпечним; 4) відповідне діяння передбачене чинним КК.
Для того, щоб правопорушення вважалося злочином, воно повинно містити в собі такі ознаки: кримінальна протиправність; суспільна небезпечність; винність; караність. Ступінь суспільної небезпечність є тим критерієм, який має бути покладено в основу відмежування злочину від інших правопорушень.
До складу злочину входять чотири групи ознак (елементів складу злочину): об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину.
Злочин («кримінал») — це суспільно небезпечне, протиправне, винне (умисне чи з необережності); каране діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, а саме: фізичною особою у віці від 14 до 16 років за вчинення нею окремих злочинів (їх 19 за Кримінальним кодексом України); фізичною особою у.
Злочини мають дев'ять ступенів тяжкості і поділяються на чотири види – злочини невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини – з урахуванням: а) виду заподіяної ними шкоди (частини 2–5 статті 2.1.4 цього Кодексу) та…
Продовжуваний злочин – за визначенням ч. 2 ст. 32 КК, це таке діяння, яке складається з двох або більше тотожних (однакових за ознаками складу злочину) діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.
Ознаки злочину: 1) Передбаченість кримінальним законодавством. КК встановлює вичерпний перелік злочинів.