Зміст:

Антоніми до слів

Словник антонімів української мови онлайн з можливістю пошуку і швидкого підбору антонімів. Антоніми до 15000 словами.

Що таке антоніми?

Антоніми – це слова, що належать до одних і тих же частин мови або лексичним рівнями, які мають діаметрально різні значення.Антоніми виникають через протиставлення різних понять: багатство – бідність, молодий – старий, розум – дурість, далеко – близько, аристократ – робочий. До більшості слів неможливо підібрати протиставлення.Особливо складно підібрати антонім до якісної прикметника, що позначає колір або відтінок.Виняток: Чорний – сірий – білий – світлий.У деякому роді ці слова можна вважати антонімами.Цим антоніми відрізняються від синонімів.Практично до будь-якому слову можна підібрати лексему зі схожим значенням: бідність – злидні, близько – поблизу, розум – геніальність.У числівників, власних іменників, займенників антонімів не буває, а синоніми можуть бути.Наприклад, до імені Іван підібрати поняття з протилежним значенням можна, а зі схожим можна: Іван – Ваня – Ванюша. Ще приклади : Петербург – північна столиця;вісім – осемь;двоє – два;я – аз (застаріле).

Види антонімів

Ще древні греки розуміли, що слова з рівно протилежними значеннями підсилюють мова, роблять протиставлення понять більш барвистим.Слово «антонім» прийшло з грецької мови.Воно утворене з двох частин: приставки anti-, що означає «проти», і слова onima ( «ім’я»).

Антоніми у різних частин мови

Антонімічними можуть бути:

іменники: напруга – розслаблення;дівчинка хлопчик;
дієслова: взяти – дати;прийти – піти;лаяти – хвалити;
прикметники: довгий – короткий;аналоговий – цифровий;
прислівники: високо – низько, довго – швидко;
категорії стану: сумно – весело;добре погано;
причастя: пішов – повернувся;
деепричастия: сидячи – стоячи;
союзи: і – але;як то, так і це – ні те, ні інше;
вигуки: здрастуйте – до побачення;привіт – поки .

Слова, що відносяться до різних членам пропозиції або частин мови, не можуть бути антонімами.Наприклад, слова «східний» і «захід» антоніми, хоча і висловлюють абсолютно різні лексичні смисли.

Конверсивні антоніми

Конверсиви – це антоніми, які показують різницю між словами з точки зору учасників опозиції.Наприклад, зворотні відносини виникають між словами: чоловік – дружина, навчати – вчитися, купити – продати, говорити – слухати, передати – отримати, програти – виграти.

Прагматичні антоніми

Ці види антонімів утворюються через стійкої асоціації в мові.Наприклад, в стані опозиції знаходяться такі слова, як душа – тіло;серце – мозок;земля – космос;овочі – м’ясо.

Енантіосемічні антоніми

Явище енантіосемії виникає через багатозначності слів.Одне і те ж поняття може містити в собі протилежні значення.Енантіосемія ще називають внутрішньою антонимией.Приклади: позичити грошей (і дати в борг, і взяти); прослухати лекцію (і уважно слухати, і зовсім не слухати); відходити після хвороби (і видужувати, і вмирати), безцінний рада (і дуже дорогий, і нічого не вартий).Явище енантіосемії часто використовують для утворення кумедних каламбурів.

Стилістичні антоніми

Слова з протилежним змістом і відносяться до різних пластів лексики, називають стилістичними антонімами.Наприклад: ліва рука – правиця. В даному випадку, слово «правиця» (права рука) застаріло.Йому по стилю більше підходить антонім такий же архаїчний антонім: правиця – Шуйця.

Однокореневі і різнокореневі антоніми

Найлегший спосіб утворення антоніма – приєднання приставки з негативним або протилежним значенням:

вбігти – вибігти;
революція – контрреволюція;
красивий – некрасивий;
герой – антигерой;
моральний – аморальний;
орієнтація – дезорієнтація;
мобілізація – демобілізація.

Але більшість слів, які утворюють антонімічні пару, мають різне коріння:

хворий – здоровий;
юний – старий;
невпевненість – рішучість;
дорослий – дитина;
гладко – шероховато;
спливти – потонути.

Антонімія у багатозначних слів

У слів з безліччю значень може бути декілька антонімічних пар.Наприклад, слово «чорний» означає не тільки колір, але і траур, і рису характеру, і настрій.

Порівняємо: Чорні шахи – білі шахи. Але: Чорні думки – світлі думки (не можна сказати – білі думки). Чорна кава – кава без молока.Зайти з чорного ходу – зайти з парадного входу.Чорна робота – легка робота.Тримати в чорному тілі – балувати. Але спробуйте підібрати синоніми до словосполученням чорні очі , чорна земля або Чорне море .Буде важко.

Як підібрати антонім до слова

При підборі антоніма потрібно не забувати правило, що слова з протилежним змістом повинні ставитися до однієї частини мови.Бажано вибирати слова з однієї категорії, які мають однакову стилістичне забарвлення.

Так, до слова «розумник» відповідним антонімом буде «дурень», а не емоційно забарвлене «дурник» або фразеологічний «без царя в голові».До слова «красивий» найбільш підходить однокореневе «негарний» (навіть не «потворний» або «потворний»).

Словник фразеологізмів

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

з і́ншого лібре́то, книжн., жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми, розмови і т. ін. “До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть. ” Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле).

з і́ншого ті́ста. Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь. [Йосип:] Пани б то недоторканні. [Дмитро (регоче):] А звісно, вони з іншого тіста. (М. Кропивницький); — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало).

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

і́нша мо́ва. Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було; не так, як було, а краще. — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар). і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

і́нший мир, уроч., заст. Загробне, потойбічне життя. Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі [про інший світ] Тільки осталась жива! (П. Грабовський).

і́нший раз. Іноді, часом. На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в’язатись (Укр.. присл..); Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов).

і́ншим (не тим) ві́тром пові́яло. Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т. ін. Всі [в Кухтиній сім’ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук); — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер).

нови́ми (і́ншими) очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т. ін. Не так, як раніше; по-іншому. Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима. як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (М. Коцюбинський); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (З журналу); Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся (Панас Мирний). і́ншим о́ком. Кілька розмов .. примусили й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський).

на і́нший лад, зі сл. піти́, перевести́ і т. ін. Змінивши що-небудь; інакше, по-іншому. Дід .. з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко); Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (З газети).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).

антоніми

АНТО́НІМИ, ів, мн. (одн. анто́нім, а, ч.), лінгв. Пари слів з протилежним значенням, напр.: життя — смерть, дорогий — дешевий і т. ін.

Слова, що мають протилежне значення, звуться антонімами (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 62).

Значення в інших словниках

антоніми — (від гр. antі — проти і omona — ім’я) стилістичні засоби (переважно лексеми з протилежним значенням) для створення виразного контрасту: біле — чорне. Словник стилістичних термінів
антоніми — -ів, мн. (одн. антонім, -а, ч.), лінгв. Пари слів із протилежним значенням, напр.: життя – смерть, дорогий – дешевий і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
антоніми — • антоніми (від грец. ‘αντί — проти і ‘όνυμα — ім’я) – слова з протилежним значенням. Іноді слова вступають в антонімічні зв’язки лише в певному контексті (“І од глибокої тюрми // Та до високого престола — // Усі ми в золоті і голі”, Т. Шевченко). Українська літературна енциклопедія
антоніми — анто́німи (від анти. і грец. όνυμα – ім’я) слова з протилежним значенням. Словник іншомовних слів Мельничука
антоніми — Пари слів із протилежним значенням (добро — зло). Універсальний словник-енциклопедія
антоніми — рос. антонимы (грец. від anti (префікс) і onoma, onyma — ім’я) — слова, терміни, вислови з протилежним значенням для надання контрастності з метою посилення впливу на аудиторію, окремих осіб (напр. Eкономічна енциклопедія

Який антонім до слова усі