Основна дія інсуліну полягає в зниженні концентрації глюкози в крові. Інсулін збільшує проникність плазматичних мембран для глюкози, активує ключові ферменти гліколізу, стимулює перетворення в печінці і м'язах глюкози на глікоген, підсилює синтез жирів і білків.11 лют. 2020 р.
Якщо концентрація глюкози в крові падає дуже низько, що може траплятися після декількох годин голодування або після інтенсивної фізичної роботи, то виділяється глюкагон (ще один гормон підшлункової залози), який змушує клітини печінки трансформувати глікоген назад в глюкозу, тим самим підвищуючи в крові її кількість.
Стабільну версію було перевірено 10 квітня 2020. Глюкаго́н — гормон альфа-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози. За хімічною будовою глюкагон є пептидним гормоном. Також він є одним із антагоністів інсуліну, сприяє утворенню глюкози в печінці.
Таким чином, Основним підкорковим центром більшості аналізаторів є таламус. Асприяє синтезу глікогену. Бзбільшує поглинання глюкози клітинами. Всприяє руйнуванню глюкози в крові.
Рівень цукру в крові регулюється інсуліном – це гормон, який виробляє підшлункова залоза. З віком або у зв'язку з іншими обставини, через зниження сприйнятливості тканин до інсуліну, рівень цукру в крові зростає та починає розвиватись цукровий діабет.
Інсулін (від лат. insula — острів) — гормон пептидної природи, що утворюється у бета-клітинах острівців Лангерганса підшлункової залози. Впливає на багато аспектів обміну речовин практично у всіх тканинах. Основна дія інсуліну полягає в зниженні концентрації глюкози в крові.
Коли потрібна енергія, глікоген розкладається до глюкози. Гормон глюкагон, який діє проти інсуліну, сприяє глікогенолізу (розпаду глікогену) і глюконеогенезу (синтезу глюкози з …