Зміст:
Рестлінг – це спорт. І йому саме місце на спортивному сайті
Я дивлюся професійний рестлінг більше шести років. З них близько трьох я про нього пишу. За цей час я написав десятки статей, а може і більше сотні. Я бачив різних фанатів рестлінга не тільки в мережі, але і наживо, встиг поспілкуватися з місцевими промоутерами і рестлера, і навіть брав інтерв’ю у деяких зарубіжних атлетів, які виступають в Європі і Штатах. І у мене ніколи не було сумнівів в тому, що рестлери – справжні спортсмени, а їхні прихильники приходять на справжнє спортивне свято.
Припиніть піарити рестлінг на сайті про спорт
За двадцять з гаком років співтовариство професійного рестлінга наслухавшись претензій в тому, що рестлінг – постановка, цирк і театр. На жаль, професійний рестлінг не прижився в Росії. Ще з 90-х років у обивателя склався стереотип, що це клоунада і нічого більше. Коли я вчився в перших класах, я натикався на рестлінг на каналах «СТС» і «ТНТ». І, повірте, я був не єдиною дитиною в країні, якому батьки твердили, що все це постановка, а значить дивитися це ні в якому разі не можна.
Я виріс, але все ще люблю професійний рестлінг і хочу переконати вас, що професійний рестлінг – це все-таки спорт.
«Адже це постанова!»
По-перше, сюжетна частина професійного рестлінга називається не ухвалив, а скриптом. Професійний рестлінг входить в категорію скрипт, в яку можна включити художню гімнастику, спортивні танці або фігурне катання. Як і рестлінг, ці спортивні дисципліни прекрасні по-своєму. Ось я, наприклад, раніше думав, що фігурне катання – для дівчаток. Але подорослішавши зрозумів його красу і тепер їм захоплююся.
Фігуристи в якійсь мірі колеги професійних рестлерів. Вони так само наполегливо тренуються, щоб показати свої навички на виступах. Фігуристи тренують стрибки, рестлери – складні технічні прийоми. Програма виступів фігуристів теж прописана заздалегідь, і у них так само немає права на помилку. Але фігурне катання не називають постановкою, як це роблять прихильники ММА і боксу щодо рестлінга. Так, у професійного рестлінга, на відміну від фігурного катання, відсутній елемент змагання, але що там, що тут спортсмени показують технічні навички. Тільки мета фігурного катання – змагання, а професійний рестлінг спрямований на розвагу глядачів.
«Позиція Горили» – місце за лаштунками WWE, звідки керують шоу.
По-друге, принцип змагання не визначає спорт. У нас кажуть, що спорт – це обов’язково змагання і по-іншому бути не може. Але згідно з висновками західних експертів, спорт буває не тільки змагальним, а й театрально-розважальним. Там рестлінгу навіть дали своє визначення – спортивна розвага. Наприклад, канадці не сумнівається, що професійний рестлінг – це спорт.
Аргументом проти не є і те, що якась частина виступу прописана заздалегідь. Про точний результаті поєдинків знають лише промоутери і самі виконавці, але не глядач, для якого це виглядає як змагання, в якому є переможець і є той, хто програв – саме так вважають в Канаді. І то правда, навіть я, людина, яка дивиться рестлінг не перший рік, не можу передбачити результати поєдинків. Для мене це загадка, як і для будь-якого глядача. Шанувальники рестлінга можуть спиратися лише на чутки в Інтернеті або свої припущення.
В Америці рестлеров запрошують в спортивні телешоу
Одна з головних сучасних зірок WWE Сет Ролінс в гостях у ESPN.
У Мексиці, США і Канаді головні події професійного рестлінга висвітлюються на головних спортивних телеканалах і сайтах. Більш того, кілька років тому ESPN (головний спортивний ресурс в США – прим.), Почав співпрацювати з рестлерскім промоцією WWE: висвітлювати події з платних шоу і допомагати WWE розкручувати гучні поєдинки.
Брок Леснар на SportsCenter.
У Великобританії WWE і зовсім показують на Sky Sports. Поки весь цивілізований світ висвітлює рестлінг і каже про рестлінг, в Росії дивуються, що рестлінг робить на головній Sports.ru. Як же це по-російськи: думати, що ми розумніші усього світу, а ці американці просто «ну туууууупие».
Рестлінг в Японії – спорт і національне надбання
Вихід головною сучасної японської зірки Окада.
Якщо ви приїдете в Японію і почнете на кожному розі говорити: «Як ви дивитеся цей цирк?», То скоро ваш мова опиниться поданням на стіл в якості сашимі з соєвим соусом і васабі. В Японії дуже люблять місцевий рестлінг, який у них визнаний спортом. Американський про-рестлінг і місцеві пуроресу і Джош-пуроресу розвивалися паралельно.
Японський професійний рестлінг сильно відрізняється від західного. В першу чергу – жорсткістю і подачею в якості спорту. У ньому менше театральності і сюжетної складової, увага прикута до того, що відбувається в чотирикутнику і тільки за допомогою нього розвиваються сюжетні лінії між бійцями. У японському рестлінгу прийоми набагато жорсткіше: нехай і в рамках скрипта, удари тут не просто схожі на справжні – вони і є справжні. Просто мають специфічну техніку, яка не схожа на безконтактну американську.
Перша хвиля популярності рестлінга в Японії припала на 50-ті. Тоді з’явився культовий персонаж Рікідодзан, який зробив цей спорт популярним разом з альянсом JWA. У 70-е, вже після його смерті, у нього з’явилися послідовники в особі Антоніо Ченці і Гіганта Баби, які в 1972 відкрили два рестлінг-промоушна – NJPW і AJPW. Професійний рестлер і легенда японського спорту Антоніо Ченці, до слова, є не тільки засновником сучасного рестлінга в країні, а й визнається засновником сучасного ММА, який якраз зародився в Японії. За всі ці роки пуроресу став одним з найулюбленіших видів спорту у японців. Антоніо Ченці, Гігант Баба, Кента Кобаші, Мітсухару Місава, Джушін Лайгер, Великий Мута і багато інших стали не просто легендами професійного рестлінга, а й великими спортсменами, а деяких з них зовсім вважають національними героями, оскільки рестлеров в Японії дуже сильно люблять.
На їхні матчі приходили дивитися прем’єр-міністри Японії і інші люди з уряду. Про пуроресу пишуть в головних спортивних журналах і газетах, центральні поєдинки рекламують на головних площах Токіо, а щорічна подія від NJPW під назвою Wrestle Kingdom, яке традиційно проходить 4 січня, визнано другим за величиною і значимістю рестлінг-подією у всьому світі після щорічної WrestleMania від WWE. Воно проходить на головній арені в Японії «Токіо Доум» і збирає близько 30 тисяч уболівальників з усього світу.
А що в Росії?
В УСК «Крила Рад» відбуваються одні з найбільших рестлінг-події в країні.
У Росії з рестлінга все погано: до кінця він так і не прижився. В середині 90-х випуски Nitro від WCW показували по каналу ТНТ, а коментував їх Микола Фоменко. Саме непрофесійні коментарі пана Фоменка частково вплинули на те, що багато хто почав ставитися до рестлінгу, як до клоунади. Саме його сарказм вселив тодішньому обивателю, що рестлінг – це щось дуже дивне, схоже на цирк, а значить, потрібно триматися від цього подалі. Багато хто ностальгує за цих часів, але якщо озирнутися, це було огидно. Промоушен WCW швидко почав втрачати глядача і поступатися WWE (WWF на той момент – прим.), А те, що відбувалося в останні роки існування WCW на Nitro важко описати літературними словами.
Сюжетні лінії на Nitro в ті роки дійсно були схожі на клоунаду, яка межувала з шизофренією сценаристів, які тягли компанію на дно. Через це WCW загинув і був викуплений WWE за смішні гроші в 2001 році. Весь цей жах негативно позначився на сприйнятті російського глядача. І якщо комусь із них почати зараз розповідати про рестлінг сучасному, багато хто буде порівнювати його з тим, що показували на ТНТ. Мовляв, дивився я ваш рестлінг в 90-е, клоунада та ще! Потім телевипусків WWE почали показувати по СТС, а коментували їх Всеволод Кузнєцов і Олександр Новиков, які, як мені здається, відпрацювали на гідному рівні і проявили професіоналізм, на відміну від попередника, який лив відсебеньки і в багатьох випадках, хоч і в жарт, придумував свої легенди рестлера. Наприклад, Фоменко говорив, що одного з братів Харді насправді переплутали в пологовому будинку, тому вони не схожі один на одного – і такого марення у нього було навалом.
Угруповання nWo з WCW на одному з випусків Nitro
Відлуння всього того жаху, що бачив і чув глядач тоді, доноситься до сих пір. Незалежну Федерацію рестлінга (НФР) перестали показувати по 7ТВ і промоушен втратив місце на телебаченні. Довгі роки йдуть переговори, щоб російський рестлінг отримав місце на телебаченні, неважливо на якому каналі. Часто відмовляють відразу, посилаючись на те, що рестлінг – це не по-справжньому, і вони не можуть цього показувати.
Зараз НФР і петербурзькому NSW доводиться існувати за допомогою YouTube. Промоушн в Росії не живуть, а виживають, хоча якби рестлінг отримав місце на телебаченні, у нього було б куди більше спонсорів і грошей, щоб брати в оренду великі зали і запрошувати зарубіжних зірок, щоб цей прекрасний спорт в країні розвивався. Замість цього промоутери жертвують зі своєї кишені. Більш того, рестлінг, навряд чи визнають спортом на державному рівні, хоча якби у нього було б хоч найменше фінансування з бюджету, у нього були б хороші шанси на майбутнє.
Але поки є люди, які заради нас жертвують заробленим, рестлінг в країні був, є і буде. Він хоч і маленькими, але впевненими кроками прогресує: наші кращі атлети і спортсмени літають виступати в Європу і Азію і дають всьому світу зрозуміти, що професійний рестлінг в Росії існує. Але поки рестлінг не визнають спортом, їм буде дуже важко пробитися, але немає ніяких сумнівів в тому, що це можливо. Я і багато інших віримо, що це чудове спортивне явище подолає всі труднощі як квітка, який проростає через асфальт. І я сподіваюся, що застану момент, коли російський рестлінг хоча б повернеться на телебачення.
Друзі, може це не рестлінг винен, а щось не так з вашим сприйняттям? Може, це не Захід загниває, дивлячись цю клоунаду, а щось не так з нашим менталітетом? Прийшла пора змінити ставлення до професійного рестлінгу. Пора вже крокувати в ногу з цивілізованим світом, який визнає рестлінг спортом, який спрямований на розвагу. А для початку рестлінг повинен визнаватися хоча б нашими спортивними ресурсами. І особисто я буду писати про рестлінг на спортивному сайті, просто тому, що про нього пишуть на спортивних сайтах в усьому світі, а у нас як завжди живуть з якихось своїм правилам. І я буду до кінця домагатися того, щоб рестлінг отримав визнання хоча б тут, на Трибуні.
Любіть і дорожите своїм улюбленим спортом. І неважливо що це: рестлінг, боротьба, бокс або ММА. Давайте поважати один одного, адже спорт і повинен будуватися на взаємоповазі! До нової зустрічі!
фото: cultaholic.com ; all-freepicture.com ; ewrestling.news ; en.wikipedia.org ; wrestlingcity.org ; wwe.com ; allwrestlingsuperstars.com ; wwe.fr
У чому сенс реслинга, якщо там все награно
Я ці шоу не дивлюся, але як мені пояснив мій друг, який дивиться, весь сенс в красивих прийомах і в відрепетирувати падіннях. Людство з давніх-давен жадає хліба і видовищ. Це і бої гладіаторів в Стародавньому Римі і корида в Іспанії. Сучасні спортивні єдиноборства (бокс, бої без правил) націлені більше на ефективність, ніж на видовищність. У рестлінгу ж є і негативні герої і позитивні, в залежності від їх зовнішності і прикида, сценаристи і режисери шоу кожному дають образ і завдання. Це і велика акторська робота, працювати на глядача і на камеру. До речі Дуейн «Скеля» Джонсон “Цар Скорпіонів” колишній рестлер. Його гра на рингу так сподобалася режисерам з Голлівуду, що незабаром він став знаменитим актором. А що стосується ідіотизму і безглуздості цих шоу, то я так скажу: якщо мені доведеться вибирати, що дивитися рестлінг або Дом 2, то я виберу рестлінг)))
система вибрала цю відповідь найкращим
Не варто дивуватися що в Америці найпопулярніші види спорту ті, де потрібно застосовувати силу. Соккер, Хокей, Баскетбол і Рестлинг. Тут потрібно бити, кидати, кидати і знову бити. І є об’єктивна причина, чому ці види спорту найпопулярніші. Варто визнати що рівень злочинності та безробіття в Америці досить таки високий. І що б люди не почали бійню на вулицях (хоча на жаль таке відбувається) – то видають квитки, з хорошими цінами. Люди йдуть, купують поп корн і дивляться як інші б’ють і кидають один одного. Люди кричать, випускають пару – і йдуть потім додому з нормальним настроєм.
Так. У реслінгу все награно. Чемпіонат можна назвати американським театром. Протягом усього тижня перед шоу йде репетиція. Призначаються бої, розписується програма. Навіть репліки Реслер і ті прописані продюсерами. Єдиний виняток – Джон Сіна. Адже він ще і репер, красиво говорити вміє. Так що йому дозволено часом імпровізувати. Так ось – йде репетиція, відпрацьовуються бої і кидки. Робиться це все дуже уважно, що б не завдати опоненту травму. Федерація цінує своїх спортсменів, та й кому потрібно потім ходити по судах? А рестлери досить часто на роботодавців в суд подають ..
Сенс в тому, що б дати людям виплеснути емоції (про це вище). А крім того – дати заробити. Але і це ще не все. Рестлери досить часто виступають перед американськими солдатами і дітьми з дитячих будинків. Мета – допомогти, показати що травма після війни або під час відсутності батьків – це не кінець. Так що реслінг в Америці – це ціла індустрія, цілий бізнес. І керує цим підприємством ціла бригада людей. Ось такий от він – американський рестлінг. Щотижневі шоу і щорічні турніри – все це заради любові глядача. Інакше адже ніяк. В іншому випадку “стрілялки” по вулицях стануть частіше. Що сумно.