Озера: фото, опис, ТОП-10 типи

Озера – одні з найпоширеніших водних середовищ у світі. Вони можуть здатися типовою прісною водоймою, подібною до річок та струмків. Проте озера по-своєму дивовижні та мають унікальні риси та характеристики, за якими відрізняються.

Що таке озеро? Визначення та загальна характеристика

Озеро – будь-яка досить велика водойма з повільно текучою або стоячою водою, яка заповнює значну внутрішню улоговину. Від лагуни воно відрізняється тим, що розташоване на суші та не є частиною океану, а від ставків – більшими розмірами та глибиною. Джерелом живлення цих водойм виступають атмосферні опади, поверхневий та підземний стоки.

За характером водного балансу озера бувають стічні, безстічні та зі змінним стоком. Більшість цих водойм має принаймні один природний витік у вигляді річки або струмка, який допомагає підтримувати середній рівень озера, дозволяючи надлишковій воді стікати. Проте деякі озера не мають природного стоку, тому втрачають воду лише через випаровування чи підземне просочування, або те й інше.

Озера займають западини на поверхні суші, в яких накопичується вода. Вони дуже різноманітні за розміром, формою, глибиною та способом утворення. Слід зазначити, що озера є лише тимчасовими елементами земної кори. Згодом вони можуть бути ліквідовані шляхом осушення або замулення, що сприяє їх перетворенню на болота.

Загалом на планеті налічується 117 млн озер. Близько 90 млн з них охоплюють площу від 0,2 до 1 га. Берегова лінія всіх цих озер разом приблизно у 250 разів перевищує довжину екватора, що становить 12 756 км.

Загальна площа озер на планеті становить приблизно 2,1 млн кв. км, тобто 1,4% площі суходолу. Приблизно одна чверть загального об’єму озерної води розподілена по всьому світу у незліченій кількості невеликих озер.

Прісноводні та солоні озера

Прісноводні озера – водойми зі стоячою несолоною водою, оточені сушею. Вони часто розташовані у низинних місцях та живляться потоками, річками та стоком з навколишньої території. Переважна більшість озер на Землі є прісноводними.

Солоні озера можуть виникати, коли немає природного виходу води або коли вода швидко випаровується, а дренажна поверхня ґрунтових вод має вищий, ніж зазвичай, вміст солі. Солоними ці водойми стають через надмірне випаровування. Вони також часто зустрічаються у пустелях, і їх іноді називають пустельними формами рельєфу. Яскравими прикладами є Аральське та Мертве моря.

Для більшості озер характерна прісна вода, але це не означає, що вони не містять солі. У всіх озерах принаймні низький вміст солі, але у деяких з них солені відкладення значно вищі, ніж в інших. Каспійське море є найбільшим солоним озером у світі. Мертве море також насправді є солоним озером, що у 8 разів солоніше, ніж звичайна морська вода.

Цікавий факт! Лавове озеро – водойма з рідкою лавою у вулканічному кратері. На планеті існує 4 постійних лавових озер. Вони розташовані у вулканічних кратерах Ефіопії, Гаваїв, ДР Конго та Антарктиди.

Типи озер: постійні та тимчасові

Постійні озера – водойми, які отримують воду з постійних джерел, таких як річки та джерела, тоді як тимчасові – отримують воду з тимчасових джерел, таких як дощ. Останні ще відомі як «сезонні», бо виникають під час сезону дощів.

Постійні озера зазвичай прісноводні, глибокі та містять більше води, ніж може коли-небудь випаровуватися. Відомими прикладами цього типу є Великі озера Північної Америки та Східноафриканські рифтові озера.

Тимчасові озера являють собою сезонно заповнені невеликі западини, що заповнюються після сильного дощу. Більшість з них розташована у Північній півкулі, де значні регіони вкриті масивними льодовими утвореннями. Яскравим прикладом цього типу є невеликі пустельні озера.

Озера мають різну глибину. Деякі з них мають кілометрове узбережжя, а деякі можна обійти пішки. Проте усі озера мають велику площу широкої поверхні, навіть якщо їхня глибина менш ніж 1 м. Середня площа водойми цього типу варіюється від 2-х до 8-ми гектарів.

Де існують озера у світі та в Україні?

Природні озера зазвичай знаходяться у горбистій місцевості, рифтових зонах та льодовикових місцях. Переважна більшість озер на Землі є прісними, і більшість з них розташовані у Північній півкулі на вищих широтах. Найбільше прісноводних озер налічується на теренах Канади, Фінляндії та Сибіру.

В усьому світі існують мільйони озер, і більшість з них створюють дивовижний краєвид в оточенні гірських хребтів або пустельних рівнин. Ці водні середовища можна знайти на кожному континенті світу. Вони є навіть у холодній крижаній Антарктиді, далеко під льодовиками, через що є найменш вивченими.

Озерні водні середовища є всюди: від узбережжя морів та рівнин до пустель та гірської місцевості. Проте на теренах Північної Америки, Африки та Азії знаходиться близько 70% загальної води в озерах, тоді як на інших континентах значно менше.

Лише в американському штаті Аляска налічується понад 4 млн озер із площею понад 8 га. Фінляндія відома як «Країна тисячі озер», тому що на її теренах розташовано понад 187 тисяч озер.

В Україні налічується понад 20 тисяч озер та малих ставків. З них 7000 мають площу більшу за 0,1 кв. км, а 43 – понад 10 кв. км. Найбільші озера України розташовані у плавнях Дунаю та на узбережжі Чорного моря, а також у басейні Західного Бугу. Найвідомішими у країні є Шацькі озера, а серед гірських озер – Синевир.

Цікавий факт! Найвище озеро у світі – Охос-дель-Саладо розташовано у кратері у горах Анди на кордоні між Чилі та Аргентиною, на висоті 6390 м. Найнижчим у світі є Мертве море, що розташоване на висоті 417 нижче рівня моря.

Типи озер за утворенням – опис, фото, приклади

Тектонічні та рифтові озера

Цей тип є найпоширенішим на Землі та утворюється внаслідок тектонічних рухів земної кори, що включають розломи, викривлення або тріщини тектонічних плит. У таких місцях з’являються тектонічні озера, що зазвичай є найбільшими та найглибшими у світі. Яскравими прикладами у цій категорії є Каспійське та Аральське моря, Тітікака.

До тектонічних також належать озера Рифтової долини Африки, що простягається від Ефіопії до Кенії. Коли два блоки землі розсуваються, «проміжний» блок ковзає вниз, утворюючи рифтову долину. Це також може бути занурена місцевість між двома паралельними розломами.

Рифтові долини довгі, вузькі та глибокі, і озера, які в них утворилися, мають ті ж самі характеристики. Інколи ці озера класифікують як окремий тип – рифтовий. Яскравими прикладами є озера Танганьїка, Малаві, Альберт, Рудольф, Мертве море.

Вулканічні озера

Виникненню озер цього типу сприяє вулканічна активність. Вони можуть утворюватися у вулканічних кратерах, кальдерах сплячих або згаслих вулканів або коли потоки вулканічної лави переривають течію річки чи струмка.

Кратери вулканів або кальдери заповнюються опадами, коли накопичення води перевищує втрату через випаровування або просочування ґрунту. Яскравими прикладами цього типу є озеро Кратер в Орегоні в кальдері Мазама, Тоба на Суматрі в кальдері супервулкана Тоба та Таупо у Новій Зеландії.

Типи озер за утворенням: метеоритні або кратерні

Цей тип озер утворюється у кратерах Землі через удари позаземних об’єктів – астероїдів або метеоритів. Згодом у таких басейнах накопичується вода, та утворюється водойма. Відкладення на дні кратерних озер часто містять корисну інформацію про позаземні або космічні об’єкти. Яскравий приклад цього типу – озеро Лонар в Індії.

Льодовикові озера

Цей тип утворюється дією льодовиків. Льодовики розмивають рельєф, вирізаючи гірські породи та утворюючи западини, які заповнюються льодовиковими водами при його таненні.

У льодовикових озерах можуть вижити лише холодостійкі та адаптовані до холоду організми. Саме тому водойми цього типу не відрізняються великим біорізноманіттям. Поєднання крихти льодовикових порід та низьких рівнів поживних речовин створює оліготрофне середовище існування з невеликою кількістю видів планктону, риб та бентосних істот.

Сім Рильських озер Болгарії

Водойми цього типу найбільш поширені у Північній Америці, Європі та Антарктиді, оскільки ці регіони зазнали сильних зледенінь під час останнього льодовикового періоду. Найбільш яскравими прикладами є Великі озера Північної Америки, Сім Рильських озер Болгарії, Йокульсарлон в Ісландії, Женевське озеро у Швейцарії.

Типи озер з фото: річкові або стариці

Водойми цього типу утворюються у річищі. Коли річка тече у нижній течії, повільний потік згинається і петляє.

Таким чином утворюються підковоподібні вигини, кінці яких згодом замулюються, утворюючи самостійне озеро дугоподібної форми. Яскравим прикладом цього типу є озеро Картер в штаті Айова на річці Міссурі.

Еолові озера або оазиси

Цей тип водойм утворюється у посушливих регіонах, де дуже поширена вітрова діяльність. Вітер створює глибинні канали у низинних частинах пустелі, оголюючи підповерхневі води, які раніше випадали у вигляді дощу.

Ці водойми мають невелику площину зі змінними формами та неглибокі западини, які сезонно заповнюються водою. Вони також можуть утворюватися, коли дощова вода накопичується між піщаними дюнами. Частина води в оазисах походить від дощів, які пройшли 20 тисяч років тому.

Типи озер: зсувні або бар’єрні

Ці водойми утворюються внаслідок зсувів, осипів та лавин. Вони виникають, коли зсуви, селеві потоки або лавини природним чином перекривають річище річки. Зсуви, викликані землетрусами або сильними дощами, є найпоширенішою причиною утворення цього типу озер.

Такі водойми зазвичай є тимчасовими, тому що нещільні осколки, які накопичуються у долинах, незабаром знищуються під тиском і поступаються воді. Коли вони руйнуються, перекрита вода витікає далі, нерідко утворюючи повені.

Типи озер з фото: приморські (лагуни та лимани)

Водойми цього типу утворюються завдяки морським відкладенням. Вітер та хвилі можуть ізолювати лагуни вздовж пляжів, які оточені крихітними ділянками землі. Такі озера зустрічаються у Східній Німеччині та Польщі.

Провальні або карстові озера

Ці водойми утворюються ерозією та виникають у результаті обвалу печер, особливо у водорозчинних породах, таких як вапняк, гіпс та доломіт. Розчинна дія дощової води вирізає порожнини, які згодом заповнюються опадами. Ці порожнини можуть руйнуватися, утворюючи воронки у регіонах, де ґрунтові води знаходяться близько до поверхні, причому воронки з часом заповнюються та утворюють глибші озера.

Обвалення вапнякового покриття може оголити довгі вузькі озера, які раніше були під землею. Карстові озера можуть покривати великі території до кількох сотень квадратних кілометрів. Яскравим прикладом цього типу є озера Далматинського узбережжя Хорватії.

Типи озер: кар’єрні

Діяльність з видобутку корисних копалин також може призвести до утворення озер. Покинуті шахти можуть затоплюватися опадами або просочуванням і не можуть вивести воду. Так утворюють кар’єрні озера.

Вода в них має високий вміст сульфату кислоти та високий рівень розчинених металів. Яскравим прикладом цього типу є озера, що утворилися на алмазних копальнях Південної Африки.

Значення озер

Озера відіграють важливу роль у житті людей. Вони слугують для водопостачання та зрошування, водного сполучення та транспорту, розведення риби, у медицині (лікувальні грязі), у добутку корисних копалин (солі, руди тощо), у сфері туризмі та відпочинку.

Озера здатні підтримувати складні екосистеми, оскільки тварини та рослини у них мають різні потреби та умови довкілля. За певними видами риби також можна визначити, чи є ця водойма озером. Наприклад, форель – холодолюбна риба, яка еволюціонувала в екосистемах глибоких озер.

Тип озера дозволяє визначити, яку рибу можна зловити у його водах. Наприклад, наявність товстих мулистих залишків вказує на велику кількість сома. Найчастіше за все в озерах зустрічаються такі риби, як окунь, озерний осетер, лосось, вугри, сом, озерна форель.

Крім певних видів прісноводної риби, на озерах також мешкає чимало водних птахів. До них належать: лебеді, качки, гуси, чаплі, рибалочки, гагари.

Шведське озеро Меларен: розташування та головні визначні пам’ятки

Меларен – це озеро в Південній Швеції, розташоване на захід від Стокгольма. Протоки Норрстрем з’єднує його з Балтійським морем (фіорд Saltsjön). Площа озера Меларен – 1140 кв. км, воно простягається приблизно на 120 кілометрів через Швецію і має більше 1200 островів. Этимологическое назва походить від древнескандинавского слова mælir, що з’явився в історичних записах в 1320 роках і означає «гравій». Раніше було відомо як Lǫgrinn, що в перекладі з древнескандинавского означає «озеро».

Географічне розташування

Озеро Меларен знаходиться в регіоні з архейськими скелями. У відкладах навколо, особливо в його північно-східній і південній частинах, переважають багаті вапном глини. Ці райони добре підходять для культивації, а використання неорганічних добрив сприяє збагачення поживного водойми. Зростання населення і промисловості навколо його територій був і залишається дуже високим. Озеро Меларен стало більш эвтрофным за останні 30-40 років. Його значення як прісноводного водоймища неухильно зростає.

У Швеції озеро Меларен – третє за розміром, і являє собою дуже складну систему, що складається із заток різного характеру. За своєю топографії його можна розділити на п’ять басейнів, кожен з яких має особливий хімічний та біологічний статус. Сімдесят п’ять відсотків припливу надходить в західну частину озера, але приплив в північно-східну область також важливий. Це означає, що вода тече в основному в двох напрямках (одне – з заходу на схід, а інша – з північного сходу на південь), перш ніж увійти в з’єднання з Балтикою. Стокгольм-столиця Швеції, розташований на виході у море.