Садові чагарники (кущі) стр. 3

Троянди користуються величезною популярністю в усьому світі: вони красиві, елегантні й ароматні. Багато дачників і власників присадибних ділянок вирощують ці дивовижні квіти, але коли настає осінь, доводиться думати про те, як захистити трояндові кущі від зимових морозів. Про це і буде наша стаття.

Піраканта: вирощування і догляд у саду

Піраканта (лат. Pyracantha) – рід вічнозелених колючих чагарників родини Розові, поширених у Південно-Східній Азії і на півдні Європи. Назва роду походить від двох грецьких слів, що означають «вогонь» і «колючка», тобто слово піраканта можна перекласти як «вогненна колючка» або «колюча рослина з вогненно-червоними плодами». У роду шість або сім видів. Вирощують піраканту як декоративну незимостійку рослину: тільки деякі гібридні сорти піраканти витримують холоди до – 20 ºC.

Пухироплідник калинолистий: вирощування, опис сортів

Пухироплідник калинолистий (лат. Physocarpus opulifolius) – вид роду Пухироплідник родини Розові, що походить із Північної Америки. Наукову назву рослини утворено поєднанням двох слів – physo і carpos, що перекладаються як «бульбашка» і «плід». У культурі вид із середини XIX століття. У народі рослину називають таволгою або спіреєю калинолистою.

Пухироплідник: вирощування в саду, види і сорти

Рослина пухироплідник (лат. Physocarpus) належить до роду листопадних чагарників родини Розові. Латинська назва пухироплідника походить від двох коренів давньогрецької мови: «physo», що означає міхур, і «carpos» – плід. Рід налічує 14 видів, що зростають у Східній Азії і Північній Америці. У культурі чагарник пухироплідник – невибаглива рослина, не втрачає декоративності протягом усього вегетаційного періоду. Вигідно вирізняється вона ще й своєю стійкістю до загазованості повітря і швидкими темпами зростання.

Рододендрон: вирощування в саду, види і сорти

Рослина рододендрон (лат. Rhododendron) – рід напівлистопадних, листопадних і вічнозелених дерев і чагарників родини Вересові, який за різними даними налічує від восьмисот до тисячі трьохсот видів, зокрема такі популярні в кімнатному квітникарстві азалії, які отримали прізвисько «кімнатний рододендрон». Слово «рододендрон» складається з двох коренів: «rhodon», що означає «троянда», і «dendron» – дерево, що в результаті утворює поняття «трояндове дерево», або «дерево з трояндами».

Розмноження листяних рослин відсадками – як і що робити для успіху процедури?

Вітаю вас, шановні читачі! Я хочу продовжити тему про розмноження рослин. Розмножуються рослини двома способами: насінневим та вегетативним, тобто за допомогою частин самої ж рослини. І в одного і у іншого типу є як переваги, так і недоліки. Скажімо, при насінневому розмноженні властивості материнської рослини не завжди передаються потомству, тобто якщо ви посієте насіння від яблука сорту Гала, то в результаті, швидше за все, виросте дичка.

Розмноження самшиту восени: як правильно відокремлювати живець і куди його висаджувати для вдалого вкорінення

Початок осені – найкращий час для розмноження самшиту живцюванням. Краще самостійно навчитися вирощувати цю рослину, чим купувати саджанці в садових центрах, і я готовий провести на цю тему невеликий майстер-клас.

Розмноження троянд живцями

Вважається, що укоренити живці троянд дуже просто – поставив у банку з водою та чекай. Але з таким підходом можна й не дочекатися. Троянди дійсно добре розмножуються живцюванням, але є безліч важливих нюансів.

Наприклад, чи знали ви, що.

• в прозорій банці корінці утворюються гірше;
• воду потрібно доливати, а не міняти повністю;
• високий рівень води призводить до загнивання живців;
• краще вкорінюються живці, взяті з нижніх частин стебла та бічних пагонів;
• червоні та рожеві троянди живцюються краще, ніж жовті;
• ознака зрілого для живцювання стебла – колючки легко відламуються;
• якщо живець зовсім без листя, тримайте його у темряві.

Більше секретів живцювання троянд, а також детальний розбір методів Буріто, Траннуа – читайте у нашій статті.

Розмноження туї та ялівцю – коли ж оптимальний час для укорінення?

Пропонуємо кваліфіковані поради щодо розмноження хвойних рослин, зокрема, популярних туй та ялівцю. Дізнайтеся про оптимальний час для вкорінення цих вічнозелених рослин і гарантуйте успішне розмноження. Якщо плодові рослини та ягідні кущі найкраще розмножувати восени, то хвойні живці слід укорінювати одразу після зрізання, з квітня по липень. Дізнайтеся, як створити ідеальні умови для вкорінення, включаючи використання акваріумів з підігрівом і підсвічуванням для імітації сонячного світла. Не пропустіть наші поради щодо полегшення розмноження хвойних наприкінці весни та влітку. Почніть вирощувати власні хвойні рослини вже сьогодні!

Рокитник: вирощування і догляд у саду

Рокитник (лат. Cytisus), або жарновець або саротамнус (лат. Cytisus) – рід листопадних і вічнозелених дерев та чагарників родини Бобові, які ростуть на супіщаних і піщаних ґрунтах Європи, Західної Азії та Північної Америки. За різними даними рід налічує від 30 до 70 видів. Наукова назва рокитника походить від топоніма острова, де його вперше було знайдено. У садовій культурі вирощуються близько 15 видів роду. Багато з них використовують у ландшафтному дизайні, декоруванні, а деякі – для зміцнення піщаних укосів.

Сальвія: вирощування з насіння в саду

Сальвія відома нам і під іншою назвою: шавлія. Цілющі властивості шавлії відомі здавна: в Стародавньому Єгипті після епідемій і війн жінок змушували пити відвар шавлії, щоб підвищити народжуваність. Римляни використовували шавлію як ліки від безпліддя, а греки зміцнювали водним настоєм цієї трави душевні сили, пам’ять і розум.

Однак сальвія затребувана не лише як лікарська, але й як високодекоративна садова рослина, і саме в цій якості її популярність останнім часом значно зросла.

Про те, якому сорту сальвії надати перевагу, як посіяти у себе в саду декоративну шавлію і як правильно за нею доглядати, ви зможете дізнатися, прочитавши статтю на нашому сайті.

Самшит: вирощування в саду, розмноження і види

Рослина самшит (лат. Buxus) – рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників родини Самшитові, яких у природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони ростуть у Вест-Індії, Східній Азії і у країнах Середземномор’я. Назва рослини «буксус» запозичена давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареали самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський. У культурі дерево самшит, одну з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горщикову і садову культуру.

Скумпія: вирощування в саду, види і сорти

Рослина скумпія (лат. Cotinus) належить до роду листопадних дерев або чагарників родини Сумахові, поширених у районах із помірним кліматом Євразії та сходу Північної Америки. У роді всього два види. Назву «cotinus» дав рослині французький лікар і ботанік Жозеф Турнефор – стародавні греки так називали дику оливу. У культурі дерево скумпія відоме ще з часів стародавнього світу, мабуть тому у нього так багато назв: жовтушник, венеціанський торбах, шкіряне дерево, перуковий кущ, димчасте дерево та інші.

Сніжноягідник: вирощування в саду, види і сорти

Рослина сніжноягідник (лат. Symphoricarpos), або снігова ягода, або вовча ягода – рід листопадних чагарників родини Жимолостеві. У культурі ця рослина прикрашає собою парки й сквери вже понад двісті років. У роду близько 15 видів, що ростуть у природі тільки на території Центральної та Північної Америки, крім виду Symphoricarpos sinensis, батьківщиною якого є Китай. Наукова назва рослини походить із двох грецьких слів, які перекладаються як «збирати разом» і «плід», і якщо ви розглянете щільно притиснуті одна до одної ягоди сніжноягідника, то зрозумієте, чому його так назвали.

Спірея Вангутта: вирощування в саду, опис сортів

Спірея Вангутта (лат. Spiraea x vanhouttei) – швидко зростаючий декоративний чагарник родини Розові, листопадний гібрид між спіреєю трилопатевою та спіреєю кантонською. У культурі спірея Вангутта з 1868 року.

Спірея сіра: вирощування в саду, опис сортів

Спірея сіра (лат. Spiraea x cinerea) – швидко зростаючий декоративний листопадний чагарник, гібрид між спіреєю білувато-сірою та спіреєю звіробоєлистою. Виведено спірею сіру норвезькими селекціонерами в 1949 році. Родова назва походить від грецького слова, що означає «вигин». У народі всі спіреї називають таволгами, хоча таволги є трав’янистими, а не чагарниковими рослинами.

Спірея японська

Спірея японська – декоративний чагарник, який досить часто зустрічається на всій північній півкулі. Цю рослину заводить багато хто з новачків, спокушені простотою догляду за нею. Часто можна зустріти спірею японську в декоративних композиціях, де вона чудово вписується в квітковий ансамбль з багатьма іншими рослинами. Особливу увагу чагарник привертає до себе в середині літа, коли цвітуть основні його сорти. Ця рослина відмінно підходить як для досвідчених квітникарів, так і для початківців.

Спірея японська: вирощування в саду, опис сортів

Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року. Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.

Тамарикс: вирощування в саду, види і сорти

Тамарикс (лат. Tamarix), або тамариск – типовий рід невеликих дерев і чагарників родини Тамариксових, що налічує понад 75 видів. Наукова назва рослини походить від топоніма річки Тама-риз у Піренеях – тепер вона називається Тімбра. Представники роду зустрічаються в напівпустелях і пустелях, на солончаках і солонцях, а також у барханних пісках Африки, Азії та півдня Європи. Наприклад, у тугайових лісах Центральної Азії росте 15 видів тамариксів, на Кавказі рослини піднімаються на висоту 600 м, а в горах Середньої Азії – до 2000 м над рівнем моря.

Тис: вирощування в саду, розмноження, види

Тис (лат. Taxus) – рід родини Тисові, який налічує 8 видів хвойних повільнозростаючих чагарників і дерев. Один вид зростає в Європі й на півночі Африки, три – в Азії, зокрема на Далекому Сході, а чотири – в Північній Америці. Сьогодні рослини цього роду, завдяки своїй невибагливості та високій декоративності, широко використовуються в ландшафтному дизайні й озелененні, проте в природі тис зустрічається дедалі рідше.

Троянди в’юнкі: вирощування, розмноження, види

В’юнкі троянди – це види шипшини і деякі сорти садових троянд з довгими пагонами, що гілкуються. Всі вони є представниками роду Шипшина і займають одне з провідних місць у вертикальному озелененні альтанок, стін і будівель, прекрасно поєднуючись із архітектурними формами великих і малих розмірів. В’юнкі троянди незамінні при створенні таких декоративних садових конструкцій, як піраміди, колони, гірлянди альтанки й арки.

Троянди кущові: вирощування, розмноження, види

Квітка троянда є представником роду Шипшина, що існує на Землі майже сорок мільйонів років і налічує сьогодні близько 250 видів і понад 200 000 сортів. Слово «троянда» походить від новогрецького τριάντα «тридцять (пелюстків)», що виникло в результаті скорочення назви τριαντάφυλλο, себто «тридцятилисник»; народна ж назва «ружа» бере початок від давньоперсидського «wrodon», зміненого в грецькій мові на «rhodon», яке римляни перетворили на знайоме нам словом «rosa».

Тунбергія: вирощування в саду, види і сорти

Ліана тунбергія (лат. Thunbergia) належить до роду квіткових рослин родини Акантові, уродженців тропіків Африки, Мадагаскару і півдня Азії. Всього в роду близько двохсот видів. Свою наукову назву квітка тунбергія отримала на честь шведського натураліста, дослідника тваринного і рослинного світу Японії і Південної Африки Карла Петера Тунберга. Тунбергія, або чорноока Сюзанна, як називають її жителі Європи через темно-фіолетове, майже чорне вічко в середині квітки, в культурі вирощується і як садова, і як кімнатна рослина.

Туя: вирощування в саду, розмноження, види і сорти

Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв’язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.

Фактори ризику при виборі саджанців – що враховувати, на що звертати увагу

Настає час вибирати і купувати саджанці для закладання саду, тому я хотів би нагадати вам деякі загальні правила, які можуть вам у цьому допомогти, особливо якщо у вас не так багато досвіду.

Форзиція – поради з догляду

Тільки-но розтане сніг, розпускаються проліски, в цей самий час зацвітає дивовижний чагарник форзиція, про який сьогодні піде мова. Назва «форзиція» дана на честь шотландського ботаніка-садівника Вільяма Форсайта, він так само був одним із засновників королівського ботанічного товариства. У Росії, в культурі форзиція з 1917 року.

Форзиція: вирощування в саду, види і сорти

На самому початку весни, коли вся флора ще спить, на ще безлистному чагарнику форзиція (або форсайтія) розкриваються яскраві жовті квіти. Це означає, що незабаром почнуть пробуджуватися до життя й інші рослини, а на самій форзиції з’явиться листя.

Форзиція настільки популярна в Західній Європі і Азії, що в минулому столітті в Албанії, Південній Кореї і Швейцарії випускали марки, на яких зображалася гілочка або кущ цієї рослини.

Форзиція – не тільки гарний чагарник, але ще й корисний: китайська народна медицина широко використовує рослину для лікування різних хвороб.

Про те, як посадити форзицію, як за нею доглядати, як обрізувати і як лікувати, ви дізнаєтеся зі статті, опублікованій на нашому сайті.

Целозія: вирощування в саду, види і сорти

Рослина целозія, або целлозія (лат. Celosia) – рід родини Амарантові, хоча не так давно його відносили до родини Лободові. Назва рослини походить від грецького kelos, що означає «палаючий» і характеризує забарвлення та форму суцвіть, схожих на різнобарвні язики полум’я. У природі квіти целозія ростуть у теплих районах Африки, Азії та обох Америк, їх сьогодні відомо близько 60 видів, але в садовій культурі вирощують найчастіше целозію гребінчасту, целозію перисту, а також целозію колоскову.

Цікавинка: живопліт зі смородини – виходить просто та красиво!

Є така цікава рослина, яка називається смородина золотиста. У моєму селищі її величезна кількість: у кожному дворі по кілька кущів, у тому числі й у мене.

Чубушник: вирощування в саду, види і сорти

Рослина чубушник (лат. Philadelphus), або садовий жасмин (ясмин, чубуковець), належить до роду листопадних і напівлистопадних чагарників родини Гортензієві. Ми звикли називати квітку чубушник жасмином за характерні солодкуваті пахощі і схожість квіток цих двох рослин. Латинську назву чубушник-філадельфус отримав на честь царя Єгипту Птолемея Філадельфа, а чубушником його називають тому, що з його міцної деревини з м’якою серцевиною робили чубуки і мундштуки для курильних люльок.

Ukraineer

Велику роль у природі і житті людини відіграють різні життєві форми рослин, у тому числі такі, як дикорослі чагарники. Саме про них піде мова в статті.

• Дикорослі рослини
• Чагарники України
• Шиповник
• Спірея
• Чагарники Підмосков’я: назви
• Бересклет європейський
• Вовчеякідник
• Дикорослі чагарники Уралу
• Барбарис.
• Кизильник блискучий
• Бузок звичайний
• Які бувають чагарники
• Листяні
• Хвойні
• Чагарники для садка
• Квітучі
• Вічнозелені
• Плодові
• Чагарники України – фото і назви
• Краснодарського краю
• Ростовської області
• Середньої смуги України
• Астраханської області
• Москви
• Багаторічні чагарники для Сибіру
• Відео
• Зміст
• Класифікація [правити | правити код]

Дикорослі рослини

Такими прийнято називати ті рослини, які мешкають у природних умовах і не окультурені людиною. Вони заселяють поля і луги, степи і савани, пустелі та ліси. Віднести до них можна:

Тобто всі існуючі життєві форми рослин. Конкретно дикорослі чагарники становлять основну частину підліску, хащі, околиці лугів і полів, узбіччя доріг, ландшафту міських масивів. Саме такі форми використовують для створення живих огородів перед житловими будівлями, торговими точками та іншими спорудами.

Дикорослі дерева, чагарники, трави – це невід’ємна прекрасна частина природи України. Саме вони ще на в’їзді в нашу країну говорять про її красу, статність і пишність.

Чагарники України

Дикорослі чагарники нашого краю відрізняються великою видовою різноманітністю. Вони поширені у всіх смугах і широтах, формують листяні і почасти хвойні ліси, вистилають сопки і гірські масиви. Також серед них є безліч представників, яких людина використовує в декоративних цілях для садово-городніх ділянок. Ягоди деяких видів активно вживаються в їжу і цінуються за свої вітамінні компоненти. Навіть лікарські форми дикорослі чагарники України мають.

Найпоширенішими видами, що ростуть у дикій природі, є:

• спірея;
• глід;
• сніжноягідник;
• калина лісова;
• багульник болотний;
• барбарис звичайний;
• лимонник китайський;
• бересклет бородавчастий;
• вовчеягідник;
• жимолість звичайна;
• карагана деревоподібна;
• кизильник чорноплідний;
• журавлина болотна;
• ліщина звичайна;
• малина звичайна;
• бульбашкіперівник;
• угорець український;
• бузок;
• шипшина;
• чубушник та інші.

Дикорослі чагарники нашого краю дуже красиві, різноманітні за своєю роллю в природі і значенні для людини. Існує ряд таких видів, які люди прагнуть посадити і розмножити у себе на земельних ділянках з різними цілями: декоративної, поживної, ландшафтно-дизайнерської. До таких представників можна віднести наступні дикорослі дерева і чагарники: черемуха, чорниця, яблуня, ясень, шипшина, туя, сосна, ялина, смородина, слива, бузок, горобина, ракитник, паслен, вільха, обліпиха, ялівець, малина, груша, горішник, калина, барбарис, виноград, липа, лимонник, крижовник, крах, клен, жимолість, 1916 та інші.

Шиповник

Мабуть, один з найцінніших чагарників як в дикій, так і в культурній формі. Висота рослини – до 2 м, гілки червоно-коричневі, блискучі, вкриті загнутими шипами. Квітки рожеві, яскраві. Ця рослина відноситься до сімейства Розоцвітні. Листя округле, зібрано по кілька штук на одному черешку. Край дрібнозрізаний. Плоди шипшини яскраво-помаранчеві, еліптичної або округлої форми.

З давнини ця рослина вважалася цілющим джерелом важливих речовин і вітамінів. Ще Авіценна називав шипшини засобом від хвороб печінки. Сьогодні ця рослина цінується не тільки за свої лікарські властивості, а й за красивий зовнішній вигляд і невибагливість до умов проживання. Ніжні малинові троянди нікого не залишають байдужими. Цвітіння триває з середини травня до кінця червня.

Для виготовлення лікарських препаратів використовуються всі частини рослини, крім листя: плоди, коріння, стеблі та квітки. Найціннішими речовинами у складі рослини вважаються каротиноїди, вітаміни групи В і РР, флавоноїди, органічні кислоти, ефірні масла.

Спірея

Дикорослі чагарники роду Спірея включають в себе близько 90 видів. Частина з них була вже давно окультурена людьми і дуже широко використовується для ландшафтного дизайну ділянок.

Ця рослина від 2 метрів і більше у висоту. Фарбування кольорів, листя, їх форма та розміри – все це залежить від конкретного виду. Найчастіше зустрічаються білоцвіткові або рожевоцвіткові форми, рідше з фіолетовим забарвленням вінчика.

Види спіреї середньої, найпоширенішої в природі України, являють собою красиві дикорослі чагарники, фото яких можна побачити нижче.

Також великою популярністю користуються наступні представники:

• Японська.
• Тунберга.
• Ніппонська.
• Дубравколиста.
• Містечкова.
• Вангутта.
• Аргута.
• Сіра.

Ефектні, всипані ароматними яскравими суцвіттями кущі мало кого можуть залишити байдужими, цим і пояснюється така популярність рослини. Лікарського значення практично не має.

Чагарники Підмосков’я: назви

До цієї групи можна віднести не тільки одомашнені культурні рослини. Дикорослі чагарники Підмосков’я також широко заселяють місцеві біотопи. Найпоширенішими серед культурних форм, що заполоняють дачні та садові ділянки, є плодово-ягідні види.

1. Виноград різних сортів.
2. Айва і розносортні сливи.
3. Голубика.
4. Жимолість.
5. Крижовник.
6. Маліне.
7. Горобина.
8. Смородіна.
9. Йошта.
10. Їжачка.

Серед дикорослих організмів даної групи можна виділити такі, як бересклет, вовчеягідник, кизил чоловічий, бульбашкіподник, клен, бузин, бузина, бузина, дерен, рододендрон, форзиція, лох, піон, горобина, троянди, мигдаль, бояришник, верба, барбарис та інші.

Велика частина з наведених назв – родові. Це означає, що кожна рослина має різноманітну кількість різновидів. Тому загальна чисельність чагарникових форм Підмосков’я досить серйозна. Це приносить величезну користь, оскільки рослини очищають і оновлюють повітря, сприяють нормалізації його складу.

Бересклет європейський

І дикоросла, і культурна чагарникова рослина. У деяких районах нашої країни обробляється як промисловий об’єкт, оскільки коріння бересклета містить гутаперчу.

Висотою такі дикоростучі чагарники до 3 метрів і вище. Листя досить великі (до 10 см), овальної форми. Квітки збираються в суцвіття, тому стають добре помітні. Фарбування вінчика – рожеве з білим. Після відцвітання формуються плоди, червоні або темно-рожеві. Вони отруйні, проте використовуються як лікарські.

Декоративне значення бересклета полягає в його плодах і красивих щільних листях. З нього добре шикуються ефектні живі огорожі, тому він застосовується в ландшафтному дизайні.

Вовчеякідник

Невисокі рослини, висота до 1,5 метрів. Поширені в Сибіру, Західній і Східній. Дуже яскраві плоди дають такі дикорослі чагарники. Назви рослинам через них і було дано. Це соковита яскраво-червона констанка, що виглядає, як ягода. Однак у їжу вживати їх не можна, оскільки вони не надто, але отруйні.

Квітки ніжно-рожеві, сидячі. Джерелом дуже приємного аромату є ефірні олії, тому вони приваблюють безліч комах. Листя вовчеяжника некрупне, округле або злегка загострене, опушене.

У медицині застосовуються ягоди цієї рослини, а також частини кори. Основні хвороби, від яких допомагають препарати на вовчеягіднику, – подагра, ревматизм, параліч.

Дикорослі чагарники Уралу

Флора Уралу, Пріуралья, Сибіру і Далекого Сходу за видовим складом чагарникових форм має велику схожість. Так, поширеними видами на даних територіях є такі, як айва, барбарис, бузина, вейгела, вовчеягідник, дерен, дрок, жимолість, верба та інші рослини.

Всі вони формують загальний вид природи полів і лугів, лісових масивів. Завдяки таким рослинам, як дикорослі чагарники і дерева, картина природного місцезнаходження тварин і людей стає повною, ємною, прекрасною і різноманітною.

Можна навести короткий список тих видів Уралу, які є основними для цих місць. Це дикорослі чагарники, назви яких наведені нижче.

1. Каліна.
2. Кизильники різних видів.
3. Клематис!
4. Княжик сибірський.
5. Лох сріблястий.
6. Магонія падуболистна.
7. Малина запашна.
8. Паслен солодко-гіркий.
9. Рокитник український.
10. Різні види рододендронів.
11. Троянди всіх видів.
12. Спіреї.
13. Бузку.
14. Чубушник та інші.

Це, природно, далеко не повний список, проте включає найпоширеніші види Уралу. Велика частина з них є джерелом живлення для лісових тварин, людини. Також багато лікарських форм рослин.

Барбарис.

Найпоширеніший вид цього чагарнику на Уралі – барбарис звичайний. Висота рослини – до 2 метрів. Стеблі рясно забезпечені шипами, листя густо оплітає гілки, мають дуже красиве темно-пурпурове забарвлення. Завдяки цьому створюється дуже ефектний контраст з жовто-помаранчевими квітками і яскраво-червоними плодами ягодами. Тому барбарис охоче використовується людьми як садовий чагарник.

Ягоди їстівні, до того ж дуже корисні. Використовуються в лікарських цілях. Під час цвітіння барбарис звичайний видає дуже приємний аромат, приваблює безліч комах. Його часто використовують для живої огорожі. Стійкий до заморозків, але легко вражається паразитами і грибками.

Кизильник блискучий

Широко поширена на Уралі рослина. Часто зустрічається як у природній природі, так і в садах, на дачних ділянках. Отримало таку популярність за привабливий зовнішній вигляд: високі кущі (до 3 метрів) з розлогою цікавою за формою листя кроною.

Основна перевага – морозостійкість і засухостійкість. Свою назву кизильник блискучий отримав за відповідні поверхні листочків. Квітки зібрані в суцвіття, дрібні, білі або рожеваті. Плоди яскраво-червоні, не отруйні. Є джерелом корму для багатьох птахів і тварин.

У декоративних цілях використовуються види кизильника для створення живих огорожів з красивими гроздями звисаючих плодів чорного або червоного кольору.

Бузок звичайний

Ця рослина – це тільки один вид з безлічі, що відносяться до загального роду Бузок сімейства Маслинні. Цей чагарник знаменитий не тільки на Уралі, а й практично по всій території нашої країни.

Красиві пахучі суцвіття, що складаються з безлічі пензлів дрібних ніжних квіточок, приваблюють не тільки комах-запилювачів, а й тварин, птахів, людей. Фарбування вінчиків різне: від білосніжної до бузково-рожевої. Використовуються в декоративних цілях і лікарських.

Декоративні красиві рослини на дачі піднімають настрій і прикрашають ділянку. При посадці кольорів необхідно виділяти час для догляду за ними. При виборі дикорослих вічнозелених чагарників ситуація складається набагато простіше: потрібно тільки підібрати варіанти, що переносять клімат, в якому вони будуть рости, а далі природа все зробить сама.

Які бувають чагарники

Будь-яка рослина може мати кілька різновидів, спираючись на відомості по яких садівникам стає зрозуміло, як за ними доглядати. Є кілька критеріїв, що визначають види чагарників дикорослих:

• Висота. Це можуть бути низькорослі (навіть карликові) або високі чагарники дикорослі, схожі з деревами.
• Листя. Зустрічаються як чагарники листочками з традиційного виду, так і хвойні – з видозміненими.
• Цвітіння. Окремі групи можуть давати пахучі квіти, ягоди або навіть плодоносити.
• Час цвітіння. Серед чагарників дикорослих можна виявити ті, що ростуть тільки влітку, інші ж радують око весь рік. Якісь відцвітають за один сезон, а інші можна назвати довгоцвітами.

Листяні

У містах і за їх межами звичніше бачити рослини, що володіють листям. Вони можуть бути різних форм або розмірів залежно від типу конкретного представника. Дикі чагарники листяних порід своєю різноманітністю вражають: зустрічаються як квітучі, так і плодоносячі. Деякі з них відомі кожній людині, а назви інших ні про що не говорять. Серед листяних можна виділити:

• Барбаріс. Чагарник володіє листочками із загостреною верхівкою, невеликими жовтими квіточками, продовжуватими ягодами.
• Каліна. Листя схожі на кленові.
• Кизильник. Нагадує маленьке деревце з овальним глянцевим листям.
• Бузок. Гарна, відноситься до вічнозелених чагарників.
• Магнолія. Є великим чагарником. Є білі, рожеві або навіть помаранчеві пахучі квіти.
• Вовче. Гарна, але отруйна рослина.
• Бересклет. Складається з округлих листочків, квітки ж не привертають уваги.
• Жимолість. Еліптичні листки доповнюються невеликими плодами, які у деяких різновидів їстівні.
• Маліне. Чагарник зі смачними ягодами володіє непарноперистим листям.
• Шипшина. Пахучі квіти в поєднанні з ягодами і невеликими листочками представляють оку дуже красивий чагарник.

Хвойні

Якщо листя у рослини немає, то, швидше за все, вони покриті хвоєю. По суті, так називають видозмінені листики, але чагарники такого типу об’єднують під класом хвойних. Більшість даних представників флори воліють рости під променями сонця, але є такі, яким сподобається полутень. Хвойні рослини: чагарники та дерева невибагливі, тому нерідко використовуються при оформленні садових ділянок. Більш поширені серед садівників ялівець, тисс, криптомерія.

Чагарники для садка

Озеленення власних присадибних ділянок увійшло в моду давно. Зелень перед будинком радує око, додає фарб. Дикі чагарники в саду – це можливість прикрасити територію без особливих тимчасових витрат на подальший догляд за ними. Необхідно знати їх особливості, тому при перегляді фото на сторінках садівничих каталогів звертайте увагу на опис. Красиві чагарники для дачі можуть бути, наприклад, квітучими або плодовими, а деякі вимагають особливих умов.

Квітучі

Більшість садівників воліють, щоб зелень на ділянці була розбавлена іншими відтінками, тому вибирають варіанти, які будуть цвісти. Перед тим як виростити дикорослі кольорові чагарники, забезпечте їм відповідні умови або можна вибрати невибагливі до погодних змін види. Список чагарників, які можуть цвісти, широкий: з нього виділяються жимолість, бузок, шипшина.

Вічнозелені

Пізня осінь – період поступового в’ядання природи. У деяких людей зменшення кількості сонячного світла спільно зі скороченням кількості відтінків на вулиці викликає депресивний стан. Якщо ви живете в приватному будинку або час від часу приїжджаєте на дачу взимку, то вічнозелені чагарники стануть хорошим способом прикрасити територію, милуватися рослинами цілий рік. Можна посадити їх у будь-якому місці ділянки або навіть зробити живу огорожу. У цю категорію можна занести малину, барбарис, бересклет, кизильник, вовчеягідник, магнолію.

Плодові

Фруктові дерева нерідко саджаються на дачній ділянці не стільки для краси, скільки для можливості збирати власний урожай. Дикорослі плодові чагарники справляються з обома функціями. Більшість з них, крім плодів або ягід, мають гарні квіти. Однак не кожен красивоцвітучий плодовий чагарник може дати їстівний урожай. Наприклад, вовчеякідником краще просто милуватися, оскільки всі його частини отруйні, зате ягоди шипшини і барбарису не тільки можна, але потрібно вживати в їжу.

Чагарники України – фото і назви

Кожна рослина пристосована до певних умов проживання. На території такої великої країни, як Росія, зустрічається безліч кліматичних зон. Цим пояснюється різноманітність флори в тому чи іншому регіоні. Зовсім різні умови в Криму, на Кубані, в Алтайському краї, Волгоградській області, тому перевозити рослини для посадки на садовій ділянці небажано. Деякі чагарники є невибагливими: при невеликому коливанні температур і вологості вони ростуть також добре, як при рідному кліматі, інші ж погано переносять навіть найменші коливання погоди.

Краснодарського краю

Якщо характеризувати клімат півдня України, то загалом його можна описати як помірний. Вологість тут достатня, а сонця в надлишку, що визначає схильність дикорослих чагарників до сонячної погоди. У більшості зустрічаються рослини листяних порід – як квітучі, так і нецвітучі. Дикорослі чагарники Краснодарського краю не вимагають специфічного догляду, що не перешкоджає їх висадці на дачній ділянці.

• Має великі листочки, круглі червоні ягоди. Стойко переносить посуху, хмарну погоду.
• Знайти чагарниковий глід можна по краях лісосмуг.
• Ягоди і квітки глоду використовуються при виготовленні ліків для лікування серцевих захворювань.
• Листочки чагарнику довгі, еліптичної форми. Зеленувато-білі квітки часто губляться серед листя. Ягоди крушини отруйні.
• Росте чагарник по краях лісів або на берегах річок.
• Корисна кора крушини. Вона допомагає позбутися такої делікатної недуги, як запор.

Ростовської області

На флору незаперечний вплив робить клімат. У Ростовській області він помірно-континентальний. У літні місяці тут спекотно, а зима переноситься легко, оскільки температури не надто низькі. Чагарникові рослини цього регіону пристосовані до посух, які нерідко трапляються влітку. Представники флори Краснодарського краю і Ростовської області часто збігаються.

• Чагарник з лінійно-ланцетним листям і малинового відтінку квітами. Є плоди.
• Росте на сонячних ділянках.
• Мигдальна олія використовується в косметичних засобах для регенерації шкіри і волосся.
• Чагарник може виглядати дуже пишним через пучкову виростку листя і кольорів. Морозостійкий, не чутливий до посух.
• Росте переважно в лісах.
• Частини карагани нерідко використовуються в нетрадиційній медицині для лікування різних недуг.

Середньої смуги України

Центрально-європейська частина України характеризується не посушливим, але теплим літом і морозною зимою. Тут зустрічаються переважно широколічні та змішані лісові зони. Чагарники середньої смуги, як правило, стійкі до низьких температур і легко переносять зимову пору року. Нерідко можна зустріти не тільки листяні, а й хвойні рослини.

• Є вічнозеленою рослиною з округлими листочками і непоказними квітами.
• Зустрічається поблизу широколічних або змішаних лісів.
• Нерідко використовується для вибудовування живих огорожів.
• Характеризується великими красивими кольорами, круглими червоними ягідками, розташованими парами.
• Росте в лісах, ярах, поблизу річок.
• Гарно виглядає на садовій ділянці. Віддає бджолам пилок з нектаром.

Астраханської області

Клімат різних регіонів України може сильно відрізнятися: наприклад, в Астраханській області він континентальний сухий. Взимку тут не випадає багато снігу, нерідко в цю пору року трапляються відлиги. З квітня по липень випадає найбільше число опадів, що являють собою зливові дощі, а іноді град. Цікаві чагарники Астраханської області ростуть в дельті і заплаві Волги.

• Може досягати висоти 6 м, володіє непарноперистим еліптичним листям і невеликими, але дуже красивими кольорами.
• Опушки лісів – улюблене місце проживання аморфи.
• Корисна при вегетативних розладах і неврозах.
• Має тонкі гілки, вузькі загострені листики, сережки, плоди у вигляді невеликих коробочок.
• Росте в пізній частині річок.
• З кори чагарнику виготовляють відвар для фарбування тканин.

Москви

Важко уявити, що у великому густонаселеному місті зеленим насадженням живеться добре. Однак чагарники Підмосков’я і Москви відмінно почуваються в таких умовах. Клімат схожий із середньою смугою, тому представники флори повторюються. Нерідко підмосковні садівники садять дикорослі красиві чагарники у себе на дачі, де вони не один рік радують око.

• Дізнатися шипшину можна за красивими кольорами з приголомшливим ароматом троянд. Солодкі плоди дозрівають після досягнення трирічного віку чагарнику.
• Може зростати повсюдно залежно від виду.
• Частини шипшини використовують для медичних цілей. Плоди містять велику кількість вітамінів.
• Вічнозелений чагарник із зубчастим листям і парасолькоподібними суцвіттями.
• Невибаглива до відсутності світла, але розміщується там, де більше вологи.
• Ягоди і кора калини застосовуються в народній медицині.

Багаторічні чагарники для Сибіру

Величезний регіон, розташований на північному сході країни, прийнято іменувати Сибіром. Якщо копнути глибше, географія та кліматичні характеристики цих областей різняться між собою. Дикорослі чагарники Сибіру та інші представники флори можуть бути пристосовані до трохи різних умов залежно від конкретного місця розташування.

• Морозостійкі рослини з овальним листям, об’єднаними в пучки. Володіє довготривалими червоними ягодами.
• Зростає при достатньому проникненні світла з низькою вологістю.
• З ягід готують смачне варення, конфітюри, пастилу та інші солодощі.
• Блискучі темно-зелені листочки доповнюються білими кольорами і плодами-констанками.
• Найкраще росте на кислому ґрунті.
• Листя застосовують для виготовлення сечогінних засобів.

Відео

Знайшли в тексті помилку? Виділіть її, натисніть Ctrl + Enter і ми все виправимо!

Куща ́ рник – життєва форма рослин; багаторічні деревянисті рослини заввишки 0,8 – 6 метрів [1], на відміну від дерев, які не мають у дорослому стані головного стовбура, а мають кілька або багато стеблів, які часто існують пліч-о-пліч і змінюють один одного. Тривалість життя 10 – 20 років.

Найчастіше розташовані на кордоні лісів (чагарникові степи, лісотундри). У лісах зазвичай утворюють підлісок.

Важливе господарське значення мають плодові та ягідні чагарники: смородина, крижовник та інші.