§ 14. Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення — значущі частини слова. Спільнокореневі слова – Будова слова. Орфографія

Вшколі – це твій помічник, який допоможе тобі швидко знайти відповідь на завдання або завантажити підручник зі шкільної програми без жодних обмежень.

vshkole.com – це портал, на якому ти зможеш знайти підручники і роз’язники (ГДЗ) з усіх предметів шкільної програми для різних класів. Сайт адаптовано під твій смартфон.

Команда порталу доклала дуже багато зусиль, щоб в тебе не виникало проблем з пошуком потрібної інформації.

Корінь слова – що таке корінь, як визначити, слова з двома коренями, приклади

В нашій статті ви дізнаєтеся: що таке корінь слова, слова з двома коренями та приклади.

1. Корінь слова
2. Корінь – головна морфема
3. Визначення кореня в слові
4. Що таке слова з двома коренями
5. Слова з іншомовним елементом
6. Схиляння слів з двома коренями
7. Слова за схемою префікс, корінь, закінчення

Корінь слова

Корінь слова — це основна значуща частина слова, яка виражає його лексичне значення. Корінь слова є неподільною частиною слова.

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Корінь слова може бути простим або складним.

Простий корінь складається з одного звука або складу. Наприклад, у словах “біг”, “сон”, “ліс” коріння прості.

Складний корінь складається з двох або більше звуків або складів. Наприклад, у словах “розбіг”, “підпис”, “розлука” коріння складні.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Корінь – головна морфема

Так, корінь є головною морфемою слова, оскільки він є носієм його лексичного значення. Корінь є неподільною частиною слова, яка не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова.

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Ось кілька прикладів того, як корінь слова може використовуватися для визначення спорідненості слів:

• Слова “біг”, “бігти”, “бігун” є спорідненими, оскільки вони мають спільний корінь “біг”.
• Слова “кінь”, “конячий”, “конячки” є спорідненими, оскільки вони мають спільний корінь “кон”.

Ось кілька прикладів того, як корінь слова може використовуватися для створення нових слів:

• Від слова “біг” можна утворити нові слова за допомогою афіксів: “бігун”, “бігти”, “бігтиму”, “бігтимеш”.
• Від слова “кінь” можна утворити нові слова за допомогою афіксів: “кінячий”, “конячки”, “конячка”, “коні”.

Отже, корінь слова є головною морфемою, оскільки він є носієм лексичного значення слова і може використовуватися для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Визначення кореня в слові

Корінь слова можна визначити за такими ознаками:

• Корінь слова не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова. Наприклад, у словах “біг”, “бігти”, “бігун” корінь “біг” не змінюється.
• Корінь слова може збігатися в різних словах, які мають спільне лексичне значення. Наприклад, у словах “кінь”, “конячий”, “конячки” корінь “кон”.
• Корінь слова може бути спільнокореневим з корінням інших слів. Наприклад, у словах “бігти”, “біг”, “бігун” корінь “біг” є спільнокореневим з коренем слова “біг”.

Щоб визначити корінь у слові, потрібно:

1. Вибрати спільнокореневі слова.
2. Порівняти спільнокореневі слова.
3. Визначити спільну частину, яка залишається незмінною при відмінюванні або відмінюванні слова.

Наприклад, щоб визначити корінь у слові “біг”, потрібно вибрати спільнокореневі слова “бігти”, “бігун”. Порівнявши ці слова, ми бачимо, що вони мають спільну частину “біг”. Ця частина не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова, тому вона є коренем слова “біг”.

Інший приклад: щоб визначити корінь у слові “кінь”, потрібно вибрати спільнокореневі слова “конячий”, “конячки”. Порівнявши ці слова, ми бачимо, що вони мають спільну частину “кон”. Ця частина не змінюється при відмінюванні або відмінюванні слова, тому вона є коренем слова “кінь”.

Корінь слова може бути простим або складним.

Простий корінь складається з одного звука або складу. Наприклад, у словах “біг”, “сон”, “ліс” коріння прості.

Складний корінь складається з двох або більше звуків або складів. Наприклад, у словах “розбіг”, “підпис”, “розлука” коріння складні.

Корінь слова є важливою частиною слова, оскільки він виражає його лексичне значення. Корінь слова можна використовувати для визначення спорідненості слів, а також для створення нових слів.

Що таке слова з двома коренями

Слова з двома коренями називаються складними. Складні слова утворюються з двох або більше простих слів, які зберігають своє значення в складному слові.

Складні слова можуть утворюватися за допомогою різних способів:

• Складання – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів без зміни їх значення. Наприклад, слова “залізничий”, “самокат”, “подорожник” утворені шляхом складання.
• Складання з асиміляцією – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів з частковою зміною їх значення. Наприклад, слова “залізо-бетонні”, “пішохідний”, “лісостеп” утворені шляхом складання з асиміляцією.
• Складання з деривацією – спосіб утворення складних слів шляхом поєднання двох або більше простих слів з утворенням нового значення. Наприклад, слова “підпис”, “розбіг”, “розлука” утворені шляхом складання з деривацією.

Складні слова можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками.

Приклади складних іменників:

• залізничий вокзал
• самокатна доріжка
• подорожниковий чай
• чорноземний грунт
• велотренажер

Приклади складних прикметників:

• залізобетонний міст
• пішохідний перехід
• лісостеповий ландшафт
• чорноземний ґрунт
• велоспортсмен

Приклади складних дієслів:

• розбігтися в різні боки
• підписати документ
• розлука з друзями

Приклади складних прислівників:

• подорожниково-м’ятний чай
• велотренажерним залом
• лісостеповій зоні
• чорноземним ґрунтом

Складні слова є важливою частиною української мови, оскільки вони дозволяють виражати складні поняття одним словом.

Слова з іншомовним елементом

Слова з іншомовним елементом – це слова, які мають у своєму складі один або кілька коренів іншомовного походження.

Іншомовні корені можуть бути запозичені з різних мов: грецької, латини, німецької, французької, англійської та ін.

Іншомовні корені можуть потрапляти в українську мову різними шляхами:

• Запозичення – процес, при якому слово або словосполучення однієї мови переноситься в іншу мову без змін. Наприклад, слова “кіно”, “авто”, “телевізор” запозичені з англійської мови.
• Створення нових слів на основі іншомовних коренів – процес, при якому слово утворюється в українській мові на основі іншомовного кореня за допомогою українських афіксів. Наприклад, слово “кінотеатр” утворене на основі англійського кореня “кіно” за допомогою українського суфікса “-тер”.
• Засвоєння іншомовних слів українським народом – процес, при якому слово іншомовного походження зазнає фонетичних, граматичних і семантичних змін під впливом української мови. Наприклад, слово “телевізор” запозичено з англійської мови, але в українській мові воно вимовляється як “телевізор”.

Іншомовні корені можуть входити до складу різних частин мови:

• Іменників: кіно, авто, телевізор, метро, супермаркет, комп’ютер, холодильник, велосипед, футбол, баскетбол, волейбол.
• Прикметників: електричний, механічний, автоматичний, комп’ютерний, телевізійний, футбольний, баскетбольний, волейбольний.
• Дієслів: фотографувати, телеграфувати, телефонувати, комп’ютеризувати, футбольні матчі, баскетбольні ігри, волейбольні змагання.
• Прислівників: автоматично, механічно, електрично, комп’ютерно, телевізійно, футбольно, баскетбольно, волейбольно.

Іншомовні корені є важливою частиною української мови, оскільки вони дозволяють виражати нові поняття, які виникають у процесі розвитку суспільства.

Схиляння слів з двома коренями

Схиляння слів з двома коренями залежить від того, як ці корені приєднуються один до одного.

Якщо корені складного слова приєднуються без зміни їх значення, то вони схиляються незалежно один від одного. Наприклад:

• Залізничий вокзал – залізничного вокзалу, залізничним вокзалом, залізничному вокзалі.
• Самокатна доріжка – самокатної доріжки, самокатною доріжкою, самокатній доріжці.
• Подорожниковий чай – подорожникового чаю, подорожниковим чаєм, подорожниковому чаї.

Якщо корені складного слова приєднуються з частковою зміною їх значення, то вони схиляються за правилами схиляння того кореня, який змінився. Наприклад:

• Залізобетонний міст – залізобетонного моста, залізобетонним мостом, залізобетонному мості.
• Пішохідний перехід – пішохідного переходу, пішохідним переходом, пішохідному переході.
• Лісостеповий ландшафт – лісостепового ландшафту, лісостеповим ландшафтом, лісостеповому ландшафті.

Якщо корені складного слова приєднуються з утворенням нового значення, то вони схиляються за правилами схиляння того кореня, який є головним за значенням. Наприклад:

• Розбігтися в різні боки – розбігся в різні боки, розбігся в різні боки, розбігся в різні боки.
• Підписати документ – підписав документ, підписав документ, підписав документ.
• Розлука з друзями – розлуки з друзями, розлукою з друзями, розлуці з друзями.

У деяких випадках схиляння слів з двома коренями може бути нерегулярним. Наприклад:

• Велосипед – велосипеда, велосипедом, велосипеді.
• Окуляри – окулярів, окулярами, окулярах.
• Спідниця – спідниці, спідницею, спідниці.

У таких випадках потрібно запам’ятати правила схиляння цих слів.

Слова за схемою префікс, корінь, закінчення

Слова за схемою префікс, корінь, закінчення – це слова, в яких префікс стоїть перед коренем, а закінчення – після кореня.

Префікс – це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для зміни значення слова або для утворення нових слів.

Корінь – це основна значуща частина слова, яка виражає його лексичне значення.

Закінчення – це змінна частина слова, яка стоїть у кінці слова і служить для зв’язку слів у реченні.

Приклади слів за схемою префікс, корінь, закінчення:

• Приставка, корінь, закінчення
  • під-пис-ати
  • роз-біг-тися
  • за-ліз-ний
  • не-звичай-ний
  • при-лет-іти
  • роз-маль-увати
  • за-втра-ти
  • по-їх-ати
  • пис-ати-ся
  • біг-ти-ся
  • ліз-ний-ий
  • звичай-ний**-ий
  • лет-іти-ся
  • маль-увати-ся
  • втра-ти-ти
  • їх-ати-ся

  У деяких випадках закінчення може бути відсутнім. Наприклад:

  У таких випадках слово має лише корінь і префікс (якщо він є).

  Слова за схемою префікс, корінь, закінчення широко поширені в українській мові. Вони можуть бути іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками.

  Якщо вам сподобалася наша стаття, то в нас на сайті Знай все ще багато чого цікавого!

  Вибрати корінь у слові – особливості, правила та приклади

  Знати морфемний склад слова необхідно не тільки для правильного виконання морфемного аналізу, але і для грамотного написання більшості слів, оскільки часто необхідно знати вірне написання конкретної морфеми.

  • Морфеміка, її предмет і цілі
  • Корінь слова
  • Однокореневі слова
  • Складні слова
  • Коріння з чергуванням
  • Орфограми в корені слова

  Морфеміка, її предмет і цілі

  У російському мовознавстві існує розділ, присвячений вивченню системи морфем і морфемної структури слів і словоформ, званий морфемікою. Основним завданням морфеміки є вивчення і класифікація морфем, а також алгоритм членства слова на морфеми.

  Морфема, яка є основною одиницею морфеміки, являє собою найменшу значиму частину слова. Водночас це мінімальна одиниця мови, що має значення. Варто зазначити, що морфема має відмінності з одиницями всіх інших мовних рівнів. Так, від звуку вона відрізняється наявністю значення, від слова – відсутністю граматично оформленого найменування, від речення – тим, що вона не являє собою комунікативну одиницю.

  Корінь слова

  Кожне слово російської мови можна розбити на морфеми. Всі морфеми поділяються на кореневі (власне корінь) і некорінові (приставка, суфікс, закінчення). І якщо некореневі морфеми несуть в собі граматичне значення слова, то корінь виражає значення лексичне. Наприклад, у словах “” підводний “” і “водяний” “корінь” “вод-” несе в собі значення “щось, пов ‘язане з водою”. Однак існують слова, значення яких не укладено саме в корені або в іншій морфемі. Наприклад, слово “” ранок “” у значенні дитячого свята не виражає своє значення в жодній з морфем.

  Корінь є основною частиною слова, без якої воно не може існувати. Існує безліч слів, які можуть вживатися без приставки, суфікса або закінчення (лісник, стілець, таксі тощо), але без кореня слово стає простим набором букв, що не має сенсу. Виняток становить єдине слово в російській мові, яке не має кореня. Це слово “вийняти”, яке складається з приставки ви-, суфікса -ну і флексії -ть. Пояснити відсутність кореня в цьому слові можна, вивчивши його етимологію. Справа в тому, що в процесі розвитку мови дане слово змінило свій зовнішній вигляд, і замість початкової версії “” вийняти “”, де можна було виділити корінь – н-, увійшла у вжиток форма “” вийняти “”, де корінь можна виділити тільки етимологічно.

  Всі корені можна розділити на вільні і пов ‘язані. Перші можуть вживатися як самостійно, так і в поєднанні з різними флексіями (пожежний, підводний, бігати тощо). Другі вживаються тільки в поєднанні з флексіями (на-д-ть, о-д-ть, раз-д-єть тощо).

  Корінь слова також визначають як загальну частину родинних слів. Але і тут потрібно запам ‘ятати, що існує досить багато коренів, які можуть зустрічатися тільки в одному слові. Наприклад, “” на жаль “,” какаду “”, деякі географічні назви.

  Однокореневі слова

  Слова, що мають однакову частину (корінь) і близькі за значенням, називаються однокорінними. Наприклад: дощ, дощовий, дощовик; стріляти, постріл, підстрелений.

  Щоб правильно виділити корінь у слові, необхідно підібрати якомога більше однокорінних слів. Та частина слова, яка повторюється у всіх однокорінних, і буде коренем. Однак існують нюанси, які варто враховувати при підборі однокорінних слів.

  По-перше, не варто плутати однокорінні слова з родинними. Всі однокорінні є родинними, тобто мають у своєму значенні щось спільне, але не всі родинні є однокорінними. Це відбувається через те, що деякі слова в процесі свого розвитку втратили початковий сенс. Наприклад, слова “чорний” і “чорнило” є родинними, але при цьому мають різні корені, хоча можна простежити етимологічний зв ‘язок значень даних слів. У сучасній мові слово “” чорнило “” у значенні “паста, що заправляється в стрижень для письма” втратило зв ‘язок зі значенням “” чорний “”, оскільки чорнило можуть бути будь-якого кольору. Тому, щоб вірно виділити корінь у родинних словах, часто необхідно простежити їх етимологію.

  По-друге, при підборі однокорінних слів не можна використовувати форми одного слова. Так, слова “” варити “”, “варка” “,” “варочна” “є однокорінними. А слова “” варений “”, “” вареного “”, “” вареним “” є тільки формами одного слова.

  По-третє, не можна забувати, що існують омонімічні корені. Таке коріння звучить і виглядає однаково, але має різні значення. Наприклад, коріння в словах “” водити “” і “водний” “.

  Складні слова

  Виділити корінь у слові буває важко і тоді, коли воно містить кілька коренів. Такі слова називаються складними. Вони утворені шляхом складання двох або навіть трьох слів і поєднують в собі їх значення. Щоб правильно виділити коріння в слові, яке є складним, потрібно правильно визначити його значення. Наприклад, пішохід (ходить пішки), сталеливарний (лити сталь), бетономішалка (заважати бетон). Зазвичай для утворення слів шляхом додавання використовуються сполучні гласні -о- (газ-о-провід) і -е- (нефт-е-провід).

  Коріння з чергуванням

  У російській мові існують коріння, що допускають кілька варіантів написання гласної або згідної букви докорінно залежно від форми слова. Таке коріння називається корінням з чергуванням. Виділити корінь у слові в таких випадках допоможе знання можливих варіантів чергувань. Так, серед гласних це такі:

  – о/а (горіти – засмага);

  – о/е/і (палити – запалювати – опік);

  – о/и (и) (вити – виет, битий – бій);

  – о/и/у (висох – висихати – сухий);

  – о/нуль звуку (сон – сни);

  – е/нуль звуку (день – денний).

  Правопис таких коренів може залежати від наголосів, наступних літер, розташування та лексичного значення і визначається правилами.

  Серед згодних виділяють такі чергування:

  – г/ж/з (друг – дружити – друзями);

  – к/ч (руки – ручний);

  – д/ж/д (водій – вожатий – супровід);

  – х/ш (тихо – тихіше);

  – п/пл (сліпий – засліплений);

  – м/мл (годує – годування);

  – б/бл (любити – закоханий);

  – в/вл (ловити – вловлювати).

  Орфограми в корені слова

  Орфограмою називають те місце в слові, де можливо допустити помилку. Такі місця можуть знаходитися в будь-якій частині слова, в тому числі і в корені. Виділивши орфограму в корені слова, перш за все потрібно визначити, що вона перевіряється або неперевірювана. Правопис неперевірених орфограм потрібно перевіряти за словником і обов ‘язково запам’ ятовувати. Серед перевірених орфограм виділяють: безударні гласні докорінно слова, правопис парних дзвінких і глухих згодних, правопис незаперечних згодних. Щоб вибрати правильне написання, необхідно поставити літеру, що викликає сумнів, у сильну позицію. Такою позицією для гласної буде ударна (літати – льотчик), а для згідної – перед гласною або сонорною (1916 – дуби, здрастуйте – здорове, зуб – зубна). Для швидкого і правильного підбору перевірочних слів необхідно безпомилково виділяти корінь в однокорінних словах, які і є перевірочними.

  Таким чином, вміння правильно виділяти корінь у слові – один із застав грамотного листа. Допомогти у формуванні цієї навички, крім завчання правил, безсумнівно, може читання. Адже чим більше людина читає, тим багатший її словниковий запас.