КЛЕЇТИ, клею, клеїш, недок., перех. 1. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру.
Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: клеїти – …
наклеїти
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| 1 особа | наклею | наклеїмо |
| 2 особа | наклеїш | наклеїте |
| 3 особа | наклеїть | наклеять |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
Я клею, ти клеїш, він / вона / воно клеїть, ми клеїмо, ви клеїте, вони клеють.
До І дієвідміни належать дієслова, які в 3 особі множини мають закінчення -уть(-ють): ведуть, пишуть, мріють, читають. До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3 особі множини мають закінчення -ать(-ять): кричать, лежать, летять, сплять.
Правильно пишеться він клеїть, вона клеїть, вони клеять, так як дієслово клеїти відноситься до групи дієслів другої дієвідміни (в невизначеній формі має закінчення ить). Приклади: мама …