Як швидко й легко визначити врожайність зернових

Напередодні збирання врожаю та у пору жнив агрономам важливо знати урожайність вирощуваних культур на кожній площі ще до того, як на поле зайдуть комбайни. Існує зручний спосіб розрахунку цього показника для зернових культур на корені, який не потребує багато часу чи спеціальних інструментів.

Коли науковці виводять нові сорти сільськогосподарських культур, проводять їх випробування, інші дослідження, вони визначають різноманітні параметри, пов’язані з розвитком рослин та їхніми якостями, важливими для подальшого товарного виробництва продукції. Але дослідні ділянки часто бувають невеликої площі – подекуди лише по кілька десятків квадратних метрів. Тоді як частину отриманих під час дослідів показників необхідно приводити до стандартних значень – певних одиниць на гектар. До того ж, буває потреба визначення таких показників ще до збирання врожаю. Для цього розроблені спеціальні методи і формули. Серед них – і визначення врожайності рослин, які ще тільки достигають. Такі методи стануть у пригоді й агрономам-практикам, які працюють на виробництві.

Про те, як підрахувати врожайність будь-якої зернової культури просто в полі, розповіла очільниця випробувальної лабораторії, експерт в області біотехнологій та екологічних досліджень продукції Інституту агробіології Ірина Подгурська. Для цього знадобиться лише рулетка, нескладна формула і п’ять хвилин часу.

– Щоб знати, скільки центнерів зерна буде зібрано з гектара, нам необхідно розрахувати масу зерна, зібраного з однієї типової ділянки на полі, та перерахувати її на 10 тис. кв. м, – пояснює Ірина Подгурська.

Щоб дізнатися урожайність зернової культури у центнерах на гектар, треба визначити урожайність на чверті квадратного метра і перевести отриманий результат у стандартні одиниці (ц/га) за формулою: (АхБхВ) / 2500.

Букви у цій формулі відповідають наступним показникам:

• А – кількість продуктивних стебел на 0,25 кв. м;
• Б – озерненість колоса;
• В – маса тисячі насінин в грамах;
• 2500 – коефіцієнт для переведення отриманого результату в центнери на гектар.

Щоб підрахувати кількість продуктивних стебел (показник А), на полі обирають типову ділянку, де рослини не занадто загущені, але й не розріджені. На ній відміряють квадрат площею 0,25 кв. м. Сторони такого квадрату мають довжину 50 см. Зробити необхідне вимірювання легко за допомогою звичайної рулетки.

Якщо подібні розрахунки треба проводити на багатьох полях, зручніше користуватися своєрідним шаблоном – саме такий зазвичай застосовують науковці. Він являє собою рамку певного розміру і дозволяє не втрачати зайвого часу на заміри рулеткою. У продажу можна знайти польову лінійку агронома, яка в розгорнутому стані є, власне, звичайною лінійкою, а в зібраному й зафіксованому – рамкою. Утім, такий інструмент легко змайструвати з підручних матеріалів. Для цього беруть чотири планки чи дощечки й збивають квадратну рамку розміром 50х50 см.

В отриманому квадраті підраховують продуктивні стебла з виповненим колоссям. У прикладі, який наводить Ірина Подгурська, на чверті квадратного метра пшениці озимої виявилося 124 таких стебла. Це й буде показник А.

Озерненість колоса (показник Б) визначити також легко. Для цього треба дізнатися, скільки зерен в найбільш типовому колосі. Щоб підрахунок був більш точним, треба взяти зерна з п’яти колосків, а потім визначити середній показник. У наведеному прикладі кількість зерен в типовому колоссі коливалася від 34 до 39 штук. Отже, середня озерненість колоса становить 36,6. Таким чином, вже знаємо й показник Б.

Масу 1000 насінин в грамах (показник В) на полі визначати не потрібно. Адже підрахунок може проводитися й до повного достигання зерна, наприклад, у фазі воскової стиглості. Тому для розрахунку беруть стандартний показник, відомий для кожного конкретного сорту. Його можна знайти, наприклад, на інтернет-ресурсі селекційної установи. Зазвичай для зернових він становить від 35 до 45 г. Для того сорту пшениці, який був взятий для прикладу, маса 1000 насінин досягає 49 г.

Отже, всі показники є, і тепер їх можна підставити у формулу: 124х36,6х49 /2500. Отриманий результат свідчить, що потенціал врожайності культури на цьому полі – майже 89 ц/га.

Щоб підсумкова цифра була ще точнішою, підрахунки краще проводити в кількох місцях поля. Зазвичай для ділянки менше 300 га потенційну врожайність розраховують у трьох точках, якщо площа більша – то в п’яти. Середній результат буде ближчим до реальної врожайності.

Таким чином, за допомогою найпростіших інструментів та розрахунків, можна дізнатися потенціал врожайності будь-якої зернової культури у господарстві.

Б’ємо рекорди: урожай зернових в Україні 2023 року буде кращим, ніж до війни

Завдяки гарній погоді врожайність ранніх зернових не тільки перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік. Щоправда в Нацбанку вважають, що зерно буде не найкращої якості.

В Україні аграрії практично завершили збір ранніх культур. Так, станом на кінець серпня вони намолотили 29 мільйонів тонн зернових і 4 мільйони тонн олійних. Про це сказано в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за вересень 2023 року.

Так, на тлі сприятливої погоди врожайність ранніх зернових не тільки перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік. Водночас у Нацбанку відзначили й негативний бік жнив 2023 року.

“Вологе літо позначилося на якості зерна”, — сказано в огляді.

У НБУ зазначають, що покращилася ситуація, порівняно з минулим сезоном, і в овочівництві:

• збільшувалося виробництво овочів борщового набору;
• відновилося вирощування кавунів, зокрема, за рахунок нарощування площ у контрольованих Україною південних, а також західних і центральних регіонах.

Водночас знизилися показники обсягів виробництва свинини та сирого молока. Скорочення пропозиції сировини стримувало молоко- та м’ясопереробку. Сезонно збільшилося виробництво борошна, але подальше нарощування виробництва стримувалося браком якісної сировини, зазначили в НБУ.

Зазначимо, що в Міністерства аграрної політики та продовольства 29 серпня повідомляли, що найбільше обмолотили площ зернових у Запорізькій області — 96%. Ранні зернові зібрали з площі 6 531 тисяч гектарів, а врожайність склала 44 центнери з одного гектара (ц/га):

• пшениці обмолочено 4647 тис га (врожайність — 47,2 ц/га), намолочено 21 939 тис тонн;
• ячменю обмолочено 1484 тис га (урожайність — 38,9 ц/га), намолочено 5766 тис тонн;
• гороху обмолочено 154 тис га (урожайність — 25 ц/га), намолочено 385,6 тис тонн;
• проса обмолочено 8,21 тис га (урожайність — 17,6 ц/га), намолочено 14,42 тис тонн;
• гречки обмолочено 1,98 тис га (врожайність — 14,7 ц/га), намолочено 2,92 тис тонн;
• інших зернових і зернобобових культур обмолочено 237 тис га, намолочено 661,9 тис тонн.

До слова, перший мільйон тонн урожаю зерна 2023 року в Україні було зібрано ще на початку липня. Середня врожайність пшениці з гектара — 33,5 центнера. Також нагадаємо, що вчені вважають, що людству потрібно готуватися до більш руйнівних і раптових посух.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• зерно
• урожай
• нбу
• сільське господарство
• урожай зернових

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger