Вирощування і догляд за багаторічними рослинами астільби

Одною з важливих квіточок, які треба і можна вирощувати в саду, є астільба.

На початку ХХ століття, кущики астільби стали активно завойовувати території на присадибних ділянках, клумбах оранжерей, садах і городах. Це дуже гарна, велика, схожа на руно рослина, яка може прикрасити своїм виглядом будь-яку затінену ділянку саду або городу. В тих місцях ділянки, де, практично відсутні сонячні промені, або їх кількість є дуже малою, добре себе почуває рослина астільба. Вона чарує своєю зеленою і густою кроною мереживних листочків, а також різнокольоровими суцвіттями, мітлоподібної ​​форми. Вона прикрасить куточок саду під деревами, або біля огорожі. В астільби, є неймовірна властивість блищати в півтіні. Звідси і її назва, яка, в перекладі з грецької мови, звучить як «сильний блиск».

Астільба подібна до світильника, який ніжно світиться в темряві густих, зелених насаджень, висвітлює своїм виглядом, темні ділянки. В цьому її призначенні астільба неймовірно перспективна.

Тіньові місцини створюють постійні проблеми садівникам. Кожної ранньої весни, вони замислюються про те, що можна висадити в затіненому куточку саду, так, що б площа ділянки була максимально використана, урожай отриманої продукції, будь-то овочі, фрукти, або квіти, був хорошим і високим. Для цього і існує така рослина, як астільба, яка добре себе почуває саме на таких, непридатних для вирощування сонцелюбних рослин і овочів, місцях. Своїм виглядом астільба прикриває і прикрашає затінені місця присадибної ділянки. Садять її для того, що б створити красу в затінених куточках, як окремими кущами, так і цілими плантаціями.

Опис рослини

• Кольорове розмаїття астільби, не підлягає ніякому опису. Астільба – це чагарникова рослина. Вона дуже велика, адже її основні квітконосні стебла заввишки близько одного метра двадцяти сантиметрів. Рослина має дуже густі, добре розгалужені гілки. Яскраво-зелене листя, різне за формою і зовнішнім виглядом, прикрашає рослину астільби. З зеленої кулі виходять квітконосні стебла, на яких розпускаються волотисті, махрові і прості, маленькі квіти.
• Астільба буває ніжно-біла, рожева, темно-фіолетова, пурпурна, коралова, рубінова. Безліч різних кольорів і відтінків є у виведених шляхом селекційних досліджень, сортів, придатних для вирощування в будь-якій місцевості нашої країни. Якщо правильно підібрати сорти астільби, враховуючи висоту і обсяги кущів, а також колірну гамму, можна будь-яку ділянку перетворити в феєрверк кольору.

Букети астильби отримали заслужену популярність. Вона виглядає красиво вже з бутончиками, які зав’язуються на самому початку цвітіння. Бутони мають більш яскраве забарвлення, ніж розгорнуті квіти. Суцвіття рослини – це невелика мітла пірамідальної форми, з великою кількістю бічних відростків, обвішаних різноманітною форми, дрібними квіточками. Волоть астільби дуже ароматно пахне медовими речовинами, тому дуже часто астильбу відвідують бджоли для збору нектару цієї рослини. Флористи рекомендують висушувати квітучі гілки астільби. Вони дуже красиво виглядають в квіткових композиціях взимку, як яскраве нагадування про літо.

Рослини різних сортів астільби відрізняються по висоті кущів і за зовнішнім виглядом. Єдина спільна риса всіх сортів – ажурне листя, схоже на мереживо. Оригінально вона виглядає навесні, коли рослина прокидається. На відміну від свого зеленого стану влітку, навесні вона зазвичай має фіолетовий або цегляно-червоний, або навіть рубіновий відтінок молодої порослі. Цей колір, з часом, зберігається тільки на черешку, а листя набувають зеленого відтінку. Але в будь-якому випадку, і в будь-який час, будь то відразу після пробудження і на початку росту, або після утворення великих кущів і квітучих суцвіть, рослина додає оригінальності саду в будь-яку фазу свого розвитку.

Поєднання астільби на клумбі з іншими рослинами

Рослина астільби добре поєднується з будь-якими тіньовитривалими рослинами. Добре виглядають квіти астільби, що ростуть на одній клумбі поруч з флоксами, дзвіночками різних сортів, хостами і багатьма іншими багатолітниками, створюючи плавний перехід по висоті рослин і колірній гамі. Астильбу можна підсаджувати до хвойних рослин. Дуже красиво виглядає астільба поруч з хвоєю будь-якого кольору, від сталевого, до темно-зеленого. Єдине правило, якого необхідно дотримуватися, це те, що не можна підсаджувати астильбу до сильно високих, хвойних рослин і дерев. Високі рослини вихолощують територію навколо себе і висмоктують з неї поживні речовини і вологу. З огляду на те, що астільба має потребу у вологому середовищі, не рекомендують садівники і квітникарі висаджувати рослину в такі місця. Але, якщо іншого виходу немає, то при правильному догляді, який включає в себе регулярний і якісний полив і підживлення мінеральними, комплексними добривами, квіти астильби будуть досить витонченими, здоровими і добре висвітлять і додадуть краси монотонним посадкам хвойних дерев і чагарників.

Вимоги до ґрунту

Астільба добре себе почуває на тінистих, вологих ділянках, які добре акумулюють вологу. Через те, що деякі місці не сильно освітлені сонцем, вони і підходять астільбі для якісного зростання, розмноження і цвітіння. Але, і на сонячних місцях клумби, астільба дає гарне і буйне цвітіння, яке спостерігається при наявності регулярного і якісного поливу, так як рослина абсолютно не витримує засихання ґрунту і може швидко загинути на сонячній клумбі без достатнього зрошення.

Астільба найбільш невибаглива у виборі ґрунту, рослина. Вона добре приживається в затінених місцях, біля штучних водойм. Припустимо вирощування на суглинних ґрунтах і супіщаних. Особливо добре розвивається рослина на родючих чорноземах.

Пересадка рослини

Багаторічники з часом старіють, тому один раз в чотири роки, потрібна пересадка рослини. Пересаджують всю рослину цілком, якщо вона не дуже стара і потрібно перенести її на інше місце для росту. Крім того можна розділити велике кореневище дорослого куща, відокремивши молоді кущики. Всі багаторічні рослини страждають від відсутності або малої кількості поживних речовин в ґрунті. В момент пересадки, треба в викопані лунки, розмір яких залежить від обсягів кореневища кожної частинки, засипати 1 кілограм перегною або компосту, додати 1 склянку деревної золи, 1 сірникову коробочку, наповнену роговою стружкою або кістковим борошном, дві столові ложки гранул суперфосфату. Все це добре перемішують, і рясно змочують водою. В цей бруд і висаджують молоді саджанці, тільки відокремлені від маточного куща. Сажанець добре заглиблюють в лунку, залишивши зверху тільки верхівки молодих пагонів. Землю навколо молодого куща злегка утрамбовують, добре поливають і мульчують скошеною травою, торішнім листям або перегноєм.

Якщо пересадка проводиться восени, то астільба повинна бути переділена і висаджена на нове місце в вигляді молодих рослин не пізніше середини вересня, щоб рослина добре вкоренилася до настання морозів. Молоді посадки необхідно зверху посипати на зиму сухим перегноєм. Заморозки і безсніжні зими можуть сильно пошкодити астільбу, тому укриття необхідно провести вчасно.

Під снігом астільба нічого не боїться, а якщо снігу немає, і зима починається з морозів, то багато багаторічників вимерзають, і астільба в тому числі. Тому, як молоді, так і старі кущі астильби на зиму вкривають перегноєм, змішаним із землею.

Розмноження астільби, шляхом поділу куща

Розділити вже квітучий кущ астильби можна не раніше, ніж через три роки після посадки. Астільба погано витримує пересадку, коли у неї розгортаються листочки. Пересаджують астільбу тоді, коли із землі тільки з’являються молоді паростки, і ще не видно листя. Для цього треба викопати все старе кореневище. Розподіл куща дуже трудомістке, оскільки корінь з часом може ставати дерев’яним. За допомогою ножа кущ необхідно розділити на три, чотири частини, що б в кожній частині був шматок кореневища і кілька молодих пагонів. Розділивши, таким чином кореневище астільби, можна висаджувати саджанці на ділянці. Відстань між лунками від 25 до 40 сантиметрів.

Розмноження астільби насінням

Астільба, рослина що досить довго прокидається, тому якщо треба отримати саджанці шляхом пророщування насіння, то в лютому необхідно висіяти насіння астильби в посадочні ящики, наповнені спеціальним, покупним ґрунтом, змішаним з вермикулітом. Земля повинна бути пухкою і насиченою поживними речовинами. Маленькі насінинки висівають на відстані 5-6 сантиметрів одна від одної, засипають землею. Ґрунт добре зволожують за допомогою пульверизатора Як тільки насіння висіяли, відразу забезпечують додаткове освітлення спеціальними фіто лампами або лампами денного освітлення, тому, що короткий світловий день не сприяє вирощуванню цих рослин. Перші сходи з’являться через чотири тижні після висівання насіння в ящики. До появи сходів, землю зрошують за допомогою пульверизатора. Як тільки на молодих рослинах з’явиться перший справжній лист, рослина пікірують в окремі горщики, діаметром до 5 сантиметрів. На дно цих маленьких горщиків обов’язково насипають дренажний шар і землю для розсади. В кожен горщик висаджують по одному маленькому саджанцю рослини. В кінці березня, початку квітня, рослини виносять в сад, і на деякий час залишають для загартовування. До кінця квітня, рослина, що перебуває в горщиках, залишається на вулиці цілодобово. До місця висадки в саду, рослини ростуть в горщиках, вимагають поливу і підсвічування. Містять горщики в саду, але рослини не висаджують в ґрунт. Термін висадки молодого куща в землю доводиться на кінець серпня. В вересні, висаджені у відкритий ґрунт, молоді рослини астільби, добре накривають ялиновим гіллям або перегноєм, а на зиму укриття оновлюють і підсилюють, так як насадження молодих саджанців можуть не пережити морози.

До настання заморозків рослини приживаються, вкорінюються на новому місці, і впадають в сплячку до весни. Уже навесні, на цьому місці, з’явиться плантація рослини. Якщо астільба добре перезимувала, і навесні отримала комплексне мінеральне добриво, вона матиме потребу тільки в поливі.

Догляд за астильбой

• Полив астильби. Відсутність поливу може повністю погубити рослину або не дозволить молодим корінцям, які знаходяться в поверхневому шарі ґрунту, розвиватися. Поливи повинні обов’язково бути регулярними і якісними, адже не можна допускати пересихання ґрунту під рослиною, особливо якщо посадка проведена на сонячній грядці.
• Розпушування посадок. Дуже доречно проводити не глибоке розпушування грунту і видалення бур’янів, які забирають корисні речовини у астильби. Ці операції проводять у міру потреби і для розпушування землі, з метою збереження вологи у коренів рослини.
• Підготовка рослини до зими. Коренева система у астильби поверхнева. Згодом, коріння взагалі вилізуть на поверхню землі. Тому старі кущі астільби взимку можуть вимерзати. Для уникнення цього, восени, треба внести по одному відру компосту або перегною на один квадратний метр посадок астильби, прикриваючи ним коріння рослини. Це дозволить багаторічнику мати здоровий вигляд і благородне цвітіння. Компостом на зиму прикривають коріння астильби, які неминуче оголюються у старих рослин. Якщо таку процедуру проводити щоосені, то можна зберегти рослину від вимерзання, і заповнити запаси поживних речовин в землі.
• Підживлення астільби. Навесні необхідно підгодувати посадки астільби мінеральними, комплексними добривами, що містять азот, калій, супер фосфат і фосфор. Це готові розчини або суміші для багаторічних насаджень, які перезимували в саду. По талому снігу навесні, підсипають сухе комплексне добриво. Сніг буде танути, і розмочувати гранула добрива, тим самим годуючи рослину. Більше підгодівлі астільбі не потрібно. Якщо такі підгодівлі не робити, то кущі будуть періодично вимерзати, їх розміри будуть зменшуватися, цвітіння стане бляклим. Це, в першу чергу, говорить про те, що в ґрунті не вистачає поживних речовин і рослина вимагає підвищення вологості і тіні.
• Захворювання астильби. Рослина астільби дуже стійка по відношенню до різного роду захворювань. Не було помічено ніяких хвороб, і шкідників, які б її дошкуляли.

Особливості вирощування астільби на підвіконні.

Астільбу можна назвати ще й хорошо зростаючою рослиною. Це означає, що астільба може квітнути в кімнаті, на підвіконні. Для цього необхідно знати особливості вирощування астильби в кімнатних умовах.

• Восени, в жовтні, рослину цілком викопують, занурюють в звичайну ємність, з насипаним на дно дренажним шаром, перш обрізавши все старе листя. Засипають корінь підготовленим ґрунтом з додаванням вермикуліту. В такому вигляді, злегка зволоживши поверхню, відправляють рослину в льох. Там воно стоїть близько двох, трьох місяців, перебуваючи в сплячці. Періодично необхідно змочувати поверхню землі, і рослину, що знаходиться в стані спокою. В грудні заносять горщики в приміщення. Перший тиждень після винесення горщиків з погреба, астільби тримають в кімнаті при температурі повітря в 10 градусів тепла, протягом 10 днів.
• Цей момент повинен нагадати астильбі про ранню весну. В цей час можуть навіть з’явиться перші, молоді пагони, які говорять про те, що рослина жива і готова рости. Після цього, при температурі в 18-20 градусів тепла, рослину виставляють на підвіконня, забезпечують підсвічування і регулярний полив. Кожні десять днів проводять підживлення рослини комплексними добривами для кімнатних рослин. Перед внесенням підгодівлі, добре проливають рослину. При занесенні рослини в квартиру в грудні, цвітіння астільби можна побачити в березні, на початку квітня.

Рослина, призначена для тіньових ділянок, дорогого коштує. Для того, щоб такі ділянки виглядали досить цікаво необхідно знати, які рослини потрібно вибирати при плануванні зовнішнього вигляду клумби. Так ось, астільба і хоста, незвичайним чином поєднуються одна з одною на будь-який грядці і потребують однакового догляду, вимагають затінення і регулярного поливу. Використовуючи тільки ці дві рослини, можна зробити розкішну грядку в тіні. Рослини не примхливі, особливих труднощів у догляді не вимагають, і будуть радувати протягом декількох років, своїм буянням.

Астильба – посадка й догляд у відкритому грунті, докладні інструкції по пересадці і внесенню добрив, з фото

Для оригінального прикраси ділянок використовуються самі різні дерева, чагарники, квіти. Одним з поширених рослин є астильба – невибагливий багаторічник, який рік за роком радує яскравими трепетними суцвіттями. У культури ажурне листя, здіймаються пишні, схожі на повітряну піну суцвіття. Навіть після закінчення сезону кущі виглядають красиво і привабливо. Посадка астильби можлива навіть у північних регіонах Росії. Перш ніж приступити до оформлення саду з допомогою пишних кущів, вивчіть їх відмінні риси, нюанси догляду.

1. Що таке астильба
2. Кращі сорти
3. Вирощування астильби у відкритому грунті
4. Посадка
5. Догляд за астильбою
6. Добриво і підгодівля
7. Догляд восени
8. Пересадка
9. Розмноження
10. Хвороби і шкідники
11. Фото астильби
12. Відео

Що таке астильба

Astilbe або астильба є трав’янистим рослиною сімейства камнеломкових. Батьківщина многолетника – Японія, Східна Азія, Північна Америка. У Росії астильба росте на Далекому Сході. Налічується 40 різновидів рослини, понад 400 сортів. Астильба особливо декоративний в період цвітіння: кучеряве суцвіття-мітелки – прекрасна прикраса парків, садів, скверів.

Багаторічник має висоту 15-200 див. Влітку з’являються метелковидные суцвіття довжиною 10-60 см: цвітіння триває протягом 1-2 місяців, з червня по серпень. Забарвлення квіток різний: поширені рожеві, білі, червоні, фіолетові, бузкові відтінки. Після цвітіння з’являються плоди – коробочки з дрібними насінням. Пишні ажурні кущі утворюють великі темно-зелені, бордові, бронзові, перисті, сложнорассеченные листя. З настанням холодів наземна трав’яниста частина культури відмирає. Астильба стійка до морозів: витримує температуру до -37 градусів.

Кращі сорти

Зустрічається величезна кількість видів середньорослих і високорослих рослин, що відрізняються відтінком і формою листя. Суцвіття-мітелки бувають білого, рожевого тонів з безліччю переходів. Популярні астильба біла, японська і китайська астильба, сорту «Бремен», «Херт енд Соул», «Бонн», астильба Тунберга, висотою близько 1 м, відрізняються волотисті пухнастими суцвіттями фіолетового, рожевого, кармінового відтінків. Крім того, для саду можна придбати сорти, представлені в таблиці:

Вирощування астильби у відкритому грунті

Багаторічник є дуже вдячним рослиною, якщо приділяти йому належну увагу. Дізнайтеся, які посадка і догляд за астильбою у відкритому грунті. Ретельно здійснюйте підбір грядки для посадки: для астильби не потрібно шукати відкрите сонячне місце. Квітка без проблем переносить тінь, а деякі сорти навіть віддають перевагу півтінь. Кущі вкрай рідко уражуються хворобами, комахами.

Посадка

Квітку можна застосовувати в одиночних і групових посадках. Добре виглядають поруч астильба і конвалії, іриси, бергені, квіти з великими листками. Відмінним рішенням стане висадка різних сортів астильби в окремі клумби: за допомогою кущів різної висоти, забарвлення можна створити оригінальну композицію. Кущі розташовують на альпійських гірках, вздовж газонів. Не рекомендується їх садити біля великих дерев, чагарників (наприклад, біля смородини, яблуні, сливи), тому що коренева система потужних рослин не дає астильбе потрібне живлення. Як правильно садити астильбу:

1. Вдалий час посадки – кінець березня, травня, початок червня або вересень. Якщо здійснюється посадка астильби восени, то розраховуйте час так, щоб рослини встигли прижитися до настання холодів. Якщо саджанці були отримані з насіння, то переносите їх в грунт на початку червня.
2. Ідеальне місце для розміщення культури – північна частина ділянки: тіньові області, території біля водойм, басейнів.
3. Враховуйте, що лише деякі сорти люблять сонце: перед посадкою обов’язково ознайомтеся з особливостями сорту, які умови воліє квітка. Орієнтуйтеся на терміни цвітіння. Для різновидів, квітучих в розпал літа, підійдуть затінені області. Для ранніх, пізніх сортів вибирайте затінені, сонячні місця.
4. Квіти астильба не люблять області з високим проляганням грунтових вод, застій води: надлишок вологи призведе до вимокання, випрівання кореневищ.
5. Вибирайте для посадки височинні області або влаштовуйте дренаж.
6. Перед висадкою кущів скопайте грядку на глибину до 30 див.
7. Культура любить суглинок, родючу землю, насичену калієм, фосфором. При наявності кислого грунту внесіть трохи деревної золи, доломітового борошна: додавайте компоненти по 2 жмені в кожну ямку. Щоб зберегти вологість ґрунту, в ямки додавайте по жмені гідрогелю або лісовий мох.
8. Для більшого збагачення грунту в лунки по жмені додавайте мінеральні добрива, гній, золу. Якщо використовуються компост, розклався торф, перепрілий гній, то береться 2 відра живильної суміші на 1 кв. м.
9. Перед посадкою перевірте кореневу систему: вона не повинна бути занадто вологою, пересушеною, при необхідності зріжте гнилі, омертвілі елементи.
10. Посадка здійснюється так: змішуються потрібні добавки, насипаються в лунки з кущами, після чого коріння засипаються мульчею (3 см).
11. Висаджують кущі у зволожений ґрунт.
12. Глибина ями для посадки 30 см в залежності від розмірів кореневої системи лунка робиться більше або менше. Пам’ятайте, що коріння повинні вільно розташовуватися в ямці.
13. При посадці не заглубляйте кущ, не засинайте точку росту.
14. Щоб запобігти пересихання коренів, зберегти землю вологою, після посадки виробляєте мульчування: поверхня землі накрийте корою або торф’яної крихтою.

Для посадки використовується подрощенная розсада, насіння. В останньому випадку перевірити якість посадкового матеріалу дуже складно. Якщо купується розсада, то у примірників повинні бути:

• цілі здорові коріння, без пошкоджених, гнилих областей;
• міцні, рівні стебла: не купуйте саджанці з деформованими, витягнутими, м’ятими стеблами;
• розправлені здорові листя;
• трохи зволоженим коріння: саджанці не повинні бути пересушеними, занадто вологими.

Якщо використовуються якісні саджанці і згодом організований правильний догляд за ними, то вже в перший рік вегетації відбувається пишне цвітіння. На вирощування з насіння витрачається багато часу: перше цвітіння через 2-3 роки. При такому способі посадки часто результат не виправдовує очікувань. Це відбувається з-за того, що не можна перевірити якість насіння. Якщо хочете уникнути складнощів, купіть деленко від дорослого квітки. Вони швидко приживуться і зацвітуть у рік придбання або на наступний сезон (якщо посадка восени).

Догляд за астильбою

Якщо дотримуватися правила по догляду за культурою, то вона буде довго радувати рясним цвітінням, гармонійно виглядати на клумбі з іншими квітами. При створенні умов для розвитку астильби враховуйте її особливості. Основні правила догляду наступні:

1. Не допускайте пересихання верхнього шару грунту. Це пояснюється тим, що молоді корені знаходяться близько до поверхні землі, і їм потрібна волога для повноцінного розвитку. Пам’ятайте, що при нестачі вологи рослина в’яне: з’являються пожухлі, скручене листя, дрібні суцвіття. Якщо восени полив рясний, то це провокує появу подовжених суцвіть.
2. Коли стоїть спека, полив здійснюється 2 рази в день, вранці і ввечері.
3. Після поливу обов’язково мульчируйте грунт: використовуйте січену солому, тріски, шматочки кори, гальку, керамзит, торф. Це запобігає пересихання землі.

Добриво і підгодівля

Молоді і нещодавно пересаджені рослини можна не удобрювати, а екземпляри, які «сидять» на одному місці більше 5 років, слід підгодовувати 2 рази в рік. Такий підхід забезпечить рясне цвітіння. Перший раз вносите добрива ранньою весною. Для підгодівлі підійдуть азотні комплекси, допомагають відростати нової листі. Використовуйте перегній, аміачну селітру, сечовину, гній, курячий послід: додавайте і розводьте компоненти згідно інструкції.

В період цвітіння застосовуйте калійні сполуки, що стимулюють розвиток культури: популярний склад з 2 ст. л. калійної селітри, 10 л води. Восени для утворення повноцінних насіння підійдуть фосфорні сполуки: 20 г суперфосфату на кущ. За рахунок використання рідких добрив вдасться уникнути опіків на стеблі. Після підгодівлі обов’язково розпушуйте і мульчируйте грунт.

Догляд восени

До того як настане зимовий період, зріжте засохлі, віджилі листя. Внесіть мінеральні добрива. Пам’ятайте, що корінці ростуть вгору і частина їх розташовується на поверхні землі. Якщо не прикрити землю, то корені можуть відмерти. Щоб запобігти ймовірність вимерзання оголеною кореневою системи, пізньої осені присипайте грунт навколо кущів деревною золою (служить додатковою підгодівлею, захистом від грибкових хвороб, шкідників), тирсою, покривайте землю корою, ялиновими гілками, сосновим лапником, нетканим покривним матеріалом.

Пересадка

По закінченні 5 років рослину слід пересаджувати. Робіть це навесні (березень — квітень) або ранньою восени (кінець серпня-вересень). Рослину можна не викопувати повністю: відокремте його частина, засипте обрізані місця золою, додайте в утворилося поглиблення свіжу землю, від’єднаний саджанець пересадити в іншу грядку. При такому підході астильба порадує рясним цвітінням вже на наступний рік.

Розмноження

Розмножують астильбу насінням, нирками або за допомогою поділу кореневища. Вивчіть особливості цих методів:

Читайте також: Теплиця для полуниці — як правильно побудувати своїми руками для вирощування круглий рік

Хвороби і шкідники

Астильба, як і більшість культур, піддається хворобам, пошкоджується різними комахами. Поширені недуги, шкідники та методи боротьби з ними:

1. Часто корені страждають від ураження суничної, галової нематодою. Комахи розташовуються на наземних частинах рослин. Шкідники є мікроскопічними хробаками, що харчуються соком квітів. Визначити їх наявність можна по появі деформованих листя, ділянок бурого, жовтуватого відтінку. Проти шкідника не існує препаратів, тому єдиний метод боротьби з ним – це знищення уражених кущів. При усуненні хворих квітів видаляйте землю, яка стикається з корінням. Врахуйте, що на місце, де знаходилося уражене рослина, 2-3 роки можна садити астильбу.
2. Ще одним поширеним шкідником є слюнявая пенница. Основний ознака поразки – поява слюноподобных виділень, у яких маскуються личинки, які харчуються соком рослини. При ураженні комахами квітка уповільнює своє зростання, листя починає світлішати. Спосіб боротьби з шкідником – збір слюнявой пенницы з листя або використання інсектицидів системної дії: «Актара», «Фитоверма», «Карбофосу».
3. Поширеним шкідником є цикадка, що живе в слюноподобных утвореннях. Комаха живиться тканинами листя. Пам’ятайте, що цикадки є переносниками фитоплазменных, вірусних захворювань. Для усунення шкідників користуйтеся «Карбофосом», «Моспиланом», «Акарой», «Конфидором», «Рогором».
4. Слимаки, якщо їх небагато, не завдають шкоди рослинам. Спосіб боротьби – ручний збір.
5. Серед хвороб варто виділити кореневу гниль, яка виникає із-за рясного поливу. У квітів починають сохнути листя, на їх краях з’являється темна облямівка. Для запобігання виникнення хвороби дотримуйтесь правил поливу.
6. Бактеріальна плямистість на листі відрізняється швидким розвитком. Якщо виявили плями на листках, негайно приступайте до боротьби з недугою: обробляйте культури мідьвмісними фунгіцидними складами.