Патент на винахід і корисну модель

Якщо Ви є автором винаходу, ви можете засвідчити право інтелектуальної власності на нього патентом. Для того, щоб отримати патент, потрібно подати заяву разом з прикріпленими документами до ДП “Український інститут інтелектуальної власності”. Якщо винахід відповідає умовам патентоспроможності і надісланий комплект документів складений правильно і у повному обсязі, у Державний реєстр патентів України на винаходи чи Державний реєстр патентів України на корисні моделі на корисні моделі вносяться відомості і ви отримуєте патент.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: http://base.uipv.org/efiling.

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Документи про оплату відповідних зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Умови і випадки надання

Для отримання патенту заявка на видачу патенту має пройти відповідні процедури (перевірка заявленого винаходу/корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності та умовам надання правової охорони, проведення формальної та кваліфікаційної експертизи заявки тощо) відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

На підставі експертного висновку ДП “Український інститут інтелектуальної власності” приймає рішення про видачу патенту.

Державна реєстрація патенту здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікацію про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.

Видача патенту здійснюється ДП “Український інститут інтелектуальної власності” в місячний строк після його державної реєстрації за умови отримання документа про сплату державного мита за його видачу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з ДП “Український інститут інтелектуальної власності” реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), якщо інше не передбачено міжнародними угодами. У разі, якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, заявку може бути подано без залучення представника за умови зазначення адреси для листування в Україні.

У разі якщо право на одержання одного й того самого патенту мають декілька осіб, видається один патент.

Результат та способи отримання результату

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Для фізичних (юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) в Україні

Для фізичних (іноземних юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) за межами України

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Заявник не надіслав матеріалів на запит закладу експертизи протягом установленого строку або клопотання про його продовження

Заявка з урахуванням матеріалів, надісланих у відповідь на запит закладу експертизи, не відповідає встановленим вимогам щодо її оформлення

Ненадходження документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про видачу патенту

Заявлений винахід (корисна модель) або група винаходів не відповідають умовам надання правової охорони

Заявка на видачу патенту на винахід не відповідає локальній новизні
Хоча б один із заявлених винаходів групи, охарактеризованих у формулі, не є патентоздатним
Невідповідність плати за видачу патенту встановленому розміру

Винахід, охарактеризований у незалежному пункті багатоланкової формули, що не має інших незалежних пунктів, відповідає умові патентоздатності, але характеристика винаходу, яка міститься в залежних пунктах, є такою, що перешкоджає здійсненню винаходу або реалізації вказаного заявником призначення, або є підставою для визнання винаходу таким, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження

Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності

Строк для подання скарги: Протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій матеріалів, що протиставлені заявці (документам, необхідним для видачі патенту).

Граничний строк розгляду скарги: Протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення.

Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником

Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача

Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання

До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача

Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Як дізнатися до якого числа діє патент

Як захистити книжкову галузь України від російських контрафактних книг? Як підтримати розвиток креативних секторів економіки, серед яких і видавнича галузь? Як здійснювати промоцію знань про авторське право серед авторів, видавців та ілюстраторів? Про це йшлося на зустрічі представників ІР офісу та Українського інституту книги (УІК), під час якої обговорювалося посилення інституційної співпраці.

Участь у зустрічі взяли:

• Олена Орлюк, очільниця ІР офісу;
• Олександра Коваль, очільниця Українського інституту книги;
• Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу;
• Тетяна Попова, заступниця директора УІК;
• Олена Одинока, заступниця директора УІК;
• Роман Рущенко, в.о. заступника директора УІК;
• Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики УІК;
• Альоно Кохно, начальниця юридичного відділу УІК.

Розповідаючи про діяльність УІК, Олександра Коваль наголосила, що до повномасштабного вторгнення росії робота Інституту була зосереджена на поповненні бібліотечних фондів, програмах підтримки перекладів з української мови на іноземні, заходами з промоції читання. Зараз можливість наповнення бібліотек за державні кошти суттєво знизилась.

Розвиток креативних індустрій є одним із пріоритетних напрямків роботи ІР офісу. На цьому наголосила Олена Орлюк:

“Одне з наших завдань полягає у тому, щоб максимально спростити розуміння сфери інтелектуальної власності для креативних індустрій та інтегрувати їх в економічну складову держави, адже креативні індустрії в США та в Європі створюють 25-30% робочих місць. У межах проєкту “34 полюси творчості” ми систематизуємо знання про ІР в мануалах, які присвячені, серед іншого, питанням комерціалізації результатів творчої діяльності. Також ми працюємо над тим, щоб допомогти креативним індустріям долучатися до грантової міжнародної підтримки, а також над тим, щоб захистити права українських авторів при виході на європейські ринки”.

Олена Орлюк (праворуч) і Тетяна Попова

Окреслюючи коло спільних з УІК інтересів, очільниця ІР офісу зосередилася на інформаційно-консультаційній та методичній допомозі, комунікації з правоохоронними органами щодо посилення боротьби з контрафактними творами, на розробці типових договорів у сфері авторського права, а також на проведенні спільних заходів, першим з яких став нещодавній вебінар, учасниками якого стали більше сотні книговидавців і авторів.

“ІР офіс готовий допомагати з проблемних питань, які стосуються інтелектуальної власності, задля пошуку ефективних механізмів для їх вирішення, для припинення правопорушення та упередження його у майбутньому. Ми зацікавлені в тому, щоби в разі виникнення подібних питань в Українського інституту книги, ви завжди знали, що можете звернутися до нас і отримати варіанти вирішення проблеми”, – акцентував Дмитро Дорошенко.

Також він додав, що ІР офіс може запропонувати допомогу Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, робота якого зосереджена на налагодженні комунікації з Держмитслужбою України, Бюро економічної безпеки, кіберполіцією та іншими органами, які наділені правоохоронною компетенцією в ІР сфері.

Дмитро Дорошенко (ліворуч) і Юрій Марченко

Юрій Марченко серед найгостріших проблем назвав поширення російських книг на українських маркетплейсах. Також можуть бути виклики для оподаткування книжкової індустрії в контексті інтеграції України до ЄС. За його словами, рентабельність українського видавничого ринку така, що навіть 5% ПДВ може викинути ряд гравців з ринку.

Дмитро Дорошенко зазначив, що світові маркетплейси мають розвинений інструментарій впливу на порушення інтелектуальної власності, а щодо українських маркетплейсів – такі інструменти є предметом для діалогу, тим більше що у випадку з російською книгою може йтися про національні інтереси.

За результатами зустрічі було підписано Меморандум про співпрацю ІР офісу з Українським інститутом книги. Документ підписали Олена Орлюк та Олександра Коваль.

Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

Читайте також:

Патент на промисловий зразок

Особа, що створює твори художнього конструювання та хоче засвідчити право інтелектуальної власності на свій твір, повинна отримати патент. Для того, щоб отримати патент, потрібно подати заяву разом з прикріпленими документами до ДП “Український інститут інтелектуальної власності”. Якщо промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності і надісланий комплект документів складений правильно і у повному обсязі, у Державний реєстр патентів України на промислові зразки вносяться відомості і заявник отримує патент.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: http://base.uipv.org/efiling.

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета, або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд

Документи про оплату відповідних зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності

Умови і випадки надання

Для отримання рішення про видачу свідоцтва особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, або його довірена особа подає заявку про видачу свідоцтва.

Для отримання свідоцтва заявка на видачу свідоцтва має пройти відповідні процедури (проведення експертизи заявки, тощо) відповідно до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”. На підставі експертного висновку приймається рішення про видачу свідоцтва. Державна реєстрація свідоцтва здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікацію про видачу свідоцтва. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу свідоцтва. Видача свідоцтва здійснюється ДП “Український інститут інтелектуальної власності” у місячний строк після його державної реєстрації за умови отримання документа про сплату державного мита за його видачу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з ДП “Український інститут інтелектуальної власності” реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), якщо інше не передбачено міжнародними угодами. Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку може бути подано без залучення представника за умови зазначення адреси для листування в Україні.

У разі якщо право на одержання одного й того самого свідоцтва мають декілька осіб, видається одне свідоцтво. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання, особисто або надсилається за адресою для листування; свідоцтво надають уповноваженому представнику одержувача за наявності належно оформленого підтвердження наданих йому повноважень (довіреності).

Результат та способи отримання результату

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).